Від давнього старого саду не лишилося тут нічого, окрім оголених схилів гори над рікою. Його вирубали люди в перші безвладні й бездомні роки революції. Влади змінювалися тоді кілька разів протягом тижня. Влади з’являлися й зникали як карти на зеленому сукні стола при азартній грі, коли в гарячці безсонних ночей людина вже втратила все, вже не має нічого й єдиною ставкою для дальшої гри «ва банк» у неї лишилося саме життя
Малюнки Алієва-Ковики до творів Домонтовича
Жили без Дніпрельстану, проживемо без нього й далі. Світили лойовим каганцем наші батьки, світитимемо ним і ми. А як жити без порогів, без степу, без хати й без паляниці на столі, на покуті?
Данило Йванович – худорлявий дідусь, в золотих окулярах у чорному сурдуті, білий пожовклій краватці та в такому ж пожовклому стоячому комірці
Герої творів Віктора Петрова-Домонтовича
До 80-річчя Дніпропетровської дитячої залізниці в музеї (зал №6) відкрита міні-виставка, на якій представлені унікальні експонати, пов’язані з історією залізниці.
Віктор Петров-Домонтович і його діяльність у 1940-х роках
Як археолог В. Петров охоплював тисячолітні масиви, проникаючи у взаємозв’язки різнорідних подій, культур, етносів, особливостей змін соціально-економічних формацій, руху народів, змішування їх і переплавлення в сучасні нації
Про незаплямовану біографію Домонтовича він дбав пильніше, ніж про бездоганний життєпис Вікторв Петрова. Блискучий інтерпретатор Лесі Українки, він очевидно, розділяв її твердження про слова як єдино значущі поетові діла
Біографія Віктора Платоновича Петрова (1894–1969), більше знаного на чужині як В. Бер, Домонтович та Плят, містить такі цікаві і захоплюючі повороти долі, котрі могли б скласти неповторну сюжетну канву як для карколомного детективу чи при¬годницької кінострічки, так і витонченого філософського або культурологічного есе.
