Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.Яворницького у своїй збірці має невелику, але цінну колекцію географічних мап, земельних планів, різних креслень та схем, яку у свій час дослідила, систематизувала і упорядкувала кандидат історичних наук С.В. Абросимова. Сформована протягом 1900-1970-х рр.
Виставка розповідає про життя та діяльність визначної, практично забутої постаті в історії нашого міста кінця XIX – початку XX століть. На виставці можна побачити унікальні документальні та графічні матеріали, а також речові експонати з фондів ДНІМ ім. Д.І. Яворницького.
У роботі досліджено листування Д.І. Яворницького із його мелітопольським кореспондентом Павлом Каетановичем Дзяковичем як джерело з історії міста Мелітополя кінця XIX – початку XX ст.
На основі методики усної історії, що пізніше була трансформована в мемуари (пам’ятку писемності), автор показує, яке місце у споминах І.С. Лубенця становить зазначена в темі історична доба та її інтерпретація.
Зроблено спробу опису і систематизації музейної колекції архієрейських портретів у зібранні Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького.
У музеї Г.С. Сковороди в Сковородинівці зберігається англійський срібний годинник XVIII ст., належність якого філософу підтверджується дарчим написом.
Український археолог Трохим Тесля міг стати вченим зі світовим ім’ям, принісши велику користь науці та славу Україні, але жорстока доля обірвала його життя у самому розквіті.
Розглядається історія атрибуції унікальних пам’яток писемності ХІХ ст. з колекції ДНІМ – автографів українського поета, фольклориста І.І. Манжури в колекційному, культурологічному та історико-персонологічному аспектах.
Проаналізовано особливості висвітлення біографії культурно-громадського діяча Придніпровського краю першої половини ХХ ст. О.В. Коваленка (1881-1962 рр.) на основі музейних колекцій та архівної спадщини.
В работе представлены результаты научной экспедиции в штаб-квартиру Международного теософского общества в Индии в поисках материалов о жизни и деятельности Е.П. Блаватской.
