Чи потрібні були Одесі іноземні інвестиції? Густо населене місто (403 тис осіб у 1897 р.), де мешкало понад 100 національностей, зокрема іноземці, і, були часи, коли іноземці становили більшість населення міста, значно відрізнялося від регіону східної та центральної України з великими покладами залізної руди, вугілля, солі, де у степу завдяки іноземним капіталам швидко зросли багатоярусні заводські корпуси і робітничі селища, які згодом стали промисловими центрами.
На 1897 рік в Одесі мешкало 19,5 тис іноземних підданих з 27 держав і континентів, значну частину яких становили європейці – німці,греки, італійці, англійці, французи, швейцарці, бельгійці та ін. Поняття «Європейська Одеса» – не тільки факт походження її мешканців – це архітектура, культура, побут,і, навіть повітря міста! Німецьких, австрійських, італійських архітекторів заохочували до забудови міста, перші Банківські Доми тут заснували французи Рено і Фурн’є. Європейцям належала безліч Торгових Домів, які займалися в основному товарними операціями із сільськогосподарськими продуктами. В Одесі діяли Генеральні консульства, благодійні та культурні товариства європейських держав.
Одеса – прикордонне і портове місто в економіці якого завжди домінувала торгівля! Місто вважалось світовим торговим центром і найбільшим європейським хлібним ринком – Одесою керує пшениця! Доставляли зерно до Неаполя і Генуї, до Марселя та Лондона. Через орієнтацію на торгівлю місто, будучи фінансовим центром України, не стало великим промисловим центром. Промисловий розвиток тут орієнтувався в першу чергу на потреби торгівлі, харчової та портової промисловості. Наприкінці ХІХ ст. майже 500 підприємств міста повністю належали іноземцям і в основному носили ремісничий характер.
В той же час в місті діяли 27 акціонерних товариств, 12 з яких засновані на іноземні капітали – 9 бельгійських, одне французьке, два англійських.
Перші інвестиції місту прийшли з Брюсселя і стали найбільш помітною ознакою економічної присутності Бельгії в економіці Одеси. Так, Одеса стала першим містом в Україні, по вулицях якої їхали трамваї на кінній тязі. Перші лінії конки уклали навесні 1880 р. і 20 липня відкрили рух Ланжеронівською гілкою, 26 липня – Рішельєвською. Вже в цьому році вагони конки, надані празьким заводом «Рінгоффер», перевезли 1,5 млн пасажирів – перші вагони містили 8-10 пасажирів, пізніше по 40-50 пасажирів. 1881 р. трамвай переведено на парову тягу. Перші паровози надійшли з Німеччини.
11 травня 1882 р. в Брюсселі створили «Акціонерне товариство кінної залізниці в Одесі» з капіталом у 6 млн франків. Компанія видала 60544 акції по 100 франків. Директором конки став бельгієць Еміль Камб’є, який доклав чималих зусиль для організації підприємства.
Мережа ліній постійно збільшувалася, улаштовуючи дачні та курортні напрямки, і на 1900 рік діяло 19 ліній бельгійського трамваю як кінного так і парового. У 1908 році місто підписало угоду з бельгійським товариством на електрифікацію ліній конки, урочисте відкриття відбулося 24 вересня 1910 р. за участю директора трамваю Раймонда Легоде і одеського градоначальника Ш. Толмачова. Р. Легоде народився в Брюсселі, у 1872 р. закінчив Політехнічну школу. Був членом правління трамвайних товариств в Києві та Катеринославі (Дніпро). У 1914 р. трамвай перевіз 54,3 млн пасажирів, отримавши прибуток у 6,5 млн. франків.
У 1890-ті роки Бельгія заснувала ще вісім акціонерних товариств для діяльності в Одесі, доля яких склалася по-різному. Так, металургійне, сталеливарне, металічне(бувше Каца) та механічне товариства, розпочавши роботу, під час економічної кризи початку ХХ ст. підпали під ліквідацію. Така ж доля спіткала і АТ Одеських черепичних заводів (1896 рік засн.). Невідома доля і АТ Одеського стеаринового заводу, заснованого у 1899 році в Антверпене з капіталом в 1750000 франків. Завод мав власну землю, на ньому працювало 200 робітників. Під ліквідацію потрапило і АТ Трамкарів і громадських карет в Одесі (1898 р.з.).
1896 року бельгійці заснували в Брюсселі АТ для Виробництва пляшок і АТ Пробкової мануфактури в Одесі. Заводи виробляли пляшки та ін. скляний посуд, пробки. Основний капітал пляшкового заводу становив 2 млн франків – 8 тис акцій по 250 франків.
До складу Правління АТ пробкової мануфактури входили: К. де–Грель Рожіє (голова) і члени – Генріх Бертран і Г. Міхельс. Відповідальним агентом призначено Едмунда Павловича Бодар, який мешкав в готелі «Брістоль» в Одесі. Основний капітал-819,500 фр., поділених на 3277 акцій по 250 фр. +8 тис дивідендних +1600 засновницьких паїв. Завод відкрили у 1900 р. ,тут працювало 570 робітників.
У 1897 році відкрило свою діяльність в Одесі бельгійське АТ Хімічних продуктів та олійниць з капіталом у 1,6 млн франків (1600 акцій по 100 фр.). Головою Правління товариства обрали І.А. де Лафонтена. Членом Правління значиться О. Бродський, спадковий почесний громадянин, в якого і придбали невеличкі виробництва, об’єднавши їх. Переживши кризові часи, товариство вже у 1907 р. збільшило капітал до 2 млн франків. На заводі працювало 240 робітників, виробляли серу, купоросне, конопляне, рапсове масла, соляну та оцтову кислоти (1914 р.).
На початку 1920 року бельгійці залишили Одесу.
Єдиним французьким підприємством було «Французьке АТ пробкової промисловості в Одесі», створене в 1902 році в Парижі з телеграфною адресою «ОДЕСА –ФРАНЦУЗЬКЕ». Головою Правління був Люсьєн Брен, директором–розпорядником Е. Оберле (Середньо–Фонтанський шлях, 7). Основний капітал – 500 тис франків (2тис акц. по 250 фр.). На заводі товариства виробляли пробкові вироби та ізоляційний матеріал. Працювало 350 робітників.
Першим англійським підприємством стало засноване у 1886 р. в Лондоні «Товариство паперово –джутової фабрики» (джут – рослинне волокно для вироблення лантухів, канатів, килимів і т.і.) з капіталом у 81114 фунтів стерлінгів (27048 паїв по 3 ф.с.). Товариство мало Правління в Лондоні та в Одесі, де головували Н. Гарріс і Річард Вебстер. У 1888 р. на власній землі, що у Михайлівський ділянці міста, збудували Джутову фабрику, де обробляли джут, пеньку, льон і виробляли з них пряжі, тканини, килими, канати, лантухи. Працювало 1400 робітників. Фабрика діяла до 2013 року!!!
У 1900 р. в місті Шеффілд (Англія) заснували «Товариство для виробництва напилків Каммеля» з капіталом у 30 тис ф.ст. = 283800 руб.(1200 акцій по 25 ф.ст.). Відповідальним агентом в Одесі став Роберт Роджерс. Завод виробляв напилки та ремісничі інструменти.
За підсумками дослідників загальний капітал АТ, створених в Європі для діяльності в Одесі, становив 12,2 млн руб. В той же час місцеві іноземці вклали в акціонерні т-ва з російськими статутами – 15,2 млн руб. Так, німці вкладали свої капітали в чавуноливарні, механічні, машинобудівні та електричні, пивоварні компанії. Французи інвестували в металічні, маслоробні та джутові підприємства. Англійські капітали вкладалися в акції судноремонтних, газових, джутових і пробкових заводів.
Резюмуючи викладене зазначимо, що Одеса, будучи сумішшю європейських народів, завжди була пов’язана з іноземним капіталом.
Автор: Валентина Лазебник, зав. відділом ДНІМ, 5 листопада 2023 р.
