Порівняння музею з «айсбергом», більша частина: якого залишається під водою, тобто є невидимою, правомірне не лише по відношенню до його зібрання, а й до науково-дослідної роботи. Адже саме наукові дослідження співробітників музею, що базуються на багатому і різноманітному музейному зібранні, і є тим підмурком, на якому зростає надводна частина музейного айсберга.
Яскравим підтвердженням цієї думки є півторавікова історія Дніпропетровського історичного музею (ДІМ). Біля витоків заснування першого музею в Катеринославі стояли А. Я. Фабр та Я. Д. Грахов — не просто аматори історії та древностей, громадські діячі, а дійсні знавці, дослідники історії та географії півдня Росії (Тавриди та Катеринославщини), місцевого клімату і природи, історичних і культурних пам’яток. А. Я. Фабр був дійсним членом-засновником Одеського товариства історії та древностей та членом Імператорського російського географічного товариства, з 1854 р. членом осіннього був обраний і Я. Д. Грахов. їх праці виходили окремими виданнями і друкувались в періодиці.
О. М. Поль, з яким пов’язаний наступний етап історії ДІМу, будучи теж членом Одеського товариства Історії і древностей, особисто проводив археологічні дослідження на Криворіжжі, доповідав про свої знахідки на всеросійських археологічних з’їздах. Саме каталог його колекції древностей, вперше в нашому краї, був упорядкований і виданий у Києві 1893 року Е. К. Мельник.
Обласний музей ім. О. М, Поля 1902 р., як відомо, очолив приват-доцент Московського університету Д. І. Яворницький, вже тоді відомий археолог, історик запорізького козацтва і місцевого краю, фольклорист і лексикограф. Саме завдяки наполегливій науковій пращі вченого і небагатьох його помічників вивчалось і систематизувалось музейне зібрання, 1905 та 1910 рр. упорядковані каталоги музейних предметів, надруковані звіти про його роботу, які вийшли як окремими книгами, так і у вигляді статей у «Вестнике Екатеринославского земства». За радянських часів, протягом 1917—1929 рр., був підготовлений та виданий перший збірник наукових праць музею на честь 10-ліття Жовтневої революції, який побачив світ в 1929 р. Збірник яскраво продемонстрував, що на той час в музеї і навколо нього згуртувались серйозні наукові сили, які здебільшого зосередили увагу на вивченні історії музею, археологічних та етнографічних дослідженнях, біобібліографічних студіях. Серед авторів збірника були: П. Матвієвський, М. Рудинський, А. Добровольський, П. Смолічев, В. Білий.
Новий сплеск наукових досліджень, які знайшли відтворення в друкованих працях, відноситься до 1960 — поч. 1970 рр. коли в музеї працювали М. Я. Ханіас-Нібо, Г. І. Шевченко, О. В. Кузьміна, Г. Ф. Ватченко, Л. П. Крилова, Р. І. Нікульченко, В. С. Прокудо, Л. М. Сергеєва та інш. В ці роки були підготовлені і видані три каталоги (кераміки, нумізматики, зброї), збірник «Наш край», кілька путівників по музею. Розгортання і поглиблення наукових досліджень в ці роки сприяло проведенню широкомасштабної докорінної реекспозиції музею. Наукові співробітники ДІМу взяли активну участь у дослідженні історії міст і сіл області, підготовці відповідних видань, зокрема з історії м. Дніпропетровська (до 200-річчя міста, 1976 р.) тощо. Відкриття музею після реконструкції викликало необхідність популяризації нової музейної експозиції, діорами, музею історії релігії та атеїзму. Тому наукові дослідження в ці роки відбивались головним чином у науково-популярних виданнях, зокрема путівниках.
З 1985 р. почались систематичні наукові дослідження, пов’язані з каталогізацією архівно-книжкового музейного зібрання. Видані в 1985—1992 рр. п’ять музейних каталогів є результатом комплексних наукових досліджень хранителя архівного фонду, провідного наукового співробітника музею, канд. історичних наук Абросимової С. В. Під її керівництвом і безпосередній участі здійснюється й видання епістолярної спадщини академіка Д. І. Яворницького, яка зберігається в музеї. Вийшов друком перший випуск збірника листів вченого, планується ще три випуски.
В 1990-х рр. регулярно видавались наукові збірники музею: «Вчений-подвижник», «Скарбниця ріднокраю», «З минувшини Подніпров’я», «Регіональне і загальне в історії», «Музей і майбутнє». їх тематика різноманітна, здебільшого пов’язана з історією краю та музеєзнавством (історія музейної справи, експозиційна діяльність, соціологічні дослідження, огляд музейних колекцій тощо).
Нагальна потреба у науковому вивченні різноманітного музейного зібрання і заплановане на найближчий час видання кількох музейних каталогів сприятиме не тільки введенню в науковий обіг нових історичних джерел, а й удосконаленню всіх видів музейної діяльності, тобто це є певними орієнтирами на майбутній розвиток музейної справи в цілому регіоні.
Автор: Бекетова В.М. – заст. дир. ДІМ з наукових питань
Джерело: встановлюється
