Складовою частиною музейної збірки пам’яток народного сріблярства та групи культових предметів є колекція вотумів. Вона охоплює період від кінця XVIII до початку ХХ ст. Комплектування її розпочалося з тих часів, коли до 100-ліття Катеринославської духовної семінарії (1905 р.) при музеї було створено відділ “церковної старовини” і Д.І.Яворницький дістав право на огляд старовинних храмів губернії та вилучення з них художньо-історичних пам’яток[1]. Музейні каталоги 1905 та 1910 років вже реєструють декілька табличок [2]. Основним на сьогодні джерелом у справі вивчення історії створення музейної колекції вотумів є архів діловодства ДІМ [3]. Документи цього архіву дають змогу з’ясувати, що до 1917 року до музею надійшло 7 пам’яток, інвентаризацію 1924 року пройшло 12 вотумів (посилання на облікові номери за цією інвентаризацією є і в діючих інвентарних книгах), у 1933 році з Преображенського собору м. Дніпропетровська до збірки було передано 22 вотуми, а внутрішньо-музейні передачі 1938-1939 рр. фіксують 46 одиниць. Всього сьогодні у збірці нараховується 65 пам’яток.
Вотуми нашої колекції – це переважно пласкі таблички. Декілька одиниць виготовлені у вигляді серця, одна підвіска – фігурка віслючка, є також дві об’ємні підвіски – серце та дитяча голівка.
Найбільш цікава група пам’яток музейної колекції – це вотуми, виготовлені майстрами Катеринославщини. Вони несуть звичні зображення людей та хворих органів. Але люди на катеринославських табличках (крім однієї) вдягнуті не в традиційний для вотумних зображень чернецький одяг, а в буденні строї. Тут нам трапиться і зимовий жіночий одяг з теплою хусткою, і довга жіноча сорочка, і чоловіча сорочка з паском, і високі чоботи, і дитяча сукня. Є навіть зображення воїна у кольчузі поверх сорочки, у плащі, із щитом (видно, молилися за вояка). Вотуми кінця XVIII – першої половини ХІХ ст. мають рельєфно-хвилястий край, або широкі аркоподібні рамки, прикрашені стилізованими квітами, характерними для народного мистецтва. Зображення у багатьох випадках виконані доволі примітивно, але є також і дуже майстерно зроблені речі. Більш пізні таблички мають вузеньке обрамлення з рельєфних намистин або лусочок. Серед катеринославських підвісок маємо і досить несподівану – замість звичного “О здравіє”, на вотумі читаємо: “За упокой”. Два предмети цієї групи – це справжні мініатюрні іконки: одна з Новозаповітною Трійцею, друга – із Св. Миколаєм. Перша являє собою мідну посріблену платівочку. Трійця розмістилася на хмарах, які автор, мабуть, бачив на насичених барокових зображеннях. Ця робота примітивна, але дуже щира. Друга вотумна іконка виконана професіоналом, чия майстерна рука одразу видна. Вона доволі велика, має фрагменти з позолотою. Ця підвіска була принесена до храму с. Лошкарівки разом з великою, у срібному окладі, іконою Св. Миколая Чудотворця людиною заможною, яка мала кошти замовити ці дарунки у доброго майстра. Окремо у групі катеринославських вотумів стоять підвіски у вигляді сердець, характерні для католицьких храмів, які іще від часів Запорожжя були у багатьох містах нашого краю. З польських костьолів, найвірогідніше, і надійшли ці пам’ятки.
Не менш цікавою частиною колекції є таблички, що мають міське клеймо Золотоноші, та подібні до них, але без клейм. Вони, певна річ, були принесені до храмів Катеринославщини прочанами, які відвідували Красногорський монастир. Ці вотуми більш різноманітні за оформленням, ніж пам’ятки першої групи. Орнаментальні рамки несуть стилізовані рослинні мотиви з квітами у кутах, складні рослинні завитки, що нагадують барокові обрамлення, стилізовані листочки та лусочки, є оригінальна рамка з відбитком штампа, схожим на дубовий листок. Людські постаті зображені серед місцевих пейзажів з пагорбами. Одяг на табличках цієї групи все ж традиційно чернецький. На вісьмох золотоноських підвісках крім міського та пробирного, присутнє клеймо “ПМ”, але стоїть воно на виробах різних майстрів (це дуже помітно). Певно, це клеймо не виробника, а власника майстерні, або продавця. На одному вотумі присутнє ще й клеймо пробирного майстра “В.Л” з датою “1863”. За часом це клеймо могло належати або одеському пробиреру Василеві Лапшину, або катеринославському пробирному майстру Василю Лукіну. Таким чином, цілком можливо, що ми маємо катеринославське клеймо.
Іще одна група вотумів музейного зібрання – це таблички ХІХ ст. з зображеннями людських фігур у молитовних позах. Вони майстерно виконані, але дуже однотипні, “серійні”, явно зроблені не за індивідуальним замовленням, а для масового покупця. Їх виготовляли для продажу прочанам у якомусь з великих центрів. До цієї групи можна додати і таблички, подібні за оформленням (намистові рамки), що мають зображення хворих органів. Клейм вотуми цієї групи не мають. Дві платівки у збірці вотумів – це Київські підвіски, одна з клеймом київського окружного пробирного управління, інша без клейма, але типологічно подібна. Виготовлені вони за шаблоном у техніці басми.
В цілому, вотуми Дніпропетровського зібрання – це цікава і цінна колекція виробів народного сріблярства, це, у більшості своїй – справжні народні мініатюри, наївні художні витвори, до яких майстри докладали і рук, і серця. Свого часу відомий мистецтвознавець і дослідник художнього металу Павло Жолтовський цікавився збіркою Дніпропетровського музею і просив дозволу у Д.І.Яворницького сфотографувати вотуми церковного відділу[4]. Вивчення та каталогізація цих пам’яток оригінальної, але тепер вже зниклої галузі художнього гравірування, карбування та лиття, покликані ввести до наукового обігу інформацію, що зацікавить і фахівців-істориків, і краєзнавців, і мистецтвознавців.
Бібліографічні примітки:
- Фаримець А.М. Історія створення “церковного відділу” Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І.Яворницького. // Регіональне і загальне в історії. Тези міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: “Пороги”, 1995.
- Каталог Екатеринославского областного музея имени А.Н.Поля. Археология и этнография. – Екатеринослав, 1905; Каталог Екатеринославского областного музея имени А.Н.Поля. Археология и этнография. – Екатеринослав, 1910.
- Журнал реєстрації експонатів церковного відділу за 1924 рік; Касова книга за 1900-1921 роки; Інвентарна книга по експозиції ДІМ за 1938 рік.
- ДІМ – Відділ рукописів. – Оп.2 – Од.зб.28 – Арк.234.
Автор: Степаненко Н.О. – с.н.с. відділу фондів ДІМ
