Олесь Терентійович Гончар (1918-1995) – український радянський письменник та громадській діяч, Герой України. Народився в слободі Суха Полтавської губернії. Студент 3-го курсу Дніпропетровського державного університету в червні 1941 року йде добровольцем на фронт. Автор романів «Прапороносці», «Людина і зброя» (удостоєний Національної премії ім. Т.Г.Шевченка), «Тронка» (удостоєний Ленінської премії). Сумна доля спіткала роман «Собор».
З давніх часів вважалося, що плащаниця це поховальна пелена. У християнстві плащаниця має особливе значення, оскільки тіло Ісуса Христа після розп’яття було знято з хреста, обгорнуто такою пеленою та поховане у склепі. Автентичними поховальними пеленами Спасителя вважають Туринську плащаницю з відбитком Його тіла. В церковній службі плащаниця – це чотирикутне велике полотнище з оксамиту, атласу, шовку з гаптованим чи живописним зображенням тіла Ісуса Христа, знятого з хреста. Вона символізує хресний подвиг Сина Божого, який взяв на себе гріхи всього людства заради його спасіння.
Службу божу завжди відправляли згідно з особливим чином, або порядком, закріпленим у Богослужебних книгах. На престолі церкви знаходиться Євангеліє – ранньохристиянській твір, що розповідає про земне життя Ісуса Христа. Автори Євангелія – апостоли або їх учні. Час написання першего Євангелія – 2-а пол. І століття. Дошка обкладинок або обгорталася оксамитом, або мала суцільну металеву поверхню. На ній розміщувалися середник і наріжники (кути). На звороті замість наріжників робилися круглі ніжки – жуки. Корінець також прикрашався металевими накладками. Важка обкладинка скріплювалася металевими застібками. Класичний опис стародрука: 2°. 253 арк. – Сторінки у набірних рамках. – Рядків: 24, 36.
З образом Богородиці пов’язано багато ікон. Серед них і ікона «Покрова Пресвятої Богородиці». За легендою, 14 жовтня, військо агарян взяло в облогу місто Константинополь, намагаючись захопити його. Мешканці столиці Візантії у гарячій молитві звернулись до Богородиці з проханням про порятунок. За оповіданнями, Богородиця з’явилася перед людьми та вкрила їх своїм покровом. Після цього вороги відступили, а місто було врятовано. Християнське свято «Покро?ва Пресвято?ї Богоро?диці» відзначається церквами східного обряду 14 жовтня.
Особисті речі Судця Володимира Олександровича: парадний мундир маршала авіації з нагородами, парадний пояс з кортиком, компас, барометр, люлька для тютюну та чохол до неї, кресало, гачок для чистки люльки, фото, щ передані до музею на довічне зберігання у 1983 р. родиною: дружина Галина Миколаївна, три сина та дві доньки.
Шкіряне пальто пробите уламком ворожої авіабомби, пошкоджений циркуль та пробита уламком записна книжка.Належали генерал-лейтенанту бронетанкових військ Юхиму Григоровичу Пушкіну, Герою Радянського Союзу за оборону м. Дніпропетровська у серпні 1941 р. Ю.Г.Пушкін народився в с.Крутець Саратівської губернії Росії у 1899 р. З 1918 р. служив в армії. У 1939 р. він командував 12 танковою дивізією, яка базувалася у Львівській області, а з початку серпня 1941 р. 8 танковою дивізією, яка після тяжких боїв була направлена в тил на поповнення особистого складу та бойової техніки і увійшла до складу резервної армії.
Для озвучення майданів та вулиць. Переданий в музей у 2012 р. технічним музеєм ст. Нижньодніпровськ–Вузол Придніпровської залізниці, де використовувався довгий час. Поширене використання почалось у довоєнні часи на залізничних вокзалах, станціях під час мітингів і демонстрацій. З початком війни 1941 – 45 рр. їх установлювали на вулицях та майданах і завдяки їм громадяни могли слухати зведення Радінформбюро про стан на фронтах.
Черкеска – характерна складова частина чоловічого костюма народів Північного Кавказу і Закавказзя. Однобортний распашний кафтан з темного тонкого фабричного сукна без ворота з конусоподібним вирізом горловини. Скроєний в талію зі складками та зборками. Зазвичай підперізувався вузьким ременем. Довжина до колін. Рукава довгі, до низу розширені. На грудях по обидва боки нашиті газирі, шкіряні гнізда для рушничних патронів, які пізніше були замінені дерев’яними трубочками. Зберігається як народна святковий одяг, а також в національних танцювальних ансамблях.
Федоров О.Ф. (1901 – 1989 рр.) народився в селищі Лоцманська – Кам’янка, тепер в межах міста. Працював будівельником, закінчив будівельний технікум у Чернігові. З 1938 р. – секретар Чернігівського обкому ВКПбУ. З початком війни організував та командував великим партизанським з’єднанням, яке діяло на території України, Росії та Білорусі. У 1943 р. за наказом Українського штабу партизанського руху з’єднання перебазувалось на Волинь для здійснення операції під кодовою назвою «Рейкова війна» в районі Ковеля. Мета – дезорганізувати роботу залізниці в тилу противника, чим сприяти успіху Червоної Армії в Курській битві та визволенню України.
Гімнастерка та годинник кишеньковий Платонова Степана Акимовича, гвардії старшого лейтенанта командира 3-го батальону 120 гв. ст. полку 39 гвардійської стрілецької дивізії. Була передана до музею самим А.С. Платоновим під час перебування його в Дніпропетровську. Платонов Степан Акимович (1923 – 1977 рр.) народився в Білорусі, с. Ворошили Вітебської обл. в жовтні 1943 р. очолив десантну групу, одну з трьох, створену у 120 гв. ст. полку для форсування Дніпра в районі Чаплі – Лоцманська Кам’янка. Успішно подолавши Дніпро, десант висадився на правий берег і в ході бою захопив перші траншеї противника. На протязі доби десантники вели жорстокий бій за утримання плацдарму.
