Сучасний музей мистецтв відіграє неабияку роль в естетичному вихованні підростаючого покоління, адже саме мистецтво, підсилюючи здатність тонко відчувати всі кольори життя, дає можливість людині формувати своє смислове поле, орієнтуватись у цінностях сучасного світу, вирізняти високе і низьке, прекрасне і потворне. Звідси інтерес до культурних продуктів – творів мистецтва, як необхідної складової процесу розвитку в дитини здатності творчо сприймати оточуюче середовище, проявляти креативність в роботі та інших видах діяльності.
Як зазначає вчений М.С. Каган, однією з найважливіших сфер естетичного виховання є мистецтво, воно постає в ролі чи не єдиного інструменту культури, за допомогою якого людина відтворює саму себе, свій внутрішній світ, в цілісності свого природного, соціального та культурного начал [5].
В умовах технологічного оточення дитина має навчитись здатності сприймати, інтерпретувати, оцінювати потік інформації, який до неї потрапляє, а мистецтво дає підґрунтя для розуміння візуальних образів, символів світу. Сучасний музей мистецтв, як простір, що акумулює духовний досвід багатьох поколінь, виступає ідеальним середовищем для естетичного виховання підростаючого покоління.
Художні музеї, музеї різних видів мистецтв, музеї народного декоративного мистецтва та ін. презентують найкращі зразки творів мистецтва, які знайомлять дитину з багатогранністю життя, дають можливість порівняння, «примірки» на себе цілого спектру образів, почуттів, емоційних станів. Зрештою, представлені в музеях твори мистецтва – суспільно визнані еталони, вершина творчого здобутку людини та культури, вони дають певне уявлення про естетичні цінності людства в часі і просторі.
Особлива роль музею в сучасному напруженому ритмі життя, інтенсивному потоці інформації полягає в тому, що музей мистецтв ніби занурює відвідувача в естетичне середовище, гармонійно вибудований візуальний простір експозиції, що дає можливість релаксації та розкриття внутрішніх творчих ресурсів.
Розвиток освітнього та виховного напрямку в роботі музеїв в ХХІ ст. як у в нашій країні так і закордоном характеризується постановкою нових завдань та методів їх досягнення в сфері естетичного виховання дітей. Створюються музейно-педагогічні програми, орієнтовані на розвиток творчих якостей, особистісний розвиток, вони передбачають комплексний підхід з урахуванням виховного, естетичного, освітнього та дозвіллєвого аспектів.
Вивчаючи дане питання ми звернулись до досліджень з музейної педагогіки таких вчених як Т.Ю. Бєлофастова, С.М. Зоніна, Е.Ю. Лаврова, Б.А. Столяров, М.Ю. Юхневич та ін. [2; 4; 6; 11; 14].
Проблема формування ціннісного ставлення дитини до музейних предметів, виховної ролі мистецтва та розробки комплексних музейних програм з мистецького виховання, які базуються на перетині музеєзнавства та педагогіки розкривається в дослідженнях Б.А. Столярова та М.Ю. Юхневич. В дослідженнях вчених піднімається питання специфіки освітньо-виховного впливу в музейній комунікації, пошуку контактів музею з дитячою аудиторію в нових соціокультурних умовах [3; 11; 14].
Особлива роль в дослідженні виховання у музеї належить російському вченому А.В. Бакушинському, яких приділяв увагу розробці методики екскурсійної роботи в музеї з відвідувачами різних вікових категорій у 1920-30 роки. В його доробку концепція цілісної системи естетичного виховання засобами музейної експозиції [1].
Важливою складовою естетичного розвитку дитини в музеї є виховання музейної культури, тобто здатності розуміти специфічну мову музею, володіти основами візуальної грамотності. Зазначену проблематику досліджує в своїх роботах М.Ю. Юхневич, яка вивчає психолого-педагогічних умови підвищення ефективності освітньо-виховного впливу експозиції музею на дітей і молодь [14]. При введенні дитини до музейного середовища, необхідно враховувати її рівень підготованості до сприйняття предметної мови культури. Просто привести дитину в музей мистецтв на екскурсію та очікувати від неї повноцінного сприйняття інформації, емоційного відгуку, справа марна, так, як би очікувати від людини, що вперше взяла в руки скрипку або пензлі, створення прекрасного витвору мистецтва. Успіх повноцінного спілкування з творами мистецтва в рамках музейної експозиції залежить від рівня візуальної грамотності і рівня художнього розвитку особистості. Тому необхідно приділити увагу – особливо на початковому етапі – формуванню у дитини основ візуального мислення та усвідомлення органічного взаємозв’язку мистецтва (особливо його образотворчих форм) з оточуючим середовищем.
На сучасному етапі розвитку музейної справи можна говорити про трансформацію поглядів на місію музею, ствердження професії музейного педагога, музейної педагогіки, як наукової дисципліни, що має міжпредметний характер, усвідомлення специфіки та ексклюзивності музею мистецтв з поміж інших інституцій освітньої та дозвіллєвої сфери [3; 11].
Музей мистецтв має неабиякий потенціал в наданні мистецької освіти, естетичному вихованні, забезпеченні культурного дозвілля дитини. Саме тому нині важливою складовою діяльності музею є музейно-педагогічні програми, які мають комплексний характер, направлені на систематичну тривалу роботу з дитячою аудиторією.
Розвиток музейної справи, а саме напряму – культурно-освітня діяльність музею на сучасному етапі, пов’язаний з переосмисленням змісту традиційних форм роботи і об’єднанням їх в рамках цілісного музейно-педагогічного процесу.
Відштовхуючись від теоретичних та практичних напрацювань провідних музеєзнавців та власного досвіду, ми можемо дати таке визначення музейно-педагогічних програм – система інтегрованих (з використанням синкретичних видів мистецтв) занять та інших форм роботи з дитячою аудиторією, які забезпечують поетапний і послідовний естетичний розвиток особистості дитини в умовах співпраці музею мистецтв та загальноосвітньої школи. Така комплексна програма може, на думку Е.Ю. Лаврової, бути підґрунтям акмеологічності розвитку дітей в школі і в музеї [6].
Важливими умовами створення ефективних музейно-педагогічних програм з естетичного виховання дітей є використання: специфічних можливостей експозиції, виставок самого музею мистецтв; сучасних психолого-педагогічних методик та інформаційних технологій, професійного досвіду педагогів, аніматорів, музейних працівників, психологів, керівників творчою самодіяльністю.
Однією з умов продуктивності музейно-педагогічних програм є наявність правильно підібраних методичних матеріалів та постійний моніторинг аудиторії педагогом або керівником проекту.
В основі подібних музейно-педагогічних програм лежать принципи музейної комунікації, забезпечення для відвідувача таких умов, в яких сприйняття та «співвідчування» творів мистецтва, як джерела естетичного буде якнайповнішим. Також важливо сформувати у дитини: усвідомлення музейного предмету, як відправної точки для інтерпретації смислів (в сфері мистецтва та життя в цілому), розуміння історико-культурного контексту предметів, документів минулого та ціннісного ставлення до них – це і є складові музейної культури [6].
Метою музейно-педагогічних програм музеїв мистецтв є залучення до музею, дозвілля і освіта в музеї для розвитку художнього сприйняття, творчих здібностей дитини. Завдання таких програм – поетапний розвиток візуального мислення (тобто уміння із візуального потоку вихопити та відчути глибинний смисл, ідею), формування естетичного смаку, доповнене знанням про історію мистецтв, методів художнього аналізу пам’яток мистецтва та формуванням навичок матеріально-художньої діяльності, творчості [11].
Забезпечуючи послідовний розвиток особистості дитини, такі програми повинні бути пов’язані зі шкільною програмою з естетичного виховання; включати до свого складу різні форми роботи з аудиторією (активні і пасивні): екскурсії, заняття на експозиції, рольові ігри, матеріально-художню самодіяльність та ін.
Вдалим прикладом такого підходу стала музейно-педагогічна програма «Здравствуй, музей!», створена Центром музейної педагогіки Державного Російського Музею в Санкт-Петербурзі. Багаторівнева програма була розроблена в рамках створення науково обґрунтованої системи Музей – Дитячий садок – Школа, мета якої полягає в об’єднанні зусиль музейного педагога, вихователя, вчителя у справі виховання естетично-розвиненої, збагаченої художнім досвідом та знаннями людини. Ця програма направлена на залучення, на основах добровільності, школярів до художнього музею, який автори розглядають як середовище виховання мистецтвом [7; 3]. Програма є складовою частиною Регіональної Комплексної програми «Освіта і освітні системи Північного-сходу Росії» Російської Академії освіти. Основні завдання програми «Здравствуй, музей!»: 1) забезпечити поетапний розвиток візуального мислення; 2) розвинути здатність та сформувати навички міжособистісного спілкування та спілкування з твором мистецтва; 3) сформувати уявлення про специфіку історії образотворчого мистецтва; 4) розвинути здатність сприйняття і розуміння творів мистецтва у взаємозв’язку з оточуючим середовищем; 5) розвинути здатність сприймати мистецтво в його соціальному, історичному і особистісному контексті; 6) розвинути здатність критичного мислення; 7) виховати глядацьку і музейну культуру [7].
Програма «Здравствуй, музей!» («Добридень, музей!») складається із шести розділів: «Ми входимо у світ прекрасного» – для дошкільнят; «Світ музею» – для учнів початкових класів; «Особистість та образотворче мистецтво» – для учнів середнього шкільного віку; «Соціальна творчість і художня культура» – для учнів старших класів; «Художній музей в сучасному світі» – для студентів ВУЗів; «Крок назустріч» – для дітей з вадами розвитку [7].
На нашу, думку диференційований підхід до аудиторії, відповідно до її вікових особливостей, особливостей фізичного, розумового розвитку, є вдалим рішенням для реалізації завдань програми та її найбільшої ефективності.
Як приклад впровадження такої музейно-педагогічної програми в роботу музею ми наводимо досвід Державного музею-пам’ятника «Ісаакіївський собор» (Росія) В 2008 р. там завершився трирічний термін експериментальної роботи по створенню та впровадженню нової комплексної програми. Автори програми сформували пакет музейно-педагогічних послуг у вигляді п’яти шкільних абонементів «Музей чотирьох соборів» та комплекту навчальних посібників для освітніх закладів з шести навчальних дисциплін. Крім того в процесі реалізації програми склались стійкі зв’язки з низкою шкіл Санкт-Петербургу та відбулось підвищення іміджу музею як центра освіти та дозвілля. А колектив співробітників придбав нові знання і досвід роботи зі школярами, згуртувався завдяки командній роботі [12].
В основі програми – теоретичні напрацювання російських музеєзнавців, зокрема Концепція і програма естетичного виховання молоді в умовах взаємодії школи і музею, автори А.Г. Бойко, Б.А. Столяров [11]. Протягом трьох років музей співпрацював з одними і тими ж школами, з обмеженою кількістю класів для того, щоб мати можливість зворотного зв’язку і вносити корективи в зміст програми та організацію обслуговування шкільних груп. Одним із важливих завдань дослідно-експериментальної роботи була розробка системи поетапного включення інформації про собори на території музею до складу загальноосвітньої програми з Краєзнавства, підготовка методичних посібників для вчителів шкіл.
Заняття по абонементам «Музей чотирьох соборів» розраховані на учнів 1-11 класів, вони мають певну логічну послідовність поетапного ознайомлення з храмами пам’ятниками музею. Для учнів початкової школи розроблено абонемент з чотирьох занять – «Знайомство з православним храмом», далі дітям пропонують шість занять по абонементу «Православні свята та ікони святкового ряду». Для учнів 5-х – 9-х класів запропонований абонемент із восьми занять – «Від століття до століття», через знайомство з храмовою архітектурою, історією творів монументально-декоративного мистецтва, певних подій діти не лише знайомляться з історико-культурним зрізом життя соборів, а й відчувають «дух часу». Для учнів старших класів та студентів автори програми пропонують такі абонементи: «Під склепіннями Ісаакія», «Православні свята в живопису та скульптурі Ісааківського собору». По завершення першого року навчання була влаштована виставка творчих робіт учнів, задіяних в програмі, підготована та проведена підсумкова інтелектуальна гра «Мій Петербург»; по завершенні другого року реалізації програми до вищеназваних заходів додано було між предметну олімпіаду «Світ науки та мистецтва». Слід зазначити, що комплексність та інтегративність були важливими умовами програми, спрямованої на формування системи історичних, культурологічних знань, як бази становлення цілісної наукової картини світу у дітей, та розвитку у них здатності творчо сприймати навколишнє середовище [12].
В Музеї театрального, музичного та кіномистецтва України подібна комплексна програма знаходиться в стадії розробки, хоча досвід роботи з дітьми безумовно є – як в екскурсійній роботі, так і в проведенні творчих занять, ігор, вікторин та музейних свят. Передумовами для початку розробки програми «Крок до мистецтва», у рамках якої буде реалізовано низку музейних занять, інтерактивних екскурсій та інших форм роботи з дітьми молодшого, середнього, старшого шкільного віку в Музеї театрального, музичного та кіномистецтва стали наступні фактори:
– наявність у музеї унікального художньо-часового простору – театралізованої експозиції та виставок, що виступають естетично насиченим середовищем; в цьому просторі глядач ніби «занурюється» в мистецьке середовище минулого, розгортає для себе «зріз» театрального життя країни та, вступаючи в своєрідний діалог з наповненням експозиції, її смислами та цінностями, пов’язує з цінностями нинішнього часу;
– прагнення відшукати найбільш ефективні інноваційні засоби реалізації культурно-освітньої діяльності музею та співпраці з іншими дозвіллєвими, виховними, освітніми закладами на сучасному етапі;
– специфіка колекцій нашого музею – театральне мистецтво, музичне мистецтво, співзвучність ігрової природи театралізації з ігровою природою дитини;
– нагальна потреба підняти престиж музею, реформувати культурний продукту музею з урахуванням нової соціальної та економічної ситуації.
До пошуку інноваційних форм та методів взаємодії з юним відвідувачем в рамках музейної комунікації наукових співробітників музею підштовхують і ті зміни, які відбуваються музейній аудиторії, тобто зміна ціннісних орієнтирів, установка сучасного покоління дітей на видовищність в сприйнятті різних видів і форм мистецтва і, в зв’язку з цим, втрата ефективності традиційних форм музейної роботи, таких, як лекція та екскурсія.
Розробку експериментальної програми «Крок до мистецтва» в Музеї театрального, музичного та кіномистецтва ми почали в грудні 2008 р. з вивчення потреб нашої аудиторії, налагодження зворотного зв’язку. Крім того проаналізовані були існуючі в музеї методичні рекомендації, щодо роботи з відвідувачами, тексти екскурсій, лекцій, систематизовано інформацію про музейні свята, творчі зустрічі, розвиваючі заняття, наукові співробітники пройшли переатестацію та підвищення кваліфікації (засвоєння сучасної теорії і практики культурно-освітньої діяльності музеїв мистецтв закордоном).
Відповідно до методики розробки комплексної музейно-педагогічної програми, ми розділили роботу на декілька етапів: аналіз та оцінка можливостей експозиції, виставок; вибір і дослідження аудиторії, аналіз соціального запиту; визначення теми, назви програми, абонементів, як її складових; аналіз теоретичних джерел, формулювання мети і окреслення завдань; розробка календарно-тематичних планів, методичні розробки форм роботи з аудиторією; характеристика можливих способів перевірки ефективності програми.
На першому етапі розробки програми ми провели ревізію наших ресурсів, сформулювали нову місію музею, оцінили ступінь підготовки до роботи в новому форматі з урахуванням комунікаційного підходу до музею та відповідно до сучасної культурної та економічної ситуації.
Практичний досвід колег дозволив нам сформулювати та закласти на майбутнє низку позитивних факторів, до яких повинна призвести реалізація музейно-педагогічної програми «Крок до мистецтва» для музейного педагога, вчителя та дитячої аудиторії, яка буде охоплена:
– Дитина: отримає навики візуального мислення; досвід художнього сприйняття, театралізації в побуті; отримає можливість актуалізації власного творчого начала; оволодіє музейною культурою, новими знаннями та стимулом до пізнання; отримає навички самореалізації в світі культури, уміння формулювати власні судження; матиме можливість виробити власні естетичні уподобання;
– Шкільний педагог: матиме можливість підвищити свій освітній рівень; відкриє для себе можливість використання музейного простору, як частини освітнього середовища; буде розвивати педагогічну компетентність через засвоєння методів роботи в музеї;
– Музейний педагог: зможе розширити педагогічну компетентність завдяки залученню до своєї діяльності досвіду педагога, психолога, арт-терапевта та ін. фахівців; внаслідок контакту зі школою матиме можливість координувати процес естетичного розвитку дитини, отримувати данні про ефективність складових музейно-педагогічного процесу; матиме можливість для методичного вдосконалення музейно-педагогічного процесу.
Програма «Крок до мистецтва», передбачає створення оновленого музейного продукту – абонементів, до яких входить певний завершений комплекс заходів, спрямованих на реалізацію мети і завдання програми. Робота Музею театрального, музичного та кіномистецтва буде проводитись в трьох напрямках:
– розробка та впровадження нових форм роботи з дітьми в рамках абонементів для різних вікових категорій (молодший, середній, старший шкільний вік): музейне свято «Від Миколая до Стрітення», «Знайомство з музеєм трьох муз», «Театральні студії», «Корифеї українського театру», «Музей як простір спілкування», «Шляхами українського кінематографу», «Живії струни України» та ін.;
– налагодження довготривалої співпраці з педагогами шкіл та керівниками театральних гуртків при школах (в тому числі завдяки проведенню круглого столу «Музей і школа. Навчаємо разом»);
– створення методичних розробок для ефективнішої реалізації виховної, освітньої, дозвіллєвої функції музею на базі постійної експозиції «Театральне мистецтво України від давнини до поч. ХХ ст.», довготривалих виставок «Лесь Курбас. Людина, яка була Театром», «Живії струни України» і тимчасових тематичних виставок.
Підсумовуючи, можемо сказати, що музейно-педагогічні програми для музеїв мистецтв вирішують комплекс завдань – від формування в дітей навичок міжособистісної та міжкультурної комунікації, розвитку творчого начала до отримання мистецької освіти, знань з історії різних видів і жанрів мистецтва в часі та просторі. При систематичному відвідуванні музею в дитини формується усвідомлення музею, як невід’ємної складової культурного простору країни, виникає стійкий інтерес до музейного продукту.
Музейно-педагогічний процес базується на таких принципах, як: інтерактивність, комплексність, програмність. Він являє собою єдину, цілісну та динамічну систему компонентів. В такому процесі ми можемо розвивати візуальне, образно-асоціативне мислення, сприяти формуванню естетичної культури, формувати навички матеріально-художньої творчості дитини.
Музейна комунікація, та культурно-освітня робота, як одна з її форм в рамках будь якої мистецької експозиції, по суті, є естетико-утворюючим елементом процесу розвитку дитини. Музей перетворюється на простір діалогу з мистецтвом, активно бере участь у формуванні естетичних цінностей молоді.
На нашу думку, концепція сучасної культурно-освітньої діяльності музею мистецтв повинна виходити з необхідності створення комплексної системи різноманітних форм роботи музею, направлених на естетичне виховання юного покоління, надання йому візуальної та культурної грамотності, розвиток творчого потенціалу, мистецьке виховання на зразках української та світової культури.
Бібліографічні посилання
1. Бакушинский А.В. Исследования и статьи. Л., 1981.
2. Белофастова Т.Ю. Педагогічні засади діяльності музею як соціальнокультурного центру. [Автореф. дис. канд. пед. наук]. К.: КНУКіМ, 2003. – 17 с.
3. Воспитание искусством детей и молодежи в системе «музей – учреждение образования» / А. Бойко, Б. Столяров и др. СПб., 2007. – 56 с.
4. Зонина С.Н. Эстетическое воспитание школьников средствами музейной экспозиции. Автореф. дис. канд. пед. наук. М.: Институт общего образования, 1999.
5. Каган М.С. Принцыпы эстетического воспитания в школе // Эстетическая культура и эстетическое воспитание. М., 1983.
6. Лаврова Е.Ю. Эстетическое воспитание учащихся в системе взаимодействия «школа – художественный музей». М.: Принт-Плюс, 2007. – 141 с.
7. Музейно-педагогическая программа «Здравствуй, музей!». Концепция, структура, содержание. СПб., 2005.
8. Мышева Т.Г. Музейная педагогика в современном социокультурном образовательном контексте. Таганрог, 2008. – 160 с.
9. Пшеничная С.В. Концептуальная модель музея в современной отечественной музеологии. // Музеи России: поиски, исследования, опыт работы. Сб. научных трудов № 9, 2007. (http://cathedral.ru/digest/num9/pshen).
10. Столяров Б.А., Бойко А.Г. Концепция и программа эстетического воспитания молодежи в условиях взаимодействия школы и музея. – СПб.: Борей Арт, 2001.
11. Столяров Б.А., Бойко А.Г. Концепция педагогического взаимодействия художественного музея и системы образования. Художественный музей в образовательном процессе. СПб.: Специальная Литература, 1989.
12. Шарий А.С. «Музей – школе» (краткий анализ опытно-экспериментальной работы) // Исаакиевский собор между прошлым и будущим. [Мат. научно-практ. конф.: сб. научных трудов]. № 4, 2008. (http:// cathedral.ru /cathedra /num4/shari).
13. Шляхтина Л.М., Мастеница Е.Н. Музейно-педагогическая мысль в России. СПб., 2006.
14. Юхневич М.Ю. Я поведу тебя в музей. [Учеб. пособие по музейной педаго-гике]. / Рос. инст. культурологи. М., 2001. – 223 с.
Автор: Лучко Л.Л. – зав. відділу науково-освітньої роботи Музею театрального, музичного та кіномистецтва України
Джерело: Роль музеїв у культурному просторі України й світу: стан, проблеми, перспективи розвитку музейної галузі. (Збірник матеріалів загальноукраїнської наукової конференції з проблем музеєзнавства, присвяченої 160річчю заснування Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворннцького) Вип. 11. — Д.: АРТПРЕС. 2009. 608 с.
