У понятті генезису історії суспільства — від античності до класичної епохи — домінуючою, як відомо, була міфологічна парадигма. Стосовно цієї проблеми історики (М. Барг), міфологи […]
Зарождение украинского национального сознания, формирование менталитета — это, по Гоголю, сознание общерусское, соборно-православное, по Д. Яворницкому — народное. Для нового этноса очевидны два пути: родовой, […]
Розуміння картини світу має загальнонауковий характер. Це поняття увійшло в гуманітарний вжиток з природнонаукових праць, головним чином з натурфілософії. Художня картина світу являє собою певну […]
«История не есть объективная эмпирическая данность, иотория есть миф». Эти слова Н. Бердяева можно поставить эпиграфом к историософии и историографии конца XIX — начала XX […]
Образ — топос пути, дороги, совмещающий в себе пространственно-временные характеристики, на всех этапах человеческого познания был типологическим, повторяющимся, являя не только вечный мотив, но и […]
Специфіка наукового і художнього мислення рубежу віків вимагала звернення до народної соціальної утопії. Осмислення граничної ситуації, що склалася як в суспільному житті, так і в […]
Тип вченого-митця — феномен культурно-цивілізаційного розвитку людства. Генезис цього типу в культурі Стародавньої Греції (Арат), коли ще не існувало чіткого розподілу на науку і мистецтво, […]
У романі «Собор» Олесь Гончар викриває найменші симптоми духовного неблагополуччя, яке почало загрожувати нашому суспільству, розвінчує психологію духовного браконьєрства. Його важливі концептуальні центри мають місце […]
Давний интерес к семантике знака «трезубец» в нынешних условиях расширился и перешел из области чисто исторической в сферу идеологических приоритетов. Это вызвало поток публикаций широкого […]
Назви річок – найдостовірніші джерела історичної і мовної інформації. Вони допомагають виявити первинність якоїсь етнічної групи на певній території та межі її поселення, уможливлюють дослідження […]
