Експозиція зали присвячена запорізькому козацтву, виникнення якого відносять до XV ст. Це унікальне явище всесвітньої історії, яке, по суті, визначало напрямки економічного, політичного і культурного розвитку України.
Тут, на омитих Дніпром кручах, в єдиному куточку на землі, під час насильства та інквізиції Середньовіччя палало вогнище волі й незалежності, людської честі і гідності, осередком якої була Запорозька Січ.
Прибуваючи до безмежного українського степу, козаки селилися понад Дніпром та Південним Бугом і їхніми численними притоками, насамперед Оріллю, Самарою, Чортомликом, Томаківкою. Особливо притягував їх Дніпро – священна й заповідна для козаків ріка, оспівана ними в думах та переказах.
Унікальною особливістю Дніпра були його знамениті пороги. Великих порогів було дев’ять: Кодацький, Сурський, Лоханський, Дзвонецький, Ненаситецький, Вовнизький, Будильський, Лишній і Вільний. У 1932 р., після збудування Дніпрогесу, унікальна пам’ятка природи – пороги – були затоплені.
За триста років панування у Великому степу козаками було послідовно засновано 8 Січей. 5 з них знаходилися на території сучасної Дніпропетровщини. В центрі зали можна побачити макет останньої Нової (Підпільнянської) Січі, який надає уявлення про улаштування укріплених поселень запорожців.
Поруч експонується “дуб” – човен-довбанка, на якому козаки безстрашно долали дніпрові пороги, та макет “чайки” – військового вітрильного судна козаків.
Придніпров’я подарувало українській культурі ідеал національного героя – козака, що знайшов втілення в народних картинах “Козак-Мамай”, три з яких експонуються в залі. В традиційних образах цих картин відображені улюблені мотиви народної творчості: козак – захисник, кінь – його воля, дуб – сила, бандура – співучість.
Поряд з народним образом козака можна побачити й більш реалістичне зображення запорізького козака – картина М. Струннікова “Запорожець” (1906). Позував для створення цієї картини чемпіон світу з боротьби, найсильніша людина планети та нащадок запорізьких козаків Іван Максимович Піддубний.
В залі представлені предмети побуту та зброя запорожців: гармати-мортири, „гаківниці”, кременеві рушниці. Особливу зацікавленість викликає козацька шабля ХVIII ст., на лезі якої зображені перехрещенні булава та пернач з текстом “Верность земле и преданиям”, та 2 ковані гармати кінця ХVI ст., знайдені у 1872 р. на дні запорізької чайки, що затонула на Дніпрі біля острова Хортиця.
Запоріжжя стало оплотом українського народу в боротьбі за незалежність проти польської та турецької експансії. Найбільш яскраво в цій боротьбі проявився військовий талант кошового отамана І.Д. Сірка. Він провів близько 55 військових походів та не зазнав жодної поразки, а кошовим отаманом обирався більше 10 разів. З ім’ям найвідомішого отамана пов’язана легенда про лист запорожців турецькому султанові – своєрідній відповіді на вимогу підкоритися Туреччині. Варіант цього листа знаходиться в експозиції зали.
