Колекція військового одягу, яка склалася у Дніпропетровському історичному музеї, невелика в кількісному відношенні, але дає можливість простежити той довгий шлях, безліч змін і реформ, тобто головні етапи розвитку військової форми, в якій своєрідно відбивається епоха з її соціально-політичними, економічними, культурними особливостями.
Хронологічно колекція охоплює період з XVII століття до сьогодення.
До найбільш ранніх відносяться речі, які складали обладунок руського дружинника та воїна східного походження: кольчуги — 9 одиниць та 4 фрагменти; «юшман» зразка XVII ст. та штани кільчані. Більш різноманітні головні убори тих часів — 9 одиниць: «місюрки» XVII ст., шоломи східні XVI—XVIII ст., шапка кільчана XVI ст., шапка єріхонка (копія). В колекції є предмети, які були призначені захистити окремі частини тіла воїна: наручі, налокотники, поножі та рукавичка кільчана (копія).
Одяг доби запорізького козацтва представлений жупанами – 3 одиниці, різних за кроєм та тканиною. Шаровари та курточка, багато прикрашені срібним гаптуванням. Пояси домоткані та шовкові. Доповнюють цей одяг живописні картини Василя Хитька, ілюстрації з літографій С. Васильківського та М. Самокиша, та літографії «Типи козаків».
Наступний етап в історії збройних сил України тісно пов’язаний з військовими реформами, які про водили Російські імператори в армії взагалі і на території України зокрема. З цих часів збереглися лише окремі предмети одягу: головний убір гренадера другої половини XVIII ст., заввишки 24 см, прикрашений великою мідною бляхою; ківер гренадера XIX ст. і два гусарських. Мундир та пояс нижчих чинів Кінгбургсько-го гренадерного полку передано з музею артилерії м. Ленінграда. Маємо два головних убори уланів різних полків та три неповних комплекти обладунка кірасіра (3 спинки і 2 нагрудника), на яких зображено двуголового орла та ініціали Катерини II. Головний убір кірасіра — каска, на жаль, не зберегла свою прикрасу з пір’я.
Невеликий перелік предметів, які відносяться до знаків розрізнення та спорядження XVIII—XIX ст. Це спорок та фрагмент еполета катерининських часів, погон Ямбурзького полку з бронзових пластинок XIX ст., погони синього сукна, фрагмент аксельбанта з срібної капітелі і галуна XIX ст., поясний ремінь, анінська стрічка до шпаги та ін.
Найбільша в колекції група одягу часів радянської влади. Тут маємо зразки майже усіх різновидів військової форми, пов’язаних з численними реформами, які були проведені в армії за 70 років. Перші зразки одягу було введено в 1919 р. Це шинель з планками на грудях, на жаль, лише копія, а головні убори — шоломи, які в народі називали будьонівками, представлені зразками 1919 р. М. М. Білогуня, уродженця м. Нікополь та 1929 р., а також копією. У 1935 р. було змінено крій військового одягу. Ми маємо два комплекти повсякденної форми одягу офіцерів з відзнаками політпрацівника і «строєвого» офіцера, декілька гімнастерок. Для жінок які служили в штабах, у 1940 р. була введена сукня. А на фронтах Великої Вітчизняної війни жінки майже півтора року носили одяг чоловіків і лише в січні 1943 р. отримали одяг, який підкреслював особливості другої половини людства. В колекції ДІМу один повний комплект жіночого одягу: гімнастерка, спідниця, чоботи, пілотка, шинель та два літніх, тобто гімнастерки та спідниці. Найбільше в ДІМі зберігається повсякденного та польового одягу офіцерів зразка 1943 р. Треба підкреслити, що цей одяг, всупереч нормативам, різний за відтінками кольору та структурою тканини.
Гордістю музею є комплекти одягу видатних військових полководців І. С. Конєва, М. В. Захарова, Ю. Г. Пушкіна, В. А. Судця. У 1943 р. вперше було створено парадний одяг для офіцерів і рядових, але вже у 1945 р. для вищого командного складу та генералів його було змінено. Мундир став двубортний, із «кастора» кольору морської хвилі, з двома рядами великих золочених з гербом ґудзиків. На стоячому комірці та обшлагах рукавів, кашкеті золоте чи срібне гаптування. З двох комплектів, які є в музеї, один мундир належав учаснику оборони міста у 1941 р. Я. П. Дзеніту, другий — Герою Радянського Союзу Г. С. Здановичу, учаснику визволення краю від фашистів.
Реформа 1954 р. змінила вигляд повсякденної і парадної форми одягу офіцерів. Кітелі і мундири стали відкритими з відкладним комірцем. Під ними носили сорочку і краватку. Повний комплект зразка 1954 р. передано в музей родиною Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського.
В колекції представлено одяг офіцерів зразка 1972 р. та 1986 р., коли проводились великі реформи військової форми. На жаль, в колекції мало одягу ВМФ. Є повний комплект одягу рядового та молодшого командира складу часів війни. Великий перелік знаків розрізнення, предметів спорядження рядового, молодшого командного складу та офіцерського складу Радянської армії різних часів. Слід зазначити, що в колекції музею є зразки одягу, який не був широко розповсюджений в армії,, тобто нетиповий одяг, але ним користувалися окремі групи військових і він є характерною рисою свого часу Це, наприклад, бурки, які носили на початку XX ст. в роки громадянської війни вищі офіцери, куртки та штани з шкіри — одяг комісарів Червоної Армії; одяг, який створювався для окремих кліматичних зон, зокрема куртка та штани з хутра вівці унтера, які носив наш земляк Герой Радянського Союзу Б. Б. Глінка, коли служив у Заполяр’ї. Спеціальний комбінезон льотчика-висотника було передано в музей командуванням місцевого гарнізону у 1976 р. Неможливість поповнити колекцію тими чи іншими зразками одягу змушує задовольнятися копіями. Крім уже названих, маємо копію головного убору січового стрільця 1918—1920 рр. та кітель вояки УПА 1942—1944 рр.
Останні надходження в колекцію військового одягу ДІМу — це одяг армії незалежної України, введений в 1995 р.
Автор: Сацута В.М. – с.н.с. ДІМ
