Фундаментальне вивчення життя та творчості кожного видатного вченого має спиратися на компедіум його особистих документальних матеріалів, розпочинатися з повної реконструкції його архіву (тієї частини, що збереглася до нашого часу), інакше можуть бути допущені численні помилки, некоректні висновки та узагальнення, недооцінка чи ідеалізація вченого. Все вище сказане стосується вивчення життєвого шляху Д. І. Яворницького, яке останнім часом значно активізувалося. В зв’язку з цим надзвичайно актуальною є реконструкція архіву вченого, його колекції, бібліотеки. Зібрані матеріали, що зберігаються в різних архівосховищах, музеях, приватних колекціях, дадуть можливість уточнити ряд конкретних фактів з біографії Д. І. Яворницького, його творчу методу, збагатять відомий на сьогодні доробок вченого новими рукописами, дозволять переглянути ряд прийнятих в історіографії оцінок. Таку роботу має вести великий колектив пошуковців. Вона мала б завершитися виданням кількох томів детальних описів архівних матеріалів за хронологічно-тематичним принципом.
Нами було проведене фронтальне виявлення особистих документів Д. І. Яворницького у фондах відділу рукописів ЦНБ АН УРСР. Частина особистого архіву вченого потрапила до бібліотеки в січні 1941 р. з Дніпропетровська від. С. Д. Яворницької (Архів відділу рукописів, оп. І. од. зб. 45, арк. 8) в 130 теках, всього 108 умовних найменувань (там же, од. зб. 46, арк. 132—134). Всі ці матеріали були опрацьовані лише в 1950 р. С. Д. Яворницька уклала договір з Й. В. Шубинським про опрацювання та наступну передачу до відділу рукописів не переданих свого часу листів вченого. Керівництво ЦНБ намагалося придбати також матеріали, які були у її сестри 3. Д. Бурякової (1951, там же, од. зб. 23). Результати цих переговорів залишаються нез’ясованими. З Дніпропетровська в 1940/50 рр.. матеріали Д. І. Яворницького передавалися паралельно також до ІМФЕ та Інституту літератури АН УРСР. Крім переданої до ЦНБ частини особистого архіву Д. І. Яворницького (ф. 1, 21930—22347), його рукописи та листи виявлені нами також в інших фондах відділу рукописів.
Всі особисті матеріали Д. І. Яворницького, що зберігаються у відділі рукописів ЦНБ, можна розчленувати на такі тематичні рубрики:
Документи до біографії Д. І. Яворницького, що стосуються різних періодів його життя:
1. Петербурзький період 1885—1891 рр. Представлений свідоцтвом та атестатом жіночої гімназії Стоюніної про викладання в ній Д. І. Яворницьким, випискою з циркулярів 1889 р. попечителя СПб. навчального округу про «неблагонадійність» вченого та договором з видавцем Л. Ф. Пантелєєвим.
2. Туркестанський період 1892—1895 рр. Представлений листом управителя канцелярії Туркестанського генерал-губернатора до вченого, фірманом еміра Бухари Благородної та кількома працями Д. І. Яворницького з історії Середньої Азії (див. далі).
3. Варшавський період 1895—1897 рр. Представлений рефератами, що подавалися для складання магістерського іспиту і не носили оригінального авторського характеру: «Просвещенный абсолютизм: Иосиф II и Фридрих II», «Историография в средние века», «Школы и мнения о происхождении Руси», «Крестьянские реформи в Царстве Польском, Познани и Галиции», завірені (дві перші) особистою печаткою Д. І. Яворницького.
4. Московський період 1897—1904. Представлений свідоцтвом № 2659 від 12.ІХ.1897 р., виданим Д. І. Яворницькому Московським університетом про обрання його приват-доцентом, повідомленням про засідання Московського археологічного товариства, та «домашньою угодою» з Д. І. Тихоміровим.
5. Казань, 1901 — захист магістерської дисертації. Представлений листом Д. І. Яворницького до В. П. Науменка з проханням помістити у «Киевской старине» повідомлення про захист дисертації (відредаговане Б. Грінченком) та листом Д. и Яворницького в Казанський університет.
6. Катеринославський період до 1917 р. Представлений привітальною адресою вчителів Катеринославщини та запрошенням-програмою ювілею 30-річчя літературно-наукової діяльності вченого (1913 р.). _
7. Катеринослав—Дніпропетровськ. 1917—1940 рр. Представлений листом головного комісара Запорізької залізниці, охоронним свідоцтвом 1920 р. на квартиру та майно, запрошеннями на засідання відділу наросвіти, відношенням про асигнування музею та копією запису А. В. Луначарського в книзі відвідувачів музею. Праця у вузі: звернення до слухачів університету (1918), огляд викладання в університеті у 1919/20 рр., запрошення на першу краєзнавчу конференцію.
Загальні біографічні відомості: автобіографії к. XIX ст. та 1932 р.
Листування (у фондах адресатів Д. І. Яворницького) з: Д. І. Багалієм, Н. М. Дорошенко, А. Ю. Кримським, М. М. Могилянським, І. С. Нечуєм-Левицьким, М. В. Лисенком, П. Я. Стебницьким, О. О. Тулубом, Є. X. Чикаленком, братом.
Педагогічна діяльність. Петербург: програма з історії 1886/7 рр., лекції «Значение истории», «Древняя история», «Значение древних классиков», «Отечественная война 1812 г.», «Состав летописи», «Значение археологии», опубл. «Публичные лекции по археологии России» (1890) с доповненнями та виправленнями 1911 р., численні конспекти, замітки, виписки, бібліографія. Москва: тексти лекцій, замітки «Значение степняков в истории жизни русского народа», «Мнения о происхождении казачества. Лекция 2», «Значение малорусского казачества». Всі три лекції для свого часу були новаторськими і піднімали важливі проблеми вітчизняної історії.
Наукові праці. 1. Історія козаччини: 1) рукописи опублікованих праць з пізнішими доповненнями та авторськими уточненнями: «История запорожских казаков» Т. І; «Чем лечились наши предки от простуды», «Петро Дорошенко», «Українсько-руське козацтво перед судом історії», «Запорожці перед судом історії»; 2) неопубліковані матеріали та уривки праць.
2. Краєзнавство: «История города Екатеринослава» (опубл. у 1989), тези лекції «Екатеринослав», невидруковані — «Стихийные бедствия нашего края по летописям и мемуарам XVI—XVII—XVIII—XIX ст.», «Дніпровське — Кічкас», «Через дніпрові пороги до Кічкасу», 3. Щоденники археологічних розкопок: 1) кін. XIX—поч. XX ст.: 15 щоденників, фотографії, статті «Кургани та могили передісторичні в нашому краю», «Каменные бабы»; 2) 20—30 рр.: розкопки Лоцманської Кам’янки, о-ва «Вовчка», мала порогів 1929 р., 6 звітів про роботу експедиції 1927—1933 рр., листування 1929 р. в справі проектування м. Великого Запоріжжя і будівництва на о-ві Велика Хортиця, де, на думку Д. І. Яворницького, не було Січі; розвідка «Нахідки в Дніпрі» та список учасників експедиції 1927—1933 рр. 4. Етнографічні праці та матеріали: програми для збирання старовини та фольклору, численні записи фольклорно-етнографічних матеріалів ост. чв. XIX ст. — 1939 р. Описи церковних речей, експонатів музею Поля; невидруковані праці: «Сто років після видання українських пісень М. О. Максимовича» (1934 р.), «Символізація в народних українських піснях», «Весільні пісні на Таврії», варіант статті про «Приказку нюхарів». 5. Матеріали та біографічні нариси про діячів історії та культури України: біографічні нариси 1920—1930 рр. про Костомарова М. І., Синельникова І. О., Мережка І. X. Окрема довідка про походження оригіналів, опублікованих У. 1909 Р-, матеріалів до біографії Т. Г. Шевченкал про знахідку «Кобзаря» з авторським автографом М. С. Козачківській, ескіз портрету поета рукою І. Рєпіна. Найбільшу цінність складають детальні спогади про В. В. Тарновського та зустріч з М. І. Костомаровим, а також спогади про І. Ю. Рєпіна з його листами до історика. 6. Історія і археологія Середньої Азії: доповнений друкарський примірник «Путеводителя по Средней Азии…» 1893 р. і статті «По Средней Азии»; неопубліковані: «Хроника царствования Кокандского хана Худояркхана», «Магомет», «Мавзолей Та-мерлана». 7. Словник української мови: варіант рукописної передмови до словника. 8. Історія церкви. Даний напрямок діяльності Д. І. Яворницького залишається не дослідженим: списки духовенства Кам’янської церкви за 1791—1924 рр., цікаві переклади українською мовою Псалтирів та Псалмів Давида, а також «Канону Великого» Андрія Крітського (633—712), зроблені у 1920-х рр. 9. Літературна спадщина. Рукописи опублікованих творів: «Наша доля.— Божа воля» з рецензією, «Що земля співала», «Русалчине озеро», «Поміж панами»; невидруковані: «Последние дни Запорожья» (роман), повісті — «Понеділок — важкий день», «Христос в серці чоловіка», казки — «Київські ворота і молочні гори» «Два братіки Котик та Півень»; вірші — «Пізно», «Зачем, братун, нам жениться».
Крім особистих матеріалів Д. І. Яворницького, у відділі рукописів ЦНБ нами знайдені численні копії, списки і оригінали документів XVII—XIX ст. з історії, археології, етнографії України та Росії; рукописи інших авторів, матеріали особистих архівів сучасників Д. 1. Яворницького, що знаходились в архіві вченого тощо.
Ряд рукописів, які приписані укладачами каталогу Д. І. Яворницькому, як видається, йому не належать. Не вдалося знайти кілька рукописів, що приблизно описані у досить загальному акті передачі у відділ рукописів ЦНБ 21.01.1941 р.: автограф опублікованої статті «Український простолюд у його творчості», неопубліковані твори: «Сармати», «Пан Протас Мартинович Щереберя», «Сотрудники Ека-терины», «Рицарство», «Влияние христианства на жизнь», «Соловей» (вірш), «Описание с. Костаковки», «Дети Залюбовского Григорий и Анна», «Мужик у. Русанета», «Геродот», «Список Запорізького війська», «Девлад», «Исторический очерк с. Белозерки», «История о Петре Великом», «Ответ на постановление Синода», «Древнерусская история Залюбовского», «Жаба», «Бегство Карла XII». Можливо, частина з них — просто умовні назви для архівних матеріалів, які присутні в фондах. Їх ідентифікація буде проведена вже під час підготовки зведеного каталогу — реконструкції архіву Д. І. Яворницького.
Автори: Кіржаєв С.М., Ульяновський В.І. (Київ)
Джерело: Вчений-подвижник: Життєвий шлях та літературна спадщина відомого на Придніпров’ї археолога, історіографа, краєзнавця та етнографа Д.І.Яворницького. (Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 135-річчю з дня народження вченого). Дніпропетровськ, 1991. – 78 с.
