“Музей є не зібранням речей, а собором осіб;
діяльність його полягає не у накопиченні мертвих речей,
а у поверненні життя залишкам того, що віджило,
у реконструкції померлих по їх творіннях живими діячами”.М.Ф.Федоров
Значні перспективи для подальшого розвитку всіх видів музейної діяльності відкриває поступове здійснення каталогізації музейного зібрання. Актуальність створення як загального систематичного каталогу всього зібрання – 240 тис. одиниць, так і каталогів окремих колекцій музейних предметів різних груп зберігання, обумовлюється широкою експозиційною, виставочною, науково-просвітницькою роботою музею і участю його співробітників у краєзнавчому русі, зокрема у дослідженні таких маловідомих сторінок з історії краю, як повсякденне життя його мешканців – представників різних верств, етносів і соціальних груп суспільства, тощо.
Речові джерела, які здебільшого зберігаються в музеї, майже не знаходять використання істориками, що значною мірою пов‘язане з їх малою доступністю для дослідників. Саме каталогізація цих джерел дозволить ввести їх до наукового обігу, сприятиме вирішенню не тільки суто музеєзнавчих проблем, а й розширенню і збагаченню джерельної бази істориків, краєзнавців.
Упорядкування каталогу тієї чи іншої колекції музею дозволяє уточнити, розширити зовнішню характеристику предметів, їх датування, приналежність до тієї чи іншої групи населення, або країни тощо. Вивчення змісту предмету, намагання класифікувати предмет нерідко народжують або змінюють його легенду (історію виникнення, побутування), дозволяють розкрити й зафіксувати взаємозв‘язки між музейними предметами та їх групами, виявити аспекти їх використання у різних напрямках музейної діяльності та лакуни у музейному зібранні для визначення напрямків та шляхів подальшого комплектування фондового зібрання музею.
Протягом своєї історії ДІМ мав декілька каталогів. З кінця Х1Х до 1917 р., коли відбувався процес накопичення музейних предметів, було упорядковано і видано 5 каталогів [1]. Один з них являв собою систематизацію зібрання О.М.Поля (Київ, 1893). Каталоги 1905 р. презентували колекцію, що була представлена на виставці в новому приміщенні музею, присвяченій ХШ Всеросійському археологічному з‘їзду 1905 р. в Катеринославі. В 1907 р. Д.І.Яворницький видає так званий звіт про роботу Обласного музею імені О.М.Поля, де він фактично подає перелік музейних предметів – 1804 одиниці, зібраних протягом 1905-1906 рр., розподіливши їх за 16 групами, включаючи бібліотеку. Найчисельнішою була група церковних древностей: ікони, церковне начиння, облачення священнослужителів тощо.
1910 року директор музею здійснює спробу систематизувати наявне музейне зібрання за двома великими розділами: археологія та етнографія. До нього увійшли 5500 одиниць музейних предметів без нумізматики, яка завжди за кількістю майже дорівнювала основному зібранню. Таким чином, на той час в музеї зберігалось приблизно 10 тис. музейних предметів.
Ці каталоги дають певне уявлення про музейне зібрання, напрямки його комплектування, наукові зацікавлення, яким надавав перевагу Д.І.Яворницький. Це були археологія, етнографія, запорізьке козацтво, церковна історія, нумізматика.
Протягом 1920-1930 рр. спроб каталогізації музейних предметів навіть не робилося, що було пов‘язано з зайнятістю директора та наукових співробітників музею широкою дослідницькою археологічною діяльністю під час Дніпробудівської археологічної експедиції, коли музей поповнився майже 40 тис. пам‘яток археології різних культур, народів, що існували в межах досліджуваних територій з найдавніших часів. Безперечно, первинна наукова обробка даних знахідок проводилась, але облік їх, науковий опис як музейних предметів, у сучасному розумінні справи, так і не був здійснений. На заваді цьому постала сталінська репресивна політика, безпідставні звинувачення по відношенню до Д.І.Яворницького і колективу музею в “українському буржуазному націоналізмі” та “контрреволюції”[2]. Директор та більшість наукових співробітників музею були звільнені з посад, деякі заарештовані або зникли не відомо куди (археолог Тесля). Все це не сприяло проведенню каталогізації музейного зібрання, хоч систематизацію, зокрема етнографічних колекцій (українські килими), намагався провести знаний в Україні етнограф Г.Кравченко, який у 1931-1932 рр. працював в Дніпропетровському крайовому музеї.
Важко навіть з певністю визначити кількість музейних предметів, які зберігались в музеї напередодні Великої Вітчизняної війни: 30, 40, 50, 80 тис. одиниць? Такі цифри зустрічаються в музейній літературі, але зробити посилання на джерела – книги надходжень, каталог і т.п., не має можливості, з-за їх відсутності.
Тільки в 1947-1948 рр. була проведена інвентаризація наявного музейного фонду. Підкреслюю, саме інвентаризація, а не каталогізація, з якої стало відомо, що в музеї налічується 38000 одиниць предметів.
Наукові каталоги окремих, найбільш чисельних і змістовних колекцій з‘явились в 1960-1970-х рр. Це був період найбільш стабільної роботи музею, коли в ньому сформувався колектив наукових співробітників, здатних здійснити науковий опис, належну класифікацію і систематизацію предметів, зокрема кераміки, зброї, нумізматики та кам‘яних статуй [3]. До сьогодні ці каталоги є єдиним джерелом інформації для дослідників щодо зазначених колекцій.
Після завершення реконструкції музею в 1977 році і укомплектування штатів музею молодим поколінням істориків перед колективом музею постало завдання наукового вивчення і систематизації музейного зібрання, яке протягом п‘яти років зросло майже вдвічі.
Найчисельнішою вже на той час була колекція писемних джерел (книги, архівні документи), хранителем якої з 1978 р. стала С.В.Абросимова. Нею протягом 1978-1993 рр. підготовлено і видано 5 каталогів стародруків, раритетних книг, актових документів та епістолярних джерел, що хронологічно охоплюють ХУ1-ХХ ст.[4], а також 3 томи епістолярної спадщини Д.І.Яворницького (у співавторстві з іншими співробітниками музею). Крім того Абросимовою підготовлений до видання каталог раритетних книг ХУШ-ХХ ст. і ведеться робота по упорядкуванню каталогу особових (личных) фондів у зібранні музею, до яких належать різноманітні документальні джерела, наукове вивчення, класифікація і систематизація яких є довготривалою справою, а окремі матеріали потребують залучення знавців іноземних мов і таке інш.
Взагалі документальна колекція, що налічує більше 80 тис. одиниць зберігання, для її наукового вивчення і введення до наукового обігу потребує залучення не лише хранителів, а й наукових співробітників інших відділів, які вивчають той чи інший період історії краю. Як це, зокрема зробила В.М.Сацута, упорядкувавши каталог “Листи з фронту” (400 листів 1941-1945 рр. від різних респондентів). Створення різноманітних іменних, тематичних каталогів: листівок, плакатів, книг(наприклад, учбової літератури, ювілейних видань тощо), нагородних документів (грамот, дипломів, подяк, посвідчень тощо), періодичних видань, мемуарних та епістолярних документів та інших писемних джерел, – дозволить здійснити їх джерелознавчий аналіз, виявити їх евристичні можливості, лакуни в колекції; сприятиме удосконаленню експозиційної роботи, активізації краєзнавчих досліджень. Адже досить часто ми не знаємо можливостей наших колекцій, а на засіданні фондово-закупівельної комісії відкидаємо окремі матеріали, тому що їх у нас дуже багато. А скільки?
Крім архівного зібрання найбільш вивченим і упорядкованим є колекція коштовностей – музейних предметів з дорогоцінних металів. Хранитель цієї групи фондових матеріалів Степаненко Н.О. дослідила історію формування даної колекції, упорядкувала Рублінський скарб срібних монет XVII ст., підготувала до видання два каталоги: вотивних срібних пластинок та російських нагород ХVIII-ХIХ ст.
Речова група предметів, яка охоплює найрізноманітніші колекції, фактично не вивчена і не систематизована. Створені лише каталоги єгипетських древностей, народного живопису ХIХ-поч.ХХ ст. та незавершений каталог дрібної культової пластики. Ведеться робота по вивченню колекцій музичних інструментів, скла, рушників (друга спроба), сорочок, культової групи.
Потребують вивчення і систематизації колекції живопису, меблів, зброї, нумізматики, фалеристики, порцеляни та кераміки, народно-прикладного мистецтва, знарядь праці, одяг, військовий костюм, головні убори тощо. Не вивчається і потребує допомоги технічних фахівців технічна група речей, а саме: телефонні, фото- та фоно-апарати, радіоприймачі, відеотехніка, годинники, побутова електротехніка тощо. Культова група, яка щойно виділена в наших фондах і цей процес ще триває, завдяки мистецтвознавчому напрямку її хранителя М.М.Тихонової, поступово систематизується. Нагально необхідно розпочати роботу по упорядкуванню каталогу ікон, церковного начиння, облачення священнослужителів тощо.
Хранителям культової групи та групи коштовностей слід об‘єднати зусилля щодо упорядкування єдиних каталогів, зокрема ікон, дрібної пластики тощо. Це стосується і колекцій нумізматики, фалеристики, металевого посуду, ювелірних виробів.
Фотофонокіновідео матеріали не підлягали каталогізації, тому що вважалось достатнім мати картотеки, перелік цих матеріалів, щоб використовувати їх у музейній практиці чи краєзнавчих дослідженням. Але діяльність Т.А.Архипової щодо вивчення історії формування даної колекції, виявлення відомостей про фотографів музею та Катеринославщини в цілому, проведення аналізу та характеристик певних груп фотоматеріалів, продемонструвала широкі можливості цих музейних предметів як у відтворенні історії краю, різноманітних культурних традицій, так і самодостатність їх показу у якості окремих колекцій. Зокрема це: святкові (великодні, різдвяні, новорічні, вітальні) поштові листівки, видові поштові листівки(архітектурний та природний пейзаж, зокрема катеринославських вулиць), портретні знімки, етнографічні фотокартки, фотознімки церковних споруд, здійснені В.Д.Машковим, та інші. Всі ці колекції потребують каталогізації і введення їх в науковий обіг шляхом видання фотоальбомів, комплектів листівок тощо.
Хранитель археологічної групи музейних предметів М.Й.Сердюк, вивчаючи і систематизуючи колекції, що належать саме до цієї групи, пішла шляхом створення так званих характеристик фондових колекцій, які можуть стати фундаментом для упорядкування у подальшому різноманітних археологічних колекцій. Наприклад, античних древностей, скіфських знахідок, ранньослов‘янських пам‘яток тощо. Слід пам‘ятати, що археологічні матеріали можуть увійти і вже увійшли складовою частиною до каталогів козацьких реліквій, єгипетських древностей, а також нумізматичних колекцій, культових речей тощо.
Актуалізація окремих питань історії України й краю, зокрема історії запорізького козацтва, етно-релігійних процесів, геральдики, викликають необхідність у створенні відповідних каталогів музейних предметів. Такі каталоги, як правило, охоплюють матеріали всіх груп фондового зберігання, є складними за виконанням, потребують певного часу і участі фахівців з різних галузей знання. Прикладом цьому може бути каталог колекції запорізьких козацьких старожитностей, який вже протягом 10 років упорядковується декількома науковими співробітниками ДІМ, і є надія, що нарешті до кінця поточного року він буде завершений і готовий до видання. Складність його упорядкування значною мірою полягала у відсутності атрибуції багатьох предметів і намаганні охопити якомога повніше всі козацькі реліквії музею (700 одиниць).
Комплексним є також каталог геральдичних матеріалів “Герби Придніпров‘я”, який в основному упорядкований, але весь час доповнюється новими матеріалами, що надходять до зібрання музею. Зокрема, в 2002-2003 рр. до музею надійшли матеріали різних груп зберігання з зображенням нових гербів м.Дніпропетровська та Дніпропетровської області, різних міст та селищ краю.
За останні роки неодноразово виникала необхідність у виявленні і певній систематизації матеріалів музею, які відтворюють етнічну та релігійну історію нашого регіону. Німецькі та менонітські матеріали, єврейські та іудаїстські реліквії (так звана гебраїстика), польські та католицькі пам‘ятки, татарські та мусульманські древності, предмети про бельгійську присутність в Україні, російсько-українські зв‘язки, грецьке та болгарське населення краю, – потребують вивчення, класифікації, використання в музейній діяльності та введення до наукового обігу шляхом видання каталогів.
Важливою ланкою досліджень наукових співробітників музею є персонологічна проблематика, тому створення іменних каталогів музейних предметів є актуальною формою вивчення нашого зібрання. Вже давно є потреба у систематизації матеріалів (всіх груп зберігання) О.М.Поля, Д.І.Яворницького. Особливо це стосується співробітників літературного відділу і знову створеного відділу “Музейний центр О.П.Блаватської та її родини”. Треба вводити до наукового обігу, здійснювати систематизацію літературознавчих колекцій музею. Це можуть бути каталоги колекцій фольклористики, пушкініани, шевченкиніани, репресованого письменництва, родини Фадеєвих-Ган-Блаватської, Олеся Гончара, Івана Манжури та багатьох літераторів нашого краю. Тим більше, що база для цього існує у вигляді картотек, довідок, рефератів, статей, тематико-експозиційних планів тощо. В поточному році така робота буде розпочата створенням каталогу автографів видатних письменників з фондів музею.
Бібліографічні примітки:
- Каталог древностей А.Н.Поль в Екатеринославе / Составила К.Мельник. – К., 1893; Каталог выставки ХIII Археологического съезда. – Екатеринослав, 1905; Каталог Обласного музея им.А.Н.Поля. – Екатеринослав, 1905; Єварницкий Д.И. Отчет Екатеринославского областного музея имени А.Н.Поля. 1905-1906 г. – Екатеринослав: Типография Губернского правления, 1907; Каталог Екатеринославского обласного музея имени А.Н.Поля. Археология и этнография. – Екатеринослав: Типография Губернского правления, 1910.
- Горб А. Кубло націоналістичної контрреволюційної пропаганди (про роботу історико-археологічного музею) // Зоря. – 1933. – 27 серпня.
- Каталог. Кераміка. Вип.1. Дніпропетровський історичний музей ім..академіка Д.І.Яворницького. /Упор.: Н.М.Трушенко, В.О.Черних. – Дніпропетровськ, 1964; Каталог. Нумизматика. Вып.П. Днепропетровский исторический музей им.академика Д.И.Яворницкого. / Сост. Г.Ф.Иосиков. – днепропетровск, 1965; Каталог. Оружие. Вып.ІІІ. Днепропетровский исторический музей им.академика Д.И.Яворницкого. / Сост. О.В.Кузьмина. – Днепропетровск, 1967; Крылова Л.П. Каменные бабы: Каталог. – Днепропетровск, 1976.
- Большевистские листовки в Днепропетровском историческом музее 1893-1923: Каталог. / Сост. С.В.Абросимова. – М., 1985; Старопечатные кириллические издания в Днепропетровском историческом музее 1574-1800 гг. : Каталог. /Сост. С.В.Абросимова. – Днепропетровск, 1988; Книги гражданской печати ХVIII века: Каталог музейной коллекции. /Сост.С.В.Абросимова. – Днепропетровск, 1989; Епістолярна спадщина академіка Д.І.Яворницького: Каталог музейної колекції. /Упор. С.В.Абросимова та інш. Вид 2-е доповнене. – Дніпропетровськ, 1992; Пам‘ятки писемності в збірці Дніпропетровського історичного музею: Каталог музейної колекції актових джерел ХXVIII-ХiХ ст. /Упор. С.В.Абросимова та інш. – Дніпропетровськ, 1993.
Автор: Бекетова В.М. – заст. дир. ДІМ з наук. питань, к.і.н.
Джерело: встановлюється
