Метою даного повідомлення є висвітлення питання про склад і формування колекції живопису на козацьку тематику та її використання в експозиційній, виставочній та популяризаційній діяльності музею. Одним із головних джерел, що містять інформацію про колекцію, є музейні каталоги за 1905 та 1910 рік. Каталог 1905 р., підготовлений до XIII археологічного з’їзду, що проходив у Катеринославі, в розділі «Древности запорожские» (фіксує 44 предмети (портрети, малюнки пером), які були передані до музею О. С. Полем, Д. І. Яворницьким, С. Н. Родзянком, М. І. Миклашевським, А. О. Кащенком, П. М. Сочинським.
Сьогодні ДІМ у своєму розпорядженні має близько 80 творів живопису на козацьку тематику. Готуючись до відкриття ХІП Археологічного з’їзду, Д. І. Яворницьким були досліджені приватні колекції землевласників Катеринославської губернії. На прохання Д. І. Яворницького місцеві поміщики презентували свої колекції на виставку, присвячену з’їздові. Таким чином в музей надійшла копія портрета О. Ф. Ковпака з маєтку Новомосковського поміщика С. О. Ільяшенка. Портрет був написаний для Самарського Пустинно-Миколаївського монастиря. Ймовірно, що після з’їзду в музеї залишився і портрет «дикого попа» К. М. Тарловського.
Напередодні з’їзду до музею надійшла колекція Родзянків — нащадків В. І. Родзянки — миргородського обозного в 1723—1734 рр. Серед предметів — чотири портрети гетьманів: Б. Хмельницького, І. Мазепи, І. Скоропадського, П. Полуботка. Великий інтерес викликає портрет гетьмана І. Мазепи. За манерою письма близький до зображення Мазепи, відкритого в 1886 р. у Великій церкві (Успенській) Києво-Печерської Лаври, копія з нього друкувалася в січневому номері «Киевской старины» за 1887 р. На портреті з лівого боку, угорі зображений герб І. С. Мазепи.
З живописного зібрання великий інтерес викликають народні картини «Козак-бандурист», або «Козак-Мамай» — найпопулярніші й найулюбленіші твори українського образотворчого мистецтва XVIII—XIX ст. У 1950—1960 рр. за наказом Міністерства культур УРСР картини «Козак-бандурист» із зібрання ДІМу були передані до інших музеїв. Сьогодні їх можна зустріти в музеях Львова, Харкова, Запоріжжя, Нікополя, Ужгорода, Херсона і деяких інших музеях України і Росії. В колекції ДІМ зберігається 15 полотен із зображенням знаменитого козака.
В ДІМ зберігаються портрети запорожців Шиянів. Брати Шияни Яків та Іван — уродженці Лубенського полку містечка Яблунівка, сини козака Якова Матвієнка, двадцятирічними потрапили на Запорізьку Січ, брали участь у російсько-турецькій війні XVIII ст. На початку 80-х р. XVIII ст.— ктитори Нікопольської Свято-Покровської церкви. Портрети Шиянів виконані невідомим художником наприкінці 1783 — поч. 1784 р. для іконостасу Нікопольської церкви. Через деякий час вони були перевезені відомим археологом М. М. Мурзакевичем до Одеси. Копію для Катеринославського музею виконав Василь Оникієвич Строменко — зав. фондами музею (1903— 1905), згодом професійний художник. Зовнішній вигляд запорозького козака очима іноземця можна побачити на картинах французького художника Норблена-де-ла-Гурдене, копії з яких виконані українським художником В. Хітьком, зберігаються в ДІМі і часто використовуються на музейних виставках.
Характеризуючи художнє зібрання ДІМу, не можна не згадати про взаємини і дружні стосунки Д. Яворницького та видатного російського художника І. Рєпіна. Копія картини Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану», на якій в ролі писаря зображений Д. І. Яворницький, посідає одне з провідних місць в музейній експозиції з історії запорізького козацтва. Учень Рєпіна М. І. Струнников виконав для Д. І. Яворницького декілька робіт, які й досі є прикрасою музейного зібрання. А саме: це картини «Запорожець»; «Козак в бою», виконана на кімнатних дверях московської квартири Д. І. Яворницького (господар будинку Бахрушин О. О.). Вестибюль меморіального будинку-музею академіка Д. І. Яворницького прикрашає шає настінний розпис М. Струнникова «Тарас Бульба з синами» та картина «Козак з кобзою». Картина українського художника М. Самокиша «Запорожці відбивають ясир у татар» відображає бій в урочищі р. Самари в 1660 році, коли козаки на чолі кошового отамана їв. Сірко розгромили татарський загін і відбили полонених.
Широко відоме в Україні ім’я художника-графіка Олександра Данченка. Його офорти «На Січ», «Після бою під Жовтими Водами», «Подвиг «трьохсот», «В бою під Берестечком» були використані під час ювілейної виставки «Визвольна війна українського народу середини XVII ст. в живописі та книзі». Козацька тематика знайшла відтворення і в творчості театральних художників Дніпропетровська. Зокрема, в ДІМі, зібрані цікаві колекції ескізів декорацій та костюмів різних спектаклів головного художника Дніпропетровського театру опери та балету А. В. Ареф’єва та художника Дніпропетровського лялькового театру М. Ф. Анищенка. Працюючи над декораціями до опери «Богдан Хмельницький» (по К. Данкевичу), Ареф’єв знайомився з козацькою колекцією ДІМу.
В 1998 р. музейну колекцію поповнила картина дніпропетровського художника І. С. Ісаєва «Перша перемога», яка передає події битви на Жовтих Водах (29.04.1648—16.05.1648). Колекція ДІМ відображає розвиток українського мистецтва на козацьку тематику, починаючи з кінця XVIII ст. і до сучасності. За основу розміщення предметів мистецтва в експозиції зали «Наш край в XIV—XVIII ст. Історія запорозького козацтва» взято як хронологічний так і тематичний принципи.
Автор: Мирошніченко Н.М. – с.н.с. ДІМ
Джерело: встановлюється