Дніпропетровщину здавна називають промисловим краєм. За даними 20-ти літньої давності в області знаходилося 52% всесоюзного видобутку залізної руди і 10% – всесвітньої, 76% світових марганцевих руд, третина металургії, було розвинуте машинобудування, інші галузі [4, 35].
Галузь сільського господарства вважалася ледь не другорядною. Хоч також мала вагомі показники. В той час Дніпропетровщина продавала державі 1 мільйон 200 тисяч тон зерна, виробляла понад мільйон тон зерна кукурудзи [4, 36]. Слід пам’ятати, що серед визначних особистостей області чільне місце належить представникам сільськогосподарського виробництва. Життєвий і виробничий шлях цих людей – взірець безмежної відданості своїй справі. Абстрагуючись від ідеологічних нашарувань, зазначимо, що започатковані ними славні традиції відомі не тільки на Дніпропетровщині, а й далеко за її межами. Головне, щоб відбулося суспільне усвідомлення істини – область має не тільки багаті промислові основи, а й сільсь-когосподарські. Стаття ставить за мету знайомство з найвизначнішими представниками сільськогосподарської галузі Дніпропетровської області, спираючись на фондовий архівний матеріал Дніпропетровського історичного музею ім. Д. І. Яворницького. Кількісний, якісний і часовий підбір іменних архівних комплексів дозволяє дати всебічну оцінку сільському господарству області другої половини ХХ століття і посісти своє місце в ланцюжку історичних джерел даної епохи.
Першим етапом в новітній історії Дніпропетровщини стала повоєнна відбудова народногосподарського комплексу. Сільське господарство області було знекровлене і зруйноване трагічними 30-40-ми роками ХХ століття. Зусилля працівників 1940-1960-х років за надзвичайно складних економічних та політичних умов були спрямовані на зростання врожайності зернових та технічних культур, прискорену механізацію. Музейні архівні матеріали зберегли імена людей, безпосередніх учасників і творців тих подій. Знаковими постатями цього періоду є М. О. Озерний та Г. І. Байда.
На Дніпропетровщині Марк Остапович Озерний відомий як Герой Соціалістичної Праці, зачинатель славнозвісного руху передовиків сільського господарства за збільшення врожайності кукурудзи. У 1972 році було засновано Клуб кукурудзоводів імені М. О. Озерного та Обласний перехідний приз імені М. О. Озерного за високі врожаї кукурудзи. Листівка про заснування обласного перехідного призу і сам приз – свідчать про великий трудовий шлях М. О. Озерного, його роль в становленні і розбудові сільськогосподарського виробництва Дніпропетровської області [10, а]. Іменний комплекс М. Озерного складається з 26 одиниць в часовому відрізку з 1946-го по 1958 рік. Першою документальною згадкою повоєнного часу є виписка з відділу кадрів колгоспу «Червоний партизан» Верхньодніпровського району 1946 року, коли М. О. Озерного обирають головою колгоспу «Червоний партизан» [10, б]. Наполегливою працею, високим агрономічним вмінням досяг М. О. Озерний реко-рдних для 1930-х років врожаїв кукурудзи по 120 ц/га. Продовжив розпочату справу в евакуації і швидко подолав довоєнний рубіж врожайності в 1946 році. Як результат, світовий рекорд в 1949 році – 223,8 ц/га. з площі в 2 гектари та 175 ц/га. з площі в 8 га. [6, 63]. Стає зрозумілим факт нагородження Марка Остаповича вищою державною нагородою і відзнакою. М. О. Озерний був удостоєний Сталінської (Державної) премії в 1946 році, в 1947 – звання Героя Соціалістичної Праці [6, 15]. Ключовими в даному комплексі є дві книги М. О. Озерного «За високі врожаї кукурудзи» та «Мой опыт выращивания высоких урожаев кукурузы» [10, в]. М. О. Озерний здобув визнання наукових установ, науковців і колгоспників різних регіонів області, республіки та Радянського Союзу. В іменному комплексі М. О. Озерного знаходимо 20 листів та повідомлень з проханням поділитися досвідом та технологією вирощування кукурудзи, вислати насіння виведеного ним високоврожайного міжрайонного сорту «Партизанка» – одного з первістків дніпропетровських сортів кукурудзи [10, г]. Авторське свідоцтво на виведення нового сорту кукурудзи «Партизанка» зберігається в фондах музею [10, д]. Посвідчення до знака «Відмінник соціалістичного змагання» та свідоцтво «Про нагородження медаллю учасника ВДНГ» зображують М. О. Озерного як людину свого часу та справжнього майстра своєї справи [10, є].
Передові традиції М. О. Озерного у сільському господарстві області продовжив Байда Григорій Іванович – двічі Герой Соціаліс-тичної Праці, новатор виробництва, знатний комбайнер, винахідник. Його іменний комплекс складають архівні документи періоду 1950-1960 років, всього 46 одиниць: грамоти, листівки, повідомлення, виписки, посвідчення, запрошення. Найбільшу частину комплексу становлять газети (15 одиниць), починаючи з районних друкованих органів і до загально радянських [7, а]. В цілому матеріали відповідають характерним тенденціям того часу – боротьбі за високі врожаї, превиконання плану, активній партійній та громадській роботі. З матеріалів видно, якими насиченими та напруженими були ті роки. В 1951 році за перевиконання плану по збору зернових і масляних культур та намолоту 8,1 тисячі центнерів зерна Г. І. Байді було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. [3, 79]. Та, насамперед, Г. І. Байда увійшов в історію Дніпропетровщини як новатор та винахідник сільськогосподарської техніки, раціоналізатор. Протягом багатьох років Г. І. Байда наполегливо оволодівав і вивчав техніку. Конструктивні схеми, креслення, авторські свідоцтва та патенти на винаходи є найбільш цінним матеріалом іменного комплексу. Прагнучі полегшити ручну працю колгоспників, зменшити нераціональні витрати в сільськогосподарському виробництві, Г. І. Байда працював над винаходом трьохрядного кукурудзозбирального комбайну «ККСБ-5» (1956 р.), комбайну для збору зернових та масляних культур «КУ-3Б» (1958 р.) [7, б]. В комплексі знаходимо і креслення нового типу віндроуера для збору зернових колосових культур [7, в]. Дослідні і виробничі випробування нової техніки конструкції Г. І. Байди дали відмінні результи та здані в промислове виробництво. Визнанням заслуги в справі механізації сільського господарства, за значні показники в роботі, в 1958 році Г. І. Байда був вдруге удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці та отримав звання заслуженого механізатора Української РСР [7, г].
Визнанням ролі М. О. Озерного та Г. І. Байди в розвитку сіль-ськогосподарської галузі Дніпропетровської області стало розмі-щення їхніх комплексів матеріалів на виставці у Дніпропетровському історичному музеї «Дніпропетровська область – 75: події та пос-таті», присвяченої 75-річчю Дніпропетровської області.
Вінцем титанічної праці селян та визнанням їхнього виробни-чого подвигу в цей період став 1958 рік. Музейний архівний фонд ілюструє цю сторінку з історії краю Указом Верховної Ради СРСР від 26 лютого 1958 року: «За успіхи, досягнуті у зростанні виробництва та заготівлі зерна, м’яса, молока, яєць та інших сільськогосподарських продуктів Дніпропетровська область нагороджується орденом Леніна» [11]. 2537 працівників сільського господарства у 1958 році удостоєні орденів і медалей, 19 – присвоєне звання Героя Соціалістичної Праці [1, 71].
1960-1980-і роки стали роками відносного розвитку сільської галузі Дніпропетровщини. Зростали економічні показники колгоспів і радгоспів області, виробництво і заготівля продукції, створювалися потужні агропідприємства. Час сформував у сільськогосподарському комплексі області новий тип працівника та керівника. Характерним представником того часу можна вважати Героя Соціалістичної Праці Василя Андріановича Зонова, бригадира кукурудзоводів птахорадгоспу «Чкаловський» Нікопольського району. В 1973-1976 роках бригада В. А. Зонова нагороджувалася обласним перехідним призом імені М. О. Озерного [8, а]. Іменний комплекс В. Зонова складається з 11 одиниць. Матеріали датовані 1975-1977 роками. З архівних документів стає зрозумілим, що це були роки найбільших виробничих досягненнь бригади. В 1975 році бригада В. А. Зонова виростила по 100,7 ц/га. зерна кукурудзи та по 374 ц/га. на силос [5, 97]. Колектив, очолюваний Зоновим В. А., підтримував тісні зв’язки з вченими ВНДІ кукурудзи (м. Дніпропетровськ) та Українського НДІ зрошувального землеробства (м. Херсон), впроваджуючи на своїх полях високоврожайні сорти кукурудзи і нові прогресивні технології її обробки [5, 98]. Василь Андріанович був одним з кращих по передачі передового досвіду серед працівників сільськогосподарської галузі. В його меморіальному комплексі представлений диплом Головного комітету виставки передового досвіду (ВДНГ) УРСР [8, б]. З усіх районів Дніпропетровської області, України і Радянського Союзу приїжджали вчитися до В. А. Зонова кукурудзоводи. В 1976 році за видатні успіхи, досягнені у Всесоюзному соціалістичному змаганні, проявлену трудову доблесть у виконанні планів В. А. Зонову присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці [5, 100]. Інші матеріали присвячені участі та перемогам у різних виставках, занесенню до обласної Дошки пошани та районної Книги Пошани і є свідченням високих виробничих показників в роботі В. А. Зонова [8, в].
Серед видатних особистостей Дніпропетровської області по-чесне місце належить Герою Соціалістичної Праці Кисенку Івану Григоровичу, беззмінному на протязі майже 50-ти років керівнику колгоспу «Перемога» Покровського району. При ньому колгосп перетворився в зразково-показове господарство, на його базі проводилися районні, обласні та республіканські конференції, семінари з проблем сільськогосподарського комплексу. В 1966 році колгосп «Перемога» був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, а в 1970-му році занесений в Книгу трудової слави Дніпропетровщини [2, 15]. Складовою цього успіху була праця, багаторічний досвід, сили та знання його голови Кисенка І. Г.
Іменний комплекс складається з 7 одиниць. До комплексу увійшли матеріали 1960-1970-х років: часу найбільших здобутків голови Кисенка І. Г. та очолюваного ним колгоспу. В книзі «Земля – мати всіх багатств», що зберігається в музеї, І. Г. Кисенко розповідає про досягнення колгоспу, ділиться враженнями від перебування на ХХІІ з’їзді КПРС [9, а]. В його комплексі – мандат делегата з’їзду [9, б]. Партійні сторінки біографії І. Г. Кисенка розкривають ще два мандати з ХХ та ХХІІ обласної партконференції [9, в]. Та все ж більш суттєвим є визнання людей: серед музейних матеріалів – такий непересічний документ, як диплом почесного громадянина Покровського району [9, г]. Талант керівника, досвід та наполегливість І. Г. Кисенка ілюструє головний експонат іменного комплексу – Грамота Президії Верховної Ради СРСР про присвоєння звання Героя Соціалістичної Праці за досягнення найвищих результатів у Всесоюзному соціалістичному змаганні, дострокове виконання народногосподарського плану 1975 року [9, д].
Різні форми удосконалення та перепідготовки, семінари і школи передових методів праці, узагальнення та пропаганда досягненнь кращих традицій попередників стали характерними для 1960-1980-х років, одночасно вимагаючи набагато вищого рівня господарювання. На виклики часу, як показують іменні комплекси В. А. Зонова та І. Г. Кисенка, наші земляки відповіли гідно, тим самим примноживши славні традиції сільськогосподарського комплексу області.
Вивчення та комплектування іменних комплексів є важливою складовою музеєзнавчих досліджень з історії краю, що сприяє введенню до наукового обігу нової інформації, яка часто залишається поза увагою дослідників, а головне – дозволяє відтворити визначні події та цікавих особистостей Дніпропетровщини більш яскраво і змістовно.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
- История городов и сел Украинской ССР. – К.: Главная редакция УСЭ, 1977.
- Колхоз «Победа». Степная академия. – М.: Плакат, 1984.
- Максименко П. П. Григорій Байда. – К.: Поліграфіст, 1959.
- Політика конкретних справ Аграрна реформа в дії. – Дніпропетровськ: Іма-Прес, 2002.
- Творці достатку. – К.: Радянська Україна, 1977.
- Фільов Д. С. Досвід передових ланок Дніпропетровщини в одержанні високих врожаїв кукурудзи. – Дніпропетровськ, 1957.
АРХІВНИЙ ФОНД ДІМ
7. Байда Г. І. Меморіальний комплекс.
а) Арх.-34175/34195.
б) Арх.-34196, Арх.-34197.
в) Арх.-34201.
г) Арх.-3007, Арх.-3008.
8. Зонов В. А. Меморіальний комплекс.
а) Арх.-31714.
б) Арх.-11856.
в) Арх.-11859, Арх.-11860, Арх.-11855, Арх-11857.
9. Кисенко І. Г. Меморіальний комплекс.
а) Арх.-3612/2.
б) Арх.-3612/1.
в) Арх.-9533, Арх.-9534.
г) Арх.-5230.
д) Арх.-6704.
10. Озерний М. О. Меморіальний комплекс.
а) Арх.-1678.
б) Арх.-1677/1.
в) Арх.-1675, Арх.-1676.
г) Арх.-1677.
д) Арх.-1668.
є) Арх.-1169, Арх.-2568.
11. Указ Верховної Ради СРСР про нагородження Дніпропетровської області орденом Леніна. – Москва, 26.02.1958, Арх.- 10223.
Автор: Якушенко В.В. – с.н.с. ДІМ
Джерело: Видатні особистості: музейна персоналістика. (Матеріали обласної музейної конференції до Міжнародного дня музеїв та 75-річчя Дніпропетровської області). – Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2008. Вип. 10. – 338 с.
