Нинішній рік в Україні проголошений роком культури, і в цьому ж році виповнилося 25 років, як 18 травня відзначається міжнародний День музеїв. Рішення про заснування цього Дня було прийнято на 11 Генеральній конференції міжнародної ради музеїв у 1977 році. За статистикою журналу “Музеум” у світі працюють 35000 музеїв і кількість їх зростає кожного року. Це свідчить про значимість ролі музеїв в духовному житті людства, про їх великий внесок у збереження пам’ятників історії, матеріальної та духовної культури.
Багато численних скарбів зберігають всесвітньо відомі музеї в багатьох країнах світу. Україна ж славиться своїми краєзнавчими, історичними, меморіальними музеями та музеями мистецтва, етнографії, музеями-заповідниками. Дніпропетровщина ж особливо пишається численними відомими пам’ятниками історії та культури.
Особливо в Міжнародний День музеїв відчувається нерозривний зв’язок багатовікових надбань вітчизняної культури, славного минулого рідного краю з світовими культурно-історичними традиціями . Цей зв’язок надійно підтримується музейними працівниками, дбайливі руки яких зберігають сьогодні для майбутніх поколінь унікальні та безцінні експонати – свідоцтва вагомого внеску Дніпропетровщини в національну та світову скарбницю матеріальних та духовних цінностей.
З гордістю спостерігаємо ми за корифеями музейної справи – Дніпропетровським історичним музеєм, який здобув міжнародне визнання своїми унікальними зібраннями, розпочатими ще 0.Полем та Д.Яворницьким (який відмітив нещодавно 150-й ювілей), а також не менш відомим ювіляром (85 років) Дніпропетровським художнім музеєм – одним з найстаріших в Україні.
Але збереження історичної пам’яті та культурних скарбів нації неможливо уявити без копіткої роботи і молодших музеїв області, зокрема – Криворізького історико-краєзнавчого музею. Урядова постанова про створення музею в Кривому Розі прийнята 9 січня 1960 року. З цього часу розпочалося інтенсивне комплектування фонду музею. Першим директором був призначений Золотарьов Леонід Степанович. В ті часи збирали, описували, зберігали музейні предмети в невеличкому підвальному приміщенні по вул.К.Маркса, 30 (тепер тут новий будинок) перші наукові працівники: І.О.Данилюк, Л.В.Гусєва, Н.М.Вязовська, Н.В.Моісеєнко, Н.Ф.Кучер. Чималу допомогу музею надавала громадськість міста. Приносили свої документи учасники революційних подій, громадянської та Великої Вітчизняної війн. Надавали допомогу в збиранні матеріалів вчителі Христофорівської школи, краєзнавець Горб К.Е., викладач КГРІ В.Ф.Петрунь, кандидат історичних наук, доцент П.Л.Варчатюк, викладач педінституту М.В.Александровський та багато ін. Згодом, невеличке підвальне приміщення не могло вже вміщати ті скарби, що надходили, а їх уже було біля 9 тисяч. Постало питання про нове приміщення. На старому фундаменті по 1-му провулку Леніна, 16 почалося будівництво 2-поверхового будинку для музею.
В цьому була велика заслуга 1-го секретаря криворізького міськкому партії – Олейнікова В.С. та заступника голови виконкому міськради Осадчука Г.С. Кожного дня вони приїздили на будівництво, контролювали як ідуть справи, чим допомогти. 21 лютого 1968 року, на честь 24-роковин з дня визволення Кривого Рогу від німецьких загарбників, відбулося урочисте відкриття музею. Художнє оформлення музею було чудовим, а на другому поверсі в розділі Великої Вітчизняної війни була встановлена діорама (автор – заслужений художник РСФСР Ю.І.Дишамет). Просторі зали музею, наповнені цінними експонатами, вражали відвідувачів, вони були в захоплені від музею, про що свідчать відгуки.
Директором музею в цей час був Ракітін Я.Г. Під його керівництвом і за його особистою участю проводиться велика науково-дослідницька робота по встановленню дати виникнення м.Кривого Рогу. Досліджуючи матеріали Великої Вітчизняної війни, він висвітлив не одну героїчну сторінку визволення Кривого Рогу. У фондах з’явилися документи про присвоєння частинам і з’єднанням, які особливо відзначилися у боях за місто, найменування “Криворізьких”. Місто тоді не шкодувало коштів на численні відрядження до архівів, на поїздки в будь-які кінці Радянського Союзу за цінними матеріалами. Тоді було замовлено багато архівних документів по Великій Вітчизняній війні: донесення штабів фронту, карти, буквально, за кожен день боїв за місто. Зібрано багато особистих речей, документів учасників визволення міста. Безцінні експонати учасників визволення були зібрані в результаті листування з ветеранами та поїздок в різні міста. За особистими речами маршала Малиновського Р.Я. науковий співробітник Вязовська Н.М. їздила до м.Москви.
Також були зібрані речі та документи Героїв Радянського Союзу – братів Глінок; речі Героя Радянського Союзу Кобилянського І.О., який загинув при визволенні Кракова; учасника трьох війн генерал-майора Г.І.Чурмаєва, який пройшов бойовий шлях від солдата, командира Чапаївської дивізії до генерал-майора, командира 28 гвардійської стрілецької дивізії, що брала участь у визволенні Кривого Рогу. В музей надійшли і документи Героя Радянського Союзу І.Г.Овчаренка. Він першим переправився на правий берег Дніпра і утримував плацдарм в районі с.Синяк до підходу наших військ. Звання Героя Радянського Союзу І.Г.Овчаренку присвоєно посмертно. У фондах музею зібрані усі нагородні листи на Героїв Радянського Союзу – криворожан, і героїв, які звільняли наше місто, що загинули в роки війни, віддавши життя за свободу нашої країни.
Проходять роки, десятиріччя, але не стирається з пам’яті поколінь героїчний подвиг нашого народу. І до цих пір експозиція музею продовжує поповнюватись все новими експонатами. І в останні роки в музей надійшло багато документів про окупаційний режим на Криворіжжі. За час окупації Кривого Рога було розстріляно, закатовано, кинуто живими в шахти 7239 чоловік, 2187 чоловік вивезено у фашистську неволю.
Дякуючи зібраним у фондах музею матеріалам у місті відкриті меморіальні дошки на будинках, де жили герої, встановлені пам’ятники та пам’ятні знаки на вулицях, названих на честь героїв та визволителів міста, на місцях розстрілів мирного населення.
Коли відкривався музей, він був достатньо укомплектований науковими працівниками. Кожен відділ проводив значну наукову пошукову роботу, спрямовану на подальше поповнення та покращення експозиції музею. Перші розкопки на Криворіжжі проводила археолог Людмила Петрівна Крилова. Потім при музеї працювала експедиція під керівництвом археолога Мельника О.О., яка кожного сезону поповнювала фонди музею на 500-300 цінних експонатів. Серед них такі унікальні, як: кам’яний ящик з кеміабинським піктографічним орнаментом, нанесеним вохрою. В експозиції музею представлені сокири-жезли періоду катакомбної культури XX ст.до н.е. з курганів біля с.Родіонівка та “Приворотна балка”; ритон скіфський ІV-ІІІ ст. до н.е., фібула сарматська І ст.н.е. На території Криворіжжя були знайдені також: кромлех-святилище обсерваторного типу з III тис.до н.е.; кубок черняхівський, орнаментований IV-II ст.до н.е. біля с.Зелене; чаша ритуальна орнаментована астральними символами катакомбної культури XX ст. до н.е. та багато інших речей, дякуючи яким експозиція заставляє відвідувачів подовгу затримуватися, вивчаючи життя первісних людей.
Значне місце в науковій та експозиційній роботі посідає і тема “Літературне Криворіжжя”. Науковцями музею досліджено та зібрано багато унікальних документів, фото та творів письменників, поетів, що працювали на Криворіжжі. Серед них прославлені імена: Іван Ле, Дм.Ткач, Ол.Гуреїв, Павло Глазовий. За останній час фонди поповнились новими іменами невідомими раніше: Панас Феденко, Яр Славутич, Михайло Пронченко, етнографа дослідника архівів Царенка-Гоголя. Музей тісно співпрацює з міським літоб’єднанням “Рудана”, з місцевими письменниками.
Проведена науковцями величезна робота по дослідженню та збору матеріалів закритих раніше тем “Репресії на Криворіжжі” та “Голодомор”.
З 1996 року, на жаль, музейні штати були різко скорочені. Не стало археологічної експедиції, не працюють експозиційні відділи, є просто експозиція музею. Але з’явилися філії музею – це В-Тернівський історико-краєзнавчий музей, музей художника Г.Синиці, унікальний на Україні музей геології та музей під відкритим небом в парку “Правди” – “Археологічні пам’яники Криворіжжя”.
Величезна кількість – 93 тис.експонатів – зберегаються у фондах музею. Через нестачу експозиційної площі (де можна показати лише 3500 експонатів) їх не бачать відвідувачі. Тому частково музей перейшов на виставочний показ матеріалів, приурочуючи їх до ювілеїв, дат, подій. Так, на святкування 225-річчя міста Кривого Рогу було розгорнуто виставку, в якій показана велич досягнень міста та людей, які багато зробили для цього розвитку. За час підготовки до виставки фонди збагатилися безцінними експонатами. Коли готувалася виставка, присвячена 120-річчю початку розробок залізних руд на Криворіжжі, були використані унікальні фотографії місцевих фотографів П.Й.Ходака та Ш.Я.Подгаєцького, а також фото з колекції Фукса. Старовинні фото розповіли про рудники Криворіжжя, про людей, які тоді працювали. Це викликало великий інтерес у відвідувачів, адже вони і не підозрювали наскільки безцінні речі знаходяться у фондах музею.
У виставці, присвяченій ювілею О.Поля, з ініціативи якого розпочато розробку в 1881 р. залізних руд на Криворіжжі та збудована Катерининська залізниця, було використано зібрані заздалегідь цікаві документи про його життя в родині, навчання в Полтаві, Дерпті. Виставка мала успіх у відвідувачів.
Виставки з фондових матеріалів постійно відкриваються для відвідувачів не лише в музеї, а і в інших місцях. Зі своїми експонатами ми виїздимо в Будинок Культури (це виставки етнографії, художників міста) та ін. До Дня визволення міста та на День Перемоги постійно робимо виставки в театрі Т.Г.Шевченка на міських заходах під час вшанування учасників Великої Вітчизняної війни. На святах Дня міста, Дня Незалежності України кращі експонати виставляємо в парках міста, на центральних площах. Працює виїзний музей у дні літніх канікул для дітей в літніх таборах відпочинку та читаються лекції з історії міста на замовлення.
І як завжди на кожен матеріал, на кожний цікавий експонат, зібраний, опрацьований, показаний в експозиції, описаний клопіткими руками наукових працівників, завершальною роботою обов’язково з’являються статті в місцевій пресі: в газетах і журналах. Тісно співпрацює музей і з телестудіями “Рудана”, “Криворіжжя”. На музейних матеріалах пишуть книги місцеві письменники, журналісти, захищають дипломні роботи студенти, пишуть наукові праці учні ліцеїв, шкіл, краєзнавці.
Автор: Петренко В.І. – головний зберігач фондів Криворізького музею
Джерело: встановлюється
