Бурхливі події другої половини 80 — початку 90-х років XX століття на Україні, піднесення (національної свідомості, відродження історії, культури, народних традицій і звичаїв українського й інших народів, які її населяють, викликають великий інтерес науковців й широких верств населення до витоків символіки й розвитку геральдики в цілому в державі й окремих її регіонах. Поява нових символів, відновлення й зміни в державній символіці України — ці процеси не можуть не хвилювати музейних співробітників. Саме в музеї зосереджуються (різноманітні джерела геральдичного походження, які допомагають висвітлити закономірності, витоки, етапи розвитку певних символічних та геральдичних традицій.
У Дніпропетровському історичному музеї зберігається чимала кількість музейних предметів з різноманітною символікою, з зображенням українських, місцевих, загальноросійських та іноземних гербів з найдавніших часів до сьогодення. Ці предмети, котрі тільки умовно можна назвати колекцією, розпорошені по різних місцях, зберігання в фондах, по певних темах та розділах експозиції музею. Колекція складається з археологічних знахідок, книжок, архівних джерел, живопису, нумізматичних, сфрагістичних, вексилологічних, фалеристичннх, філокартичних, філателістичних матеріалів, фото, окремих етнографічних і побутових (речей (посуд, одяг, меблі, зброя і т. інш.), сувенірів. Початок колекції був покладений ще О. М. Полем та Д. І. Яворницьким і продовжений їх послідовниками, Пошук і комплектування геральдичних матеріалів ведеться музеєм і у поточний час.
Геральдичні матеріали ДІМу дозволяють простежити витоки й розвиток міської й родової місцевої геральдики; розповсюдження в краї української національної, зокрема козацької, загальноросійської, радянської всесоюзної й республіканської символіки, і навіть виявити деякі відомості про іноземну геральдику, Саме за такими розділами будуть розподілені геральдичні матеріали ДІМу у каталозі «Геральдична колекція ДІМу», який зараз створюється.
Найбільш дослідженими є матеріали, які відтворюють міську геральдику Катеринославської губернії й Дніпропетровської області з кінця XVIII ст. до (сьогодення. Вони майже в повному обсязі виявлені, краще атрибутовані, завдяки існуючим гербовникам. Як відомо, офіційно герби міст Катеринославщини (всього -10) були затверджені 2 серпня 1811 р., лише герб м. Таганрога, який належав до Катеринославського намісництва,, прийнятий раніше — 10 квітня 1808 р., 5 липня 1878 р. — офіційно затверджений герб Катеринославської губернії,. який майже повторював герб м. Катеринослава, тому їх. завжди плутають. На гербі губернії зірки були не срібні, а золоті, зовсім інша корона, більш масивна, а навколо щита вінок із дубового й лаврового лис-ся, оповитого андріївською стрічкою блакитного кольору. Матеріали, що зберігаються в ДІМі, дають змогу дещо поглибити наші відомості з історії виникнення гербів міст Катеринославської губернії. Запорізький дослідник А. В. Бойко в своїй статті повідомляє, що в 1796 р. Катеринославський намісник Платон Зубов віддав наказ цивільному губернатору Хорвату зібрати відомості про міські герби Катеринославської губернії. Хорват, не знайшовши таких, терміново складає герби всіх міст губернії, дуже складні за конфігурацією. Наведемо опис герба м. Катеринослава: «Піраміда з вензелем Катерини II й короною подає місто Катеринослав, прикрашене ім’ям й славою Катерини II. На п’єдесталі піраміди написаний 1787 р., який відображає знамените заснування міста в височайшій її величності присутності. На щиті, поділеному напів річкою Дніпром з порогами, зверху, праворуч в пюсовому полі золота дев’ятикутна зірка, яка означає благоденствіє цього краю. З лівого боку, в зеленому полі, сніп, який означає жертву від багатих жнив престолу піднесену й нагородження оної височайшою грамотою. Унизу, в пюсовому полі меч, встромлений у місяць, на рокуяті меча хрест й срібний щит з лаврами й миртовим вінцем, які відтворюють приєднання цього краю від Порти Оттоманської». Зубов зробив спрощення у малюнку герба, наказавши внести піраміду усередину геральдичного щита й викинути меч. А. В..Бойко, .однак, не повідомляє, чому цей герб Хорвата—- Зубова не був офіційно затверджений.
Спираючись на колекцію ДІМу, можна додати, що герб, створений Хорватом—Зубовим, який А. В. Бойко вважає першим гербом м. Катеринослава, не є таким, у нього були попередники. Так, у ДІМі зберігається грамота дворянських зборів Катеринославської губернії 1794 р. про запис в губернську родовідну книгу (2-гу її частину) дворянина, губернського реєстратора (в минулому запорізького старшини) Петра Федоровича Дзюбенка, на котрій, крім гербу Російської імперії зверху, внизу зображений ще один герб, дещо схожий з вищеописаним. Але в ньому немає зображення снопа, зірка – не дев’ятикутна, а шестикутна, вміщена усередину голови герба, корона розташована на вершині піраміди, а на п’єдесталі піраміди інша дата «1785». На інших матеріалах музею такого герба, на жаль, не виявлено.
В ДІМі зберігається близько 100 од. музейних предметів, на яких відбиті .місцеві міські герби XIX — поч, XX ст. Це грамоти (найцікавіша — грамота-подяка Олександра II всім станам Катеринославської губернії за участь у Кримській війні 1856 р., на якій зображені 12 гербів); печатки й документи з відбитками печаток (Катеринославської 3-ї міської жіночої гімназії, правління Катеринославської дворянської каси взаємодопомоги, начальника карно-розшукового відділу м. Катеринослава, Дворянських зборів Катеринославської губернії, Катеринославського повітового по селянських справах присутствія, Катеринославського повітового мирового з’їзду, ветеринарного лікаря при скотопригонному дворі Катеринослава та інш.); пам’ятні медалі, цілий комплекс матеріалів, присвячених Південно-Російській сільськогосподарській, промисловій і кустарній виставці, яка відбулася в Катеринославі в 1910 р.; різні знаки й жетони; фірмові рекламні бірки, гербові ґудзики, крісла і навіть гральні карти, які являють собою комплект з 60 гравюр (чорно-білих) з зображенням гербів губерній Російської імперії к. XIX—п. XX ст., в тому числі і герба Катеринославської губернії.
Немовби продовженням цієї колекції є матеріали з зображенням сучасних гербів міст Дніпропетровської області. Вони подані у значках, знаках, поштових конвертах, афішах, різноманітних сувенірних виробах, деяких документах.
Родова геральдика нашого краю знайшла відтворення в різних документах, наприклад, грамота про надання дворянських звань, а з ними й власних гербів, колишній запорозькій старшині (Й; М. Гладкий); малюнках та літографіях з зображенням дворянських гербів (всього 26): Богацьких, Леонтьєвих, Малами, Поля; та інш.; гербових печатках, з яких атрибутовані лише печатки Поля й Миклашевського. Українська національна, і, зокрема, козацька символіка, відтворена на документах з відбитками печаток з зображенням козака з мушкетам (Малоросійська національна печатка XVII—XVIII ст.), на літографії з зображенням печаток кількох козацьких паланок, в тому числі Кодацької і Самарської; на самих печатках — полковника Самарської паланки (з зображенням перехрещених списа й стріл), Задунайського запорозького війська (з гербом Російської імперії); на козацьких прапорах, зброї (шабля з зображенням перехрещених булави й пірнача та написом «Верность земле и преданиям»).
Українська державна символіка періоду УНР, Гетьманату і ЗУНР подана, наприклад, в поштових марках, п’ять зразків яких з’явилися у червні 1918 р. з зображенням тризуба й текстом .на зворотному боці «Ходить нарівні з дзвінкою монетою». З липня 1918 р. з’явилися поштові марки російської імперії з надруком тризуба. Кілька таких марок з надруком різних поштових округів, в тому числі й Катеринославського, є в колекції ДІМу. Крім того українська державна символіка відтворена в грошових Знаках цього періоду, яких в ДІМі зберігається велика кількість. Відтворений тризуб і на одній печатці, яка належала 58-му пішому січовому полку, а також на документах з відбитками печаток національної поліції часів 2-ї світової війни, окупації України.
Найбільш поширеною була загальноросійська символіка. Герб Російської імперії був дуже (розповсюджений, він насаджався скрізь і відтворений на великій кількості різноманітних матеріалів, які зберігаються в музеї. Так само, як ірадянська загальносоюзна та республіканська символіка, в основу якої покладені серп і молот.
Цей невеличкий огляд геральдичної колекції ДІМу дає підстави зазначити, що в цілому геральдичні матеріали музею досить репрезентативно відтворюють розвиток геральдики в краї і на Україні, самі вони є свідками усіх зигзагів нашої складної історії, і до них треба відноситись не як до допоміжного матеріалу, а як до самоцінних джерел.
Автор: Бекетова В.М. – к.і.н., заст. директора з наукової роботи
