На прикладі Дніпропетровського українсько-американського ліцею Національного гірничого університету та Саксаганського природничо-наукового ліцею міста Кривого Рогу розглянуто питання формування фондового зібрання Дніпропетровського історичного музею матеріалами про стан та розвиток народної освіти на сучасному етапі.
Колекції історичних музеїв викликають особливий інтерес і у дослідників минулих епох, і у відвідувачів. Зібрання таких музеїв відрізняються складною структурою, що відповідає різноманітності проявів історичних і соціально-економічних процесів. Комплектування музейного фонду триває протягом довгочасного періоду, цілеспрямовано формуючи колекції матеріалів, які дозволяють найбільш яскраво і наочно висвітлити той чи інший період розвитку суспільства в усій багатогранності.
Значна частина музейного фонду Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького відноситься до історії розвитку освіти ХІХ-ХХ ст. Катеринославщини-Дніпропетровщини. В музеї зберігаються експонати, які як живі свідки, повертають нас в ті часи, коли на Катеринославщині існували початкові народні училища – це портрет барона М.О. Корфа, який сприяв організації народних шкіл на Катеринославщині, свідоцтва про закінчення початкових шкіл, похвальний лист, підручник «Короткое учение о Богослужении православной церкви». Основними середньоосвітніми закладами в Катеринославі були гімназії. У фондах музею зберігаються фотокартки учнів, викладачів Маріїнської жіночої гімназії, приміщення гімназії, атестати про закінчення, свідоцтва про успіхи учнів; цікавий комплекс матеріалів про Катеринославську класичну гімназію: поштова картка з зображенням гімназії, значок «Міська гімназія», медаль нагрудна гімназична із срібла, медаль «Преуспевающему», сюртук викладача гімназії Козловського Павла Степановича, книга «Столетие Екатеринославской классичной гимназии 1805-1905», автором якої був викладачем гімназії, та особисті речі – свічник, чорнильне приладдя. У 1901 році в місті було відкрито комерційне училище імені імператора Миколи II – у фондах музею зберігаються фотокартки будівлі училища, директора училища Антона Степановича Синявського, еполет студентський «Н.П.» учня комерційного училища. В цей же час відкриваються реальні училища, залізничне, політехнічне, землемірне училища, що відображено в фондах музею фотокартками, шкільними підручниками, приладдям – глобус, рахівниця, грифельна дошка, зошит.
В музейній колекції зберігається велика кількість матеріалів про розвиток радянської загальноосвітньої школи: фотокартки шкіл, учнів, кращих вчителів – їх документи, нагороди, конспекти уроків, підручники, програми, шкільна парта для шестирічок, шкільна та піонерська форми, матеріали піонерської та комсомольської організацій.
Демократичні перетворення в українському суспільстві, в тому числі в сфері освіти, зумовили широке розгортання в Україні мережі інноваційних закладів: ліцеїв, гімназій, коледжів, які спрямовані на пошуки концептуальних основ нової школи. Але в інноваційному русі проявилися тенденції формального оновлення школи й імітації інновацій за принципом «заміни вивісок».
На Дніпропетровщині є інноваційні навчальні заклади – зразки подолання інноваційного формалізму. Ліцей – не школа – в ньому виховуються творчі особистості. Ліцеїст – це суб’єкт творчої діяльності, і потрібно створити всі умови, прийоми, методи, які забезпечують формування його творчої особистості. Це вимоги креативної педагогічної системи ( від латинського – сreatio – створення ) – відмовитися від уніфікованої освіти – навчати клас, а не особистість. В ліцеї учні виявляють свої особистості і обдарування – кожен з них у чомусь талановитий і немає серед них кращого.
Зразками інноваційних навчальних закладів на Дніпропетровщині е юридичний ліцей міста Дніпропетровська, ліцей інформаційних технологій, медичний ліцей при Дніпропетровській медичній академії, українсько-американський ліцей при Національному гірничому університеті, Саксаганський природничо-науковий ліцей міста Кривого Рогу. В них закладені нові продуктивні ідеї креативної і толерантної педагогіки, гуманізації і гуманітаризації освіти, особисто орієнтованого навчання. В цих навчальних закладах учні одержують середню освіту у відповідності з державними освітніми стандартам, а також поглиблено вивчають спеціальні предмети (за профілем) – в ліцеї інформаційних технологій – фізику, математику, комп’ютерне забезпечення, в українсько-американському ліцеї – фізика, математика, іноземні мови.
Зразками креативних навчальних закладів на Дніпропетровщині є українсько-американський ліцей при Національному гірничому університеті і Сакса-ганський природничо-науковий ліцей міста Кривого Рогу. В фондах ДІМ зберігаються матеріали цих закладів – документи, фотографії, творчі збірники, наукові роботи ліцеїстів. Фотографії відображають незвичайність проведення в цих ліцеях – уроків іноземних мов в українсько-американському ліцеї – це спілкування з учителем, учнями тільки іноземною мовою, це інтегровані уроки з німецької мови та зарубіжної літератури (НВ-27302); брейнринги з фізики (НВ-27306), театралізовані уроки з української літератури (НВ-27301), захисти науково-дослідних робіт (НВ-27304, НВ-27303), фото педагогічного колективу УАЛ (НВ-27290). В цьому ліцеї створені всі умови для реалізації соціально-психологічної потреби особистості – в самовизначенні та самоствердженні. Продемонструвати свій творчий потенціал ліцеїсти можуть через системи учнівського самоврядування, індивідуальні творчі виставки, презентації. Основи демократичної ментальності учнів були закладені в Конституції учнів республіки українсько-американського ліцею (НВ-27298), під час виборів першого Президента ліцею (фото – НВ-27297, НВ-27298). Своє ставлення до подій у суспільно-політичному та культурному житті ліцеїсти заявляють на шпальтах учнівських газет «Сходинки» (НВ-27321-27325), літературно-мовних альманахів «Джерельце» (НВ-27328), «Золотослів’я (НВ-27329), збірника віршів Капрій Анни – учениці 11-«З» класу «Ловлю журавлів в небі» (НВ-27326). Випускники ліцею – високоосвічені, з глибоким знання профільних предметів, англійської мови, виховані. Але особисто орієнтоване навчання в ліцеї відсутнє, при цьому деякі ідеї креативної системи реалізовано.
Яскравим переконливим зразком креативного навчального закладу на Дніпропетровщині є Саксаганський природничо-науковий ліцей міста Кривого Рогу, який з 1991 року реалізує авторську концепцію навчання і виховання здібних і обдарованих дітей. Автор концепції Сологуб Анатолій Іванович – викладач хімії, директор ліцею, член-кореспондент Академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук. З 1993 року авторська школа працює як експериментальний майданчик Академії педагогічних наук України. Учні в цьому ліцеї є дослідниками, а навчальний матеріал-такий, що досліджується. Це головна особистість Саксаганського ліцею – включення ліцеїстів в науково-дослідну діяльність, що забезпечує їх інтенсивний інтелектуальний розвиток. При цьому головне – ідея свободи учня. Зарахування до закладу проводиться на конкурсній основі – на основі результатів психологічної діагностики їх творчих та інтелектуальних здібностей, співбесіди та письмових робіт з профільних предметів. Відповідно до навчального плану ліцею педагоги самостійно розробляють та добирають програми, підручники, методичні розробки вчителів ліцею. Ці матеріали зібрані співробітниками музею і готуються до передачі у фонди музею. В музеї зберігаються і розклад уроків, статут ліцею.
Види навчання в ліцеї: фронтальний, колективний, груповий, індивідуальний. Основною формою фронтального та колективного навчання є урок. В ліцеї впроваджена нова типологія уроків, урок це не самоціль, не тільки засвоєння знань. Головне – створення у ліцеїста аналітико-синтетичного апарату мислення, світогляду активного творчого дослідника.
На уроці визначається особиста участь і досягнення кожного учня. Дослідника готовлять як при вивченні навчального матеріалу, так і через дослідження особистої наукової теми. Ліцеїст самостійно вибирає тему і досліджує її. В ліцеї проводяться Аристотелівські бесіди (вільний діалог), Сократівські бесіди (керований діалог), наукові бесіди, семінари, наукові звіти, захист науково-дослідних робіт. В музеї зберігаються фотографії цих занять (НВ-272270-272275), наукові роботи учнів, фотографії уроків (НВ-27267-272269).
В ліцеї немає звичайних щоденників учня з підписами, записами, оцінками вчителів і батьків, бо оцінка учня – це не засіб жорстокого контролю-це інформація про ефективність його діяльності, засіб заохочення до діяльності, а не примусу. Оцінки поточні тематичні, семестрові, річні визнає вчитель-експерт, орієнтуючись на індивідуальну відносну норму, коли крапкою відліку є сам ліцеїст і особливості його творчого розвитку. В ліцеї введена самооцінка діяльності ліцеїста – вона здійснюється в «Особливому щоденнику ліцеїста» (НВ-27264). Автором його є Сологуб Анатолій Іванович – директор ліцею. В музеї зберігаються матеріали (ксерокопії) Сологуба А.І. – члена-кореспондента Академії педагогічних наук, кандидата педагогічних наук, вчителя вищої категорії, Соросівського вчителя, відмінника освіти України, наукові роботи – «Ліцей – інноваційний заклад. – Кривий Ріг: Іріда, 2004» (НВ-27265), «Открыть химика-исследователя. – Кривий Рог: Парк, – 1997» (НВ-27266), «Концепція креативної освіти у природничо-науковому ліцею \\ Рідна школа. – № 12, 2002» (НВ-27268), фотографії Сологуба А.І. – портретна (НВ-27265), на уроках з хімії (НВ-27267), колективу педагогів ліцею (НВ-27270).
Ліцеїст в «Особистому щоденнику» складає циклограму тижневої особистої зайнятості дослідника, графіки тематичних особистих атестацій дослідника, веде інформацію про особисту науково-дослідницьку роботу, динаміку навчальних досягнень з окремих предметів (за самооцінкою), підсумковий самоконтроль. Семестрові, річні, підсумкові оцінки вчителів виставляються в академічні книжки ліцеїстів. В щоденнику вміщені «золоті розсипи» – короткі вислови світочів науки, літератури, мистецтва для аналізу учнів як романтику, мрію, як крила, на яких він полетить в щасливе майбутнє. Введення «Особистого щоденника» ще раз показало, що ліцеїсти є головними дійовими особами в створенні технології самоменеджменту.
Валеологічна діяльність ліцею – це охорона здоров’я в навчальному процесі (уроки фізичної культури, «філософії здоров’я», «Дні здоров’я», спортивні свята, валеологічний моніторинг, схуднення з Lipo Star System), що включає діагностичні огляди, профілактику та реабілітацію після захворювань. В музеї зберігаються фотографії про валеологічну діяльність в ліцеї (НВ-27271-27275).
В Саксаганському ліцеї один день на тиждень – «Світський день» — це екскурсії в театри, музеї, виставки, організація концертів, балів. В музеї зберігаються фотографії цих заходів (НВ-27276-27279), дипломи лауреатів музичних та хореографічних конкурсів. Освіта в Саксаганському ліцеї – не тільки форма оволодіння знаннями, а й засіб формування волелюбних характерів, прищеплення філософії свободи та гуманізму як шляху до самореалізації, самопізнання.
Співробітниками музею зібрані матеріали кращих учнів ліцею: дипломи Міжнародного конкурсу юних фізиків «Перший крок до Нобелівської премії» (Польща), Всеукраїнського екологічного фестивалю «ЕКО-ХХI», дипломи обласних олімпіад з хімії. Випускники ліцею навчаються в провідних вузах України, Росії, Англії, США та інших (ці матеріали ще не взяті на облік).
Таким чином, Саксаганський природничо-науковий ліцей – це багатофункціональна відкрита система, що виступає, як навчальний заклад для обдарованих і здібних дітей, забезпечує одержання освіти вище мінімуму, задовольняє різносторонні запити ліцеїстів, як індивідууму, особистості. Разом з цим ліцей є науково-дослідною екологічною і педагогічною лабораторією.
Низка інноваційних учбових закладів Дніпропетровщини з кожним роком зростає, ліцеї, гімназії поступово перетворюються в школи виховання творчих особистостей. Цей процес знаходить відтворення у фондовому зібранні Дніпропетровського історичного музею, де утворилась цікава, змістовна, різнобічна колекція музейних предметів, яка дозволяє простежити історію освіти в нашому краї з часів козацтва до сьогодення, відокремити цінний оригінальний досвід і показати його через музейну експозицію.
Бібліографічні посилання
- Алейников А.Г. О креативной педагогике / Вестник высшей школи. – К., 1989, № 2. – С. 29-34.
- Національна доктрина розвитку освіти України в ХХI сторіччі. – К. – 2001.
- Особистий щоденник ліцеїста. – Кривий Ріг, 2004.
- Сологуб А.І. Концепція креативної освіти у природничо-науковому ліцеї // Рідна школа. – 2002, № 12.
- Сологуб А.І. Ліцей – інноваційний заклад. – Кривий Ріг, 2004.
- Буклет. Українсько-американський ліцей. – Дніпропетровськ, 2004.
- Фонди Дніпропетровського історичного музею (номери експонатів в тексті).
Автор: Чирич Л.М. – с.н.с. ДІМ
Джерело: Роль музеїв у культурному просторі України й світу: стан, проблеми, перспективи розвитку музейної галузі. (Збірник матеріалів загальноукраїнської наукової конференції з проблем музеєзнавства, присвяченої 160-річчю заснування Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворннцького) Вип. 11. — Д.: АРТ-ПРЕС. 2009. – 608 с.
