В архіві академіка Дмитра Івановича Яворницького, фонд № 10 Дніпропетровського історичного музею, зберігаються листи родичів вченого.
Усі ці листи можна умовно поділити на декілька груп:
1) листи від членів сім’ї Д. І. Яворницького, близьких родичів — 74. Це листи батька Івана Якимовича, матері Ганни Матвіївни, листи сестри Аграфени та її чоловіка Пономарьова Івана; листи племінниць — Ганни, Олександри, Тетяни, а також листи дружини Дмитра Івановича — Серафими Дмитрівни.
2) Листи родичів Д. І. Яворницького з боку матері — 5. Це лист дяді — Миколи Матвійовича Тєрновського та листи двоюрідного брата Дмитра Івановича — Миколи Миколайовича Тєрновського.
3) Листи родичів Д. І. Яворницького з боку батька — 21. Це листи двоюрідного брата Дмитра Івановича Еварницького Григорія Якимовича і його дружини Устини, лист двоюрідної племінниці — Пелагеї, а також листи Еварницьких Михайла Якимовича та Тихона Михайловича, ступінь родинного зв’язку котрого за листами встановити неможливо.
Дослідження всіх груп листів дало можливість встановити, що Дмитро Іванович весь час намагався підтримувати зв’язок зі своїми родичами (високо цінуючи ці зв’язки). Виходячи з того, що майже усі його родичі постійно перебували у скрутному матеріальному становищі, Дмитро Іванович протягом всього свого життя здійснював посильну допомогу, відгукуючись на кожне прохання: чи то вислати грошей, чи то влаштуватися на будь-яку роботу.
Аналіз 1 групи джерел дав можливість встановити такі відомості: Дмитро Іванович відвідав своїх родичів (матір, сестру, племінників) на початку осені 1897 року у селі Сороковці. Мабуть, це була остання їх зустріч, бо більше відомостей про їх зустрічі не знайдено. Мати Д. І. Яворницького — Ганна Матвіївна, після смерті Івана Якимовича, її чоловіка, через деякий час переїхала жити до дочки і зятя у Сороківку, потім, після смерті зятя (у 1897 р.), вони з дочкою жили в слободі Береки села Олексіївка, а після смерті Груші в 1905 р., вона живе у сім’ї старшої онучки Ганни у Влезках.
Останні роки її життя пройшли у Межирічі в родині молодшої онучки Тетяни Коломієць.
Листи Ганни Матвіївни вирізняються особливою теплотою і любов’ю. У кожному з них вона бажає сину здоров’я та успіхів. «Господи, пошли ему счастья и долю!» 1.
Померла Ганна Матвіївна у червні 1916 року і була похована в Межирічі. Дмитро Іванович не зміг провести матір в останню путь, тому що не одержав надіслану йому телеграму. «Очень скорблю и сожалею, что моя телеграмма не попала Вам в руки и Вы не могли свою дорогую Матушку опустить В могилу»2, — пише молодша племінниця Д. Яворницькогв
Тетяна Коломієць, яка поховала Ганну Матвіївну, віддала їй останнє вшанування і доглядала за її могилою.
Сестра Дмитра Івановича — Аграфена (Груша) була одружена з Пономарьовим Іваном.
З листів видно, що він людина освічена, був священиком і мав свій прихід в Сороківці. Пономарьов з великою симпатією ставився до Яворницького, високо цінував його працю, розумів важливість цієї праці для майбутнього науки. «При жизни твоей не так будут (оценены) труды твои, а по смерти они оценятся… А на том свете тебя встренут хлопці-запорожці, добрі молодці и скажут: «Спасыбі тобі брате Яворницький, що ты нас и нашу славу спомныв и кныгы запысав, щоб про нас дити зналы як мы за св(яту) виру кров пролывалы. За це саме мы тебе в царство Божие проведем так, що чортові рогатому твоей души и понюхати не дамо, бо він тобі на билим світі на (солыв). А ты, братику, у наш обычай вдався, плюнув на все, а чорту рогатому в рукы не дався»3.
У родині сестри було четверо дітей (племінників Дмитра Івановича) — Ганна, Олександра, Тетяна та Борис. Всі діти, крім Олександри, одержали освіту. Вони багато читали, добре вчились. Ганну В родині навіть називали «дядюшкой Эварницким» 4, а Тетяна малювала олійними фарбами, грала на піаніно. У майбутньому вони обидві стали вчительками. Борис вчився в семінарії, воював на фронті В 1 світову війну, був поранений.
Цікавий той факт, що у всіх племінниць чоловіки були духовними особами. Привертають до себе увагу листи Тетяни Коломієць. З Дмитром Івановичем їх поєднувало довге листування. Останній лист датовано — 9 грудня 1930 року. Варто зазначити, що поєднували їх не тільки родинні зв’язки, а й ділові відносини. Тетяна, за проханням Яворницького, збирала й надсилала йому етнографічний матеріал: пісні, цікаві прізвиська односельців.
Вона мала трьох дітей. Нащадки її живуть в Прибалтиці.
Друга група листів від родичів з боку матері вченого — Ганни Матвіївни.
З листів видно, що в Ганни Матвіївни був брат Микола Матвійович Терновський, який жив у Києві. Його син, Микола Миколайович, студент-філолог (університет поки що встановити не вдалось — Київський чи Московський), завдяки сприянню Яворницького, з травня по вересень 1904 р. проходив в Катеринославі архівні заняття. Листи Миколи Миколайовича, а він доводиться Дмитру Івановичу двоюрідним братом, цікаві своєю інформацією. Напевно, за пропозицією
Яворницького, студент займається пошуком матеріалів з історії запорізького козацтва. Ним знайдено багато цінних документів, один з яких дає можливість уточнити дату смерті дикого попа Кирила Тарловського.
Третя група листів від родичів з боку батька Яворницького — Івана Якимовича. Дослідження та аналіз листів Еварницького Григорія Якимовича, його дружини Устини та їх дочки Пелагеї дали можливість встановити той факт, що Григорій Якимович доводиться Дмитру Івановичу двоюрідним братом. Отже, маємо підставу припустити, що у батька Яворницького був брат Яким Якимович, про якого, на жаль, у листах родичів немає ніяких відомостей.
З листів Григорія Якимовича довідаємось, що він був поштовим працівником. У нього було троє дітей.
Шкода, що з тих листів, що ми маємо, не вдалося встановити, ким доводиться Яворницькому Михайло Якимович Еварницький — дядьком чи двоюрідним братом? Тільки враховуючи роки, можна висловити припущення, що він був двоюрідним братом.
Взагалі, дослідження та аналіз листів родичів Дмитра Івановича Яворницького дають можливість скласти генеалогічне дерево родини Яворницьких, розкрити невідомі до цього часу факти з життя та діяльності родичів Дмитра Івановича.
Відомо, що в Прибалтиці живуть нащадки Д. Яворницького і наше завдання — знайти їх адреси і, можливо, це дасть нам змогу не тільки дізнатися про щось нове з життя та діяльності вченого, а й посприяє у відшукуванні цікавих експонатів для музею.
ПРИМІТКИ:
1. Коломієць Т. І. Лист від 5.2.1915 іР. ДІМ, (КП-75338, арх-15131.
2. Коломієць Т. І. Лист від 26.06.19(16 ю. ДІМ, КП-75346, аірх-15139.
3. Пономарьов І. Лист від 9.09.1894 р. ДІМ, КП-8І2949,арх-18845.
4. Пономарева Г. Лист від 15.11.1895 р. ДІМ, КП-82945, арх-18841.
Автор: Тимофеєва І. М. – н.с. меморіального будинку-музею Д. І. Яворницького
Джерело: З минувшини Подніпров’я. – Дніпропетровськ: “Дніпро”, 1995. – 177 с.
