Історія парку ім. Т.Г. Шевченка мовою музейних експонатів

17.12.2015 администратор Статті та матеріали 0

УДК 94 (477.63)

Єкшов В.В.

Старший науковий співробітник відділу «Меморіальний будинок-музей Д.І. Яворницького»

 

Історія парку ім. Т.Г. Шевченка мовою музейних експонатів

 

У статті аналізуються можливості фондових колекцій ДНІМ щодо висвітлення історії Дніпропетровського парку культури і відпочинку ім. Т.Г. Шевченка.

Ключові слова: парк ім. Т.Г. Шевченка, Потьомкінський сад, Палац Потьомкіна, Монастирський (Комсомольський) острів, Д.І. Яворницький, музейні експонати.

 

В статье анализируются возможности фондовых коллекций ДНИМ по освещению истории Днепропетровского парка культуры и отдыха им. Т.Г. Шевченко.

Ключевые слова: парк им. Т.Г. Шевченко, Потемкинский сад, Дворец Потемкина, Монастырский (Комсомольский) остров, Д.И. Яворницкий, музейные экспонаты.

 

The article analyzes the opportunities fund collection of Dnepropetrovsk National Historical Museum to show the history of Dnepropetrovsk Park of Culture and recreation named after T. Shevchenko.

Key words: Park named after Taras Shevchenko, Potemkin’s garden, Potemkin’s Palace, Monastyrsky (Komsomolsky) Island, Dmitry Yavornytsky, museum exhibits.

Історія парку ім. Т.Г. Шевченка в м. Дніпропетровську – це історія витоків міста, ядро формування Катеринослава, як це висвітлювалося в історіографії ХІХ-ХХ ст. На сьогодні відомі розвідки І.Я. Акінфієва [1], А.С. Синявського [6, с. 95-97], Д.І. Яворницького [19, с. 89-94; с. 149-156], В.Я. Бєліча [2], М.Е. Кавуна [4] та ін., які у своїх працях торкалися історії цього міського об’єкта. Водночас, територія парку вельми цікава археологічними знахідками первісних часів, що датуються ІІІ тисячоліттям до н.е. Фондові колекції Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького спроможні висвітлити історію парку ім. Т.Г. Шевченка, фактично починаючи з первісних часів до сьогодення. Ідея пошуку музейних експонатів, що відносяться до історії парку ім. Т.Г. Шевченка, з’явилася після виходу в світ монографії кандидата історичних наук, доцента М.Е. Кавуна, який багато років присвятив дослідженню історії міста. Книга «Парк имени Т.Г. Шевченко», що увібрала в себе значний фактологічний матеріал, натякнула на думку розшукати відповідні матеріали у фондах ДНІМ та створити виставку, присвячену історії парка. Виставку було експоновано в меморіальному будинку-музеї Д.І. Яворницького навесні 2012 р.

Перші письмові згадки про територію парку ім. Т.Г. Шевченка торкаються Монастирського острова, найбільш таємничого за своєю історією, який в 1958 р. було офіційно приєднано до території парку [4, с. 124]. В «Описі України», праці 1650 р. французького інженера і картографа Г.Л. де Боплана зустрічається інформація про цей острів: «Нижче лежить Монастирський острів, складений із дуже високих кам’янистих скель, які перетинаються довкола глибокими, на 25-30 ступнів, проваллями […] Колись тут був монастир, від нього й названо острів, але тепер від монастиря не залишилось ніяких слідів» [3, с. 35]. Сама легенда про візантійський монастир на острові була подана єпископом Феодосієм (Макаревським) в «Материалах для историко-статистического описания Екатеринославской епархии» у другій половині ХІХ ст. [7, с. 43-44]. Портрет цього діяча представлений в експозиції ДНІМ [18].

Хоч давня історія острова, пов’язана із можливим заснуванням тут візантійського монастиря, відвіданням цієї місцевості давньоруськими князями, лишається легендарною за відсутністю відповідних письмових даних та археологічних знахідок, в фондах ДНІМ зберігаються деякі експонати, що відносяться до історії Монастирського острова. Це, насамперед, «Геометрический Специальный план Новороссийскаго уезда острова Монастырскаго» – єдиний історичний план острова, що зберігся з 1798 р. [12]. У 2005 р. на території Комсомольського острова колекціонером Шульгою було знайдено візантійську монету – бронзовий фоліс із зображенням візантійського імператора Лева VІ (886-912 рр.) [4, с. 7]. Після атрибуції знахідки співробітниками ДНУ ім. О. Гончара монету було передано до фондів ДНІМ [14]. Крім цього, у фотогрупі фондів ДНІМ є багато листівок та фотографій кін. ХІХ – поч. ХХ ст. з видами на Монастирський (Богомоловський) острів. У 1926 р. острів було перейменовано на Комсомольський й історичну назву об’єкта офіційно досі не повернуто.

Сама територія парку досліджувалася археологами вже на початку ХХ ст. Одним з перших був А.С. Синявський (1866-1951) – видатний історик, економіст та громадський діяч. За результатами досліджень Потьомкінського саду ним була написана відповідна праця [6]. У ній А.С. Синявський відмітив, що культурний шар Потьомкінського саду «заключает в себе массу остатков самых различных периодов жизни человечества: каменного и бронзового веков, а также следы скифского периода и античной культуры и даже остатки запорожского быта… Остатков древней культуры было еще недавно так много, что обыкновенным зонтиком можно было накопать в течение получаса 20-30 черепков» [6, с. 97]. Із розкопок території Потьомкінського саду (потім – парку ім. Т.Г. Шевченка) 1905, 1907, 1925 та 1927 рр., які очолював Д.І. Яворницький (1855-1940), до фондів ДНІМ потрапили фрагменти глиняного посуду доби бронзи (переважно, ямно-катакомбної культури та багатоваликової кераміки) [8], скребки [9], фрагменти амфор античних часів (ІІІ ст. до н.е.) [10]. Фрагменти амфор були знайдені також під час шурфування території парку ім. Т.Г. Шевченка археологами ДНУ у 2008 р. [16]. Останні розкопки чудово демонструють, що територія парку може ще багато повідати про давню історію міста.

Досліджував Потьомкінський сад у к. ХІХ – на поч. ХХ ст. видатний геоботанік, флорист і педагог Іван Якович Акінфієв (1851-1919 рр.). Він лишив декілька праць, у яких описував природу Катеринослава, зокрема Потьомкінського саду. Ці роботи, як і великий портрет самого вченого, збереглися у фондах ДНІМ.

Окрема тема – це палац князя Г.О. Потьомкіна на території парку ім. Т.Г. Шевченка, який у середині ХІХ ст. став Будинком Дворянського зібрання, у 30-ті рр. ХХ ст. – Будинком відпочинку імені Ілліча, після Великої Вітчизняної війни – першим в СРСР міжвузівським Палацом студентів, а в часи Незалежності України – Палацом студентів ДНУ ім. Ю. Гагаріна. В 1849 р. у приміщенні палацу відкрився громадський «Музеум старожитностей», заснований катеринославським губернатором А.Я. Фабром та директором училищ Я.Д. Граховим. Від його заснування рахує свій вік ДНІМ. Деякі експонати з «Музеуму старожитностей», за музейною легендою, збереглися до нашого часу. Це стосується і крісла з гербами Катеринослава [13], що знаходилося в Будинку Дворянського зібрання, а також двох великих дзеркал, які теж колись перебували в палаці Потьомкіна. Існує припущення, що музейна збірка портретів предводителів Катеринославского дворянства, що налічує 6 схожих за створенням [17] із 8 загальних портретних одиниць, спочатку знаходилася саме в палаці Потьомкіна, який слугував дворянам за офіційну установу для зборів [5, с. 156].

З кінця XIX ст. на березі Потьомкінського саду вперше в Катеринославі був організований яхт-клуб. Коли у 1899 році в місті відкривали Вище гірниче училище, в приміщенні яхт-клубу був влаштований урочистий прийом для студентів. Тут часто проводили різні заходи. Фонди ДНІМ зберегли фотографії та листівки з видами яхт-клубу та його пристані на березі Потьомкінського саду, а також з видами Водної станції за радянських часів.

Радянський період в історії парку представлений великим комплексом фотографій та листівок, що яскраво ілюструють рекреаційну функцію парку ім. Т.Г. Шевченка, фіксують появу на його території архітектурних та скульптурних об’єктів, відображають зміни у плануванні парку в різні часи. Збереглися рекламні плакати 1980-х рр. з інформацією про масово-культурну роботу парку [11]. 1979 роком датується альбом «Залог молодости и долголетия. Парк культуры и отдыха им. Т.Г. Шевченко», у якому зафіксовані різні сторони активного, спортивного відпочинку в парку ім. Т.Г. Шевченка у 80-ті рр. [15]. І в період незалежності України до фондів ДНІМ надходять нові матеріали, насамперед, фотографії з видами парку ім. Т.Г. Шевченка, Комсомольського острову, Палацу студентів ДНУ.

Звичайно, ця тема не вичерпується виключно музейними матеріалами. Для виставки з історії парку ім. Т.Г. Шевченка було залучено матеріали приватних колекціонерів Дніпропетровська: сімейні фотографії та фотоальбоми, речі, що відносяться до культурного життя парку та Палацу студентів ДНУ.

Безумовно, подібні просвітницькі виставки необхідні місту. Потрібне подальше співробітництво із приватними колекціонерами та мешканцями Дніпропетровська з метою глибшого освоєння історії парку ім. Т.Г. Шевченка, особливо за радянських часів, та отримання майбутніх музейних експонатів.

 

Бібліографічні посилання

  1. Акинфиев И.Я. Природа Екатеринослава и юга России. Биологические сведения. Пособие для экскурсий с учениками. Часть 1. Сад Потемкина весною. – Екатеринослав, 1902.
  2. Белич В.Я. Парк имени Т.Г. Шевченко в Днепропетровске: Фотоочерк. – Днепропетровск: Проминь, 1981. – 32 с.
  3. Боплан, Гійом Левассер де. Опис України / Пер. з фр., прим. та передм. Я.І. Кравця. – Л.: Каменяр, 1990. – 301 с.
  4. Кавун М.Э. Сады и парки в истории Екатеринослава – Днепропетровска. Книга 1. Парк имени Т.Г. Шевченко. – Днепропетровск: Герда, 2009. – 144 с.
  5. Копач А.П. Катеринославські губернські предводителі дворянства в портретній колекції Дніпропетровського історичного музею // Історія і культура Придніпров’я: Невідомі та маловідомі сторінки: Наук. щорічник. – Дніпропетровськ: Національний гірничій університет, 2011. – Вип. 8 – С. 154-160.
  6. Синявский А.С. Потемкинский сад в археологическом отношении // В кн.: Синявський А.С. Вибрані праці. – К.: Наукова думка, 1993. – С. 95-97.
  7. Феодосий (Макаревский А.Г.). Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии: Церкви и приходы прошедшего XVIII столетия. – Дніпропетровськ: ВАТ «Дніпрокнига», 2000. – 1080 с.
  8. Фонди ДНІМ. А-338, А-391/1, А-392/80,А-531, А-532, А-579/1-4, А-601, А-5740, А-5753.
  9. Фонди ДНІМ. А-644, А-645.
  10. Фонди ДНІМ. А-787.
  11. Фонди ДНІМ. Арх-46538, КН-139579; Арх-50425, КН-148976.
  12. Фонди ДНІМ. Арх-54, КН-38043.
  13. Фонди ДНІМ. И-3640.
  14. Фонди ДНІМ. Н-18424, КН-196557.
  15. Фонди ДНІМ. НВ-20636.
  16. Фонди ДНІМ. НВ-32462/1-2.
  17. Фонди ДНІМ. Х-230; X-231;Х-313; X-314; X-378; Х-371.
  18. Фонди ДНІМ. Х-383.
  19. Яворницкий Д.И. История города Екатеринослава. – Днепропетровск: Проминь, 1989. – 197 с.