З часів встановлення радянської влади на Україні почався практичний пошук правлячою партією і частково селянством нових форм землекористування, з тих пір починає свою історію одна з найперших форм колективних господарств — комуна, яка пізніше переросла в більш крупні колектив господарства — колгоспи, засновані в кінці 20-х років.
Розробка проблем історії перших сільськогосподарських (далі — с. г.) комун має наукове значення для більш ґрунтовного Вивчення суті більшовицької програми аграрних перетворень, її теоретичного змісту та практичного втілення, ролі цих колективних господарств в політиці «воєнного комунізму».
В даній статті йдеться про джерела Дніпропетровського обласного державного архіву (далі — ДО ДА), які розкривають історію с. г. комун на території Катеринославщини. Дана проблема джерел практично не розроблена, як не розроблена сама історія селянських комун в нашому краї.
До цього часу свідчення про с. г. комуни знайдені у таких фондах архіву:
Ф: 159 — Катеринославський повітовий виконком Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів;
Ф. 5011 — Відділ управління виконкому Павлоградської повітової Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів м. Павлограда Катеринославської губернії;
Ф. 43 — Чумаковський волосний виконком Катеринославського повіту і губернії;
Ф. 2690 — Миколайпільський волосний виконком Запорізького повіту і губернії, а потім — Катеринославського повіту і губернії.
Безумовно, і в інших фондах цього архіву є документальні згадки про катеринославські с. г. комуни, але вони дуже розсіяні і потрапляють до уваги дослідника, в основному, раптово.
Знайдені документи ДОДА містять в собі фактичний матеріал як про діяльність інструкторів в селах з агітаційною роботою, так і про політичну обстановку в губернії в часи першої колективізації. Так, у ф. 5011 (Он. 1, Спр. 4) повідомлялося про роботу агітаторів, в Катеринославській губернії. 9 березня 1919 р. при Олександрівській волраді відбулися збори, на яких виступили члени Павлоградського повітвиконкому Сторчаков і Шия. Вони пояснили селянам діяльність комбідів,- розкрили політичний момент, розповіли, що таке комуна. Як свідчить документ, збори прийшлися до душі біднякам і вони висловили бажання про більш часті зустрічі з керівними працівниками. Подібні свідчення знаходимо, як правило, у звітах інструкторів чи партійних і державних працівників, які зберігаються у оправах цього фонду. З наукової точки зору вони достовірні, так як сам інструктор не був зацікавлений в перекручуванні дійсного стану справ, так як ніс за це персональну відповідальність за законами воєнного часу. За матеріалами того ж фонду, в с. Кочережки Павлоградського повіту селяни не могли розрізнити слово «комуна» і «комуніст». Лише завдяки пояснювальній роботі інструктора-агітатора Якова Земляного вдалося відрізнити зміст цих слів, а за одне, й питання створення с. г. комун.
Для безпосереднього керівництва організацією та діяльністю с. г. колективів при Наркомземі УРСР був утворений підвідділ колективних господарств, а при повітових та губернських земвідділах відділення комун, які часто називалися бюро комун. На жаль, документи Катеринославського Губернського бюро комун не збереглися. Очевидно, вони загинули в роки Великої Вітчизняної війни. Але матеріали такого плану частково доповнюють джерела Фонду 43, в яких збереглися деякі документи бюро комун Катеринославської губернії, направлені в Чумаковський волвиконком Катеринославського повіту і губернії. У справі з цього Фонду міститься, наприклад, проект статуту та заяви с. г. виробничих комун. При надсиланні цього статуту губземвідділ просив волосний виконком «ознайомити населення з основними положеннями с. г. виробничих комун», а також з іншими документами з цього питання.
У ф. 2690 було раптово знайдено джерело, яке ілюструє цікаві моменти з історії місцевих є. г. комун — їх листування з радянськими органами влади, в даному випадку, з виконкомом Миколайпільської волосної Ради. Пригадаємо, що, обіцяючи селянам допомогу при їх вступі в колективне господарство, держава дуже часто не могла виконати такі обіцянки. Селяни опинялися в стані обманутих, так як самостійно вести господарство без необхідного досвіду і матеріальної підтримки було вкрай важко. Так, є. г. комуна просила допомогти їй живим реманентом, на що виконком категорично відмовив, мотивуючи такий крок тим, що «волость і без того вже послаблена в відношенні живого реманенту».
У справі 31 фонду 159 знаходимо доповідь Василя Кондратенка — інструктора Катеринославського повітового виконкому про поїздку в Карнаухівську волость в кінці травня 1920 р. За його свідченнями, які підкріпляються іншими джерелами, на зборах, проведених в волості 31 травня того ж року, селянство вороже ставилося до самої ідеї комуни і будь-які аргументи не мали на селян впливу.
Це лише деякі штрихи до джерельної бази з історії місцевих с. г. комун в нашому краї, науковий аналіз ще попереду.
Документальну базу архіву значно доповнює періодика тих років, яка дає яскраве уявлення про умови, в яких діяли перші с. г. комуни, їх соціальний склад, причини виникнення тощо. Ця група джерел допомагає спостерігати динаміку розвитку комун, їх проблеми, оскільки питання про колгоспи були завжди у центрі уваги преси. Багато такого матеріалу друкували губернські газети «Селянская правда» і «Деревенская коммуна».
«Селянская правда» — газета Катеринославського губвиконкому. Вона виходила приблизно з травня 1919 р. по 1922 рік. У номерах — безліч свідчень як про політичну, ситуацію в губернії, так і про самі комуни. Так, з номерів за травень 1919 р. ми дізнаємося про утворення і життя с:. г. комуни «Нове життя» в с. Знаменівка Новомосковського повіту (18 сімей). Тут же сповіщалося про житлові проблеми в комуні — комунари жили в приміщеннях, де раніше знаходилася худоба. Як видно, не всі колективи могли демонст-рувати переваги колективного обробітку землі, а деякі, в силу надзвичайної слабкості свого господарського стану навіть негативно впливали на навколишнє селянство. Та ж газета за 25 травня повідомила, що в комуну «Дружна сім’я» Верхньодніпровського повіту увірвалися заколотники з загонів атамана Григор’єва, пограбували майно і вбили кілька комунарів.
Газета «Деревенская коммуна» — теж орган Катеринославського губвиконкому, який виходив в Катеринославі в лютому — травні 1919 р. На її сторінках-міститься матеріал практично такого ж характеру, як у попередній газеті. У номері за 9 Травня сповіщалося про те, що поблизу с. Любимівки Павлоградського повіту організувалася перша студентська с. г. комуна. Ставлення навколишніх селян до комунарів — якнайкраще. Наступного дня та ж газета писала, що у Верхньодніпровському повіті виникла комуна «Набат», яка складалася із робітників і безземельних селян.
Газети, як джерело, мають свої недоліки. Перш за все, це відривність, несистематичність свідчень про окремі комуни. Інколи про головне говориться менше, а другорядні моменти деталізуються. Головним недоліком газетної інформації є те, що матеріал, особливо цифровий, не завжди перевірений, а іноді і суперечливий. Ось чому окремі матеріали газет необхідно перевіряти.
Таким чином, джерельна база ДОДА з історії с. г. комун на Катеринославщині знаходиться в стадії вивчення і формування. Слід відмітити, що малочисельність документів, складність пошуку значно ускладнюють наукові дослідження з цієї теми. Однак, знайдені джерела можуть заповнити ту пляму, яка утворилася в історії першої колективізації на Катеринославщині.
Автор: Шпекторенко І. В., студент істфаку ДДУ
Джерело: Скарбниця ріднокраю. – Дніпропетровськ: “Дніпро”, 1993. – 132 с.
