Цінний подарунок музею було зроблено мешканкою нашого міста Нурією Даніровною Бусигіною. Це документи з архіву Катеринославських купців Єфанових, пов’язані з 1862-1868 рр., хустка (шовкова шаль з білою вишивкою та мереживом ХІХ ст.), що належить родині Єфанових і настільна гра «Лото» початку ХХ ст., захоплення якою серед жителів Катеринослава досягло апогею у 1920-ті рр. Ці – тепер вже музейні предмети-експонати – займуть гідне місце в новій експозиції залу № 4 Дніпропетровського національного історичного музею за темою «Історичні особистості в історії Катеринославщини другої половини ХІХ – початку ХХ століття».
Єфанови – це один з найстаріших купецьких родів дореволюційного Катеринослава. Засновником роду був Іван Андрійович Єфанов (1800-1851 рр.), який відкрив у місті самостійну мануфактурну торгівлю, в 1820-і рр. успадкувавши її від свого тестя, міського голови Петра Івановича Башмакова, дочка якого Анна була першою дружиною Івана Андрійовича. У колекції музею зберігається його портрет (виконаний невідомим художником), який буде представлено в експозиції 4 зали.
Справу батька продовжили його сини Костянтин, Андрій і Василь, які відкрили на головному проспекті міста свої магазини мануфактурної торгівлі. Один з цих магазинів розташовувався на місці колишньої будівлі «Дитячого світу» (кут проспекту і вул. Ширшова), про що свідчить збережене фото.
Діти й онуки І.А. Єфанова з 1870 по 1918 р. обиралися гласними (депутатами) Катеринославської міської думи. Онук – Василь Васильович – був дружний з Дмитром Івановичем Яворницьким і дарував музею ім. О.М. Поля цінні предмети старовини: монети, портрет Ф.С. Дупленко, міського голови, якому він доводився онуком по материнській лінії.
Серед переданих Нурією Даніровною Бусигіною документів – свідоцтво, видане Катеринославською міською думою у 1868 р. на ім’я купця другої гільдії Костянтина Івановича Єфанова, що замінює йому паспортну книжку і дає право вільного проживання і пересування по Російській імперії, тобто документ «на тимчасову відсутність з торгових справ» у Катеринославі. Свідоцтво давало право на вирішення багатьох юридичних питань того часу, в тому числі і вінчання. Запис про вінчання К.І. Єфанова з міщанкою М. Щелканцевою в Успенському кафедральному соборі міста Харкова зроблено на другій сторінці свідоцтва.
Другий документ, що відноситься до 1862 р., адресований роду голосних Катеринославської міської думи, – імена яких добре відомі в історії Катеринослава, – і містить прохання про складання оціночного опису лавки купчихи, вдови Тетяни Петрівни Єфанової (друга дружина І. А. Єфанова). Під документом – підпис відомого міського голови Івана Ізотовича Лов’ягіна, що обирався на цю посаду сім разів і був нагороджений за служіння місту шістьма золотими медалями «За старанність».
Дирекція Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького висловлює щиру подяку дарувальниці Нурії Даніровні Бусигіній і заносить її ім’я до списку дарувальників і меценатів музею. Спасибі !