Писанки – цінний і дуже давній вид народної творчості. Писанкові орнаменти збереглися з глибокої давнини [1], це загальнопоширені знаки сонячного культу. Стефанія Гвоздевич та інші дослідники вважають, що значення писанок подвійне:
- значення самого яйця, яке носить в собі зародок півня (сонячного птаха);
- значення орнаментів-символів, якими вкрита писанка [2] .
Щодо особливостей орнаменту, саме вони пояснюють важливе обрядове та ритуальне значення писанок, їх місце і першочергову роль у великодніх святкуваннях.
У Дніпропетровському історичному музеї зберігається колекція писанок та мальованок у кількості 190 од.
Писанка – це яйце (або яєчна шкаралупа), розписане за допомогою воскової техніки. Одна з писанок, що належить до музейної колекції обплетена мереживом, що зображує хрести і прикрашена двома намистинами. Писанок всього 82 од.
Мальованки являють собою муляжі яєць, розфарбовані за допомогою пензля та фарб. Нараховують 108 екземплярів. На жаль, в нашому музеї відсутні вироби інших технік прикрашення яєць (крашанка, драпошка, крапанка, накладанка).
Дніпропетровський історичний музей не може похвалитися повнотою своєї колекції ні в регіональному, ні в хронологічному відношеннях. Регіонально колекція розподіляється таким чином. Предмети старого фонду нашого музею, придбані до 1931 року, відносяться до Катеринославської та Полтавської губерній. Післявоєнні писанки та мальованки надійшли до музею з Петриківки Дніпропетровської області, Полтавської області, Івано-Франківської області, тобто: Наддніпрянщина та Покуття й Гуцульщина. Що стосується хронології формування самої колекції і віку предметів, слід окреслити такі рамки – кінець ХІХ-початок XX ст., 2002 рік.
Початок створення колекції пов’язаний із збиральницькою діяльністю Д.І.Яворницького, який очолив музей у 1902 р. Про це свідчать записи в “Книге для записи поступивших в музей предметов 1902-1916 г.г.” (науковий архів ДІМу, справи 2, опис 1). За 14 років музей придбав біля 100 писанок (№ запису 194, 201, 489, 786, 799, 800, 2026-2056, 2062). Це в основному писанки Катеринославського та Олександрівського повітів Катеринославської губернії та Миргородського повіту Полтавської губ.
Про колекцію писанок згадується в Каталозі Катеринославського обласного музею ім. .О.М.Поля (1905 р.). У ХІІ відділі розділу “Етнографія” описана колекція писанок Катеринославського краю, що налічує 228 од. [3]. Цей опис повторюється у каталозі Катеринославського музею, 1910 року видання [4]. Відомості про подальший етап формування колекції відсутні, тому що документація музею понесла значні втрати в роки Великої Вітчизняної війни під час окупації в 1941-1943 рр.
Записи про надходження писанок до музею відновлюються в 1948 році. Але чіткої картини постійного збору колекції, як це було за часів Д.І.Яворницького, не існує. Колекція поповнюється місцевими матеріалами та відповідними предметами з західних регіонів України фрагментарно.
За даними інвентарних книг 1948 року відомо, що в фондах зберігаються писанки, придбані в Катеринославі до 1931 року за 5 карбованців кожна. Більша частина цих предметів описана 10 листопада 1951 року. В наявному стані в колекції існують 18 писанок. (Э-1248, Э-1270,Э-1273,Э-1275, Э-1278, Э-1280, Э-1281, Э-1282, Э-1283, Э-1284, Э-1209, Э-1291, Э-1240). Ці писанки двохкольорні, витримані в теплих тонах жовто-червоно-коричневих кольорах. Розпис накладено на біле поле. Восьмиквітка (символ сонця), клинці (сповнення бажання), рослинний малюнок, ромби.
Новий запис зроблено в 1988 році, за даними якого до музею надходять 22 писанки з колекції музею Скаржинської Е.Н. (1959 рік, м.Полтава). Їх можна розподілити на три групи. Перша частина (7 писанок – Ет-3323, 3322, 3334, 3328, 3315, 3316, 3327) чимось нагадують писанки з Катеринослава, зібрані Д.І.Яворницьким. Вони двохкольорні. Малюнок зображує коло з крапками (сонце з зірками на небі), восьмикінцеву розетку, стилізовані квіти, ялинку. Друга складається з 9 писанок, заповнених орнаментом західних районів України. Для цього регіону характерний дрібний, чіткий, геометричний малюнок з зображенням решета (символ розподілу добра і зла), драбинки (пошуків кращого життя), безкінечника (відповідника злу). Писанки виконані в коричнево-червоно-жовтих тонах на темному фоні. Третя група має рослинно-геометричний орнамент на чорному та коричневому фоні. Вона нараховує 6 писанок.
В 1998 році в художньому салоні спілки народних майстрів Покуття (м.Коломия; Івано-Франківська обл.) були придбані для музею 22 писанки, що відтворюють народні традиції жителів Синятинського району та с.Чорний потік (Покуття), а також с.Космач Косівського району (Гуцульщина). Писанки зареєстровано в музеї за номерами Ет-4040 – Ет-4061. Вони поділяються на три групи. Писанки Косівського району, 12 одиниць, несуть на собі дрібний, майстерно виписаний орнамент Гуцульщини. Тепла гама кольорів, геометричний малюнок (безкінечник, ромб, крапки, решето) з додаванням зображення тварин оленя (символа довгого життя і заможності); риби (символа здоров’я в християнстві), птахів (передвісників весни). 5 писанок виготовлено в с.Чорний потік. Вони безпосередньо відносяться до Великодня. Про це свідчить напис поряд з геометричним орнаментом. Малюнок однієї писанки відходить від прийнятих в писанкарстві мотивів, Орнамент вкриває одну частину писанки, а на другій зображено рушник, хрест, свічка, квіти. Третя група писанок (5 екземплярів) представники Покутського писанкарства Синятинського району. Коричнево-червоно-жовті кольори зображують восьмикінечну зірку, ялинку, решето, крапки, хрести (християнський символ чотирьох сторін світу).
У 1992 році колекція музею поповнилась писанками з Синельниківського району Дніпропетровської області (20 од.). Автор Савченко Надія Євгенівна, виготовила їх у 80-х роках XX ст. Для їх створення використані писанкарські традиції нашого регіону. По коричневому та темно-зеленому фоні рослинний орнамент, клинці, зірки, розетки. 1996 рік збагатив фонди музею ще на чотири писанки. Вони були передані учасницями Всеукраїнського дитячо-юнацького фестивалю традиційних народних художніх промислів, що відбувся у Дніпропетровську. На першій намальовано святі хрести, друга несе рослинний орнамент, третя зображує лелеку, четверта – церковні купола в квітах, остання виконана гуашшю.
Відомий автор, майстер петриківського розпису Панко Федір Савович продав в 1972 році колекцію мальованок (100 од.). Вони внесені в інвентарні книги за номерами Зт-16б по Зт-265. Зроблені з дерева з нанесеним темперою малюнком в різноманітних кольорах, б мальованок виконано підлаковим розписом. Мальованки Федора Савовича – це розмаїття природи рідного краю. Виконані при використанні райдужного спектру кольорів вони зображують рослинний (в основному квітковий, ягідний) та тваринний (тварини, птиці, комахи) світ.
Три мальованки поповнили колекцію музею у вересні 1981 року (От-2085/1-2; 9т-2080). Вони були передані на семінарі директорів музеїв України директором Музею народного мистецтва Гуцульщини (м.Коломия, Івано-Франківська обл.) .директору Дніпропетровського історичного музею Ватченко Г.Ф. Вони являють собою дерев’яну основу на підставках з підлаковим розписом (крутороги, розетки, крапки, зірки, безкінечник).
В 1996 році в музеї були зареєстровані чотири мальованки від автора Колесник Т.М. (Х-3093, Х-3094, Х-3095, Х-3096). Виготовлені з дерева з плоскою основою, розбірні, порожнисті. Малюнок виконано аніліновою фарбою в теплих тонах. На них птахи, півень поєднуються з квітами. Одна з мальованок зображує зимовий пейзаж (Х-3096). Мальованки мають розмір: довжина – 9 см , ширина – 9см, висота -15 см.
В січні 2002 року музей разом з численними предметами з петриківським розписом придбав дві мальованки на підставках. Перша зображує сцени з козацького життя, підлаковий розпис, її розміри в висоту 29 см ширина 17 см. Автор Білозерова О.М. На другій розміщені букети, підлаковий розпис. Автор Рибак Н.М. Розмір: висота – 22 см, ширина – 17,5 см.
Якби наш народ не створив нічого іншого, окрім писанок, то і цього було б досить, аби зайняти почесне місце в пантеоні цивілізованих націй. Мав рацію Тарас Шевченко, коли порівнював красу села з писанкою: “Село на нашій Україні – Неначе писанка – село”.
Бібліографічні примітки:
- Воропай 0. Звичаї нашого народу. – Київ: Оберег, 1993. -С.259.
- Гвоздевич С. Унікальна колекція писанок музею етнографії та художнього промислу //Народознавчі зошити,1997. -№ 3. -С.205.
- Каталог Екатеринославского областного музея им. А.Н.Поля. – Екатеринослав: Типография Губернского Земства, 1905.-С.269-271
- Каталог Екатеринославского областного музея им. А.Н.Поля. – Екатеринослав: Типография Губернского Правлення, 1910. -С.391-393.
Автор: Алексюнас О.М. – с.н.с. ДІМ
