1. Однією з головних ознак нашого часу є відродження національної свідомості народу України, У зв’язку з цим серед широкої громадськості і науковців значно зріс інтерес до проблем розвитку геральдики, історії національної української символіки. За останні кілька років в наукових і популярних періодичних виданнях з’явилась ціла низка статей, повідомлень з різних аспектів генези української символіки, вийшла з друку узагальнююча монографія В. Сергійчука. Але багато проблем в цій області знання залишаються дискусійними. І чим більше вводиться в обіг різноманітних матеріалів, тим ближче ми підходимо до розгадки тайн геральдики.
2. Однак треба відзначити, що у виданих нещодавно працях з питань геральдики майже немає посилань на книги і статті Д. І. Яворницького. На наш погляд, це не є правомірним, бо, як відомо, науково-історичний метод вченого характеризується як комплексний, тобто Яворницький у своїх дослідженнях використовував надбання різних історичних і допоміжних дисциплін, різноманітну джерельну базу. Безперечно, що в науковій спадщині Дмитра Івановича чимале місце відведене матеріалам геральдичного характеру.
3. Найбільшу увагу приділяв вчений питанням розвитку символіки часів запорозького козацтва. Вже в першій своїй великій праці «Запорожье в остатках старины и преданиях народа» (Спб., 1888) Яворницький описує 6 козацьких корогв, які зберігались в козацьких церквах на Нікопольщині (в селах Шолохове й Покровське), запорозьку печатку (козак з мушкетом через плече), причому, вчений називає її «національною малоросійською печаткою». Особливої уваги заслуговує зроблений Д. І. Яворницький опис дворянського герба, який був наданий разом з дворянським званням кошовому отаману Осипу Михайловичу Гладкому за виведення запорожців з-за Дунаю у 1828 р.
4. Спеціальна стаття про символіку запорозьких козаків, яка була спочатку надрукована в журналі «Исторический вестник» (1889, № 10), а потім у скороченому вигляді увійшла складовою частиною в «Историю запорожских козаков», мала назву «Где девались запорожские войсковые клейноды». В цій статті описані бачені Д. І. Яворницький військові клейноди: бунчуки, булави, пірначі, корогви, прапори, значки, печатки, гармати та інші. Особливо докладно описаний запорозький прапор 1763 р. який Д. І. Яворницький знайшов у Ермітажі. На ньому був зображений корабель (галера) з фігурами запорожців. Опис деяких запорозьких військових клейнодів вміщений також у книзі «Две поездки в Запорожскую Сечь Яценка-Зеленского монаха Полтавского монастыря в 1750—1751» (Катеринослав, 1915). У статті «Первый Екатеринославский губернатор» («Исторический вестник», 1887, № 6) Д. І. Яворницький приводить опис герба роду Синельникових, а в книзі «История села Фалеевки-Садовой» вміщені геральдичні матеріали щодо герба роду Комстадіусів.
5. Але, мабуть, найбільший інтерес Д. І. Яворницького до геральдики й символіки знайшов своє відтворення в музейних колекціях, зібраних ним самим і його помічниками, учнями, співробітниками музею. В колекції запорозьких козацьких старожитностей, яка збереглася з часів Д. І. Яворницького, є речі, документи, ілюстративні матеріали, які дозволяють прослідкувати певні етапи в розвитку козацької символіки й історії геральдики нашого краю. В колекцію входять: шабля з зображенням перехрещених булави і пірнача (XVII ст.), печатка Самарської паланки XVIII ст. з перехрещеними шаблями й списом, кілька грамот та інших документів з відбитками печатки (козак з мушкетом через плече), літографія з зображенням запорозьких печаток XVIII ст., корогва з шестикутними зірками і півмісяцем і т. ін. На багатьох актових джерелах, зібраних Д. І. Яворницький, зображені герби міст Катеринославської губернії XIX— поч. XX ст. Найбільшу увагу привертає колекція літографій і малюнків дворянських гербів XIX ст. (герби Поля, Малами, Мазепи, Богацьких, Леонтьева, Синельникова — всього 26 одиниць), на яких є написи, зроблені рукою Д. І. Яворницького. Ця колекція ще чекає своїх дослідників.
6. Підводячи підсумки, слід зазначити, що творчій манері Д. І. Яворницького притаманне використання в історичних студіях матеріалів геральдичного характеру в суто утилітарному плані. Як «геральдист» він не виходить за межі зовнішньої критики і відображення соціальних функцій джерел геральдичного походження. Поза його інтересами лишається тлумачення символічних ознак та інших теоретичних питань геральдики. Також ми не знайшли в його працях спроб підвести висновки відносно загальної української символіки. Але справляє велике враження професійна майстерність вченого, який в творах, присвячених конкретно-історичиим сюжетам, вкрапляє «геральдичні факти», узяті із різноманітних джерел, не порушуючи при цьому логіки і композиції змісту дослідження.
Автор: Бекетова В.М. – заст. дир. ДІМ з наукових питань
Джерело: Вчений-подвижник: Життєвий шлях та літературна спадщина відомого на Придніпров’ї археолога, історіографа, краєзнавця та етнографа Д.І.Яворницького. (Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 135-річчю з дня народження вченого). Дніпропетровськ, 1991. – 78 с.
