1. Стан провінціальної катеринославської преси у XIX ст. Обумовленість особливостей періодичних видань суспільно-політичною ситуацією, культурним рівнем населення.
Пріоритетна вага з боку царського уряду була надана офіційній пресі, обмеженій і тенденційній. Ці періодичні видання не задовольняли інтереси та художньо-естетичні смаки читачів. Приватні провінціальні видання майже не виходили, їх появі перешкоджали центральна та місцева адміністрація.
2. Діяльність Д. І. Яворницького у офіційній пресі («Екатеринославские губернские ведомости», 1897—1900 рр.).
Д. І. Яворницький досить плідно працював як кореспондент в «Екатеринославских губернских ведомостях». До видання входили його етюди-портрети місцевих жителів, які своєю працею принесли користь краю («Добрий пастирь», про священика Дмитра Свириденка та інші).
3. Катеринославська приватна преса і публіцистичні праці Яворницького у приватних періодичних виданнях Катеринослава з 1898 по 1905 рр. («Приднепровский край» і «Приднепровье»).
З появою приватної преси Яворницький розширює діапазон тематики публікацій в пресі. В «Приднепровском крае» та в «Приднепровье» з’являються його етнографічні матеріали та історичні нариси, насамперед з історії запорозького козацтва. Але тут виникають суб’єктивні перешкоди. Видавцями перших приватних катеринославських часописів були промисловці, котрі мали значні кошти, щоб займатися цією справою, але їм бракувало достатньо освіти і літературного смаку. Крім того, в своїх політичних поглядах вони повністю орієнтувалися на місцеву адміністрацію. Тому ці видавці (М. С. Копилов «Приднепровский край», П. Г. Гезе «Южная заря» та інші) віддавали перевагу не високим за художньою та науковою якістю публікаціям, а насамперед з іноземних, видань, вони здебільшого ігнорували місцевий краєзнавчий матеріал, вважаючи його менш цікавим і менш прибутковим.
4. Діяльність Д. І. Яворницького як редактора часопису «Запоріжжє» у 1906 році. Перша україномовна преса у Катеринославі. Політичні та соціальні причини її виникнення.
Яворницький жадав видавати свій часопис чи бути редактором одного з них. Мрія Яворницького здійснилася у 1906 р. з виходом у світ української газети «Запоріжжє», видавцем якої був Микола Володимирович Хреніков.
Цікавим є той факт, що в цьому ж 1906 р. виходять в Катеринославі ще два часописи українською мовою: «Добра порада» (редактор-видавець М. В. Биков) та «Селянське слово» (редактор-видавець М. В. Маслов). Можливість виникнення цих видань пов’язана перш за все з революційними подіями 1905 р., які примусили уряд видати маніфест про свободи, що тимчасово послабило царську цензуру відносно провінціальної преси і, зокрема, національної. Факт появи української преси в Катеринославі не був раптовістю. Місцеве населення здавна чекало на українське друковане слово. Але шлях цього українського слова до свого читача був занадто важким. «Вернуть українському слову його святе право — право кожної мови нести науку й знання — це діло далеко не легке й не просте… А разом з тим перед нами задача: як знайти стежку до читача з народу, як доступитися зі своїм словом у глиб «простої» маси…» («Добра порада», № 2, 1906 р.).
Отже дозвіл на вихід часописа «Запоріжже» був виданий 28 січня 1906 р., а вже 23 лютого того ж року часопис припинив своє існування. Причиною для закриття видання була доповідь катеринославського цензора в Головне правління з питань друку про ряд статей з «Запоріжже», котрі підлягали карному переслідуванню («Що чути про вибори в Думу», «Як вільних українських козаків зроблено кріпаками» та інші. До речі, Яворницький був автором деяких з них).
Часописи «Добра порада» та «Селянське слово» припинили свій вихід з того ж приводу у 1906 р. Така була доля першої української преси у Катеринославі.
5. Д. І. Яворницький — редактор газети «Русская правда» (1906 р.). Обумовленість короткочасності перебування Яворницького на посаді редактора цього видання.
В тому ж 1906 р. Яворницький робить ще одну спробу на редакторській ниві і стає співпрацівником часопису «Русская правда». Тут він друкує деякі розділи з книги «Історія запорожських козаків» «Суд, наказания и казни у запорожцев». Але невдовзі Яворницький залишає цю газету, яка не задовольняла його через її політичну спрямованість та тен-денційність.
6. Культурне, громадське життя Катеринославщини на початку другого десятиріччя XX ст.
Поява часопису «Дніпрові хвилі» (1910 р.) і його роль у відродженні національної свідомості українського населення регіону. Тематика та жанрова своєрідність літературних публікацій Д. І. Яворницького у «Дніпрових хвилях».
Початок другого десятиріччя XX ст. був досить бурхливим і цікавим в історії рідного краю. Виникають і розгортають активну діяльність Просвіти, які мали своєю метою розповсюджувати серед населення Катеринославщини українську національну культуру. Значну роль в цей час відіграє український театр.
Літературна діяльність Д. І. Яворницького у «Дніпровия хвилях» надзвичайно багатогранна. За літературними жанрами це поетичні та прозові твори, повісті, етюди, нариси, тематика яких найрізноманітніша. Це і нариси з історії України, Запорозького краю («Як жило славне запорожське низове військо»), етнографічні етюди («Про дніпрові пороги», «Про Лоцманську Каменку»), високохудожні літературні твори з життя простого люду («Русальчене озеро», «Три несподівані стрічі», «Горе орла»), літературно-критичні статті, присвячені аналізу творчої діяльності видатних українських письменників, акторів, етнографів, зокрема, Г. А. Залюбовського, Я. П. Новицького.
Автор: Ковальська Т.М. – аспірантка ДНУ
Джерело: Вчений-подвижник: Життєвий шлях та літературна спадщина відомого на Придніпров’ї археолога, історіографа, краєзнавця та етнографа Д.І.Яворницького. (Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 135-річчю з дня народження вченого). Дніпропетровськ, 1991. – 78 с.
