Ця стаття є спробою реконструкції історії формування колекції пам’яток писемності, які складають значну частину музейного зібрання та висвітлити цікаві моменти з цього приводу. Деякі джерела вводиться у науковий обіг вперше.
Перш за все музей це його фонди, де значну частину зібрання складають писемні пам’ятки (публічні й приватні акти, грамоти, закони, міжнародні договори, листування, спогади, біографії, літописи, історичні твори). Дніпропетровський історичний музей належить до найстаріших музеїв України (заснований у 1849 р.). Упорядкування музейного зібрання триває протягом всього існування музею. Хронологічні межі зібраного писемного матеріалу охоплює період з кінця ХV ст. і по сьогоднішній день та нараховує близько 80 тис. од. Широкий географічний діапазон музейного зібрання. Це пам’ятки писемності створені як в Україні, так і за її межами: Росії, Польщі, Німеччині, Франції, Англії тощо.
На сьогодні існує чимала кількість робіт, присвячених історії виникнення та розвитку історичного музею, де дослідники частково дають огляд зібранню саме писемних пам’яток, а також характеризують окремі колекції. Привертають увагу статті Б. Аляб’єва [1], С.В. Абросимової, Г.А. Голубицької, Ю.А. Мицика [2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 23], В.М. Бекетової [10; 11], Н.І. Капустіної [19], О.В. Піцик [25], Н.Є. Василенко [14], К.С. Грищенко [13], К.О. Тележняк [27]. Однак, спеціального комплексного дослідження ще не написано.
Джерельну база дослідження складають: облікова документація музею, діловодний архів та каталоги [12; 20; 21; 22; 24; 26; 29]. До кожного з каталогів є вступні статті, які є камеральна обробка зібрання пам’яток писемності.
Фондоутворувачами музейного зібрання писемних пам’яток є юридичні та фізичні особи. Серед юридичних фондоутворювачів: Кош Війська Запорозького, Генеральна Військова канцелярія, полкові та сотенні канцелярії, Катеринославська казенна палата, Губернські земські управи, Катеринославська Духовна консисторія, Катеринославське Вище гірниче училище тощо.
Фізичні фондоутворювачі – родові (матеріали кількох поколінь), сімейні та особисті архіви, які у зв’язку з антропологізацією історичних досліджень стали предметом вивчення багатьох дослідників. Найбільш значними у музейному зібранні є фонди місцевого дворянства: Адаменки, Алексєєви, Байдаки, Євецькі, Залюбовські, Ковалевські, Мізьки, Миклашевські, Нечаєви, Родзянки, Савенки, Струкови, Харченки, фон-Шперберги та ін. Данні фонди містять різноманітний матеріал соціально-економічного характеру, спадкоємства, родинних та дружніх стосунків тощо. Серед особистих фонді відзначаються фонди І.Я. Акінфієва, Бушуєва, Золюбовського Г., О.І. Єгорова, К.Є. Котова, Ф.І. Локтя, В.Д. Машукова, О.М. Поля, П.П. Рекала, А.С. Синявського, І.М. Тру-би, П.О. Щукіна, Д.І. Яворницького.
Початок формування музейного зібрання пам’яток писемності пов’язаний з ім’ям директора Дніпропетровського історичного музею Д.І. Яворницьким У 1906р. вчений отримав ще й дозвіл духовної консисторії оглядати церкви, що знаходилися в аварійному стані на предмет виявлення в них церковного майна (ікони, книги, церковне начиння та одяг), яке має історичне та художнє значення, з метою передачі їх до музею [28,93]. В наслідок інтенсивної збирацької діяльності Д.І. Яворницького до музейного зібрання надійшла значна кількість культових писемних пам’яток: євангелія (київського, московського, чернігівського друків), рукописні та друковані требники, акафісти, псалтирі, служебники, тріоді, церковні устави тощо. Досить цікаві вкладні написи, наприклад: «Сия книга, глаголемая Евангелие, куплена рабом божим Федором Нагием и Савкою Соломкою за покойного Макарик Нагия, дядка свого, ценою за 360 руб. В церковь Романковскую Свято-Успенскую. 1779 года ноября 9 дня» [15, арк. 87 зв.]. У 1913 р., при обробці нових надходжень працівники музею зазначили, що це євангеліє є найбільш гарне та важке з усіх євангелій, які зберігаються у музеї.
На особливу увагу заслуговує служебник 1763 р. київського друку з вкладною маргіналією останнього кошового отамана Запорозької Січі П. Калнишевського: «1767 году іюля 9 дня от его вельможности г(о)сп(о)дина отамана кошового Петра Івановича Калнишевского сия книга данна в Запорожзькій військовій Пустино Самарскій Николаевскій монастиръ» [ДІМ. – Арх-1437].
Значно активізувалася евристична робота в музеї у зв’язку з ХІІІ Археологічним з’їздом. Організаційний комітет з устрою з’їзду ще у 1903 р. поставив за мету збирання колекцій старовинних карт з метою складання карти заселення Новоросії ХVІІ-ХVІІІ ст. Пізніше Д.І. Яворницький у 1905р. видав збірку «Планы части реки Днепр 1779 (належала М.В. Родзянко) и 1780 гг. (належала О.І. Єгорову)». Загалом з 1905 по 1921 рр. до музейного зібрання надійшло близько 1000 од. пам’яток писемності, і лише третина пам’ятків це закупівля, а інша – дарунки. Серед дарителів 99 осіб, як от: А.Г. Авчинніков, І.Я. Акінфієв, І.П. Александров, Г.С. Александрович, Г.П. Алексєєв, Ю. Арсен’єв, В.М. Базилевський, С.В. Бачинський, В.А. Беднов, Н.І. Белавенець, К.В. Болсуновський, Є. Вавілов, проф. Васил’єв, К.В. Гавронський, Г.С. Галишевський, Г.Т. Гаркушевський, П.В. Гладкий, Я.Г. Гололобов, С.Н. Горбовий, В.А. Городцов, Громов, г-жа Данилевська, В.В. Данилов, К. Даниїл, Н. Доброхотов, В.В. Єфанов, М.Г. Іванов, А.І. Іл’їн, П.О. Іл’їн, І.Ф. Жевахова, Г. Залюбовський, І.А. Заремкаць, А. Капустінський, Г.Б. Кернеренко, І. Кіріаков, М.П. Клименко, О.М. Клингенберн, Д.О. Клингенберг, Л.П. Коллі, І.П. Климов, М.П. Колпаков, М.Ф. Комаров, Є.І. Корбе, В.С. Короставцев, В. Котляревський, К.Є. Котов, А.Ф. Кошевич, А.Я. Краснокутський, М.Б. Краснянський, К.С. Кривоший-Шевченко, Н.П. Кутепов, В.В. Леонов, І.І. Лещенко, Г.К. Лисенко, Г.І. Лонгунін, М.М. Лященко, В.П. Магденко, К.І. Макаренко, Макаров, Г.Г. Мізко, А.І. Миклашевський, С.О. Мокржицький, М.Т. Морозов, Я.П. Новицький, П. Окунев, Ф.С. Поленов, К.Д. Полтораус, О.С. Поль, А.І. Попов, М. Попов, П.П. Пронін, П.І. Пукалов, Б.Л. Реутт, М.В. Родзянко, Т. Романченко, П.В. Савицький, Г. Сарандінакі, Л.І. Сатановський, О.М. Синельников, М.Г. Сластьон, М.С. Соболев, Л.К. Солодковський, П.М. Сочинський, І.В. Способний, М.М. Стефанська, Ф.П. Стоянов, С.М. фон-Таль, В.Ф. Толстіков, В.А. Толстікова, Г.І. Туровца, В.Г. Урусов, Л. Федоров, І.І. Черкас, А.І. Чехов, Д.Ф. Чернявський, Є.Я. Шаплик, Л.О. Шпаків, М.В. Юрченко, Д.І. Яворницький.
У 1915, 1917 та 1918 рр. до музейного зібрання надійшли документи з родинного архіву Алексєєвих (Ф. 23) [9], а також 44 книги з бібліотеки Г.П. Алексєєва. Більша частина книг на церковну тематику: євангелія київського, чернігівського, острозького друків – «Діяння святих апостолів», «Модное ежемесячное издание, или библиотека для дамского журнала». Збереглися каталоги усього книжкового зібрання і періодичних видань, що їх передплачував Г.П. Алексєєв [17].
У 1920 р. до фондів історичного музею надійшов сімейний архів Евецьких (нараховує 81 од., хронологічні межі 1869-1918 рр.), а також – особистий архів Г. Залюбовського (нараховує 330 од., хронологічні межі 1816-1908 рр.). Доречи, Г. Залюбовський, досліджуючи архіви Катеринослава та губернії, виносив питання про необхідність дослідження стану архівів з метою виявлення цінних для історії міста та краю документів [18], а також збирав власну колекцію, час-тина якою надійшла до музейного зібрання у складі його особистого архіву. Це документи та книги з його бібліотеки (31 книга) [16].
Нові, цікаві матеріали продовжували збирати протягом всього існування музею. Так, в 1985 р. фонди музею поповнилися матеріалами з сімейного архіву катеринославського громадського діяча, юриста О.І. Єгорова [27]. Цей архів був власністю онука О.І. Єгорова, В.О. Єгорова, проф. Ленінградського Державного університету. До музею документи були передані через співробітника ДНУ В.М. Колосова. Колекція пам’яток писемності О.І. Єгорова є значною за кількістю (нараховує 219 од., хронологічний діапазон охоплює 1784-1915 рр.). Майже половина матеріалів колекції це родинні папери, інша – матеріали з професійно-службову діяльність О.І. Єгорова.
Значна кількість документів (близько 30 тис. од.), що висвітлює радянську епоху, для якої характерна наявність певних видів письмових джерел, як от: листівки, плакати, грамоти, свідоцтва, дипломи, рапорти, заяви, комсомольські путівки, матеріали з’їздів, сесій, виборів депутатів тощо, – надходять і по нині. Наукове дослідження пам’яток писемності здійснюється за різними принципами, в тому числі за типологією писемних джерел. Так нами досліджена коле-кція нагородних документів, до складу якої входять: грамоти, свідоцтва, дипломи, посвідчення, орденські книжки, похвальні листи, нагородні листи, почесні наряди, атестати. Це чисельна за кількістю група (2754 од., хронологіч-ний діапазон охоплює 1917-1991 рр.) поповнювалася завдяки інтенсивному комплектуванню співробітників музею. Фондоутворювачами є особи що відзначені нагородами, їх 1200 осіб. Це фонд А.А. Верменича, Г.Ф. Ватченко, В.Г. Анан’єва, І.І. Коробова, В.Г. Євсюкова, С.П. Крупського, І.А. Таранова, А.Р. Пащенко, М.І. Жолудь, Д.П. Лебедь, Н.П. Маздрина, Г.Я. Зюзь, В.І. Стадніченко, В.О. Судця, В.С. Максимова, А.І. Макагона тощо.
В зібранні музею є комплекс документів (237 од.), який сьогодні користується попитом, у зв’язку з дослідження теми «Голодомору 1932-1933 р.». Перші писемні матеріали за цією темою почали надходити до музейного зібрання на початку 1990-х років, завдяки зав. відділом музею Л.М. Марковій, І.М. Єлінова. Це копії з карних справ архіву МВС України та свідчення очевидців трагедії. Чисельне поповнення відбулося спогадами очевидців, зібраним студентами Дніпропетровського Національного Університету та Національного Університету Києво-Могилянської академії на чолі д.і.н. Ю.А. Мициком у 2003-2004 рр.
Підсумовуючи, слід зазначити, в музейному зібранні зберігаються джерела різного характеру, різних епох. Однак, усі вони стали частиною писемного музейного зібрання в результаті широкої пошукової, збирацької та колекціонер-ської роботи, і дійшли до наших днів та стали вагомою частиною у формуванні бази для вивчення різнопланових питань з історії краю.
Бібліографічні посилання
1. Аляб’єв Б. Архів Дніпропетровського історичного музею // Науково-інформаційний бюлетень Архівного управління УРСР. – 1961. – № 4. – С. 46-55.
2. Абросимова С.В., Голубицька Г.А. Діяльність Дніпропетровського історичного музею по створенню джерельної бази історичного краєзнавства // 4-та республ. наук. конф. з історичного краєзнавства; Тези доп. і повід. – К., 1989. – С. 570-571.
3. Абросимова С.В. Фонди Дніпропетровського історичного музею як джерельна база історичного краєзнавства // Завдання краєзнавства у дослідженні та популяризації пам’яток історії і культури. – К., 1991. – С. 147-155.
4. Абросимова С.В. З історії книжної культури Катеринославщини кінця ХVІІІ-ХІХ століття. [За матеріалами маргіналій книгозбірні Дніпропетровського історичного музею]. // Південна Україна ХVІІІ-ХІХ ст. – Запоріжжя, 1996. – Вип. 1. – С. 95-102.
5. Абросимова С.В., Мицик Ю.А. Документи з історії українського козацтва в збірці Дніпропетровського історичного музею // Південна Україна ХVІІІ- ХІХ ст. – Запоріжжя, 1998. – Вип. 3. – С. 7-29.
6. Абросимова С.В., Мицик Ю.А. Колекція документів з історії запорозького козацтва в зібранні Дніпропетровського історичного музею // Український археографічний щорічник. – К., 1999. – Вип. 3-4. – С. 200-211.
7. Абросимова С.В. Колекція спеціальних геометричних планів кінця ХVІІІ- ХІХ ст. в зібрані Дніпропетровського історичного музею // Записки науково-дослідної лабораторії історії Південної України Запорізького державного університету: Південна Україна ХVІІІ-ХІХ століття. – Вип. 6. – Запоріжжя: РА «Тандем-У», 2001. – С. 52-67.
8. Абросимова С.В. Картографічні джерела запорозького ареалу в приватних архівах Південної України // Історія і культура Придніпров’я: Невідомі та маловідомі сторінки: Науковий щорічник. – Д.: НГУ, 2008. – Вип. 5. – С. 5-15.
9. Абросимова С.В. Катеринославські дворяни Алексєєви (за документами родинного архіву)// Південна Україна XVIII-XIX ст. Записки науково-дослідної лабораторії історії Південної України. – Запоріжжя, 2003. – Вип. 7. – С. 126-140
10. Бекетова В.М. Геральдична колекція Дніпропетровського історичного музею // Скарбниця рідно краю. – Д.: ВПОП «Дніпро», 1993. – С. 44-47.
11. Бекетова В.М. Перший музей у Катеринославі. [До 150-річчя заснування]. // Наддніпрянський історико-краєзнавчий збірник. Вип. 1: Матеріали першої міжрегіональної історико-краєзнавчої конф. – Д., 1998. – С. 272-277.
12. Большевистские листовки в Днепропетровском историческом музее 1893-1923: Каталог / Сост. С.В. Абросимова. – М., 1985. – 65 с.
13. Василенко Н.Є. Катеринославець (Маловідомі сторінки з життя родини Григорія Залюбовського мовою архівних документів) // Видатні особистості. Музейна персоналі тика. [Матеріали обласної музейної наук. конф.]. – Вип. 10. – Д.: АРТ-ПРЕС, 2008. – С. 98-108.
14. Грищенко Е.С. Письма юного екатеринославца начала ХХ века. [Из эписто-лярного наследия Евецких]. // Видатні особистості. Музейна персоналіcтика [Матеріали обласної музейної наук. конф.]. – Вип. 10. – Д.: АРТ-ПРЕС, 2008. – С. 108-118.
15. Дніпропетровський історичний музей. (ДІМ). Книга надходжень експонатів до музею ім. О.М. Поля (1908-1921 рр.). – К. 94, п. 15.
14. ДІМ. Книга надходжень експонатів до музею ім. О.М. Поля (1909-1921 рр.). – К. 94, п. 16.
15. ДІМ. – Ф. 23. – Арх.-469.
16. Залюбовский Г. Архивы г. Екатеринослава // Екатеринославский юбилейный листок. – № 4, апрель-май 1887. – С. 30-31
17. Капустіна Н.І. Днепропетровский исторический музей – сокровищница историко-культурного наследия приднепровского региона // Скарби музеїв. [Матеріали обл. наук, конф.]. – Д.: АРТ-ПРЕС, 2005. – С. 6-13.
18. Каталог Екатеринославского областного музея имени А.Н. Поля. – Екатери-нослав, 1905.
19. Каталог Екатеринославского областного музея имени А.Н. Поля. – Екатеринослав, 1910.
20. Епістолярна спадщина академіка Д.І. Яворницького: Каталог музейної колекції / Упоряд. С.В. Абросимова та ін. Вид. 2-ге доповнене. – Д., 1992. – 220 с.
21. Мицик Ю.А. Документи Дніпропетровського історичного музею як джерело до вивчення історії України та Росії ХVІІ-ХVІІІ ст. // Архіви України. – 1985. – № 5. – С. 58-61.
22. Пам’ятки писемності в збірці Дніпропетровського історичного музею: Каталог музейної колекції актових джерел ХVІІІ-ХІX ст. / Упоряд. С.В. Абросимова та А.С. Журба. – Д., 1993. – 48 с.
23. Піцик О.В. Архівні документи Д.І. Яворницького в експозиції меморіального будинку-музею академіка // Скарбниця ріднокраю. – Д.: ВПОП «Дніпро», 1993. – С. 34-39.
24. Старопечатные кириллические издания в Днепропетровском историческом музее 1574-1800 гг.: Каталог / Сост. С.В. Абросимова. – Д., 1988. – 42 с.
25. Тележняк К.О. Колекція пам’яток писемності в особистому архіві О.І. Єгорова // Історія і культура Придніпров’я: Невідомі та маловідомі сторінки. – Д.: НГУ, 2008. – Вип. 5. – С. 28-34.
26. Фоменко І.А., Шамрай Г.Ф. Дрібна церковна пластика в зібранні Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького (ХІІ-ХІХ ст.) // Музей на межі тисячоліть: Минуле, сьогодення, перспективи. – Д. – 1999. – С. 95-97.
27. Эварницкий Д.И. Отчет Екатеринославского областного музея им. А.Н. Поля 1905-1907г. – Екатеринослав, 1907. – 232 с.
Автор: Тележняк К.О. – с.н.с. ДІМ
Джерело: Роль музеїв у культурному просторі України й світу: стан, проблеми, перспективи розвитку музейної галузі. (Збірник матеріалів загальноукраїнської наукової конференції з проблем музеєзнавства, присвяченої 160річчю заснуван¬ня Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворннцького) Вин. 11. — Д.: АРТПРЕС. 2009. 608 с.
