Під час роботи Дніпробудівської експедиції (1927-1932 рр.) на території сучасного міста Запоріжжя археологом В.А.Грінченком у 1932 р. був розкопаний Вознесенський поминально-поховальний комплекс (кін.VII – поч. VIII ст.). Це оригінальний пам’ятник як по своїй архітектурі, так і по зробленим там знахідкам. Являв майданчик (62х31 м), оточений валом із каміння та землі, розташований на височині. В східній його частині знаходилось кам’яне кільце діаметром 29 метрів, всередині якого були дві ями. В одній з них знайшли деталі поясних наборів із позолоченої бронзи (1400 одиниць); срібні фігурки орла і лева; кінську залізну збрую, а саме: вудила (40 од.); стремена (58 одиниць); пряжки (60 одиниць); залізні ножі; наконечники стріл (7 одиниць); шматки кольчужної сітки. Ці предмети були проткнуті трьома залізними палашами. На всіх речах залишились сліди вогню. В другій ямі знаходилися шматки каміння, перемішані з обгорілими кістками коней, черепками посуду, стременами,шматочками обгорілої землі та дерева. Навколо другої ями знаходилося понад 800 уламків кісток коней і фрагментів глиняного посуду.