Синявський Антон Степанович (1866-1957 рр.): біографічна довідка.
Гласний міської Думи, історик і економіст, педагог і громадський діяч, родом з Київщини.
По закінченні Київського університету, продовжував студії в Одеському університеті і за кордоном (Німеччина). З 1893 по 1898 рр. працює в Одеському, Варшавському університетах, потім директором гімназії у Білостоці.
З початку 1900 р. у Катеринославі – директор комерційного училища імені Миколи ІІ (нині будинок по пр.Кірова, 2). В цьому будинку жила і родина Синявських. Ця школа для економістів, бухгалтерів і фінансистів Півдня України мала 17 класів, 700 учнів і 75 вчителів. Водночас А.С.Синявський веде велику наукову і громадську роботу – багато працює в Катеринославських архівах. З 1903 р. очолює роботу Вченої Архівної Комісії та редагує її “Летописи” (І-Х, 1904 – 1915). Тут він надрукував цілу низку своїх праць з історії та археології Придніпров’я. У 1905 р. до відкриття нового приміщення обласного музею імені О.Поля, Антон Степанович написав перший нарис про життя та діяльність О.М.Поля.
Разом з Д.Яворницьким він щоліта виїздить в археологічні, етнографічні й археографічні експедиції по всій південно-східній Україн
Крім педагогічної та наукової праці Синявський поглинутий громадською роботою: він один із засновників катеринославської “Просвіти”, також належав до місцевого проводу Товариства Українських Поступовців. Наприкінці 1917 р. виїздить до Києва, де обіймає посаду директора департаменту середніх шкіл у Міністерстві народної освіти УНР.
З 1918 р він активний співробітник Всеукраїнської Академії Наук, працює у кількох вищих школах Києва, багато друкується у виданнях Академії. Його перу належить близько 160 друкованих наукових праць.
З 1931 р. працює на Далекому Сході – у вузах Хабаровська та Благовіщенська, у Кримському, Кабардино-Балкарському педінститутах.
Помер у Сімферополі. В 1990 р. перепохований в м.Києві.
