Стаття присвячена одному з найцікавіших розділів нумізматичної колекції Дніпропетровського історичного музею – ювілейним та пам’ятним монетам незалежної України. Автор звертає увагу на художні особливості та інформативність цих музейних пам’яток.
Нумізматична колекція Дніпропетровського історичного музею започаткована одночасно зі створенням музею, у 1849 році, і засновником її можна вважати Я.Д. Грахова. У своїй відомій записці від 1858 року про початок музею він повідомляє, що до складу «общественного музеума» входили срібні монети – російські та іноземні. І далі читаємо: «…все нумизматическое собрание и некоторые другие предметы в составе музеума пожертвованы мною.» Після того, як у 1902 році було відкрито Катеринославський Обласний музей, до складу його нумізматичної збірки увійшла велика колекція О.М. Поля. За часів перебування на посаді директора музею Д.І. Яворницького багато нумізматичного матеріалу надійшло від мешканців Катеринослава, від колекціонерів, з міської жіночої гімназії, від Імператорської археологічної комісії. У повоєнні часи і сьогодні нумізматична колекція постійно поповнюється, розширюються джерела надходжень. З’явився і новий напрям збиральницької роботи – ювілейні та пам’ятні монети України.
Говорячи про пам’ятні монети, треба мати на увазі, що справжніми грошима їх назвати не можна, і вони такими не є, бо в обіг ці монети не надходять, не зважаючи на те, що держава своїм рішенням надає їм силу законного платіжного засобу. Вони народжуються для колекціонерів, для представницької ролі на державному рівні, для того, щоб стати сувеніром або дорогим подарунком для поважної особи, або щоб залишитися у звичайній оселі на згадку про якусь подію чи стати красивою іграшкою, або щоб, зростаючи в ціні, перетворитися на засіб накопичення чи предмет вкладання коштів.
Будь-яка монета, в тому числі і пам’ятна, належить до пам’яток, що, разом з медалями і геммами, визначаються терміном «скульптура малих форм». Як зразок медальєрного мистецтва вона підпорядкована основним стильовим закономірностям розвитку пластичних мистецтв – їй притаманні сталість іконографічних типів та композиційних прийомів, пов’язаних з необхідністю вмістити зображення в певну форму, головним чином коло, і досягти органічного композиційного сполучення зображень з написами, пошук ясних і лаконічних пластичних рішень, широке використання символів, емблем, алегорій. Про сучасні пам’ятні монети можна додати, що багато з них вирізняються нестандартними композиційними побудовами, новими, притаманними сучасному мистецтву, стильовими особливостями. Деякі з них для підсилення художньої виразності застосовують засоби ювелірного мистецтва – вони мають голографічні елементи, можуть прикрашатися емалями, коштовним камінням.
Першими пам’ятними монетами Руси-України дослідники вважають «златники» і «срібляники», відкарбовані князем Володимиром Святославичем (980-1015). Ними Київ декларував свою рівність з країнами християнського світу. Так само, як колись давній Київ, незалежна Україна, заявляючи про себе світові, не могла проігнорувати такий представницький феномен, як пам’ятна монета. У квітні 1994 року було прийнято спільну постанову Кабінету міністрів України та Національного банку України про випуск пам’ятних монет. Першою пам’ятною монетою України стала монета «Перемога у Великій Вітчизняній війні», випущена на честь 50-річчя цієї події. З нагоди ювілею були також відкарбовані чотири монети, присвячені містам-героям в Україні – Києву, Одесі, Севастополю, Керчі. Сьогодні пам’ятні монети України об’єднанні у 25 серій, окрім того, багато монет карбуються поза серіями.
Однією з перших серій українських колекційних монет, представлених у зібранні музею, є серія «Відродження української державності», започаткована на честь проголошення незалежності України та у пам’ять 80-річчя революційних подій 1918-1919 рр. в Українській Народній Республіці. Програмною монетою серії є монета «Незалежність». На аверсі монети зображений Малий Державний герб України в обрамленні гілок калини. Калина як декоративний елемент буде у подальшому присутня на багатьох українських пам’ятних монетах у якості одного з найпопулярніших символів нашої держави, бо, як відомо, «без верби і калини нема України». На реверсі монети розміщена алегорична композиція: юна дівчина в національному вбранні – персоніфікація України – тримає в руках гілку калини і лавровий вінок, який вона піднесла над картою України. Монета створена у традиційному для медальєрного жанру, можна сказати, класичному стилі. Але використання суто українських мотивів перетворює доволі стриману, офіційну, урочисту композицію на більш живу, вносить в неї певний сентимент.
Відзначені випуском пам’ятних монет і річниці незалежності – десята та п’ятнадцята, 80-та річниця проголошення ІV Універсалом Центральної Ради незалежної Української Народної Республіки та 90-а річниця утворення Західно-Української Народної Республіки. Яскрава сторінка історії боротьби за незалежність – героїчний опір київських студентів і гімназистів більшовицькому війську у січні 1918 року – увічнена в монеті «80-річчя бою під Крутами». Художнє вирішення монети відповідає драматизму зображуваної події. Побудова композиції аверса і реверса суперечить класичним канонам, які вимагають відповідності розміщення зображень формі предмета, а саме монетному колу. На аверсі ідея розстріляного державного відродження втілена через дисонуючі абриси кола і трикутника: через центр мішені прицілу проходить, прямуючи у перспективу, колона озброєних юнаків. Ще драматичніше виглядає динамічне протистояння на реверсі монети – група студентів, що захищають республіку, і простерта правиця, яка прокладає шлях атакуючій більшовицькій кінноті.
Одній з основних ознак державності – власній грошовій системі, власним фінансам, – присвячені монети «10 років відродження грошової одиниці України – гривні», «10-річчя Національного банку України», «Тисячоліття монетного карбування у Києві».
Пам’ятні монети репрезентують світу ключові віхи нашої історії та видатних діячів давньої держави на території України – Київської Русі. Ці монети об’єднані в серію «Княжа Україна». Вони створені в одному стилі. Реверси з зображеннями князів мають фоном стилізований сувій, на якому, як на сторінках літопису, розгорнуті найважливіші й найхарактерніші для того або іншого княжіння події: заснування Києва (монета «Кий»), зухвалі морські походи на Візантію (монета «Аскольд»), урочистий прийом київської княгині візантійським імператором Костянтином Багрянородним (монета «Ольга»), будівництво Софійського собору у Києві (монета «Ярослав Мудрий») та ін. В оформленні аверсів використані мотиви давньоруських архітектурних орнаментів та орнаментів саркофагів Ольги та Ярослава Мудрого.
Однією з найяскравіших сторінок української історії є козаччина. 500-річчю українського козацтва присвячені монети серії «Герої козацької доби», вони увічнюють постаті славних захисників українського народу. Близькі за темою до подій козацької історії монети серії «Гетьманські столиці». Відкриває серію «Герої козацької доби» монета «Козак Мамай». На аверсі розміщені зображення, що символізують ідею соборності України – геральдичні фігури покровителя Києва Св. Архістратига Михаїла в лицарському обладунку і зі списом та коронованого лева Галицько-Волинського князівства. Вони тримають щит із зображенням Малого Державного герба України. Ця композиція єдина для всіх монет серії, крім монети «350-річчя Переяславської козацької ради 1654 року». Ця ж таки композиція з’явиться трохи згодом на монетах, вже нами згаданих, присвячених річницям незалежності України. На реверсі монети бачимо сюжет, популярний у народному мистецтві ХVІІІ-ХІХ ст., – козак Мамай. В образі козака Мамая найбільш лаконічно і символічно переплелися народні уявлення про запорозьких козаків, про «золоту добу», коли народ жив повним життям. На монеті закарбовано узагальнений образ кобзаря-характерника, мандрівного запорожця, вояка і пияка, пересмішника і філософа, життєлюба і монаха одночасно. Подальші монети серії наповнюють цей образ конкретним змістом конкретних історичних подій та іменами конкретних персонажів. У музейній колекції зберігаються монети «Северин Наливайко», «Визвольна війна середини ХVІІ ст.», «Дмитро Вишневецький, «Петро Дорошенко», «Петро Сагайдачний», «Іван Мазепа», «Пилип Орлик», «Павло Полуботок», «Кирило Розумовський», «Іван Сірко», «350-річчя Переяславської козацької ради 1654 року». Цікаві також монети «Чигирин», «Батурин», «Глухів», які складають серію «Гетьманські столиці».
Імена героїв української історії, закарбовані на пам’ятних монетах, вже в котре повертають нас до усвідомлення величезної ролі особистості в розвитку історичних подій. А науковий і технічний поступ, література, мистецтво – це, з рештою, і є неосяжна галерея портретів видатних людей. Тому й не дивно, що найбільшою за кількістю виданих монет є серія «Видатні особистості України». Першою вийшла монета «Богдан Хмельницький». Немає потреби перера-ховувати всі монети цієї серії, що входять до складу нумізматичної колекції музею. Назвемо лише деякі. Монета «Іван Франко» вийшла до 150-рччя від дня його народження. На монеті зображений каменяр, що розколює скелю. Цей літературний образ став символом не лише революційного поступу, а й символом усієї творчості і навіть самої особистості І. Франка, якого дослідники порівнюють за масштабністю з титанами Відродження. Письменник, публіцист, поет, громадський діяч, доктор філософії. Він писав українською, польською, німецькою мовами. Поезія, проза, драматургія, наукові праці, журналістика – всюди Іван Франко сягав вершин. Його внесок у розвиток української культури неоціненний. На реверсі монети портрет І. Франка розміщений між уламками розбитої цим титаном духу скелі невігластва, консерватизму і реакції. На багатьох монетах серії, присвячених видатним поетам і письменникам, присутні образи їх літературних персонажів.
Важливе місце в художньому оформленні українських пам’ятних монет посідає, поруч з пластичними образами, слово. І не в якості необхідних інформаційних написів, або навіть орнаментальних елементів (як, наприклад, стилізовані написи). Це – літературні цитати, які або підсилюють образотворчі засоби, або самі втілюють найважливішу ідею монети як художнього твору. «Любіть Україну» – звертається до нас В. Сосюра словами свого відомого вірша (монета «Володимир Сосюра»). Так само категорично настановляє нас Олесь Гончар: «Собори душ своїх бережіть!» (монета «Олесь Гончар»). Велика цитата обіймає по колу всю композицію реверса монети «Василь Симоненко»: «Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину». Ці слова сприймаються як підсумок усієї творчості митця. Слово стає художнім образом.
Як мініатюрні репродукції художніх полотен сприймаються монети, присвячені творчості народних художниць Катерини Білокур та Марії Примаченко. Ці мініатюри вміщуються на долоні, але величезний всесвіт, створений майстринями, не стає від того меншим. Квіткове поле на аверсі монети «Катерина Білокур», створене за мотивами картин художниці, – це філософія її життя, гімн природі, чиїми очима вважала квіти авторка неповторних художніх творів. До унікальних явищ світової культури належить творчість іще однієї геніальної українки, Марії Примаченко. Її «звірині серії» стали феноменом, якому не було аналогів у світовому мистецтві. На аверсі монети «Марія Примаченко» постає у стилізованому під монетні закони вигляді полотно «Космічний кінь». Показовим є те, що 2009 рік був оголошений ЮНЕСКО роком Марії Примаченко.
Окреме слово – про монету, присвячену 150-річчю від дня народження Д.І. Яворницького. Вона дуже важлива для нумізматичної колекції музею, створеного Дмитром Івановичем. В ряду видатних особистостей України його ім’я особливо дороге для тих, хто продовжує працю і традиції вченого в стінах його дітища – Дніпропетровського історичного музею.
Близько до серії, присвяченої видатним особистостям, стоїть монетна серія «Знамениті роди України». У музейній колекції зберігаються монети «Родина Симиренків» та «Родина Терещенків».
Багато видатних людей, чиї імена закарбовані на пам’ятних монетах України, творили не лише українську, а й світову культуру, науку. У наш час глобалізації в найширшому сенсі цього слова особливо важливим є збереження самобутності кожного найменшого народу як умови виживання цілого світу. Щоб продовжити своє існування, світ просто приречений бути різноманітним, а від так він має навчитися спілкуватись. Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 2001 рік було проголошено «Роком діалогу між цивілізаціями під егідою ООН». Програма проведення цього року передбачала різноманітні культурні, освітні та соціальні заходи. За програмою ООН в Україні у 2000-2001 рр. було відкарбовано серію біметалевих монет «Пам’ятки давніх культур». Вони виготовлені з золота та срібла. Вся серія представлена у музейній збірці. Монети «Палеоліт», «Трипілля», «Ольвія», «Скіфія», «Київська Русь» містять зображення відповідних пам’яток матеріальної культури, а також загальну для всієї серії композицію з символічним колесом історії, яке примушує одну історичну епоху змінювати іншу.
Найважливіше значення в діалозі культур мають духовні надбання народу. Серія пам’ятних монет «Духовні скарби України» – одна з найцікавіших. Вона була започаткована 1996 року з метою сприяння відродженню видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини Руси-України ХІ-ХVІІІ ст. Згодом рамки серії були розширені, і до числа духовних скарбів були зараховані не тільки шедеври архітектури, але й давні писемні пам’ятки, окремі літературні твори пізніших часів, велична постать Тараса Шевченка і його творчість в цілому, навіть окремі пам’ятки давніх культур. А архітектурні перлини були виокремлені в серію «Пам’ятники архітектури України».
Художнє вирішення монет серії «Духовні скарби» продиктоване масштабом заявленої теми. Воно являє нам натхненну роботу художників, що з успіхом втілюють у матеріальній мініатюрі високі злети людського духу. Тисячоліттю спорудження першого кам’яного храму православної Русі, Десятинної церкви, присвячена перша монета серії. На монеті зображено контури Десятинної церкви за реконструкцією проф. Ю.С. Асеєва. Зруйнований храм ніби постає перед нами, але не як важка кам’яна будівля, а як уявний образ. Для створення враження того, що споруди в дійсності не існує, її контури подані дзеркальними лініями на матовому тлі і начебто виростають на реально існуючому фундаменті, а рельєф поступово проявляється знизу вгору. На протилежність не матеріальному, майже примарному образу Десятинної церкви Києво-Печерська Лавра постає на монетній мініатюрі як насичена, повнокровна барокова картинка (монета «Києво-Печерська Лавра»). Урочистості й пишності зображенням додає і сам метал, з якого виготовлена монета, – золото. На аверсі розміщені зображення Троїцької надбрамної церкви Лаврського ансамблю та фрагмент головної Лаврської дзвіниці. На реверсі – насичена пишна композиція, у верхній частині якої розміщені фрагменти розписів Троїцької надбрамної церкви: Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий. Під ними зображена Божа Мати. Всі образи розміщені на хмарах. Внизу композицію об’єднує панорама Лаври, в основу якої покладена гравюра роботи Л. Тарасевича з книги «Патерик Печерський» (1702 р.). Духовними скарбами, що відображені на пам’ятних монетах України, і які присутні у музейній збірці, названі також Спаський Собор у Чернігові, Софія Київська та головна її мозаїка із зображенням Богоматері Оранти (монета «Оранта»), Успенський собор Києво-Печерської Лаври, Михайлівський золотоверхий собор, а також видатні писемні пам’ятки – Київський Псалтир (1397 р.), «Енеїда» І.П. Котляревського. Одним з найбільших духовних скарбів народу України є творчість Т.Г. Шевченка. До 190-річчя українського генія вийшла в рамках серії монета «Не вмирає душа наша, не вмирає воля». На монеті портрет Шевченка ніби окрилений. Ці духовні крила поета – його твори, його «діти». Композиція на реверсі справді нагадує крила, утворені постатями шевченкових літературних героїв на фоні дерев, що оточили митця. Безумовним скарбом (і не лише духовним) є неперевершений шедевр еллінсько-скіфського мистецтва – золота пектораль ІV ст. до н.е. із кургану «Товста Могила» на Дніпропетровщині. На пам’ятній монеті зображена місяцеподібна триярусна прикраса скіфського царя, у якій, за словами Б.М. Мозолевського, відбилася «висока душа цілого народу».
Музей зберігає також ряд монет серії «Пам’ятники архітектури України» – «Кирилівська церква», «Золоті Ворота», «Ханський палац у Бахчисараї», «Ластівчине гніздо», «Монастир Субр Хач». Представлені монетами музейної колекції також серії «Східний календар», «Вищі навчальні заклади України», «На межі тисячоліть», «Обрядові свята України», «Найменша золота монета», «Літаки України», «Спорт», «Старовинні міста України», «Флора і фауна», «Народні промисли й ремесла», «2000-ліття Різдва Христового».
Пам’ятні монети України викликають неабиякий інтерес у вітчизняних і зарубіжних нумізматів, істориків, колекціонерів. Найсучасніші технології карбування, висока якість та художня вартість українських пам’ятних монет дозволяють їм займати гідне місце на світовому нумізматичному ринку. Національний банк України запрошується до участі у міжнародних монетних конвенціях, міжнародних нумізматичних виставках. 2000 року інформацію про Монетний двір НБУ та його продукцію було вміщено у «Паспорт монетних дворів світу», який щороку випускає АНА – Американська нумізматична асоціація, одна з найстаріших у світі. Це видання репрезентує лише ті двори світу, попит на продукцію яких є значним і постійно зростає. Інформація про пам’ятні монети України надається до авторитетних нумізматичних каталогів Г. Шьона (Німеччина) і Ч. Краузе (США). Українські монети беруть участь у міжнародних нумізматичних конкурсах. У 2001 році щорічна експертна рада міжнародного конкурсу «Монета року», до якої входять керівники провідних монетних дворів світу, відомі гравери, представники нумізматичних асоціацій, дилери, працівники центральних банків країн різних континентів, незалежні експерти (рада розглядає тисячі монет і обирає найкращі в десятьох номінаціях), визнала кращою монетою в номінації «Найнатхненніша монета» українську срібну монету «Різдво Христове». Художником і скульптором монети є Роман Чайковський. На монеті відтворена засобами монетної пластики Біблійна розповідь про народження Ісуса Христа. У 2007 році відбувся перший міжнародний професійний конкурс на кращу монету країн СНД і Балтії «Монетне сузір’я», організований російським видавництвом «Уотер Марк». Українська золота монета «Нестор-літописець» (спільно з білоруською «Сокіл-сапсан») стала переможницею в номінації «Золота монета року». Конкурс «Монетне сузір’я» має високий статус, до складу журі конкурсу входять представники Державного Ермітажу, Державного Історичного музею (Росія), Британського музею (Велика Британія), Віденського музею історії та мистецтв (Австрія), Національного музею мистецтв імені Чюрльоніса (Литва), Даугавпілського краєзнавчого і художнього музею (Латвія); фахівці з Вірменії, Білорусі, Німеччини, Італії, Придністров’я, Франції; працівники комерційних банків та представники ЗМІ. За підсумками конкурсу у 2008 році українська монета «Чиста вода – джерело життя» здобула перемогу в номінації «Унікальне ідейне вирішення». В самій Україні, починаючи з 2006 року, Національний банк започаткував проведення конкурсу «Краща монета року України». Переможницями в різних номінаціях за цей час стали монети «Сорочинський ярмарок», «Водохреще», «Чумацький шлях», «Голодомор – геноцид українського народу», «Хрещення Київської Русі», «Тисячоліття монетного карбування у Києві», «Ластівчине гніздо».
Висока художня цінність та інформаційна змістовність українських пам’ятних монет робить їх прикрасою музейного нумізматичного зібрання.
Бібліографічні посилання
- Дніпропетровський історичний музей. – Арх-617.
- Загреба М. Монети України, 1992 – 2007: Каталог. – 3-тє вид., допов. – К.: Логос, 2007.
- Зварич В., Шуст Р. Нумізматика. Довідник. – Тернопіль – Львів, 1998.
- Енциклопедія банківської справи України. – К.: Молодь, Ін Юре, 2001.
- Чайковський Роман. Монета як пізнавально-мистецький феномен. // http://www.chaikovsky.com.ua
Автор: Степаненко Н.О. – с.н.с. ДІМ
