Представлено колекцію, присвячену Т.Г. Шевченку, яку зібрав протягом багатьох років та подарував у 1999 р. Дніпропетровському історичному музею ім. Д.І. Яворницького професор А.К. Фоменко.
Серед колекцій Дніпропетровського історичного музею особливо цінною, без сумніву, є Шевченкіана. Її почав збирати ще Д.І. Яворницький, й ще за його життя вона мала в своєму складі безцінні матеріали. Це рукописи Т.Г. Шевченка: автобіографія, написана ним у 1860 р.; лист поета до друга, відомого артиста М.С. Щепкіна від 4.01.1858 р. з Нижнього Новгорода; листи до лікаря А.О. Козачковського; «Кобзар», який Шевченко з власноручним написом подарував дружині лікаря. Це також документи й матеріали про перебування Т.Г. Шевченка на засланні.
Унікальна Шевченкіана Д.І. Яворницького в 1930-ті була частково передана в Інститут літератури Академії наук України, але тематична колекція продовжувала збиратися в музеї. Вона поповнювалася важливими архівними документами, які розповідають про підготовку та проведення у Катеринославі у 1914 р. заходів, присвячених 100-річчю від дня народження Т.Г. Шевченка. В наступні роки у складі музейної Шевченкіани з’являлися нові матеріали, серед яких раритетні видання творів генія, книги про нього; образотворчі матеріали та багато інших експонатів.
Поповнювалася колекція й в наступні десятиліття. Але у 1999 році Шевченкіана в зібранні ДІМ збільшилася водночас майже на дві тисячі одиниць. В той рік професор Анатолій Кузьмович Фоменко, продовжуючи справи відомих меценатів Придніпров’я, які зробили значний внесок у розвиток Історичного музею Катеринослава-Дніпропетровська, подарував йому свою безцінну шевченківську колекцію.
Анатолій Кузьмович Фоменко відомий на Україні колекціонер, який збирає матеріали, присвячені Т.Г. Шевченко, багато десятиліть. В його зібранні усе, що має стосунок до Т.Г. Шевченка: його твори й те, що написане про нього, а також листівки, медалі, значки, поштові марки й марковані конверти, екслібриси тощо. Шевченкіана для професора всі роки була і є не засобом власного інтелектуального збагачення та самозадоволення, а можливістю поширення шевченкової спадщини, популяризації Тарасового Слова серед широкого загалу.
Т.Г. Шевченко увійшов у життя А.К. Фоменка ще в дитячі роки. Майбутній колекціонер народився 24 листопада 1925 року на станції Наталочка Артемівського району Донецької області в родині залізничника. Завдяки батькам, в його родині панувала атмосфера великої поваги до поета. Навчався Анатолій Фоменко в українській школі-семирічці при солеруднику ім. Т.Г. Шевченка на Донбасі, яка також носила ім’я великого Кобзаря. В 1943 р., коли А.К. Фоменко став солдатом Червоної армії, він узяв з собою із домівки свою найкращу реліквію – «Маленький Кобзар», надрукований 1917 році у московському видавництві «Відродження» й придбаний юнаком під час окупації на ринку міста Артемівськ. Ця книга-воїн збереглася, незважаючи на те, що «пройшла» з А.К. Фоменком через різні фронтові випробування (тяжке поранення в бою під Запоріжжям, тривале лікування в госпіталях та інше). Після війни вчорашній солдат, який назавжди став інвалідом, навчався на філософському факультеті Київського університету. Цей університет, як відомо, також носить ім’я Кобзаря. В ті роки й почав майбутній професор, незважаючи на обмежені студентські фінансові можливості, збирати свою Шевченкіану. Він продовжував поповнювати свою колекцію і в наступні роки, коли працював викладачем, а після захисту кандидатської дисертації – доцентом кафедри філософії Дніпропетровського університету. Й потім, коли завідував кафедрою філософії Дніпропетровського металургійного інституту. Професор А.К. Фоменко продовжує збирати й поповнювати її й зараз.
Скарби своїй Шевченкіани колекціонер збирав ретельно й нелегко по всьому світу. Він знаходив їх у букіністичних книгарнях та антикварних магазинах у тих місцях, які відвідував в Україні та за її межами; через обмін із знайомими колекціонерами Києва, Львова, Івано-Франківська, Одеси, Москви, Петербурга та інших міст. Іноді йому дарували дуже цінні шевченківські раритети друзі та знайомі. Так, «Кобзар» 1860 року А.К. Фоменкові подарував відомий філолог-шевченкознавець, Василь Семенович Ващенко, який завідував кафедрою української мови дніпропетровського університету. А втім, за кожним експонатом Шевченкіани професора своя історія.
В подарованій Дніпропетровському історичному музею ім. Д.І. Яворницького колекції А.К. Форменка налічується 350 книжок з творами поета і видань, присвячених його життю та творчості. Серед них понад 30 видань ХІХ – початку ХХ століть, 593 листівки (понад 100 дореволюційних видань) з автопортретами Т.Шевченка, репродукціями його живописних та графічних творів, малюнків, а також листівки, створені на теми його віршів, із зображенням пам’ятників йому, місць перебування тощо. До цього щиросердного дарунка входять також 220 значків, 56 медалей, 230 екслібрисів, 150 філателістичних експонатів (поштових марок, маркованих і з спецпогашенням конвертів), бандура, на теці якої є зображення поета, портрети та інші речі.
Найбільшу цінність колекції складають раритетні видання творів великого поета. Це прижиттєвий шевченківський «Кобзар», виданий 1860 року завдяки меценатству відомого українського садівника Платона Семиренка. Це «Кобзар» празького видання 1876 року. Це «Поезії Т.Г. Шевченка заборонені в Росіїї», які були видрукувані в Женеві 1890 року. Це також видані у 1886 році в Петербурзі «Гайдамаки» Т.Г. Шевченка з гравюрами відомого художника О.Г. Сластіона та з його автографом (передмову для унікального по красоті видання написав Д.І. Яворницький). Це й «Твори Тараса Шевченка Кобзар» у двох томах, які були видані під редакцією Івана Франка у Львові у 1908 році. З безцінних видань ХХ століття – «Кобзар» 1931 року з ілюстраціями Василя Сідляра, репресованого в сталінські часи, а також «Кобзар» в трьох книжечках, видрукуваних 1947 року українцями в Західній Німеччині в таборі для переміщених осіб, зі словами на обкладинці «На чужині».
Особливо цінні для Придніпров’я книги з колекції професора А.К. Фоменка, які у різні роки видані у нашому місті. Серед них катеринославське ювілейне видання поета: «Повний збірник творів Т.Г. Шевченка. Під редакцією Д. Дорошенка. З портретом поета, його біографією, критичною статтею і 50 малюнками художника Б. Смірнова. – Катеринослав, видання Л.М. Ротенберга». Серед шевченківських видань колекції, які побачили світ у нашому краї й «Кобзар» Т.Г. Шевченка, який видало з передмовою П. Щукіна «Українське видавництво у Січеславі» у 1919 році. Це й ще одна дуже рідкісна книга, яка відображає драматичні революційні часи та долю української інтелігенції, яка вимушено опинилася в еміграції. Її назва говорить сама за себе: «Тарас Шевченко. Кобзар. Народне видання з поясненнями і примітками Василя Сімовича. Заходами Євг. Вирового. Українське видавництво в Катеринославі. – Катеринослав-Кам’янець-Ляйпціг, 1921».
Серед експонатів подарованої професором-меценатом колекції можна виділити присвячену Т.Г. Шевченку радянську бронзову медаль 1939 року, французькі та польські бронзові медалі, таборові марки переміщених українців у Західній Німеччині 1947-1948 рр., настінну тарілку миргородської школи, виготовлену ще в дореволюційний час у Німеччині, декілька живописних та графічних портретів, численне та цікаве зібрання екслібрисів, цінні філателістичні та філокартичні матеріали тощо.
А.К. Фоменко впевнений, що такі, як його, колекції створюються, щоб служити людям. Тому він робить внески й в зібрання інших музеїв світу. Так, у 1989 році професор подарував Національному музею Т.Г. Шевченка у Києві колекційну підбірку з дореволюційних листівок, значків і філателістичних експонатів, присвячених Кобзарю. В тому ж році, коли в місті Палермо (Канада) згорів будинок музею Т.Г. Шевченка і постало питання його відновлення, А.К. Фоменко переслав туди значну колекцію дореволюційних і радянських листівок, значків і маркованих конвертів, присвячених Тарасу Шевченку.
Вже після того, як були зроблені такі цінні подарунки музеям, й, насамперед, Дніпропетровському історичному музею ім. Д.І. Яворницького, професор А.К. Фоменко за десять останніх літ зібрав уже нову шевченківську колекцію, що вражає й кількістю і якістю. Це більше як 250 старих і нових видань творів Т.Г. Шевченка й книг про нього, близько 400 давніх і сучасних листівок, сотні значків та екслібрисів, 50 медалей, чимало інших речей.
Автор: Аліванцева О.В., завідуюча відділом Музей “Літературне Придніпров’я” Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького
Джерело: Роль музеїв у культурному просторі України й світу: стан, проблеми, перспективи розвитку музейної галузі. (Збірник матеріалів загальноукраїнської наукової конференції з проблем музеєзнавства, присвяченої 160річчю заснування Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворннцького) Вин. 11. — Д.: АРТПРЕС. 2009. 608 с.
