Фонди Дніпропетровського історичного музею нараховують 23 предмети радянської агітпорцеляни 30-х років, вельми своєрідного та виразного документу свого часу. Відомо, що агітпорцеляна 20-х років (попередник порцеляни 30-х років), виробництво якої було дуже дороге, у масовий продаж не надходила, а використовувалась як засіб пропаганди у класичному значенні цього слова, коли тарілки з радянською емблемою, яскравим динамічним малюнком, а іноді і цілою художньою композицією, виставлялися в спеціально облаштовані вітрини на Невському проспекті у Петрограді і на Кузнецькому мості у Москві. Порцеляна 30-х років (що сьогодні можна придбати в будь-якому інтернет-магазині порцеляни) була більш посильною у цінах для широких мас. Це був дешевий посуд масового попиту. Основною темою малюнку на порцеляні цих років стають: електрифікація, індустріалізація, колективізація. Червона Армія та оборона СРСР, піонерський та інші громадські рухи, культурне будівництво. Все це свідчило про широке прагнення художників осучаснити розпис, бажання перетворити порцеляну в повсякденного наставника життя, зробити його провідником конкретних завдань господарчого будівництва. Основними виробниками порцелянового посуду в СРСР в 30-ті роки були: Дулевський порцеляновий завод ім. «Правди» Московської області; Дмитріївська порцелянова фабрика Московської області; Первомайська порцелянова фабрика Ярославської області; Баранівська порцелянова фабрика ім. В. І. Леніна Волинської області та інші.
Продукція Дулевського заводу була більш показовою у розвитку порцеляни 30-х років. Завод швидко реагував на попит масової культури, орієнтуючись одночасово на різні прошарки населення.
Молоді художники заводу сміливо використовували малюнок з новою радянською тематикою. Однією з авторів була Євгенія Линьова. її малюнки відрізнялися своєю експресивністю і розгорталися по всій поверхні посуду, прагнучи до монументальності і одночасово через-спрощення та схематизацію малюнку максимальної дохідливості образу. Теми її малюнків були найбільш загострені політично, композиції особливо різкі та енергійні. Одна з її робіт — чайник з текстом «Сталь стране», виготовлений в 1930—1931 рр. (ДІМ, «КС»-116, придбаний музеєм у мешканки м. Дніпропетровська В. Д. Ковальової у 1963 р.), на якому два великих головних зображень сталеварів і корпуси кауперів доменної печі.
На Дулевському заводі був виготовлений і сметанник «Все в культпоход» (ДІМ, КС-464, дар музею А. Г. Архіпова, мешканця м. Нова Каховка), на якому відбито малюнок — жінки-пролетарки крокують з книжками під пахвами. Можна припустити, що його автором була Н. Пашинська-Максимова, оскільки саме для її манери письма характерні чіткість і бадьорість ритмів, які поріднювали розписи на порцеляні з плакатом, з книжковою обкладинкою.
До продукції Дулевського порцелянового заводу належить таріль з столового сервізу (ДІМ, КС-451, придбана музеєм у В. М. Москоленко в 1989 р.), де на білому тілі по борту червоного кольору нанесені зірка, серп і молот та літери «Р. К. К- А.», випущена до річниці Червоної Армії.
Продукцію таких зразків випускали і до інших ювілеїв. Так, частина предметів (із семи одиниць) чайного сервізу (ДІМ, КС-224—229, закупка 1976 р. у В. Д. Скочеляс, мешканки м. Дніпропетровська), виготовлений на честь підкорення Північного полюсу (1937 1938 рр.). На цукорниці, чайнику, цукерниці, сметаннику та блюдечках з чашками представлені епізоди з життя папанівців на дрейфуючій станції Північний полюс І
Привертає увагу і ваза для квітів (ДІМ, КС-448) з написом-рапортом: «Сталинское задание вьполнено! Установлен новый мировой рекорд дальности полета по прямой».
Ця продукція Кіровського порцелянового заводу була виготовлена до 20-річчя Жовтня (придбана у 1989 р, у мешканця м. Дніпропетровська Г. С. Валявського).
На тулові вази праворуч погрудне зображення льотчиків: М. М. Громова, А. Б. Юмашева, С. О. Даниленка з переліком їх військових звань (полковник, майор, військовий інженер). По центру червоною діагоналлю нанесено маршрут польоту героїчного екіпажу з Москви до Сан-Ажасинто. На зворотному боці надпис: «XX лет Октября. 1917—1937 гг.».
Серед предметів радянської порцеляни, які зберігаються у фондах музею, є чорнильне приладдя з бюстом В. І. Леніна (ДІМ, КС-432), продукція державного порцелянового заводу ім. М. В. Ломоносова. Існують. всі підстави припускати, що автором музейного екземпляру являється скульптор по порцеляні Наталія Данько, яка одна з перших у своїй творчості звернулася до образу В. І. Леніна.
Приладдя являє собою бюст вождя, розташований на своєрідному постаменті з двох томів збірки творів В. І. Леніна з надписом: «В. Ленин (В. Ульянов) собрания сочинений, т. X» та імітацією розгорнутого аркушу паперу з заголовком «Лучше меньше да лучше», поряд розміщено гніздо для чорнильниці. Цей унікальний експонат був переданий у дарунок музею О. Н. Тищенко в 1987 р., мешканкою м. Верхньодніпровська Дніпропетровської області. Чорнильним приладдям був нагороджений її дід І. П. Бичко — зав. відділом тваринництва Верхньодніпровського району, у 1935 р. за успіхи району в розвитку тваринництва.
З наведених прикладів можна зробити висновок, що музейна колекція, незважаючи на свою нечисельність, дає змогу скласти уяву про розвиток такого чудового і неповторного явища в радянському декоративному мистецтві, як агітпорцеляна 30-х років.
Автор: Маркова Л.М., зав. відділом історії України і краю 1917-1945 рр. ДІМ
