В архіві Дніпропетровського історичного музею зберігаються окремі номери і фрагменти газети «Республіканець»— органу Штаба Республіканських військ Катеринославщини. Вони являються неоціненним джерелом з історії України і Катеринославщини в грудні 1918 р. — січні 1919 р. Газета видавалася прихильниками Директорії. Збірка матеріалів охоплює період з 21 грудня 1918 р. по 25 січня 1919 р. Газета «Республіканець» виходила п’ять разів на тиждень обсягом від чотирьох до десяти газетних сторінок і друкувала найважливіші матеріали внутрішньої і зовнішньої політики України. Редактором газети був голова міського та губернського комітету Української Партії Соціалістів-Революціонерів Станіслав Бачинський.
Умовно газетні матеріали можна розбити на п’ять тематичних розділів: військовий, внутрішня політика, зовнішньополітичні коментарі, культурне життя України й різноманітні події на Катеринославщині.
Серед статей з військової тематики можна виділити такі напрямки:
— військові постанови та закони Директорії, зокрема, нота Директорії Української Народної Республіки, яка була надіслана Раді Народних Комісарів РРФСР про оголошення війни від 13 січня 1919 р. 1 та «Закон про поліпшення стану служачих в дієвій армії Укр. Нар. Респ.»2;
— накази, що їх віддавали представники військової влади УНР: наказ Осадному Корпусу Києва його командира Євгена Коновальця 3, виданий 14 грудня 1918 р. після вступу до Києва Республіканських військ; розпорядження Головного Отамана республіканських військ Симона Петлюри про заборону вивозити будь-яке військове майно за кордони України 4; його ж телеграма про переведення залізниці на військовий стан 5 і т. ін.;
— офіційні зведення, окремі статті про бойові операції в Україні і про різні воєнні події на її теренах: «Повідомлення Нач. Штабу Лівобережної України» 6, бюлетені головного інформаційного бюро армії УНР, оперативні зведення штабу полку січових стрільців «Вільного Козацтва» на Катеринославщині тощо. Ці матеріали мають дуже важливу вагу для з’ясування військової ситуації всередині України;
— заклики бажаючих вступити до військових загонів армії УНР — комендантської та охоронної сотень Катеринослава, Катеринославського Повітового кінного охоронного загону, «гайдамацького куреня подільського нац. союзу імені славного отамана Янка Кармелюка» 7 та ін.;
— офіційні сповіщення про мобілізацію, її терміни та умови — це, зокрема, «Наказ Ч. 4.» 8 коменданта Катеринослава сотника Павлюка, «Ухвалена Радою Народних Міністрів постанова про заклик до дійсної військової служби залізничників..» 9 накази головної управи армії УНР і т. і.
Внутрішня політика Директорії знайшла відображення на шпальтах газети «Республіканець» через урядові постанови, Матеріали про роботу державних установ Української Народної Республіки як центральних, так і місцевих, про боротьбу з протиукраїнською агітацією, заклики до агітаційної праці, офіційні повідомлення про внутрішнє становище в Україні. Досить уваги у газеті приділяється справам української церкви. Наприклад, розповідається про прийняття Директорією рішення про автокефалію української православної церкви та його причини 10, про тимчасовий церковний вищий уряд — Український Церковний Синод 11, про ухвалення законопроекту міністра сповідань про українізацію духовних шкіл 12 тощо.
Багато є повідомлень про селянські з’їзди, що на той час проходили фактично щотижня по всіх областях України, — докладні звіти по багатьом з них та прийняті там резолюції. Розповідається про з’їзди і конференції різноманітних партій та зібрань, — як-то української партії соціалістів-революціонерів, самостійників, Бунду, єврейського національного зібрання та інших. Крім того, містяться повідомлення про наради професійних спілок та товариств, про підготовку до проведення трудового Конгресу (що мав бути вищим органом державної влади в УНР замість Директорії).
Чимало уваги приділяється розвиткові освіти в Україні.
Окремо слід виділити нарис про нещодавно заснований Кам’янецький Державний Університет, вельми докладну статтю «Про українознавство (План практичної роботи на найближчий час)» 13 та інтерв’ю заступника міністра освіти Щириці
кореспонденту газети «Відродження» про організацію шкільної освіти 14. Говориться про справи періодики в УНР, — зокрема, про відкриття нових газет по Україні і закриття видань, ворожих до нової влади (серед останніх — газети «Киевская мысль», «Миръ», «Нашъ путь», «Голосъ Киева», «Пшеглянд польский», катеринославські «Приднипровский край» і «Слово»). Подаються статті на актуальні теми політичного життя.
Міжнародна тематика репрезентована такими матеріалами:— статті про дипломатичні зносини України з європейськими державами — «Чужоземні консульства і посольства на Україні» 15, «Товарообмін з Болгарією» 16, «Українські місії» 17, «Чехія і Україна» 18 і т. ін.;
— повні тексти урядових нот — «Нота Директорії» 19, «Відповідь війська донського на ноту Директорії У.Н.Р. 20, «Нота «Совнаркома» 21, «Нота Директорії до народів світа» 22;
— статті про події, пов’язані з Галичиною, про становище українців під польською владою, про об’єднання Західноукраїнської Народної Республіки з УНР, про діяльність Української Національної Ради в ЗУНР;
— повідомлення про життя українських громад за межами України — «Утиски «Румин» 23, «Варварські відносини Румунії до українського населення» 24, «До боротьби Угорських Українців» 25 та «Український конгрес в Америці» 26
(що відбувся в Нью-Йорку 27 грудня 1918 р);
— відомості про інші події за кордоном.
Знайшло своє відображення в газеті «Республіканець» і культурне життя в Україні: розповідається про заснування національного музею у Києві, утворення Українського національного хору, Української капели, відкриття національного клубу, Української державної школи для підготовки кобзарів, про державний догляд могили Т. Г. Шевченка. Крім того, друкувалися вірші, фейлетони, нариси, оповідання місцевих авторів (як-то Юхима Гави тощо). Є в газеті бібліографічний відділ, в якому слід відзначити дві докладні статті Дмитра Гульби «Що треба читати про рідний край» 27 та «Що читати з рідної історії» 28.
І, нарешті, чільне місце в газеті «Республіканець» посідають матеріали повсякденного життя на Катеринославщині в грудні 1918 р. — січні 1919 р. — від постанов місцевої влади до повідомлень про кримінальні злочини та приватних об’яв. Завдяки цим матеріалам ми маємо можливість відтворити тогочасну буденну атмосферу в місті.
Слід окремо виділити комплекс статей про напад Нестора Махна на Катеринослав 27—31 грудня 1918 р. — докладна розповідь про події, що відбувалися в той час, начальника політичного відділу Штаба республіканських військ на Катеринославщині Василюка, повідомлення про похорон загиблих козаків 4 січня 1919 р., про організацію «Комітету по утворенню пам’ятника козакам, які полягли в бійках з більшовиками та махновцями» 29, багаточисельні звернення до мешканців Катеринославу, відомості про подальші бойові дії проти «шайки бандіта Махно» 30 і т. і.
Серед інших матеріалів до історії Катеринославщини хотілося б відзначити звістки про діяльність «Українського видавництва в Січеславі», клубу «Громада», різноманітних місцевих зібрань, гуртків і професійних організацій, події в повітах губернії. Розповідається про діяльність Дмитра Яворницького: його виступ на зборах Архівної Комісії, обрання Яворницького в раду Катеринославської Наукової спілки, «концерт-лекцію» для козаків, де, як повідомлялось, професор Д. І. Яворницький прочитає лекцію про історію України і Запоріжжя» 31.
Треба зазначити, що комплект газет, які збереглися, є неповним. Потрібен подальший пошук як відсутніх номерів «Республіканця», так, зокрема, й архівів, пов’язаних з виданням газети і з тими, хто її видавав.
ПРИМІТКИ:
1. Республіканець, 1919, 16 січня. № 24. — С. 5.
2. Там же, 1919, 21 січня. № 28. — С. 2.
3. Там же, 1918, 21 грудня. № 10 — С. 2.
4. Там же, 1919, 4 січня. № 18. — С. 3.
5. Там же, 1919, 12 січня, № 22. — С. з.
6. Там же. 1918, 21 грудня. № 10. — С. 2.
7. Там же, 1919, 12 січня. № 22. — С. 4.
8. Там же, 1918, 21 грудня. № 10. — С 1.
9. Там же, 1919, 16 січня. № 24. — С. 5.
10. Там же, 1919, 11 січня. № 21. — с, 8.
11. Там же, 1919, 15 січня. № 24. — С. 6.
12. Там же, 1919, 11 січня. № 21. — С 6.
13. Там же, 1919, 17 січня. № 25. — С. 3—4.
14. Там же, 1919, 18 січня. № 26. — С. 7.
15. Там же, 1918, 21 грудня. № 10. — С. 3.
16. Там же, 1019, 11 січня. № 21. — С. 7.
17. Там же, 1919, 15 січня. № 24. — С. 6.
18. Там же, 1919, 24 січня. № 30. — С. 4.
19. Там же, 1919, 4 січня. № 18. — С. 3.
20. Там же, 1919, 12 січня. № 22. — С. 4.
21. Там же, 1919, 15 січня. № 24. — С 5.
22. Там же, 1919, 21 Січня. № 28. — С. 3.
23. Там же, 1919, 3 січня. № 17. — С. 4.
24. Там же, 1919, 18 січня. № 26. — С. 9.
25. Там же, 1919, 25 січня. № ЗІ. — С. 3.
26. Там же, 1919, 24 січня. № ЗО. — С. 4.
27. Там же, 1919, 22 січня. № 29. — С. 8.
28. Там же, 1919, 24 січня. № зо. — С. 2—3.
29. Там же, 1919, 11 січня. № 21. — С. 8.
30. Там же, 1919, 3 січня. № 17- — С. 2.
31. Там же, 1919, 19 січня, № 27. — С. 8.
Автор: Васковський Р. Ю., (Дніпропетровський університет)
Джерело: З минувшини Подніпров’я. – Дніпропетровськ: “Дніпро”, 1995. – 177 с.
