Дається аналіз використання комп’ютерних технологій в роботі Національного Корсунь-Шевченківського історико-культурного заповідника.
Історико-культурний заповідник у м. Корсуні-Шевченківському був створений у 1994 р. на базі Музею історії Корсунь-Шевченківської битви. З самого початку його існування постало питання переведення його роботи на якісно вищий щабель. Ця проблема виникла тому, що методи наукової та культурно-масової роботи, які застосовувалися в музеї битви, не відповідали вимогам Заповідника. Тому акцент було взято на застосування в роботі комп’ютерних технологій, як новітній засіб донесення інформації до широкого загалу.
Перш за все, було зроблено звичний зараз, однак рідкісний і тяжкий як на той час, крок. Переведення всієї документації на комп’ютерний набір. Також на комп’ютері почали набирати і наукові роботи. Зрозуміло, що операційною програмою була стандартна WINDOWS від фірми Mikrosoft. Трохи згодом працівники заповідника почали макетувати власний друкований орган – «Корсунський часопис». Також було створено власну електронну адресу Заповідника: [email protected].Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду Однак, це було не застосування комп’ютерних технологій, а проста комп’ютеризація роботи Заповідника. Після цього сталося затишшя до початку ХХІ ст. І лише починаючи з 2005 р. відбулася так звана «комп’ютерна революція». Цього року завдяки черкаській філії компанії Infocom було створено в Інтернеті WEB-сторінку Корсунь-Шевченківського заповідника. Його адреса: korsun.ic.ck.ua. Це був перший сайт серед закладів культури Черкаської області й перший серед всіх підприємств і організацій Корсунь-Шевченківського району. Та й, на даний час WEB-сторінка Заповідника є ледь не єдиним джерелом інформації з історії та сьогодення Корсунського регіону.
Перший варіант сайту Корсунь-Шевченківського заповідника був досить таки простим. Він складався з 13 «вікон», кожне з яких розповідало про музеї (Корсунь-Шевченківської битви, історичний, К.Г. Стеценка та І.С. Нечуя-Левицького), художню галерею та Ландшафтний парк Заповідника. Містилася інформація про його історію та історію м. Корсуня-Шевченківського. Також на WEB-сторінці розповідалося про публікації Корсунь-Шевченківського заповідника, його часи роботи та вартість послуг, які ним надавались. Сайт був ілюстрований фотографіями, які йшли по тексту.
У 2008 р. WEB-сторінку Корсунь-Шевченківського історико-культурного заповідника було кардинально перероблено. У «вікнах» було зроблено «підвікна», у яких можна отримати додаткову інформацію. Наприклад, під час розповіді про Ландшафтний парк, при натисканні «мишкою» на ключові слова виникають невеликі «вікна», де розповідається про рідкісні дерева нашого парку. Новинкою стало введення «сторінки» «Заходи», на якій в режимі on-line розповідається про всі заходи, які проводились Заповідником. Вся інформація супроводжується фотографіями. Було збільшено кількість фотографій і на інших розділах сайту.
В перспективі планується заносити на WEB-сторінку Заповідника описи його фондових колекцій. Також планується створити «вікно» «Стіл замовлень», де можна буде замовити ту чи іншу продукцію Корсунь-Шевченківського заповідника, а також інформацію з різних питань, яка зберігається у фондах. Також буде добавлена більша кількість «підвікон», щоб відвідувачі сайту могли знайти інформацію, яка їх цікавить.
Наступним напрямком комп’ютеризації роботи Корсунь-Шевченківського заповідника є створення його працівниками CD та DVD дисків, у яких розповідається про Заповідник. Спочатку було розроблено CD-диск, який, щоправда, можна було дивитися лише на комп’ютері. Цей диск називався «Корсунь-Шевченківський державний історико-культурний заповідник». У ньому у вигляді слайд-шоу містились фотографії, які розповідають про палацово-парковий ансамбль м. Корсуня-Шевченківського, про історію його і самого міста, а також про сучасний стан музеїв та галереї Заповідника. Під кожною фотографією, яка була відкрита 9 секунд, йшла пояснювальна текстівка. Слайд-шоу супроводжувалося легкою музикою. Воно продовжувалося 26 хвилин.
Паралельно зі створенням вищевказаного диску, було розроблено CD-диск з такою ж назвою, але у ньому містилися лише фотографії сучасного Корсунь-Шевченківського палацово-паркового ансамблю. Ці фотографій також були розміщені у вигляді слайд-шоу, яке супроводжувала музика. Цей диск міг використовуватися як для перегляду, так і для використання фотографій з нього. Наприклад, як малюнок для «Робочого столу» у комп’ютері.
Варто зазначити, що комп’ютерні диски користувалися популярністю серед відвідувачів Заповідника. Однак те, що вони розкривалися лише на комп’ютері, робило незручності для частини екскурсантів. Оскільки не в кожній сім’ї є комп’ютер. Тому було вирішено розробити такий диск і у форматі, щоб його міг «читати» і DVD-плеєр. Для цього CD-диск «Корсунь-Шевченківський державний історико-культурний заповідник» було перероблено у форматі VCD. Він повністю дублював інформацію з попереднього диску.
З часом, після виходу нової версії WEB-сторінки Корсунь-Шевченківського заповідника, було вирішено диски переробити. Назва залишилася старою, однак він був наповнений зовсім іншим змістом. У CD та VCD дисках було поміщено лише сучасні фотографії, які розказують про Заповідник. Беручи до уваги великий інтерес відвідувачів, було вміщено багато фотографій, які показують куточки Ландшафтного парку. Всі пояснювальні тексти були прибрані, оскільки вони були визнані як недоцільні. Адже вже з’явилося багато друкованого матеріалу, що стосується Заповідника. Та й, вичерпну інформацію давала власна WEB-сторінка. А повторюватися не було сенсу. Час слайд-шоу було зменшено до 16 хвилин.
На даний час Заповідник випустив ще 4 додаткових диски, які значно доповнюють перший диск. Вони і надалі були зроблені у двох форматах – CD i VCD. Час їхнього показу становить 15 хвилин. Це диски: «Святкування 360-річчя битви під Корсунем», «Корсунь-Шевченківський палацовий ансамбль», «Корсунь-Шевченківський Ландшафтний парк», «Власники Корсунь-Шевченківського палацово-паркового ансамблю». Однак ці диски в продаж не поступили, а є ексклюзивним подарунковим матеріалом. Також вони використовуються для презентації Заповідника на різних виставкових заходах, конкурсах та конференціях. Ці диски показуються або на власному ноутбуці, або на обладнанні організаторів акцій. До того ж планується закупити проектор з екраном для більш зручного донесення інформації до відвідувачів.
Варто нагадати, що CD та VCD диски були розроблені силами працівників Заповідника. У Заповіднику вони і виробляються. Для цього постійно закуповуються дискові «болванки».
В перспективі передбачається створення оглядового диску по Корсунь-Шевченківському парковому ансамблю. Для цього потрібно відзняти кожен куточок Заповідника у трьохвимірній перспективі та розробити схему з переходами до тієї чи іншої теми.
Також, в перспективі, планується випуск відеофільму про Корсунь-Шевченківський заповідник на цифрових носіях. Однак, на жаль, брак коштів не дозволяє працювати над цими проектами.
Досить важливим напрямком роботи Заповідника є комп’ютеризація його експозицій. Для цього вже зроблено перші кроки. Так, художня галерея була обладнана відео-спостереженням. У кожному залі поставили камери спостереження. Від них йдуть кабелі до головного монітора. На моніторі встановлено 16 картинок, на які виводиться зображення з усіх відеокамер. Щоб подивитися певне зображення, «мишкою» потрібно натиснути на це зображення і воно розкриється на цілий екран. Вся інформація записується на жорсткий диск в режимі реального часу. При потребі можна переглянути той чи інший момент з точністю до секунди. Відеозаписи зберігаються протягом року.
Працівники Заповідника розробили плани подальшої комп’ютеризації його роботи. Так, відео-спостереження в подальшому буде встановлено в усіх музеях Заповідника. Також у великому залі Музею історії Корсунь-Шевченківської битви (а він має висоту 6 метрів) планується встановити великі екрани з проекторами, на яких показувалися б ті чи інші моменти Корсунь-Шевченківської операції, а також інші фільми.
Отже, Корсунь-Шевченківський заповідник намагається йти в ногу з часом в плані впровадження комп’ютерних технологій. Проводиться ніби й неважка, однак одночасно й важлива для Заповідника, робота з комп’ютеризації його діяльності. Єдине, що гальмує – це брак кваліфікованих спеціалістів та, як завжди, коштів. Адже всі роботи на комп’ютері ведуться не спеціалістами на добровільних засадах.
Автор: Степенькін С.Ю., національний Корсунь-Шевченківський історико-культурний заповідник
Джерело: Роль музеїв у культурному просторі України й світу: стан, проблеми, перспективи розвитку музейної галузі. (Збірник матеріалів загальноукраїнської наукової конференції з проблем музеєзнавства, присвяченої 160річчю заснуван¬ня Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворннцького) Вин. 11. — Д.: АРТПРЕС. 2009. 608 с.
