Екскурсії по діорамі “Битва за Дніпро”
Екскурсії по діорамі “Битва за Дніпро”
Екскурсії по діорамі “Битва за Дніпро”
Опікунська контора. Пам’ятник архітектури п.п. ХІX ст. В центрі Дніпропетровська, на його головному проспекті, у ряді будівель, що несуть пам’ять про різні епохи, стоїть будинок, […]
Процес створення музею історії місцевого самоврядування на базі Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького має мету реконструювати історію самоврядування нашого краю з часів середньовіччя і […]
В лютому 1849 р. в Катеринославі за ініціативою директора місцевої гімназії Я.Д. Грахова, А.Я. Фабра був створений, так званий, „Общественный музеум Екатеринославской губернии” – перший в краї музей, що розташовувався в Потьомкінському палаці, що належав Дворянському губернському зібранню. В цей час, як свідчили очевидці, Катеринослав (нинішній Дніпропетровськ) був досить оригінальним містечком на високому правому березі Дніпра, з прямими широкими вулицями, прекрасним гостроверхим собором і пам’ятником Катерині II біля нього, кам’яними і дерев’яними будовами при підтримці губернатора.
Дмитру Івановичу було за п’ятдесят, коли він, уже відомий дослідник — народознавець, історик та збирач старожитностей, зміг здійснити свою давню мрію — повернутись жити на Україну.
Гості заходили в будинок завжди з парадного входу. Піднімаючись металевими східцями, повертали на дверях вінчик механічного дзвоника з надписом „Прошу повернуть”. Приємний голос дзвоника кликав господарів, і першим приміщенням, куди потрапляв гість — був вестибюль.
З вестибюлю двері ведуть у передпокій. Це найменша кімната будинку, але й тут відчутний подих славної козацької минувшини.
Тут відчуваєш, що це творча лабораторія вченого, центром якої є робочий стіл. На столі – рукописи, книги, відкриті на закладених сторінках, маленькі окуляри, ніби залишені Яворницьким на хвилиночку, на бюро – купки карток…
Саме в цій кімнаті господар зустрічав своїх гостей. Перше, що привертає увагу в вітальні – це великий олійний портрет Д.І. Яворницького роботи Фотія Красицького – внучатого небожа Т.Г. Шевченка, написаний в Петербурзі в 1900 році.
Це проста і сонячна кімната з двома вікнами, які виходять у двір. Коли світило повертає на обрій, його проміння, як і колись, розливається тут безліччю сонячних „зайчиків”.