За ініціативою та участю Дніпропетровської міської організації Всеукраїнської громадської організації «Союз Чорнобиль України» (голова ради А.В. Суббота) Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.І. Яворницького (директор Н.І. Капустіна) представляє виставку, присвячену 30-річчю Чорнобильської катастрофи (1986-2016).
27 квітня останній день роботи виставки «Ілюзія поезії». Почнеться демонтаж експонатів. Усі бажаючі зможуть у цей день прийти у музей «Літературне Придніпров’я» з 17-00 до 19-00 і одержати в подарунок будь-який із представлених текстів, віршів, візуальних поезій Максима Бородіна, зустрітися з автором і отримати його автограф.
На діорамі «Битва за Дніпро» відкриється найбільша в Україні виставка шевронів. На ній представлено понад півтисячі експонатів.
В межах традиційного весняного Свята Івана Манжури та музейної мистецької програми «Казки Придніпров’я» 11 травня 2016 року о 16. 00 в музеї «Літературне Придніпров’я» на пошану українського поета, фольклориста, казкаря І.І. Манжури та до 160-річчя від дня народження українського письменника, поета, перекладача, вченого, казкаря І.Я. Франка відкрилася літературно-мистецька виставка «Трьомсин Богатир».
Адміністрація ДНІМ спільно з голландською компанією izi.TRAVEL розробили та запустили сумісний проект – мобільна екскурсія «Наш край від доби кам’яного віку до сьогодення».
18 квітня 2016 року в 18.30 відбудеться презентація публіцистичного фільму «Олена Блаватська. ПОВЕРНЕННЯ …».
12 квітня 2016 року в Дніпропетровському національному історичному музеї ім. Д.І. Яворницького відкрилась виставка «Люди крилатої долі», яка присвячена видатним діячам космічної науки та практики.
Як одна з найколоритніших постатей української культури Д. І. Яворницький є літературним героєм цілого ряду творів сучасних дніпропетровських авторів. Вчений з широким колом зацікавлень, людина незвичайної долі, з власними поглядами, думками і переживаннями – таким виступає він на сторінках їх драматичних (В. В. Савченко, «Народжений під знаком Скорпіона»), прозових (В. Селіванов (Буряк) «Дмитро Яворницький») та численних поетичних творів (М. О. Сарма-Соколовський «Остання Січ. Дм. Яворницькому»; Г. Н. Прокопенко «Яворницькому»; Яр Славутич «Дід із Січеслава. Пам’яті Д. І. Яворницького»; О. С. Завгородній «Цеглини будинку, де жив Яворницький»,
Увага до постаті Д. І. Яворницького як громадянина, патріота, авторитетного вченого, дослідника історії Запорозької Січі, збирача і охоронця матеріальних скарбів та духовних цінностей українського народу, сучасника складної і героїчної доби значно активізувалася в українській літературі кінця 50-х – початку 70-х рр., а надзвичайно інтенсивно з моменту проголошення незалежності України, коли літературознавці й історики отримали доступ до малознаних праць і листів Д. І. Яворницького.
Легендарна постать Д. І. Яворницького приваблювала українських письменників 20-30-х рр. Всі вони так чи інакше перетиналися з ним: відвідували краєзнавчий музей і будинок вченого (Остап Вишня, П. Й. Панч), мандрували Дніпровими порогами, листувалися з вченим (М. С. Пронченко, В. К. Чапленко), співробітничали на ниві археології, етнографії, зустрічалися у справі збереження історичних та культурних пам’яток Придніпров’я (В. Домонтович), співпрацювали у книговидавництві та в катеринославських часописах («Споживач», «Зоря»).
