Список правителів Катеринославської губернії та Дніпропетровської області (1775-2005 рр.) - Дніпропетровський національний історичний музей

Потьомкін Григорій Олександрович (1739-1791 рр. ).
Намісник Новоросії, генерал-губернатор Новоросійської і Азовської губерній (1775-1783), Катеринославського намісництва (1783-1791). 1783 р. за приєднання Криму отримав титул світлішого князя Таврійського. Багато зусиль доклав для адміністративно–територіальної розбудови, господарчого освоєння краю, заснування і забудови губернського міста Катеринослава.

Чертков Василь Олексійович ( 1726 – 1791 рр. ).
Азовський губернатор ( 1775 – 1781 рр. ).
Обрав місце для будівництва губернського центру і забудував Катеринослав Перший Кільченський, на лівому березі Дніпра.

Тутолмін Тимофій Іванович.
Правитель Катеринославського намісництва у 1783-1784 рр.

Синельников Іван Максимович ( 1741 – 1788 рр. ).
Правитель Катеринославського намісництва ( 1784 – 1788 рр. ).
Доклав багато зусиль щодо розгортання будівництва Катеринослава на правому березі Дніпра, як південної столиці імперії.

Нечуй-Каховський Василь Васильович.
Правитель Катеринославського намісництва у 1789-1794 рр.

Хорват Йосип Іванович (помер приблизно 1801 р.).
Правитель Катеринославського намісництва у 1794-1796 рр.

Бердяєв Микола Михайлович(1744-1823 рр.)
Генерал-лейтенант – правитель Катеринославського намісництва 1796-1797 рр.

Селецький Іван Якович (1743-1810 рр.).
Новоросійський губернатор (1797-1800 рр.).

Ніколаєв Юрій Олексійович.
Новоросійський губернатор (1800-1801 рр.)

Миклашевський Михайло Павлович ( 1756 – 1847 рр. ).
Новоросійський ( Катеринославський ) губернатор (1801 – 1804 рр. ).
За указом Олександра І від 8.10.1802 р. займався адміністративно–територіальним упорядкуванням і благоустроєм губернії. Був попечителем Катеринославського головного народного училища, благодійником, меценатом.

Берг Петро Іванович.
Катеринославський губернатор (1804-1809 рр.)

Гладкий Кирило Семенович.
Катеринославський губернатор (1809-1819 рр.)

Калагеоргій Іван Христофорович.
Катеринославський губернатор (1819-1821 рр.)

Шеміот Вікентій Леонідович (помер 1840 р.).
Катеринославський губернатор (1821-1823 рр.)

Цалабан Трохим Матвійович (1774-1824 рр.).
Катеринославський губернатор (1823-1824 рр.)

Свєчин Олексій Іванович (1790-1871 рр.).
Катеринославський губернатор (1824-1828 рр.).

Донець-Захаржевський Дмитро Андрійович.
Катеринославський губернатор (1828-1832 рр.).

Франк Отто Романович (1778-1844 рр.)
Катеринославський губернатор (1831-1832 рр.).

Лонгінов Никанор Михайлович (1780-1853 рр.).
Катеринославський губернатор (1832-1836 рр.).

Пеутлінг Андрій Олександрович.
Катеринославський губернатор (1837-1847).

Фабр Андрій Якович ( 1789 – 1863 рр. ).
Катеринославський губернатор ( 1847 – 1857 рр. ).
Фабру належить ідея і реалізація реконструкції головного проспекту, який є красою і гордістю міста Дніпропетровська. Виступив організатором створення у 1849 р. губернського громадського музею.

Сіверс Олександр Карлович (1823-1887 рр.).
Катеринославський губернатор (1857-1862 рр.).
Організовував проведення реформи 19 лютого 1861 р. у губернії.

Ізвольський Петро Олександрович (1816-1888 рр.).
Катеринославський губернатор (1862-1863 рр.).

Вевель-фон-Крігер (1820-1881).
Катеринославський військовий і цивільний губернатор (1863-1865 рр.).
Дунін-Борковський Василь Дмитрович (1819-1892 рр.).
Катеринославський губернатор (1865-1870 рр.).
Засновник катеринославського благодійного товариства.

Дурново Іван Миколайович (1834 – 1903 р.).
Катеринославський губернатор (1870 – 1882 рр.).
Сприяв вирішенню найважливіших питань економічного розвитку губернії, зокрема будівництву Катерининської залізниці і мосту через р. Дніпро у Катеринославі. Багато зробив для розвитку культури, освіти, благодійності у губернії. Почесний громадянин міст: Катеринослава, Павлограда, Луганська, Бахмута, Ростова-на-Дону.

Розенберг Євген Васильович.
Катеринославський губернатор (1882-1883 рр.).

Долгоруков Василь Михайлович (1840 р.н.).
Катеринославський губернатор (1883-1884 рр.).
В цей час була введена до ладу Катерининська залізниця.

Батюшков Дмитро Миколайович (1830-після 1897 рр.).
Катеринославський губернатор (1884-1890 рр.).
Сприяв розвиткові металургійної промисловості в краї і благоустрою міста Катеринослава. Почесний громадянин Катеринослава, Новомосковська, Маріуполя.

Шліппе Володимир Карлович (1834 – 1923 рр.).
Катеринославський губернатор (1890 – 1893 рр.).
Опікувався вирішенням питань економічного розвитку губернії – будівництвом потужних металургійних заводів, благоустроєм міста.

Мартинов Дмитро Миколайович.
Катеринославський губернатор (1893-1897 рр.).

Баторський Олександр Олександрович (помер 1897 р.).
Катеринославський губернатор (1897 р.).

Святополк-Мирський Петро Дмитрович (1857-1914 рр.).
Катеринославський губернатор (1897-1900 рр.).

Келлер Федір Едуардович (1850-1904 рр.).
Катеринославський губернатор (1900-1904 рр.).
Член Катеринославського наукового товариства, сприяв створенню Обласного музею імені О.М.Поля. За особистим бажанням пішов на фронт російсько-японської війни, де й загинув.

Нейгард Олексій Борисович.
Катеринославський губернатор (1904-1906 рр.).

Александровський Сергій Васильович (1863-1907 рр.).
Катеринославський губернатор (1906 р.).

Клінгенберг Олександр Михайлович (1860 – 1909 рр.).
Катеринославський губернатор (1906 – 1909 рр.).
Неодноразово здійснював об”їзди губернії, яка знаходилась у військовому стані.
1909 р. під час епідемії тифу відвідує тифозні бараки в повітах, де захворів на сипний тиф і помер.

Шидловский Костянтин Михайлович ( 1872 – ?).
Катеринославський губернатор (1909 – 1910 рр.).
Один з організаторів і почесний попечитель Промислової, сільськогосподарської і кустарної виставки у Катеринославі 1910 р.

Якунін Володимир Васильович (1858-1913 рр.).
Катеринославський губернатор (1910-1913 рр.).

Колобов Володимир Арсенійович.
Катеринославський губернатор (1913-1917 рр.)
Організовує життя губернії під час Першої світової війни.

Чернявський Олександр Григорович.
Катеринославський губернатор (1917 р.).

Список голів Дніпропетровського облвиконкому з 1932 р.

Петровський Данило Іванович.
Перший голова Дніпропетровського облвиконкому з 5 серпня 1932 до 14 жовтня 1932 рр.

Алексєєв Микита Олексійович.
Голова Дніпропетровського облвиконкому з 14 жовтня 1932 до 13 травня 1933 рр.

Гаврилов Іван Андрійович.
Голова Катеринославського губвиконкому в 1924-1925 рр.; голова Катеринославського (Дніпропетровського) окрвиконкому в 1925-1927 рр.; голова Дніпропетровського облвиконкому з 13 травня 1933 до 9 вересня 1936 рр. Репресований в 1937 р.
В ці роки на Дніпропетровщині будуються велетенські промислові металургійні підприємства (Криворізький металургійний, Нікопольський південно-трубний, Новомосковський жерстекатальний заводи) і нові цехи на Нижньодніпропетровському трубопрокатному заводі ім. К.Лібкнехта, відкривається рух по знову збудованому 31-арковому залізобетонному Мерефо-Херсонському мосту, вводиться в дію перша в країні дитяча залізниця в парку імені В.Чкалова в м. Дніпропетровську і т. інш.

Федяєв Микола Іванович.
Виконуючий обов’язки голови Дніпропетровського облвиконкому з 9 вересня 1936 до 11 червня 1937 рр. Репресований в 1937 р.

Никитченко Микола Іванович.
Виконуючий обов’язки голови Дніпропетровського облвиконкому з 11 червня 1937 до 20 жовтня 1937 рр. Репресований в 1937 р.

Караваєв Костянтин Семенович.
Виконуючий обов’язки голови Дніпропетровського облвиконкому з 13 березня 1938 р. до 5 січня 1940 рр. Голова Дніпропетровського облвиконкому з 5 січня 1940 до 31 травня 1940 рр.

Найдьонов Павло Андрійович.
Голова Дніпропетровського облвиконкому з 31 травня 1940 до серпня 1941 рр.
Брав участь у мобілізації людської сили для організації опору німецько-фашистським загарбникам, у перебудові економіки на військові рейки, організовував евакуацію підприємств і населення на схід.

Філіпов Іван.
Голова Дніпропетровського облвиконкому у 1946-1951 рр.
За його участю були повністю відбудовані та реконструйовані всі промислові підприємства, зруйновані або евакуйовані на схід під час війни.

Гавриленко Микола Євстафійович (1908-1968).
Голова Дніпропетровського облвиконкому у 1952-1957 рр.
Займався відновленням господарчої інфраструктури, розвитком та благоустроєм населених пунктів області.

Юнак Іван Христофорович.
Голова Дніпропетровського облвиконкому у 1957-1960 рр.
Приділяв особливу увагу розвитку Криворізького залізорудного басейну, металургійної та машинобудівної промисловості.

Васильєв Іван.
Голова Дніпропетровського облвиконкому у 1961-1963 рр.

Яцуба Іван Васильович.
Голова Дніпропетровського обласного промислового виконкому у 1963-1964 рр.

Пашов Михайло Васильович (1915 р.н.).
Голова Дніпропетровського облвиконкому у 1964-1983 рр.
Під його керівництвом вирішена проблема транспортного сполучення – збудовано новий автодорожній міст через Дніпро у Дніпропетровську; введено в дію автовокзал, трикотажне об’єднання “Дніпрянка”, став до ладу стадіон “Метеор”, збудована низка пам’ятників з історії та культури краю.

Бабич Юрій Петрович (1928 р.н.).
Голова Дніпропетровського облвиконкому у 1983-1989 рр.
За участю і під керівництвом Бабича введено в експлуатацію річковий вокзал, аеропорт, тролейбусну лінію від ж/м Клочко до проспекту ім. Газети “Правда”, Будинок органної та камерної музики.

Задоя Микола Кузьмович (1938 р.н.).
Голова Дніпропетровського облвиконкому у 1989-1992 рр.
Під його безпосереднім керівництвом побудовано багато соціально-культурних об’єктів: новий Палац дітей та юнацтва, поліклініка на ж/м Лівобережний-3, пам’ятник Т.Г.Шевченкові в центрі Дніпропетровська тощо.

В період існування радянської влади голова обласної ради одночасно був і головою виконавчого комітету облради. З 1992 року з введенням посади Представника Президента України з’являється посада голови обласної державної адміністрації:

Лазаренко Павло Іванович (1953 р.н.).
Представник Президента України в Дніпропетровській області у 1992-1994 рр. Поєднує посади прем’єр-міністра України та голови Дніпропетровської обласної ради у 1994-1998 рр.
Почесний громадянин Дніпропетровська.

Деркач Микола Іванович (1949 р.н.).
Виконуючий обов’язки голови Дніпропетровської обласної адміністрації –1996- 1998 рр.
Проведено комплексну реконструкцію проспекту К.Маркса, відкрита митна академія, центр аерокосмічної освіти молоді України.

Мігдєєв Олександр Васильович (1939-2004).
Голова Дніпропетровської обласної державної адміністрації у 1998-1999 рр.
Збудовано корпус дитячої лікарні № 3 на проспекті Пушкіна в Дніпропетровську.

Швець Микола Антонович (1955 р.н.).
Голова Дніпропетровської обласної державної адміністрації у 1999-2003 рр.
Під його керівництвом відкрито Південний міст через Дніпро. Почесний громадянин Дніпропетровська.

Список губернаторів Катеринославської губернії та намісництва, чиї портрети відсутні в зібранні Дніпропетровського історичного музею і їх необхідно шукати в інших музеях та архівах