Пам’ятки мистецтва та матеріальної культури стародавнього Єгипту у зібранні ДІМ

Метою цього повідомлення є викладання результатів вивчення початкового періоду формування зібрання Дніпропетровського історичного музею ім. Д. І. Яворницького і висвітлення ролі академіка Д. І. Яворницького як фундатора музею і збирача. Історія цього зібрання ще чекає планомір­ного та повного історико-архівного дослідження, оскільки музейна облікова документація була повністю знищена в 1941 р. у зв’язку з евакуацією музею. Робота базується на свідченнях з документального архіву музею, фотоархіву, музейних каталогів XIX—поч. XX ст., що збереглися, з опублікованих статей з історії музею, усних свідченнях кадрових співробітників. Обсяг і якість цієї інформації дають підстави стверджувати, що першими експонатами Катеринославського музею старожитностей були «єгипетські та грецькі старожитності», які придбав катеринославський губернатор А. Я. Фабр в 1840—1850 рр. Формування катеринославського музею у початковий період його історії відповідало класичному принципу, згідно з яким народжувалися більшість музеїв Європи, коли переважав інтерес до культурної спадщини цивілізації Греції та Єгипту.

Пам’ятки матеріальної культури стародавнього Єгипту не були виділені серед десятків тисяч експонатів зібрання Дніпропетровського історичного музею, тим більш не були систематизовані та вивчені.

І. У повоєнний час в експозиціях музею, аж до його реконструкції в 1967 р. знаходилась лише одна єгипетська мумія. Інтерес до вивчення історії музейних колекцій, що виник як результат інвентаризації 1977—1986 рр., збігся з вивченням усього союзного фонду єгипетських пам’яток, яке проводив з 1982 р. Державний музей образотворчого мистецтва імені О. С. Пушкіна у Москві, з метою утворення єдиного зводу єгипетських пам’яток в СРСР. Тоді і постало вперше зав­дання виявити усі єгипетські речі у зібранні музею.

  1. У процесі пошуку в багатотисячному речовому фонді музею були відібрані предмети, які візуально відповідали матеріальній культурі і мистецтву Єгипту.
  2. 3 допомогою документації, що збереглася, був відтворений весь шлях кожного предмета від наших днів до дати надходження, а також були зроблені спроби встановити джерело надходження.
  3. Була проведена матеріалознавча експертиза метода­ми спеціальних досліджень на базі кафедри мінералогії Дніпропетровського гірничого інституту ім.. Артема, відділення рентгенології обласної клінічної лікарні ім. Мечникова і бюро судово-медичної експертизи Дніпропетровського облздороввідділу.
  4. Усі предмети були подані на наукову атрибуцію зав. відділом Сходу Музею образотворчого мистецтва Імені О. С. Пушкіна, кандидату мистецтвознавства Є. І. Ходжаш.
  5. Як наслідок атрибуції було виявлено підробки XIX ст., та копійні експонати, виготовлені у Ленінградських майстер­нях у 1929—30 рр. для антирелігійних відділів музеїв країни.
  6. Усі речі з колекції єгипетських пам’яток, пройшли науковий опис і фотофіксацію. Як наслідок наукової оброб­ки підготовлено «Каталог пам’яток стародавнього єгипетсь­кого мистецтва і матеріальної культури Дніпропетровського історичного музею». Практичним, результатом цієї роботи стало створення вузла експозиції «Релігія стародавньою Єгипту», на оригінальних експонатах, оскільки матеріали цього зібрання відбивають основні моменти, релігії старо­давнього Єгипту (культи тварин фараона, місцевих богів, поховальний культ та інш.).

II. Першим експонатом музею є єгипетська мумія жінки, яку придбав А. Я. Фабр у 1849 р.. Разом з нею було прид­бано ряд єгипетських предметів. У 1856 р. у зв’язку з Кримською війною до міста, були евакуйовані скарби Кер­ченського музею, серед яких зустрічалися і єгипетські цінності.

Деякі з них залишилися у фондах катеринославського музею. Але головна частина предметів єгипетської колекції, які збереглися, надійшла до музею у складі колекції О. М. Поля в 1906 р.

Наступне за хронологією надходження єгипетських ре­чей було пов’язане з поїздкою Д. І. Яворницького до Єгипту у 1910 р. У 1918 р. — з дарчою колекцією В. Я. Левенсона. Певна кількість речей надійшла як поодинокі надбання від окремих осіб (П. І. Петров, 1905 р., та Б. М. Коломійцев, 1912 р.). Після 1918 р. фактів надходження єгипетських пам’яток до музею не встановлено.

Таким чином, колекція єгипетських пам’яток у Катерино­славському музеї склалася між 1849—1938 рр.

III. Колекція нараховує 65 одиниць: хронологічні рам­ки колекції XXI—XVIII ст. до н. є. (Середнє Царство) — IV—І ст. до н. є. (еліністичиий та римський періоди).

У складі колекції — кругла скульптура малих форм, пред­мети поховального культу, амулети. Серед круглої скульп­тури найбільший інтерес викликає статуя фараона з іменами Рамсеса VI, виконана у кращих традиціях єгипетської мону­ментальної скульптури. Статуя зображує стоячого на колінах фараона, здійснюючого жертовне узливання богу Амуну. Портрету надано індивідуальних рис, що само по собі є ве­личезною історико-культ.урною цінністю1. Ієрогліфічні надпи­си на п’єдесталі і опорному стовпі розшифровані професором О. Д. Берлевим (м. Ленінград), містять титулатуру Рамсе­са VI. Статуя виконана фіванським майстром і походить із Фів. Вона датується XIII ст. до н. є. і належить до кола пам’яток XX династії, правління Рамсесидів. Це. третя в світі із відомих науці цілісних статуй з титулами Рамсеса VI (дві статуї зберігаються у Каїрському музеї). Рамсес VI увійшов в історію як фараон-узурпатор статуй своїх найближчих по­передників — Рамсесів IV і V. Дослідження текстів і харак­теру надписів показало, що дніпропетровська статуя узурпо­вана і, отже, виникає питання про ідентифікацію зображення ї реконструкцію царського імені (Рамсес III? Рамсес IV? Рамсес V?.). В будь-якому випадку ми маємо справу з найрідкісшшою іконографічною пам’яткою періоду Нового Царства. Перша публікація цієї пам’ятки в радянській науковій періодиці дає підставу припустити, що її вивчення буде внеском радянських вчених в єгиптологію2. Таємнича і сама історія походження статуї. Із фіванських сховищ через Італію статуя в XVIII ст. потрапляє у Париж. В 1762 р. офорт з її копією було опубліковано відомим французьким архео­логом, мандрівником, письменником, антикваром і гравером: графом А. де Келюсом3. Яким шляхом вона опинилась у Катеринославі, ще має бути з’ясовано. Можна припустити, що пам’ятка знаходилась у колекції О. М. Поля.

Кругла скульптура представлена також чудовою моделлю скульптора (бюст фараона) 1 тис. до н. є., монументальною храмовою статуєю бога Хора (у обліку сокола) періоду Нового Царства та інш.

Серед предметів поховального культу безумовний інте­рес викликає вже згадувана мумія (1 тис. до н. е.), канопи (сосуди для зберігання нутрощів померлого), які відносять­ся до 1 тис. до н. е., а також поховальні фаянсові амулети.

У складі колекції — амулети-скарабеї, зображення богів єгипетського пантеону (Ісіда, Осіріс, Гор, Апіс, Тот, Мин). Зразки дрібної пластики виконані з каменю, дерева, фаянсу, бронзи або пасти (штучні та природні матеріали). Колекція єгипетських пам’яток музею, незважаючи на. неповноту і нечисленність, є повноцінним історичним матері­алом і демонструє чудові зразки єгипетської пластики.

Головна частина колекції була сформована стараннями Д. І. Яворницького, що характеризує широту його наукових інтересів і є свідченням його темпераменту палкого колек­ціонера. Завдяки цим якостям великого українського істо­рика у Катеринославському краї склалося краще музейне зібрання півдня України, яке відбило певні етапи не лише національної, але і світової культури.

Література:

  1. О. .Д. Берлев, С. И. Ходжаш, Г, Ф. Шамрай. Статуя с именами Рамсеса VI. Вестник древней истории, 1990. № 1. с. 67—73.

Автори: Шамрай Г.Ф., Фоменко І.А.