Науково-освітній роботі належить вирішальна роль в реалізації культурно-просвітницької функції музею. її успіх залежить від вірного підходу до різних соціальних та вікових груп музейних відвідувачів. Знати свого відвідувача, шукати найбільш відповідні сьогоденним завданням засоби спілкування з ними, — це правило повинно бути в основі діяльності сучасного музею. Але, неможливо пасивно чекати, коли прийде відвідувач до музею. Необхідно постійно працювати над створенням музейної аудиторії, над вихованням музейної культури. Безумовно, особлива увага приділяється дитячій аудиторії, яка активно відвідує музей сьогодні і є потенційною аудиторією на майбутнє.
Здавна відомий такий вислів, що діти — тільки гості сьогодення, бо вони господарі майбутнього. Перед педагогами всіх часів і народів завжди стояло завдання сформувати систему справжніх цінностей, історичної пам’яті. І саме музей має величезні можливості для реалізації цих завдань, а в оригінальному музейному предметі закладена не тільки конкретна історична інформація, але й естетичний аспект, який дає можливість відрізнити прекрасне від потворного, розвинути емоційний світ дитини. Але виконати це завдання неможливо без системної роботи з дітьми, починаючи від наймолодших до старшокласників. В арсеналі музейних заходів багато цікавих форм роботи, але, на наш погляд проблема в тому, що епізодичні екскурсії та заняття, навіть тижні чи декади музею в учбовому закладі мають дуже невеликий ККД, зберігають характер епізодичності та випадковості, не підтримують постійної зацікавленості, а їх вузька тематична направленість не відтворює уявлення багатства та розмаїття світової культури через музейну колекцію. І тільки постійна, планомірна робота з дітьми протягом всіх років шкільної освіти може дати бажаний результат. Виходячи з вимог педагогіки, враховуючи психологічні особливості дітей, співробітництво з шкільними педагогами, нами була створена оригінальна програма для учнів 1 —11 класів.
Ця програма є наслідком тривалих пошуків саме систематичного всеохоплюючого синкретичного курсу, який поєднав усі теми, розроблені співробітниками музею. Програма охоплює як традиційні екскурсії, так і спеціальні заняття; передбачає використання фільмів. Важливе місце посідають музейні вечори та ігри. Розрахована вона на 4 зустрічі на рік. Таким чином протягом всіх шкільних років дитина має можливість прослухати понад 40 занять. Це дає можливість охопити різноманітні теми, показати історичні явища і музейні предмети у динаміці. Але в умовах міста з мільйонним населенням неможливе широке багатопрофїльне співробітництво з усіма школами, всіма віковими категоріями учнів, тому іноді укладаються угоди з окремими групами, проводяться разові заходи. При музеї працює декілька факультативів. На жаль, вони розраховані на невеличку групу дітей, але наша мета: залучити до музею, як можна більше дітей, допомогти їм вийти на новий рівень сприйняття музею.
Як показують статистичні дані, досвід роботи, зараз утворилась досить складна ситуація. Приходиться констатувати, що після «музейного буму» 70/80-х рр., пов’язаного з розвитком туризму, сталося колосальне падіння потоку відвідувачів. Крім того, часто попит відвідувача до музею — поверховий, сприйняття ним музейної інформації полегшене. Тому формувати дорослу музейну аудиторію — це виховувати відвідувача, який був би підготовлений до сприйняття досить складної музейної інформації, сприймав би її активно та творчо. І в цьому плані, як нам здається, особливої уваги заслуговує програма «Музейний сімейний абонемент», яка діє вже понад 5 років. Звичайно, вона зазнала деяких змін, але основні її завдання та мета залишаються незмінними. Ідея абонементу виникла із звичайних спостережень, різної інформації. Як відомо з соціологічних досліджень, батьки і діти спілкуються 28 хвилин на добу. Духовний зв’язок між ними стає все слабішим, часом, їм і розмовляти немає про що, відсутні загальні інтереси. В нашому музеї щомісячно відбуваються зустрічі за «Абонементом»: для дітей— це ігрові заняття, для батьків — тематичні екскурсії, зустрічі з цікавими людьми. А результатом цієї роботи стало те, що є родини, які ходять у музей за цією програмою вже кілька років, а також вони стають постійними учасниками наших найрізноманітніших музейних заходів та пропагують музей у колі своїх знайомих. Проте останні статистичні дані викликають у нас певну тривогу. І ось в чому справа. Зростає потік відвідувачів, які приходять в музей за багатопрофільними програмами. Але, на жаль, значмо зменшилась кількість індивідуальних відвідувачів. Серед всіх відвідувачів 60% учнів, а доросла аудиторія неухильно зменшується. У зв’язку з цим особливу актуальність набуває вивчення соціально-демографічного складу населення, мотивація відвідування, рівень попередньої інформованості про музей, інтересів, які пов’язані з експозиціями, відношення до форм науково-просвітницької діяльності, реклами та пропаганди музею.
Для вирішення цих завдань у відділі була розроблена і зараз реалізується експериментальна програма. Перший етап: залучення до музею відвідувачів за допомогою індивідуальних запрошень. В робітничому районі (ПМЗ) було розповсюджено 300 запрошень. Одночасно для тих, хто прийде до музею, пропонується заповнити анкету. Проте підсумки цієї роботи підводити ще рано, вона має декілька етапів, але вже є попередні цікаві факти.
На запрошення відгукнулося 28 чоловік (приблизно 9%), прийшли перш за все ті, хто буває у музеї майже щорічно (12 відвідувачів). Серед виставок найбільший попит мають: антикваріат, зброя, археологічна, етнографічна колекції, одяг, нумізматика, по літературній тематиці- 3 вересня ця робота буде продовжена в інших районах міста. До цієї ж програми (II етапом) входить проведення музейної лотереї. Вона буде розігруватись у травні на святі «Чисті джерела». І треба сказати, що мешканці нашого міста з зацікавленістю сприйняли цю ідею.
Щоб залучити в музей дорослу аудиторію, відділ зараз працює і над іншою програмою, пов’язаною із створенням музейної вітальні. Але ця робота тільки розпочалась, вона може мати дуже цікаві результати. Продовженням цих програм є соціологічні дослідження — вивчення музейної аудиторії. Ця робота проводиться разом з Міністерством культури. Робота дуже складна і трудомістка. Зараз іде підготовчий етап: вивчення пакету документів, проробка декількох варіантів дослідження, технічні роботи. Під час цього дослідження треба буде серед різних категорій мешканців міста розповсюдити й отримати понад 600 анкет, опрацювати 45000 відповідей на запитання. Ця робота, по-перше, — дасть можливість проаналізувати ефективність наших програм для різних за віком категорій населення; по-друге, дасть цінну інформацію для подальшого удосконалення роботи з музейною аудиторією.
Музей існує для людини, для людини зберігається В музеї пам’ять та історія. Від науково-просвітницької роботи В значній мірі залежить, чи оживуть музейні експонати В уяві відвідувачів, бо саме тоді ми зможемо перемогти час і врятувати наше минуле від забуття.
Автор: Капустіна Н.І. – зав. відділом ДІМ
Джерело: З минувшини Подніпров’я. – Дніпропетровськ: “Дніпро”, 1995. – 177 с.
