Творчість самодіяльних композиторів-бандуристів до цього часу не стала об’єктом уваги з боку науковців та фахівців, а тому потребує всебічного дослідження. Висвітлення цієї проблеми назріло, бо створилися об’єктивні умови, коли закінчилась доба тоталітаризму з притаманною їй тенденцією нехтування національного розвою і поступово Україна набуває ознак державності. На зламі двох соціально-культурних та суспільно-політичних процесів, що відбуваються, спробуємо простежити їх вплив на творчість самодіяльних митців.
Аналізуючи доробок бандуристів-композиторів, констатуємо, що їхня творчість умовно вбирає в себе три чинники. Перший — коли бандурист виступає одночасно автором тексту і мелодії пісенного твору. Другий — коли він є автором слів, третій — лише мелодії до пісні. Звичайно, такий поділ дещо умовний, бо один і той же митець може виступати іноді в трьох іпостасях в залежності від того, яка роль належала йому в написанні пісенного твору (поет-композитор, поет чи композитор).
Виходячи з цих засад, першому чиннику нашої градації відповідає пісенна творчість бандуристів-композиторів І.Л. Рудаса (1905—1985 рр.) з Січеслава (Дніпропетровська) та М.Д. Топчія (1926 р. н.) з Нікополя, яка припадає на часи застою. І коли перший писав ліричні пісні, пройняті безтурботністю існування, що, очевидно, відповідало душевному стану автора (І. Рудас, до того ж, учасник фінської та другої світової воєн), то другий оспівував красу рідного краю (не виключено, що на гостроту його відчуттів вплинула насильницька депортація під час війни до Німеччини). Але в той же час І. Рудас при створенні пісні «Дніпропетровщина рідна моя» був автором тексту, як і до «Українського таночку» (музика народна). А М. Топчій, до того ж, створив мелодії пісень на слова
О. Твардовського «На подвиг века», А. Пехтерєвої «Новогодний вальс», М. Бондаренко «Жовтневі зорі» тощо.
Дещо осібно від вищезгаданих авторів стоїть творчість М.О. Сарми-Соколовського (1910 р. н.) з Новомосковська. На його творче кредо наклала відбиток антирадянська позиція митця, участь у русі опору тоталітарній потузі, за що відбував покарання в ГУЛагах з 1929 по 1934 та з 1948 по 1961 рр., В омріяних давно і створених після проголошення незалежності України піснях яскраво постає позиція людини-громадянина, патріота української державності. Його твори публікувались у республіканських часописах та періодичній пресі, в українській діаспорі Канади. Ця людина вельми обдарована. Він — художник, закінчив Київський художній інститут. На схилі літ обіймає посаду священника УАПЦ.
В.Т. Сидоренко (1903—1974 рр.) належить до самодіяльних композиторів, котрі писали пісні для виконання їх на бандурі. Його творчу спадщину складають сорок пісень, де він виступає як композитор. З них дві пісні «Думка» та «Грають хвилі сріблом на Дніпрі» являють нам його як автора тексту і мелодії. Творчість В. Сидоренка карбована драматизмом тогочасного буття. І, безперечно, вона має бути оцінена в першу чергу музикознавцями, адже в його спадщині більше двохсот ліричних пісень.
В.П. Куриленко (1907—1972 рр.) з Січеслава, за фахом філолог, педагог, бандурист-виконавець, самодіяльний композитор майже ста пісень. Причому він писав мелодії виключно для бандури і на вірші українських поетів. Його пісенну творчість високо оцінювали І.С. Козловський та композитор Ї.О. Шапорін. На все життя залишилась в нього морально-психологічна травма від часів, коли він, звинувачений у так званому «націоналізмі», перебував у 1938—1939 рр. під слідством НКВД. Проте, незважаючи на обставини, він виявив свій талант в композиторській діяльності, був знайомий і співпрацював з М. Рильським, В. Сосюрою, П. Тичиною, А. Малишком та іншими.
На таких же морально-особистісних засадах композитора й керівника капели бандуристів м. Кам’янського (Дніпродзержинська) М.С. Лобка (1915 р. н.) Слід зазначити, що тематика його пісень не виходила за межі усталеного ідеологією.
Отже, цілеспрямоване нищення засад традиційного кобзарства і самих його носіїв поставили в обмежені рамки творчість бандуристів нової генерації.
Долгов М.О., науковий співробітник лабораторії фольклору ДДУ
Регіональне і загальне в історії: Тези міжнародної наукової конференції, присвяченої 140-річчю від дня народження Д.І.Яворницького та 90-літтю XIII Археологічного з’їзду (9 листопада 1995 р.). Дніпропетровськ, 1995. — 328 с.
