Метою цього повідомлення є викладання результатів вивчення початкового періоду формування зібрання Дніпропетровського історичного музею ім. Д. І. Яворницького і висвітлення ролі академіка Д. І. Яворницького як фундатора музею і збирача. Історія цього зібрання ще чекає планомірного та повного історико-архівного дослідження, оскільки музейна облікова документація була повністю знищена в 1941 р. у зв’язку з евакуацією музею. Робота базується на свідченнях з документального архіву музею, фотоархіву, музейних каталогів XIX—поч. XX ст., що збереглися, з опублікованих статей з історії музею, усних свідченнях кадрових співробітників. Обсяг і якість цієї інформації дають підстави стверджувати, що першими експонатами Катеринославського музею старожитностей були «єгипетські та грецькі старожитності», які придбав катеринославський губернатор А. Я. Фабр в 1840—1850 рр. Формування катеринославського музею у початковий період його історії відповідало класичному принципу, згідно з яким народжувалися більшість музеїв Європи, коли переважав інтерес до культурної спадщини цивілізації Греції та Єгипту.
Пам’ятки матеріальної культури стародавнього Єгипту не були виділені серед десятків тисяч експонатів зібрання Дніпропетровського історичного музею, тим більш не були систематизовані та вивчені.
І. У повоєнний час в експозиціях музею, аж до його реконструкції в 1967 р. знаходилась лише одна єгипетська мумія. Інтерес до вивчення історії музейних колекцій, що виник як результат інвентаризації 1977—1986 рр., збігся з вивченням усього союзного фонду єгипетських пам’яток, яке проводив з 1982 р. Державний музей образотворчого мистецтва імені О. С. Пушкіна у Москві, з метою утворення єдиного зводу єгипетських пам’яток в СРСР. Тоді і постало вперше завдання виявити усі єгипетські речі у зібранні музею.
- У процесі пошуку в багатотисячному речовому фонді музею були відібрані предмети, які візуально відповідали матеріальній культурі і мистецтву Єгипту.
- 3 допомогою документації, що збереглася, був відтворений весь шлях кожного предмета від наших днів до дати надходження, а також були зроблені спроби встановити джерело надходження.
- Була проведена матеріалознавча експертиза методами спеціальних досліджень на базі кафедри мінералогії Дніпропетровського гірничого інституту ім.. Артема, відділення рентгенології обласної клінічної лікарні ім. Мечникова і бюро судово-медичної експертизи Дніпропетровського облздороввідділу.
- Усі предмети були подані на наукову атрибуцію зав. відділом Сходу Музею образотворчого мистецтва Імені О. С. Пушкіна, кандидату мистецтвознавства Є. І. Ходжаш.
- Як наслідок атрибуції було виявлено підробки XIX ст., та копійні експонати, виготовлені у Ленінградських майстернях у 1929—30 рр. для антирелігійних відділів музеїв країни.
- Усі речі з колекції єгипетських пам’яток, пройшли науковий опис і фотофіксацію. Як наслідок наукової обробки підготовлено «Каталог пам’яток стародавнього єгипетського мистецтва і матеріальної культури Дніпропетровського історичного музею». Практичним, результатом цієї роботи стало створення вузла експозиції «Релігія стародавньою Єгипту», на оригінальних експонатах, оскільки матеріали цього зібрання відбивають основні моменти, релігії стародавнього Єгипту (культи тварин фараона, місцевих богів, поховальний культ та інш.).
II. Першим експонатом музею є єгипетська мумія жінки, яку придбав А. Я. Фабр у 1849 р.. Разом з нею було придбано ряд єгипетських предметів. У 1856 р. у зв’язку з Кримською війною до міста, були евакуйовані скарби Керченського музею, серед яких зустрічалися і єгипетські цінності.
Деякі з них залишилися у фондах катеринославського музею. Але головна частина предметів єгипетської колекції, які збереглися, надійшла до музею у складі колекції О. М. Поля в 1906 р.
Наступне за хронологією надходження єгипетських речей було пов’язане з поїздкою Д. І. Яворницького до Єгипту у 1910 р. У 1918 р. — з дарчою колекцією В. Я. Левенсона. Певна кількість речей надійшла як поодинокі надбання від окремих осіб (П. І. Петров, 1905 р., та Б. М. Коломійцев, 1912 р.). Після 1918 р. фактів надходження єгипетських пам’яток до музею не встановлено.
Таким чином, колекція єгипетських пам’яток у Катеринославському музеї склалася між 1849—1938 рр.
III. Колекція нараховує 65 одиниць: хронологічні рамки колекції XXI—XVIII ст. до н. є. (Середнє Царство) — IV—І ст. до н. є. (еліністичиий та римський періоди).
У складі колекції — кругла скульптура малих форм, предмети поховального культу, амулети. Серед круглої скульптури найбільший інтерес викликає статуя фараона з іменами Рамсеса VI, виконана у кращих традиціях єгипетської монументальної скульптури. Статуя зображує стоячого на колінах фараона, здійснюючого жертовне узливання богу Амуну. Портрету надано індивідуальних рис, що само по собі є величезною історико-культ.урною цінністю1. Ієрогліфічні надписи на п’єдесталі і опорному стовпі розшифровані професором О. Д. Берлевим (м. Ленінград), містять титулатуру Рамсеса VI. Статуя виконана фіванським майстром і походить із Фів. Вона датується XIII ст. до н. є. і належить до кола пам’яток XX династії, правління Рамсесидів. Це. третя в світі із відомих науці цілісних статуй з титулами Рамсеса VI (дві статуї зберігаються у Каїрському музеї). Рамсес VI увійшов в історію як фараон-узурпатор статуй своїх найближчих попередників — Рамсесів IV і V. Дослідження текстів і характеру надписів показало, що дніпропетровська статуя узурпована і, отже, виникає питання про ідентифікацію зображення ї реконструкцію царського імені (Рамсес III? Рамсес IV? Рамсес V?.). В будь-якому випадку ми маємо справу з найрідкісшшою іконографічною пам’яткою періоду Нового Царства. Перша публікація цієї пам’ятки в радянській науковій періодиці дає підставу припустити, що її вивчення буде внеском радянських вчених в єгиптологію2. Таємнича і сама історія походження статуї. Із фіванських сховищ через Італію статуя в XVIII ст. потрапляє у Париж. В 1762 р. офорт з її копією було опубліковано відомим французьким археологом, мандрівником, письменником, антикваром і гравером: графом А. де Келюсом3. Яким шляхом вона опинилась у Катеринославі, ще має бути з’ясовано. Можна припустити, що пам’ятка знаходилась у колекції О. М. Поля.
Кругла скульптура представлена також чудовою моделлю скульптора (бюст фараона) 1 тис. до н. є., монументальною храмовою статуєю бога Хора (у обліку сокола) періоду Нового Царства та інш.
Серед предметів поховального культу безумовний інтерес викликає вже згадувана мумія (1 тис. до н. е.), канопи (сосуди для зберігання нутрощів померлого), які відносяться до 1 тис. до н. е., а також поховальні фаянсові амулети.
У складі колекції — амулети-скарабеї, зображення богів єгипетського пантеону (Ісіда, Осіріс, Гор, Апіс, Тот, Мин). Зразки дрібної пластики виконані з каменю, дерева, фаянсу, бронзи або пасти (штучні та природні матеріали). Колекція єгипетських пам’яток музею, незважаючи на. неповноту і нечисленність, є повноцінним історичним матеріалом і демонструє чудові зразки єгипетської пластики.
Головна частина колекції була сформована стараннями Д. І. Яворницького, що характеризує широту його наукових інтересів і є свідченням його темпераменту палкого колекціонера. Завдяки цим якостям великого українського історика у Катеринославському краї склалося краще музейне зібрання півдня України, яке відбило певні етапи не лише національної, але і світової культури.
Література:
- О. .Д. Берлев, С. И. Ходжаш, Г, Ф. Шамрай. Статуя с именами Рамсеса VI. Вестник древней истории, 1990. № 1. с. 67—73.
Автори: Шамрай Г.Ф., Фоменко І.А.
