Особливості джерельної бази праці Д.І. Яворницького «Історія запорозьких козаків»

  1. Специфіка джерельної бази праці Д. І. Яворницького тісно пов’язана з особливостями основної творчої мети ав­тора, структурою роботи, а також з умовами, в яких ство­рювалася «Історія запорізьких козаків» (далі — ІЗК). Як відомо, перші два томи її були написані під час фактичного заслання Яворницького в Середню Азію, де він не мав мож­ливості безпосередньо працювати над джерелами, суттєво обмежено було і коло літератури, але ці обставини не впли­нули на якісні особливості дослідження. З іншого боку, переважна більшість джерел використана в першому томі ІЗК (1892 р.), оскільки він, за визначенням І. Сварника, «своєрідна енциклопедія побуту козацтва», тут висвітлені питання історії та розміщення Січей, особливості організації влади та судочинства, устрою Війська Запорозького, ремесла, побут, заняття козацтва, природні умови, кордони володінь, церковний устрій, рівень освіти тощо. Фундаментально ці проблеми висвітлювалися у вітчизняній історіографії прак­тично вперше, тому Д. І. Яворницький використав у першо­му томі максимальну кількість джерел і літератури, що були йому доступні (за підрахунками І. Сварника — 170 позицій). Другий і третій томи присвячені висвітленню історії козацт­ва з кінця XV ст. по 1734 р., і автору не було потреби суттєво розширювати коло джерел, воно звужувалося про­порційно і паралельно хронології (в 3-му томі Д. І. Яворницький опирався переважно на документи міністерства внутрішніх справ, «Акти Юго-Западной России», літописи Величка та Самовидця, деякі польські хроніки).
  2. Структуру джерельної бази ІЗК можна визнати традиційною,її складають архівні джерела з фондів імператор­ської публічної бібліотеки, московського відділення архіву Головного штабу, міністерства внутрішніх справ, Малоро­сійської колегії при Харківському університеті (особливо активно в 2- і 3-му томах використані документи малоро­сійських справ за 80-тї роки XVII ст.); широко автор кори­стується опублікованими джерелами у складі таких автори­тетних збірок, як «Акти ЮЗР», «Памятники, изданные временной комиссией для разбора древних актов», «Акты, изданнне археографической зкспедицией», «Volumina Legum» Значну увагу привертає Д. І. Яворницький нарративним джерелам, широко використовуючи літописи Самовидця, Гр. Грабянки, С. Величка, щоденники Е. Лясоти (викори­стане практично все, що стосується запорозьких козаків), Г. Боплана, X. Манштейна, хроніки Бєльського, Пясецького, записки Гейденштейна, епістолярну спадщину Ст. Жолкевського, український літопис Срезневського, а також літописи по Іпатійовському, Ніконовському списках, Хмельницький літопис, Літописну збірку Бєлозєрського та ін.
  3. Д. І. Яворницький, крім спеціальних робіт, присвя­чених історії запорозького козацтва (відомі праці С. Ми­тецького, А. Скальковського, Г. Міллера, свої власні твори), широко використовує екскурси в козацьку тематику з дос­ліджень М. Костомарова, С. Соловйова, Д. Бантиша-Каменського, В. Антоновича, Н. Маркевича, П. Куліша та ін. З історії релігійної справи на Січі неодноразово посилається на твори Феодосія — історика Самарського Пустельно-Миколаївського монастиря.
  4. Автором використано солідну бібліографію з історії військового мистецтва (В. Кребса, М. Іваніна, К. Зеделлера та ін.), географічно-етнографїчну та тюркологічну літера­туру, особливо при характеристиці походження, побуту та звичаїв українського козацтва, особливостей його етносу, відносин з татарами тощо.
  5. Привертає на себе увагу значна кількість статей в часописах, на які посилається історик; тут ми спостерігаємо «Киевскую старину», «Журнал министерства народного просвещения», «Вестник Европы», «Записки Одесского общества истории и древностей» та ін.: посилається автор і на газетні публікації, зокрема на «Екатеринославские губернские ведомости», «Кубанские областные ведомости» тощо.
  6. Широко використані Д. І. Яворницький історико-статистичні дослідження С. Штукенберга, «Материалы для статистики Российской империи», статистичні розвідки по окремим губерніям та регіонам. Взагалі, довідковий матеріал, словники, енциклопедичні видання посідають значне місце у джерельній базі досліджень Д. І. Яворницького. Таким чином, джерельна база ІЗК відрізняється широ­тою і різноманіттям у типологічному відношенні викори­станих документів, її структура в цілому відповідає основній меті автора та архітектоніці роботи, що дозволило Д. І. Яворницькому досягти значних наукових успіхів у розробці теми.

Автор: Виноградов Г.М. – к.і.н. ДНУ

Джерело: Вчений-подвижник: Життєвий шлях та літературна спадщина відомого на Придніпров’ї археолога, історіографа, краєзнав­ця та етнографа Д.І.Яворницького. (Матеріали науково-практич­ної конференції, присвяченої 135-річчю з дня народження вченого). Дніпропетровськ, 1991. – 78 с.