Міжнародна практика музейної справи знає чимало форм співробітництва, обміну досвідом, комунікації між музеями світу. Це різноманітні конференції, симпозіуми, конгреси, стажування, семінари, практикуми, конкурси, бієннале, фестивалі. Конкурси музеїв у світі відбуваються в окремих країнах та на різних континентах, а також організуються міжнародними музейними фундаціями. Зокрема, Європейським музейним форумом при Раді Європи з 1977 р. проводиться конкурс на звання кращого європейського музею. Найбільш відомими і представницькими музейними фестивалями з різноманітними конкурсними програмами на пострадянському просторі є Московський міжнародний фестиваль Інтермузей (проводиться з 1999 р.), Красноярська міжнародна бієнале “Відкритий музей” (проводиться з 1997 р.), фестиваль музейних програм “Дитячі дні в Петербурзі” (на 2007 р. відбулося 3 фестивалі), всеросійський фестиваль “домовиків” у Тольятті (для меморіальних будинків-музеїв, у 2008 р. відбувся перший фестиваль), Азійський культурологічний фестиваль у Казахстані та інші. До цієї когорти музейних форумів у 2005 р. приєднались і музеї України, заснувавши український музейний фестиваль у Дніпропетровську.
Як же це відбувалось? Коли колектив музею вперше замислився над тим, яким чином якнайкраще вшанувати пам’ять Дмитра Івановича Яворницького, дата 150-річного ювілею від дня народження котрого невпинно наближалася (7 листопада 2005 р.), то, не зговорюючись, одна думка, що вже кілька років висіла у повітрі й не давала спокою, була висловлена вголос: “Музейний фестиваль!”. Такого музейного заходу ще не знала Україна. Непересічна постать Дмитра Яворницького – фундатора музею в колишньому Катеринославі, навколо якого ще при житті зосереджувалось все “українське”, “національне”, “традиційне”, “історико-культурне”…, – винна була об’єднати музеєзнавців і сьогодні. Як давно працівники музейної галузі не збирались разом, не обговорювали наболіле, не демонстрували свої здобутки, досвід у різних галузях музейної діяльності?! Так розпочалась щоденна копітка організаційна робота, яка тривала впродовж 1,5 роки (2004-2005 рр.). Ідею підтримало Міністерство культури і туризму, яке, у свою чергу, організувало музеєзнавців навколо фестивальних проблем, через яке вирішувались нагальні фінансові та інші питання. Дніпропетровська обласна державна адміністрація, обласна й міська ради зацікавились ініціативу музею і допомогли зробити цей захід і всі ювілейні урочистості особливими. На певному етапі підготовки до ювілейних заходів ідею фестивалю привітав Президент України В.А.Ющенко.
У першому Всеукраїнському музейному фестивалі “Музей третього тисячоліття” 7-12 листопада 2005 р. взяли участь 85 музеїв України, Державне підприємство “Мистецький арсенал”, Міжнародний фонд “Україна 3000”, 2 музейних видання (журнал “Музеї України”, інформаційний бюлетень “Український музей”, м. Київ), комп’ютерна фірма (“Нульовий кілометр”, м. Одеса). Крім того, Українсько-французький культурний центр “Альянс-Франсез”, що функціонує в Дніпропетровську, представив комп’ютерні версії скарбів провідних музеїв Франції. На фестивалі 2005 р. відбулося чотири конкурси, головним з яких був експозиційний – представлення міні-експозиції “Персоналії мовою музейної експозиції” чи інсталяції на вільну тему. У ньому конкурували 38 міні-експозицій з 35 музеїв. Серед персоналогічних меморіальних експозицій Експертна рада фестивалю особливо відзначила виставку Чернігівського історичного музею ім. В.Тарновського “Картина Іллі Рєпіна “Запорожці пишуть листа турецькому султанові” мовою колекції Василя Тарновського” (перша премія) та експозицію Київського історико-меморіального музею М. Грушевського “Михайло й Катерина Грушевські: діалог” (перша премія). Найважче було оцінювати матеріали, представлені на конкурс музейних видань. Понад 200 альбомів, каталогів, наукових збірників, наукових і науково-популярних книг, путівників, періодичних видань, буклетів, афіш, календарів, рекламних листівок було представлено 70 музеями, розміщених по 6 номінаціях у спеціальній фестивальній залі. На конкурс музейних фільмів було подано 30 різноманітних фільмів, телесюжетів, рекламних роликів, з них найбільш “музейними” і професійними визнані 8: “Візитна картка Нетішинського краєзнавчого музею”, фільм Полтавського літературно-меморіального музею Панаса Мирного, рекламні телесюжети до ювілею Д.Яворницького Дніпропетровського історичного музею, відеофільми Одеських літературного музею та музею особистих колекцій ім. О. В. Блещунова та інш. Серед 14 комп’ютерних фондових облікових, пошуково-інформаційних та мультимедійних програм четвертого фестивального конкурсу перемогли “Фондова програма” Дніпропетровського історичного музею, “Музейний сайт” Кіровоградського краєзнавчого музею, експериментальна програма Музею “Чорнобиль”, “Віртуальний музей” Луганського художнього музею. Відзначена заохочувальним призом Одеська комп’ютерна фірма “Нульовий кілометр” за участь у створенні різної мультимедійної продукції для музеїв Одеси.
На заключному ювілейному заході в театрі були вручені фестивальні призи й дипломи. Дніпропетровський історичний музей отримав приз Президента “За професіоналізм” – плазмовий телевізор і петриківську розписну вазу з емблемою фестивалю. Музейний фестиваль став “Кращою музейною подією 2005 р.” й отримав премію Міжнародного фонду “Україна 3000” (10000 грн.).
Розкіш людського, професійного спілкування, ось що відзначало перший музейний фестиваль, під час якого зв’язалися нові творчі зв’язки музеїв України, набули розповсюдження певні музейні проекти – нічні екскурсії, музейні вітальні, обмінні виставки, напрямки удосконалення музейних експозицій, відео-програм, мультимедійних технологій, розуміння необхідності залучення до фестивалю іноземних колег з їхнім баченням музейних проблем.
На підсумковому засіданні Експертної ради фестивалю за участю представника Міністерства культури і туризму України Л.М.Нестеренко було вирішено зробити музейний фестиваль традиційним – періодично збиратися на професійне свято музейних працівників в різних містах України, обмінюватись досвідом, робити своєрідний огляд розвитку музейної справи в країні, намагатися звернути увагу громадськості, уряду до проблем галузі, до питань збереження й охорони національної історико-культурної спадщини.
Минуло понад два роки, але ні одна з областей України так і не наважилася взятися за організацію другого музейного фестивалю, і у вересні 2007 р. колектив Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького взяв на себе сміливість заявити: “Другий Всеукраїнський музейний фестиваль – буде!”, – знову запросивши до Дніпропетровська усі музеї країни на вересень 2008 р. “Музеї у сучасному поліетнічному світі” – це тема другого фестивалю, який щойно (18-22 вересня) завершив свою роботу у Дніпропетровську.
У п‘яти фестивальних конкурсах взяли участь 105 музеїв, заповідників та дві приватні фірми України, крім того 10 музеїв, 2 музейні видання (журнал “Музеї України” та бюлетень “Українські музеї”) були присутні у якості гостей. Серед учасників: краєзнавчі, історичні, художні, літературні, меморіальні, природні музеї і заповідники; національні, комунальні музейні заклади – обласного, міського, районного підпорядкування із 21 області, м. Київ та АР Крим. На рівних конкурували як національні заповідники, провідні київські та обласні музеї, так і музеї на громадських засадах з історії підприємств, сільських районів Дніпропетровської області: від Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника до музею шахтарської слави шахти Західно-Донбаської з Павлограду, від знаного в усьому світі Музею історичних коштовностей (м. Київ) до невеличкого етнографічного приватного музею с. Буштино на Закарпатті.
Журі й усі учасники відзначили високий професіоналізм організаторів фестивалю – Дніпропетровський історичний музей ім. Д.І. Яворницького, який був нагороджений призом (ноутбук). Гран-прі фестивалю отримав один з найстаріших і провідних музеїв держави – Національний музей у Львові ім. Андрія Шептицького. Співробітники цього музею продемонстрували цікаву, змістовну, науково й методично обґрунтовану й виважену, художньо досконалу виставку “Ікона “Святий Миколай з житієм” ХУ ст. з околиць с. Горлиці”, яка супроводжувалась показом фільму, а також цінні музейні видання – 14 каталогів, альбомів, збірників.
На головному конкурсі фестивалю – конкурсі міні-виставок “Міжетнічні зв’язки і паралелі в народній культурі” – була презентована 41 виставка з 39 музеїв. Кращими визнано виставки Чернігівського історичного музею ім. В. Тарновського “Ромб – символ життя та блага. Чернігівські репліки” (ІІ місце), Ялтинського історико-літературного музею “Візерунки краю вічного проміння” та Львівського музею історії релігії “Образи зниклого світу (про галицьких євреїв)” (поділили ІІІ місце). На цих та інших виставках здебільшого експонувались етнографічні та археологічні матеріали – кераміка, ремісничі вироби, одяг, рушники, килими, зразки вишивки, прикраси, побутові та культові речі, а також раритетні книжкові видання – мініатюрні книги з Горлівки, букварі різних історичних періодів з Острога. І, навіть, ті міні-експозиції, які не були відзначені журі, яскраво презентували цінні музейні колекції, напрацювання музеїв в галузі експозиційно-виставочної роботи. Конкурс міні-експозицій продемонстрував багатство і різноманіття історико-культурних, мистецьких скарбів, що зберігають українські музеї, а також їх уміння і художній смак щодо мистецтва подання для загального огляду пам’яток – свідоцтв і раритетів минулого, у своєрідній незвичній формі.
На конкурс музейних видань за 3 номінаціями – каталоги, презентаційні альбоми, оригінальні видавничі проекти (серії, цикли), було подано 214 книг із 65 музеїв України. Додатково понад 100 різноманітних музейних видань демонструвались на фестивалі поза конкурсом. Головні призи отримали Донецькі обласні художній та краєзнавчий музеї – за цикл тематичних каталогів; Літературно-меморіальний музей М. Булгакова – за оригінальність музейної видавничої програми; Національний музей у Львові імені А. Шептицького, Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник – за комплексний підхід до видавничої програми; Колодяжненський літературно-меморіальний музей Л.Українки (Волинь) – за комплексне висвітлення персоналії. Ще сім музеїв були відзначені заохочувальними дипломами й призами. Але, слід зазначити, що вибирати було з чого. Музеї України за останні десять років розгорнули широку видавничу роботу щодо введення до наукового обігу, презентації своїх унікальних скарбів. Змістовні, яскраві, вишукано оформлені книги, альбоми, наукові збірники, комплекти листівок, календарі, путівники багатьох музеїв можуть конкурувати не тільки на українському культурному просторі, а й у світі.
На фестивалі демонструвалися різноманітні аудіовізуальні (40) й мультимедійні програми (20), які створені музеями разом з кіностудіями, телекорпораціями, комп‘ютерними фірмами для реклами й презентації музейних заходів. Серед усього розмаїття фільмів, музейних сайтів, віртуальних музеїв кращими визнано: телепроект “День у музеї” Рівненського обласного краєзнавчого музею, фільм-візитку “Музей Богдана Хмельницького” Національного історико-культурного заповідника “Чигирин”, телерекламу Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішні, музейний сайт в Інтернеті Дніпропетровського історичного музею та віртуальну екскурсію Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.
Новим і складним для музейників виявився конкурс впровадження музейних заходів, акцій, програм (промоушен – просування). На нього було подано 51 заявка, практично представлено – 35 програм, але матеріали лише 20 музеїв відповідали реальній роботі, яку вони проводять, щоб користуватись попитом населення краю й туристів, залучати їх на музейні заходи, покращувати своє фінансове й матеріальне становище. Як зробити так, щоб відвідувач прийшов до музею знову, чим і у якій формі можна зацікавити сучасну людину – споживача культурних цінностей? Саме ці питання й повинні були висвітлити музейники у своїх матеріалах, поданих на конкурс. Найкраще це вдалося зробити Дніпропетровському історичному музею, Музею історичних коштовностей України (Київ) та Чорноморському історико-краєзнавчому музею (АР Крим). Цілий ряд музеїв отримав спеціальні та заохочувальні призи. Так, Марганецький міський краєзнавчий музей був нагороджений цифровим диктофоном за відродження музею.
У програмі фестивалю, крім зазначених конкурсів, відбулися круглі столи “Музей і діти” та “Музей і туризм”, на яких були представлені й обговорені цікаві форми роботи музеїв з дитячою аудиторією та проблеми туристичного відродження України. Учасники фестивалю взяли участь у музейній вітальні з історії виноробства “In vino veritas”, музейному святі просто неба “Чисті джерела”, нічних екскурсіях “Людина і Степ” та “Таємниці діорами”, культурологічних заходах, виставках у меморіальному будинку-музеї Д. Яворницького (виставка з історії музичних інструментів та зустріч з сучасним кобзарем) та музеї “Літературне Придніпров‘я” (літературна та художня виставки й музичний вечір). Отже, програма фестивалю була насиченою, представники музеїв багато чого цінного побачили у Дніпропетровську й продемонстрували свої цікаві напрацювання у музейній галузі.
Відвідувачі – мешканці й гості Дніпропетровська – у виставочних залах Історичного музею в період проведення фестивалю ознайомилися із 50 виставками з різних музеїв України та великою фестивальною експозицією “Конкурсні видання музеїв та заповідників України”, де були показані майже 300 ілюстрованих альбомів, каталогів, різноманітних оригінальних музейних видань. На виставках можна було побачити: готські археологічні знахідки з Херсонщини; закарпатський і полтавський український, кримсько-татарський та болгарський народний одяг, оздоблення болгарського дому, чернігівську та вінницьку вишивку, опішнянську та донецьку кераміку, православні ікони, вироби народних майстрів, раритетні книги, живопис, фотокартки, які відтворюють минуле, культурні традиції, духовні цінності, повсякденне життя, побут, майстерність мешканців усіх регіонів нашої держави – українців та інших народів, які проживають в Україні.
Таким чином, Україна набуває досвіду проведення музейних свят, своєрідних оглядів-конкурсів, тимчасових осередків комунікації українських музеїв, що сприятиме як удосконаленню галузі, визначенню напрямків її майбутнього існування, так і скорішому входженню музеїв України в європейський культурний простір.
Автори: Капустіна Н.І. – директор ДІМ; Бекетова В.М. – заст. дир. ДІМ з наукової роботи
