Красносельський Олександр Леонтійович (1877-1944). Видатний російський і радянський архітектор.
Народився в Москві в сім’ї лікаря. Ріс у місті Юр’єв-Тарту (Естонія). У 1906 р. закінчив Ризький політехнічний інститут з відзнакою. З 1906-1908 рр.. був відряджений на навчання до країн Європи і Сходу. У 1908-1912 рр.. архітектор м. Бельци в Бессарабії. З 1912 р. – працював у транспортному відділі Катеринославської міської управи. Проектував і будував в Європі, м. Алупці і Воронцовському палаці.
У 1918 заснував новий літературний журнал «Аргонавти», де на правах редактора трудився разом з письменником Олексієм Миколайовичем Толстим.
З 1919 по 1922 рр.. працював архітектором архітектурно-будівельного відділу Катеринославського Ревкому.
З 1923 по 1935 рр.. – архітектор і окружний інженер в управлінні Гостехконтролю при губвиконкому. У 1922 – 1929 рр.. – губернський архітектор, а з 1931 р. – завідував кафедрою архітектури споруд та викладав в Дніпропетровському інституті інженерів транспорту, транспортному технікумі. Колекціонував в дитинстві філателію, а з 1906 р. – картини, меблі, бронзу, годинники, фарфор, старовинні документи, книги.
Частина його зібрання була націоналізована більшовиками. О. Л. Красносельський склав каталог клейм порцеляни.
З 1970 р. частина колекції зберігається в фондах Дніпропетровського історичного музею ім. Акад. Дмитра Яворницького.
Роботи в Катеринославі – Дніпропетровську:
- 1912-1913 рр. – будинок готелю “Асторія” на Катерининському проспекті (пр. К. Маркса,66).
- 1913 р. – проект укріплення балок на Мандриківці. (Реалізований частково).
- 1913 – будинок Мордковича на вул. Крутогорній (вул. Рогальова,12).
- 1913-1915 рр. – проект та влаштування мостових на Катерининському проспекті (пр. К. Маркса), вулицях Садовій (вул. Серова), Воскресеньській (вул. Леніна), Казанській (вул. Карла Лібкнехта), Літейній, Озерному майдані та ін.
- 1914 р. – проект укріплення Жандармської балки (Червоноповстанської).
- 1914 р. – проект додаткових водозливів на дамбі між вулицями Столипінською (вул. Чернишевського) та Базарною (вул. Чкалова).
- 1914 р. – будинок Запорожцева на вул. Садовій (вул. Серова,13).
- 1914 р. – будинок Трухачьова на вул.Тихій (вул. Мечникова,3).
- 1914-1915 рр. – проект гудронованого шосе Катеринослав – Нікополь (в межах міських земель).
- 1915 р. – проект благоустрою Невінчаної балки з прокладанням нового кварталу вулиці Кудашевської (вул. Барикадної) від Приказної (вул. Я.Самарського) до Крутогірної (вул. Рогальова). (Реалізований частково).
- 1915 р. – будинок пансіонату Катеринославського дворянства для дітей-сиріт офіцерів, які загинули під час Першої світової війни на Казанській вулиці (вул. Карла Лібкнехта,11).
- 1915 р. – три варіанти проекту каплиці нового військового кладовища на Сімферопольській вулиці (Не реалізовані).
1915 р. – проект будинку училища Катеринославського відділення Імператорського Російського Музичного товариства на розі проспекту Пушкіна та вулиці Херсонської. (Не реалізований).
1916 р. – будинок Пріцкера на Миколаївському (Калініна, 4) проспекті.
1916 р. – проект корпусу медичного факультету Варшавського університету (використаний для Дніпропетровського медичного інституту , вул. Севастопільська, 17).
– будинок Платса на вул.Філософській, 46.
– будинок на Соборній площі (Жовтнева площа, 5. Надбудований).
– будинок Маркова на вул. Казачій (Комсомольська, 12 а).
– будинок Ріхтера на пр. Пушкіна, 5.
– будинок Корсак на вул. Потьомкінській (Ворошилова,14).
– арка входу до Міського саду (Не збереглася).
– будинок Воронцова на вул. Гоголя, 15.
1932 р. – Палац Праці (Палац Илліча)
1936 р. – будинок на розі Короленка і Чкалова
1936 р. – реконструкція будинку Університета на просп. Карла Маркса, 36
1938 р. – будинки магазинів ЦУМ та Дитячий світ
– реконструкція будинку комерційного училища під облвиконком
1940 р. – будинок на розі Короленка і Челюскіна
– реконструкція театру ім. Горького
