Важливим фактором діяльності музейного закладу в сучасних умовах, які характеризуються посиленням міжнародної інтеграції, втягненням країн, окремих їх регіонів, міст, а то й сіл в європейські і світові економічні та культурні зв’язки, туристичні маршрути, стають міжнародні контакти та співпраця між музеями різних рівнів та форм власності. Цьому в значній мірі сприяють створені Міжнародна Рада Музеїв (ІКОМ) в 1946 році та Український Національний Комітет ІКОМ, в рамках якого музеї отримали можливість спільного пошуку шляхів вдосконалення своєї діяльності, більш повного доступу до пам’яток історії і культури та вивчення культурної спадщини, популяризації своїх скарбів.
Міжнародні зв’язки музеїв сприяють розвиткові і розширенню світового музейного досвіду, введенню до наукового та культурного обігу унікальних національних культурних цінностей, покращують взаємовідносини і співробітництво між народами, піднімають імідж своєї держави, її туристичну привабливість.
Значний потенціал та перспективи для міжнародної культурної діяльності мають музеї прикордонних територій. До такого типу закладів належать музейні установи Волинської області, яка межує та плідно співпрацює на заході із Люблінським, а до територіально-адміністративної реформи Люблінським, Замостським та Холмським воєводствами Республіки Польща, а на півночі – із Брестською областю Республіки Бєларусь. В міждержавному та міжобласному культурному обміні цікавою є історія та набутий досвід співпраці Волинського краєзнавчого музею із Замостським і Холмським музеями, Люблінським музеєм на Замку, Національним музеєм на Майданку та іншими.
Нові можливості перед музеями відкрили політичні зміни, які відбулися в 1989 році в Польщі та в 1991 році на Україні. Було значно спрощено процедуру взаємних контактів, деполітизовано їх тематику, надано музеям можливість вільного вибору партнерів, форм та методів спільної діяльності. Важливим фактором активізації співробітництва в останнє десятиріччя стала державна підтримка музеїв в Україні та використання позабюджетних засобів із Фонду малих проектів Phare в рамках транскордонного об’єднання Єврорегіон «Буг», що був створений 29 вересня 1995 року, а з 1997 року став повноправним членом Об’єднання Регіонів Європи. Полегшило вирішення організаційних питань і відкриття в Луцьку Генерального консульства Республіки Польща.
Волинський музей в Луцьку було створено представниками місцевої польської та української інтелігенції у 1929 році при громадській організації – Волинському товариству краєзнавства та охорони пам’яток минулого. Це визначило два головні напрямки діяльності музею. Хоч офіційно в документах і не зафіксовано, однак зміст роботи установи зводився, по-перше, до вивчення польської історії Волині, відомих родів, діячів польської держави і культури, по-друге автентичним тлом досліджень виступає місцева етнографія і побут волинян, яких польські переписи населення іменували «тутейшими». Офіційний статус музею підкреслювався процедурою відкриття його за участю президента Речі Посполитої Іграція Мосціцького. Проте, приналежність Волинського музею до Польського товариства краєзнавців та музейних організацій зорієнтовувало його на традиції європейського і світового музейництва. В 1940 році на базі вже діючого музею радянськими органами створюється державний історико-краєзнавчий музей. Оскільки у волинській історії тісно переплелись події української і польської історії, то ця проблематика завжди займала значне місце в науково-дослідній, експозиційній, пам’яткоохоронній та науково-освітній діяльності музею. Вкрай необхідні виробничі контакти з польськими музеями були дозволені владою лише у 1980-х роках.
На 1980-і роки припадає налагодження тісних культурних стосунків між Волинським краєзнавчим музеєм та Національним музеєм на Майданку біля Любліна, на місці колишнього концентраційного табору. Палким прихильником обміну виставками та делегаціями музейників став тодішній директор музею, уродженець міста Львова Є. Чайка. З часом його традиції продовжив наступник Едвард Баловайтер. Патронат над цими відносинами здійснював голова Комітету опіки над Майданком, професор Люблінського університету імені Марії Кюрі-Склодовської, доктор Йозеф Маршалек. Зусилля обох музеїв були спрямовані на антивоєнну пропаганду, дослідження історії Майданека, пошук і налагодження зв’язків з колишніми в’язнями концтабору з України та Волині. Протягом ряду років вдалося здійснити декілька обмінів делегаціями музейних працівників, організувати оригінальні художні та документальні виставки в Луцьку, Ковелі, Володимирі-Волинському та інших районних центрах. Так, в 1985 році при організаційній участі музею проведено круглий стіл науковців та проекспоновано фотодокументальну виставку «Майданек» в міському кінотеатрі «Промінь» із демонструванням для масового відвідувача документального фільму.
Особливо тісні і плідні стосунки склалися між Волинським краєзнавчим музеєм та Замостським музеєм в м. Замості. Перший обмін делегаціями працівників культури, до складу якої було включено представника музею, відбувся в 1986 році. У 1987 року Волинська область і Замостське воєводство підписали договір про прикордонний культурний обмін. Вперше, як відзначила в інтерв’ю газеті «Тигоднік Замойські» завідувач воєводським відділом культури і мистецтва Софія Пілат, на відміну від попередніх років, нині відділ може самостійно визначати об’єм і зміст культурного обміну без ідеологічних штампів. 22 липня 1987 року було підписано між Волинським обласним краєзнавчим та Замостським окружним музеями першу офіційну угоду про співробітництво на 1987-1990 роки. В результаті спільних домовленостей в Луцьку польські колеги проекспонували фотодокументальну виставку «Партизанський союз. Польський та радянський рух опору на Замойщині в 1941-1944 роках», волиняни ж відкрили в Хрубешові, повітовому центрі Замостського воєводства, виставку «Волинь радянська». В програми обмінів делегаціями музейних працівників ввійшло ознайомлення із музейною мережею, специфікою функціонування музеїв Польщі та України, організацією памяткоохоронної роботи, участю музейних фахівців у всепольському проекті поквадратного археологічного обстеження всієї території країни та складання детальної археологічної карти національного культурного надбання.
Значно ширші та позбавлені ідеологічних впливів контакти розпочалися з 1990 року. Місто Замость було внесено до списків об’єктів світової культурної спадщини ЮНЕСКО. Лучани одними із перших оглянули виставку «Замость – місто Ренесансу», яка репрезентувала історико-культурні та архітектурні пам’ятки в Парижі і стала візиткою міста. В наступні економічно нестабільні роки музейникам вдалось проекспонувати в Замості колекції волинського народного вбрання (1991 р.), старої фотографії ХІХ – початку ХХ ст. (1993 р.), в Луцьку – колекцію народної різьби Замойщини (1992-1993 рр.), ілюстровану літографію польського художника Казимира Лонського (1993 р.).
Найбільш значимою подією в культурному житті регіону кінця ХХ століття став спільний проект німецько-польсько-української виставки «Скарби східних готів», яка відбулася під патронатом президента Польщі Александра Квасневського. Унікальний ансамбль срібних виробів та прикрас готів початку V століття із с. Качин Камінь-Каширського району експонувався в Замосці, Варшаві та Ополі, що знайшло відображення у німецько- та польськомовних каталогах.
У вересні 1996 року реалізовано спільний польсько-український проект у рамках Європейських днів спадщини «Спільне коріння – спільне майбутнє», в якому взяло участь 120 науковців із Польщі та України. П’ятиденне міжнародне спілкування включило конференції з питань охорони пам’яток історії та культури в Холмі й Луцьку, ознайомлення зі станом пам’яток на маршруті Холм–Замосць–Хрубешов–Володимир–Волинський–Луцьк–Колодяжне–Любомль–Шацьк. Висока оцінка результатів цієї конференції, організованої за сприяння Регіонального осередку студій і охорони культурного середовища в Любліні, дала підстави до планування в майбутньому подібних спільних польсько-українських проектів.
Працівники музеїв у Замосці та Луцьку беруть участь у наукових конференціях різноманітної тематики, репрезентуючи у формі рефератів результати своїх наукових досліджень та опрацювання музейних фондів. Так, у 1998 році Замосцький музей виступив співорганізатором міжнародної наукової конференції «Олександр Цинкаловський і Волинь», яка відбулася за участі більш як 150 доповідачів із України й Польщі у Володимирі-Волинському і була приурочена 100-річчю від дня народження відомого українського та польського археолога, історика та музейника.
2000 рік став новим кроком у музейній співпраці Замосця і Луцька. Початок йому поклала міжнародна наукова конференція «Замойщина і Волинь в минулому тисячолітті. Історія, культура, наука» за підтримки Люблінського університету Марії Склодовської-Кюрі та Волинського державного університету імені Лесі України.
Продовженням тісних багаторічних контактів і спільної роботи директорів та музейних працівників, а також організацій та осіб, пов’язаних і ними щоденною працею, стало видання з 2003 року першого числа щорічного наукового двомовного польсько-українського збірника «Замосцько-Волинських музейних зошитів», який став помітною подією науково-краєзнавчого та культурного життя регіону. На цей час видано чотири номери. Другий містить унікальні матеріали, виголошені на конференції в Замосці та Луцьку «Городища, замки, резиденції на давніх східних землях Речі Посполитої», третій присвячений 400-річчю смерті засновника Замосця, канцлера й гетьмана Яна Замойського (1542-1605 рр.), а четвертий – матеріалам наукової конференції «Минуле майбутньому. Роль польського і українського музейництва в збереженні і документуванні культурної спадщини пограниччя», яка пройшла в м. Замость в 2006 році. Це перше і єдине українське міжнародне музейне видання, що репрезентує досягнення волинських та українських істориків і музейників у Європі. На Першому всеукраїнському музейному фестивалі у Дніпропетровську восени 2005 року ці видання отримали диплом переможця в конкурсі музейних наукових видань.
Багаторічна практика міжмузейного спілкування, організації виставок та наукових конференцій і видань, прагнення практичного впливу та привернення уваги влади та широкої громадськості до невпинно зростаючого процесу фізичного повсякденного нищення малих архітектурних форм в населених пунктах обох держав стала підставою для розробки в 2003-2004 роках багатоетапного проекту «Зникаюча краса», координатором якого виступив заступник директора Замостського музею Пьотр Кондратюк. До нього ввійшли: спільна українсько-польська архітектурно-етнографічна експедиція прикордонним Прибужжям в рамках Єврорегіону «Буг», приурочена 10-річчю з часу створення, метою якої було польове обстеження, документування та фотофіксація малих архітектурних форм населених пунктів Володимир-Волинського, Любомльського, Турійського, Іваничівського районів Волинської, Сокальського, Белзьського, Жовківського районів Львівської областей України та Холмського, Замостського, Красноставського, Хрубешовського повітів Люблінського воєводства Польщі; створення фотодокументальної виставки із виданням каталогу та експонуванням в музеях обох країн; підготовка і видання альбому. Проект був підтриманий і профінансований в рамках проекту Phare 2003. Окрім двох дружніх музеїв до його практичного втілення долучилися з польської сторони – Люблінський осередок охорони культурної спадщини на чолі із начальником Яцеком Серафіновичем та з української – Відділ охорони культурної спадщини управління культури Волинської облдержадміністрації, Володимир-Волинський, Іваничівський та Нововолинський історичні музеї. Влітку 2005 року успішно пройшла експедиція, в кінці року в Замості, а весною наступного в Луцьку відкрилася виставка, через рік побачив світ ілюстрований альбом. Проведена робота отримала схвальні оцінки музейників, науковців, спонукала фахівців задуматись над проблемою обов’язкової фотографічної та документальної фіксації малих архітектурних форм, які людина створює і руйнує щодня, облаштовуючи свій побут, будинок, подвір’я, навколишній життєвий простір і які в кінцевому результаті створюють неповторний вигляд сіл та містечок, є головним елементом народної культури, автентичності краю та національної самосвідомості місцевого населення.
Тривала співпраця об’єднує музейників м. Луцька та м. Холма. Вона була започаткована виставкою старої фотографії «Подорож в минуле», яка експонувалась в Холмському окружному музеї в 1990 році. Волинський музейний археолог Юрій Мазурик декілька років підряд приймав участь в роботі археологічних експедицій на Холмщині, а його колега із Холма Анжей Броніцький – в розкопках на унікальній пам’ятці Волині – Зимнівському городищі біля м. Володимира-Волинського. Ряд артефактів пройшли камеральну обробку, обслідування і консервацію в наукових лабораторіях Любліна. В 2003 році Волинський краєзнавчий музей виступив партнером в організації в Холмі виставки сакрального мистецтва та наукової конференції «До надприродної краси», а в 2005 р. – історико-етнографічної виставки «Буг – річка, яка єднає. Історії землеробства Побужжя» із виданням каталогу.
Спільна праця обох музеїв дає надію на подальше поглиблення співробітництва в галузі наукового дослідження минулого і сучасного українсько-польського пограниччя, організацію конференцій, виставок, спільних видань, які так потрібні сьогодні для порозуміння і взаємозближення України з Європейським Союзом.
Бібліографічні посилання
1. Волинський музей. Історія і сучасність. Науковий збірник. Випуск 2. – Луцьк, 1999. – 206 с.
2. Волинський музей. Історія і сучасність. Науковий збірник. Випуск 3. – Луцьк, 2004. – 394 с.
3. Єврорегіон Буг: Волинська область / За ред. Б.П. Клімчука, П.В. Луцишина, В.Й. Лажніка. – Луцьк: Ред. вид. відділ Волин. ун-ту, 1997. – 448 с.
4. Колесник В., Франчук Є. Волинь–Замость: прикордонні контакти у другій половині ХХ століття // Zamojszczyzna i Wolyn w minsonym tysiacleciu. Historia, kultura, sztuka. Konferencja naukowa. – Zamosc, 2000. – SS. 175.
5. Минуле і сучасне Волині: Олександр Цинкаловський і край. – Луцьк, 1998. – 297 с.
6. Польсько-українська стратегія транскордонного співробітництва на 2007-2015 роки. – Lublin–Rzeszow–Lwow–Luck–Uzhorod, 2008.
7. Bug – rzeka, ktora laczy. Dzieje rolnictwa Pobuza. – Chelm, 2005.
8. Do piekna nadprzyrodzonego. – Chelm, 2003.
9. Turystyka w Euroregieonie Bug. – Chelm, 2005. – 54 s.
10. Fundusz Mikroprojektow w Euroregionie Bug. – Chelm, 2005.
11. Ginace piekno: Detal architektoniczny w zabytkach polsko-ukrainskiego pogranicza. Зникаюча краса: Архітектурна деталь у пам’ятках польсько-українського пограниччя. Каталог виставки. – Zamosc, 2005.
12. Ginace piekno. Зникаюча краса: Альбом. – Zamosc: Muzeum Zamojskie w Zamosciu, 2006. – 254 с.
13. Zamojsko-Wolynskie zeszyty muzealne: «Минуле майбутньому». Роль польського і українського музейництва в збереженні і документуванні культурної спадщини пограниччя. – Zamosc, 2006-2007.
Автор: Силюк А.М. – директор Волинського краєзнавчого музею
Джерело: Роль музеїв у культурному просторі України й світу: стан, проблеми, перспективи розвитку музейної галузі. (Збірник матеріалів загальноукраїнської наукової конференції з проблем музеєзнавства, присвяченої 160річчю заснування Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворннцького) Вин. 11. — Д.: АРТПРЕС. 2009. 608 с.
