Представлено напрямки формування тематичної колекції музею у царині сучасного об’єктивного підходу щодо історії місцевого самоврядування.
У планах комплектування зібрання Дніпропетровського історичного музею імені Д.І. Яворницького (ДІМ) теми щодо діяльності органів державної влади, роботи радянських установ, суспільно-політичних організацій завжди займали одне з пріоритетних місць і знаходили відображення у експозиції. Природно, що до музею передавалися експонати, пов’язані з роботою органів місцевого самоврядування: матеріали з архіву Коша Війська Запорізького, раритетні видання і документи з положеннями щодо міської та земської реформ другої половини XIX ст., а також Рад депутатів трудящих та народних депутатів. Музей комплектував і продовжує збирати матеріали щодо проведення виборів до місцевих органів влади та їх діяльності (передвиборчі плакати, виборчі бюлетені, екземпляри періодичних видань), особисті речі депутатів (фотографії, депутатські посвідчення, значки, документи щодо професійної та громадської діяльності, нагороди тощо). Зібрані документальні пам’ятки, фотографічні, речові матеріали дозволили музейними засобами відтворити етапи, мережу органів самоврядування, головні події, характерні напрямки їх діяльності, персонологічні аспекти у розвитку самоврядування нашого краю. Протягом багатьох років досвідчені співробітники музею В. Лазебник, Л. Маркова, В. Сацута, Т. Цимлякова проводять науково-дослідну евристичну роботу, яка стосується життєдіяльності представників місцевого самоврядування XIX-XX ст. Останнім часом було опубліковано чимало матеріалів, які безпосередньо розповідають про діяльність напівзабутих особистостей у сфері місцевого самоврядування краю: М.Б. Герсеванова – другого голову Катеринославської губернської земської управи (1867-1869 рр.), який працював у складний період становлення земських установ [1]; В.Д. Олега – фахівця Губфінвідділу, що входив до складу Катеринославського губвиконкому на початку 1920-х рр. [2]; діяльність працівників місцевого самоврядування, а саме – голів міської ради, за період з 1927 року по 1941-й рік – Ф.Ф. Рязанова, Г.Ю. Богданову, П.Д. Сорокіна, С. Михайлова, М.В. Голубенка, П. Бєляєва, Б.Л. Мірошниченка [3]; П.А. Найденова – голову Дніпропетровського облвиконкому, М.О. Щелокова – голову міськвиконкому, на долю яких випала організація життя області і міста у часи Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. [4]. Ці публікації значно допомогли сформувати напрямки пошуку матеріалів і розкрити багато невідомих сторінок з історії краю.
Отже, починаючи працювати над створенням Музею історії і розвитку самоврядування краю, співробітникам відділу було зрозуміло, що існує певна основа колекції матеріалів з історії місцевого самоврядування, які необхідно виявити, проаналізувати, систематизувати і класифікувати у відповідності до концептуальної моделі [5].
Враховуючи, що формування предметної основи експозиції є одним з пріоритетних видів музейної діяльності, було розроблено методику і організацію пошуку і накопичення експонатів за схемою, яка є традиційною, але має певну тематичну специфіку: наукове осмислення теми, планування і збір базового матеріалу, пов’язаний з його музейним призначенням, і співпраця з представниками і ветеранами установ місцевого самоврядування нашої області.
Головна концептуальна ідея музею, що передбачає реконструювати багатогранну історію самоврядування краю з часів середньовіччя до сьогодення; основні завдання експозиції, які за науково-предметним принципом показу експонатів розкриватимуть проблемний характер означеної тематики, демонструватимуть становлення та динаміку розвитку органів місцевого самоврядування, а також висвітлюватимуть персонологічний аспект, обумовили такі теми збору колекції: 1) ХІ-ХУП ст. -формування на теренах краю форм місцевого самоврядування таких, як – віче, козацька рада; 2) XVIII – поч. XIX ст. – становлення загально-імперської системи самоврядування: дворянські збори, міські думи, сільські товариства; 3) 1864-1917 рр. – реформування міських дум, створення земств, місцевих рад селянських, робітничих та солдатських депутатів; 4) 1917-1922 рр. – закріплення влади більшовиків завдяки системі рад і комуністичних партійних органів державної влади; 5) 1922-1985 рр. – декларативне існування системи органів місцевого самоврядування – рад депутатів трудящих і рад народних депутатів, які були підзвітним елементом у вертикалі владних партійних структур; 6) 1985-1990 рр. – спроба надання радам реальної державної влади; 7) 1991-2009 рр. – становлення і робота системи місцевого самоврядування області за часів незалежності України. Згідно цього тематичного окреслення було визначено об’єкти й особливості щодо процесу збору матеріалів. Аналіз предметної основи експозиції показав, що незважаючи на досить значну наявність експонатів, для вдосконалення колекції необхідно плідно співпрацювати з об’єктами музейного дослідження: Дніпропетровською обласною радою; районними, сільськими, селищними, міськими радами; Інститутом Археології HAH України; Архівами України й Росії. Якісному збільшенню колекції сприяли співробітники виконавчого апарату і господарчого відділу Дніпропетровської обласної ради, завдяки яким до музею було передано цінні матеріали з сучасної тематики по таких напрямках: процес відновлення інституту місцевого самоврядування 1991-1992рр.; реформування місцевих рад народних депутатів та регіонального самоврядування: березень 1992 – 26 червня 1994 рр.; законодавчі зміни в організації місцевої влади 26 червня 1994 р. – 8 червня 1995 р.; місцеве самоврядування у конституційному процесі (8 червня 1995 р. – 28 червня 1996 р.); проекти закону «Про місцеве самоврядування» (від 28 червня 1996 р. – 12 червня 1997 р.); удосконалення законодавчої бази місцевої влади 1997-2000 рр.; розвиток місцевого самоврядування 2001-2008 рр.
Те, що ініціатором створення музею виступила Обласна рада, а також його місцезнаходження (приміщення Обласної ради), дозволило сформувати персональні комплекси діячів Дніпропетровського обласного виконавчого комітету радянської доби і нового покоління представників місцевого самоврядування: М.В. Пашова, П.К. Величка, В.Г. Бойка, Ю.П. Бабича, В.В. Богатиря, Є.В. Дубініна, Ю.Г. Вілкула.
Для більш ефективного результату у комплектуванні музейної колекції складено «Структуру інформаційних матеріалів для районних, сільських, селищних і міських рад обласного значення» і «Напрямки пошуку і збору матеріалів для створення Музею історії місцевого самоврядування Дніпропетровської області». Завдяки цьому з’явилися нові інформаційні джерела і поповнена предметна база музею. На сьогодні майже усі 22 райони області передали різноманітні матеріали: паспорти районів, списки працівників установ самоврядування (за радянський період 1917-1991рр., сучасний період 1991-2009 рр.), документальні джерела (рішення, протоколи засідань місцевих рад), примірники періодичних районних видань (газети, журнали, бюлетені), різноманітні фотографічні, документальні матеріали, речові джерела – елементи одягу (окуляри, сорочки, головні убори тощо), особисті речі депутатів, печатки виконкомів сільських рад, грамоти, кубки, сувеніри, щоденники, щотижневики, записні книжки, ручки, папки, портфелі, годинники тощо.
У формуванні матеріалів вагому практичну допомогу надав Інститут Археології HAH України стосовно першого розділу експозиції, у якому містяться джерела, що дають можливість переконатися у глибокому історичному корінні самоврядування нашого краю. Інститутом було передано 3144 предмети з розкопок 1970-1989 рр. поселення на Ігренсь-кому півострові, що є одним з унікальних явищ археологічного комплексу у гирлі Самари і взагалі являє собою практично безперервний культурний шар, датований різними періодами [6]. Вивчення археологічних пам’яток, пов’язаних з Ігренським поселенням, має значення для розуміння питань розвитку краю у контексті історії Київської Русі, де основним елементом самоврядування було віче або громадське самоврядування, суть якого визначалася виробничою та територіальною ознаками. Ці самоврядні традиції, як відомо, знайшли своє продовження і в козацьку добу (ХІV-ХVIII ст.). Запорозька Січ найдовше затримала стародавні вічеві інстинкти, найбільше виявила народний ідеал громадського, демократичного ладу і через те мала великий вплив на український народ та його історію.
Ще один напрямок збору матеріалів сформувався згідно потреби максимального використання різноманітних методів експозиційної побудови, характерної для музейного світу початку XXI століття: паралельно основній експозиції існує програма, яка діє на основі новітніх сучасних досягнень у галузі електронних засобів інформації, що надасть можливість одночасно з широким використанням традиційних музейних засобів, активно упроваджувати у музейну справу комп’ютерну техніку, надавши віртуальність музейній композиції. Для втілення цього музейного завдання було розроблено «Структуру електронної презентації щодо історії районного самоврядування Дніпропетровської області» з метою створення мультімедійними засобами інформативних матеріалів. У якості експерименту, на основі цієї структури, Царичанський район області представив повноцінні, професійно зроблені відео-матеріали. Завдяки комп’ютерній системи можна вже під час екскурсії ознайомитися з експонатами, що тимчасово не ввійшли до основних комплексів і переглянути інші матеріали для формування яких були підключені усі об’єкти музейного дослідження. Дніпропетровська обласна Рада передала відео-сюжети про події, пов’язані з активною роботою депутатів (останнього) V скликання; Нікопольський, Межівський райони, м. Тернівка – фільми про діяльність місцевих органів самоврядування. У теперішній час у процесі підготовки до демонстрації перебуває архівна кінохроніка (кінодокументи 1925-1980 рр., пов’язані з історією місцевого самоврядування Катеринославщини-Дніпропетровщини), що її знайдено під час наукового пошуку у Центральному державному кінофотофоноархіві України ім. Г.С. Пшеничного. У перспективі заплановано створити для відвідувачів своєрідний електронний довідник з історії і розвитку установ самоврядування усіх населених пунктів області.
Таким чином, на сьогодні процес комплектування має системний характер, але відносно деяких напрямків виникли і певні проблеми, вирішення яких пов’язано з об’єктивними фінансовими причинами на тлі історичних умов існування держав на пострадянському просторі. Мова йде про матеріали архівних установ Москви й Санкт-Петербургу, що стосуються загальноімперських органів самоврядування, а саме діяльності Катеринославського губернського земства 1866-1919 рр.: робота земських установ контролювалася й була підзвітна Міністерству Внутрішніх справ Російської імперії. На сьогоднішній день історія земства досліджена нерівномірно. Отже, архівні пам’ятки потрібно ретельно вивчати, а на їх основі формувати особові фонди місцевих діячів самоврядування (імена яких, на превеликий жаль, маловідомі сучасним мешканцям області). Це вкрай необхідно у контексті персонологічного аспекту, який у розкритті теми стане найважливішим, бо саме людський фактор був найголовнішим критерієм при вирішенні усіх соціально-економічних питань у краї. Наприклад, за півсторічну історію Катеринославського губернського земства головами губернської земської управи було 9 осіб: Д.Н. Бразоль, М.Б. Герсеванов, Н.І. ПІтанський, П.О. Янченко, І.В. Бурхановський, В.І. Карпов, М.В. Родзянко, І.К. Абаза, К.Д. Гесберг. Ми маємо обмежену кількість матеріалів щодо життя і діяльності цих осіб, навіть можна констатувати відсутність портретних зображень деяких з них, що заважає розкриттю теми у повному обсязі.
Підсумком музейного комплектування стало відкриття першого варіанту експозиції у грудні 2008 р., де зібрані експонати, представлені ретроспективно. У подальшому, у разі фінансового забезпечення, заплановано належним чином здійснити фор-проект музею, а для цього потрібно зібрані матеріали, які більш детально і всебічно висвітлюють тему, вивчити й ввести їх до наукового обігу і представити в оновленій експозиції.
Бібліографічні посилання
- Лазебник В. Вірний слуга земству Микола Герсеванов // Моє Придніпров’я. Календар пам’ятних дат області на 2009 рік: Бібліографічний покажчик / Упоряд. І. Голуб. – Д.: ДОУНБ, 2008. – С. 248-251.
- Цимлякова Т.М. Фінансова та податкова політика місцевих органів влади в період НЕП (1921-1927) // Скарби музеїв. [Матеріали обласної наукової конференції до Міжнародного дня музеїв 2003 р.]. – Д.: АРТ-ПРЕС, 2005. – С. 119-129.
- Маркова Л.М. Історія місцевого самоврядування у персоналіях (голови Дніпропетровської міськради 1920-1930 років) // Видатні особистості. Музейна персоналістика. [Матеріали обласної музейної наукової конференції, випуск, 10]. -Д.: АРТ-ПРЕС, 2008. – С. 149-158.
- Сацута В.М. Керівники області і міста у буремному 1941 році // Видатні особистості. Музейна персоналістика. [Матеріали обласної музейної наукової конференції, випуск, 10]. – Д.: АРТ-ПРЕС, 2008. – С.198-206.
- Шапаренко ТЛ. Концептуальна модель музею історії місцевого самоврядування Дніпропетровської області // Придніпров’я: історико-краєзнавчі дослідження: 36. наук, пр./ Ред. кол.: СІ. Свїтленко (відп. ред.) та ін. – Вип. 4. – Д.: Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 2007. – С. 349-358.
- Козловський А.О. Історико-культурний розвиток Південного Подніпров’я в ІХ-ХІУ ст. – К.: Наук, думка, 1992. – 184 с.
Шапаренко Т.І., завідуюча відділу «Музей історії і розвитку самоврядування Дніпропетровської області» (відділ Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького)
Джерело: Роль музеїв у культурному просторі України й світу: стан, проблеми, перспективи розвитку музейної галузі. (Збірник матеріалів загальноукраїнської наукової конференції з проблем музеєзнавства, присвяченої 160-річчю заснування Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького) Вин. 11. — Д.: АРТПРЕС. 2009. 608 с.
