УДК 069
Гайда Л.О.
Завідуюча відділом науково-просвітницької роботи Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького
Хоменко О.О.
Науковий співробітник Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького
Тема Великої Вітчизняної війни в практиці науково-просвітницької роботи музею
Подано аналіз форм і методів науково-просвітницької роботи Дніпропетровського національного історичного музею за період 1990-2012 рр. в розкритті та популяризації теми Великої Вітчизняної війни.
Ключові слова: Велика Вітчизняна війна, музей, форми, методи, науково-просвітницька робота.
Представлен анализ форм и методов научно-просветительной работы ДНИМ за период 1990-2012 гг. в раскрытии и популяризации темы Великой Отечественной войны.
Ключевые слова: Великая Отечественная война, музей, формы, методы, научно-просветительная работа.
The analysis of forms and methods of scientifically-elucidative work of DNIM is given for period 1990-2012 in opening and popularization of theme of Great Patriotic war.
Key words: Great Patriotic war, museum, forms, methods, scientifically-elucidative work.
Тема Великої Вітчизняної війни актуальна для нашого музею, адже частиною музейного комплексу є діорама «Битва за Дніпро», що розповідає про форсування Дніпра на плацдармі Військове-Вовніги в 1943 р., а складовою постійної експозиції історичного музею – зала «Наш край в 1941-1945 рр.». З кожним днем події цієї війни далі й далі відходять від сучасної людини, з кожним днем все менше і менше лишається учасників тих подій. Сучасна молодь формує своє бачення війни за художніми фільмами, книжками, телепередачами. І не завжди це якісна інформація. Останнім часом з’являються нові свідчення, відкриваються нові документи, пов’язані з подіями тієї війни. Свідчення іноді неоднозначні, суперечливі, навіть шокуючі. Але задача музею не подати «смажені» факти, а донести до відвідувача думку, що попри всі негаразди, неймовірне напруження фізичних і емоційних сил, можна сказати, всупереч ним, люди вистояли і здобули перемогу. Тому ми намагалися у своїх заходах розповідати про проблеми, які турбували простого рядового солдата і простого робітника тилу. Під час презентації такої складної теми важливо було знайти коректну дієву форму подачі матеріалу для різних вікових категорій.
Про форми роботи з відвідувачами за радянських часів існує досить багато спеціалізованої літератури. Проводилися подібні дослідження і в нашому музеї [3]. Відомо, що на початку 90-х років ситуація в музейній справі пострадянського простору кардинально змінилася. Традиційні випробувані методики спілкування з відвідувачем: академічні лекторії, вечори, екскурсії, зустрічі, – вже не мали минулого попиту. Процес збільшення обсягу інформації і, зокрема, візуальної, шалений розвиток ринку розваг і комп’ютерних технологій вплинули на сприйняття сучасної людини, яка перестає помічати те, що могло справити враження і було цікаво її батькам [4]. З 1980-х років світова музейна наука намагалася відповісти на запитання: як повинен змінитися характер музейної комунікації у зв’язку з цими перетвореннями [1]. Сучасна музейна педагогіка спрямована на активізацію творчих здібностей відвідувача. Музейна аудиторія сприймається, в першу чергу, як активний учасник комунікативного процесу [2]. Співробітники ДНІМ також намагаються активно впроваджувати світовий музейний досвід. Тим важливіше було вирішення сучасних методичних питань щодо такої теми, де потрібно було не переступити межу коректності викладання і гідно розкрити тему.
Заходи проводилися і в музеї, і безпосередньо в школах. Першою спробою вийти за рамки звичайних заходів було створення музейного заняття «Листи з 43-го» (для учнів середнього шкільного віку). Воно побудовано на основі оригінальних фронтових листів, що зберігаються в фондах музею. Це листи наших земляків, що билися на різних фронтах цієї війни, і тих, хто відстоював землю Дніпропетровщини. Емоційно сприйняти матеріал дозволяє метод занурення в епоху. Запалюється гасова лампа, заводиться патефон, звучать пісні того часу. Діти самі читають листи бійців, а музейний співробітник розповідає про особливості життя в окупації, про долі авторів листів. Наприкінці заняття дітям пропонується спробувати морквяний чай.
Активно входять в життя сучасної молоді квести. І ми зробили спробу розробити екскурсію-пошук, засновану саме на принципах квесту. Екскурсія проходить у 2 етапи. Клас ділиться на 3 групи. Кожна група отримує пошукові завдання (всього 5 завдань) в експозиції зали, що розповідає про період війни. Учням потрібно знайти експонати і документи, засвоїти інформацію про них або відповісти на питання, уважно проаналізувавши отриману інформацію. Одне з завдань пов’язує експонати зали Великої Вітчизняної війни з експонатами інших періодів історії регіону (карета з супроводу Катерини ІІ, на якій під час окупації перевозили залишені в будівлі музею експонати у безпечне місце; фотографії пам’яток архітектури, зруйнованих під час бойових дій, і фотографії тих же споруд к. ХІХ – поч. ХХ ст. і післявоєнні, на яких будівлі після реконструкції; найпотужніша зброя ІІ світової – «Катюша» і давній попередник вогнепальної зброї – сфероконус). На виконання завдань надається 20 хв. Після чого розпочинається екскурсія. Але вона, хоча й є, загалом, традиційною, все ж таки має деякі особливості. Звіти дітей не є звичними відповідями на запропоновані питання. Екскурсовод, розповідаючи про події Великої Вітчизняної війни, залучає дітей до проведення екскурсії у формі звіту про результати своїх пошуків. Таким чином, діти – співучасники екскурсії. Крім отримання нової інформації вони навчаються працювати в команді. За правильні відповіді і відповіді на додаткові питання група отримує жетони. Вони підраховуються в кінці екскурсії, і за кількістю балів визначається група-переможець, яка отримує пам’ятні подарунки про відвідування музею (музейні значки).
Значною допомогою і своєрідним кроком вперед у проведенні подібних заходів стало співробітництво музею з клубами реконструкторів. Завдяки цьому партнерству ми маємо змогу на волонтерських засадах використовувати під час заходів предмети з особистих колекцій реконструкторів: репліки військової форми і амуніції, окремих зразків зброї того часу, побутових речей, якими користувалися бійці.
Так, до звичайної тематичної екскурсії у залі війни ми додали емоційну складову: екскурсовод зустрічає відвідувачів і проводить екскурсію у формі офіцера РККА. Такий прийом дозволяє з першої хвилини заволодіти увагою учнів і тримати її впродовж всієї розповіді, а також є джерелом додаткової інформації. Цей прийом використаний і підчас проведення заходів напередодні Дня Перемоги. Під час зустрічей з військовослужбовцями строкової служби, курсантами спеціалізованих навчальних закладів, учнями старших класів співробітник музею, одягнений у форму лейтенанта РККА, розповідає про подолання побутових проблем, виснажливі марші, боротьбу за своє життя в окопах з голодом, на морозі, у спеку чи проливний дощ, в болотах, в пісках і в снігу. Гості мають змогу побачити уніформу РККА і Вермахту, предмети озброєння і амуніції солдатів обох армій. Екскурсовод розповідає про їх особливості, демонструє принцип дії тих чи інших предметів, їх застосування (наприклад, кишенькової печі для розігріву їжі, що діє на сухому спирті). Гості можуть не тільки подивитися і послухати, але й доторкнутися до цих предметів, адже поруч із музейними експонатами використані оригінали і точні копії предметів з приватної колекції військово-історичного клубу.
Для дорослої аудиторії було розроблено музейну виставу «Одного разу ми будемо солдатами…». Назву вистави взято з вірша сучасного автора (нажаль, ім’я його так і залишилося невідомим [5]), опублікованого на інтернет-сайті. Тема музейної вистави – окупація м. Дніпропетровська німецькими військами з 1941 по 1943 рр. та звільнення міста восени 1943 року.
При написанні сценарію автори ставили перед собою 3 завдання:
– познайомити відвідувачів з деякими маловідомими епізодами і фактами, що стосуються окупації Дніпропетровська німецько-фашистськими військами (серпень 1941 – жовтень 1943) та військової операції форсування Дніпра на плацдармі в районі сіл Військове-Вовніги;
– використовуючи елементи театралізації (додатковий звуковий та світловий супровід, створення декорацій, виступи акторів), військово-історичної реконструкції (репліки військової форми та амуніції, зразки зброї того часу) та інтерактивні методи, відтворити психологічну атмосферу того часу, змусити відвідувача відчути себе учасником подій;
– викликати інтерес відвідувача до теми, пробудити у нього бажання отримати більш систематичні і докладні відомості про цей період історії краю, відвідавши експозицію музею та Діорами «Битва за Дніпро».
Під час роботи над сценарієм ми відштовхувалися від вже існуючих (як в нашому музеї, так і в багатьох музеях різних держав) музейних нічних екскурсій. Музейна нічна екскурсія – це тематична екскурсія, що проводиться у вечірній і нічний час на базі експозиційних залів, з приглушеним освітленням, розповіддю екскурсовода та ілюстрацією окремих епізодів акторами за допомогою невеликих театральних етюдів. У нашому ж проекті спочатку відбулося створення театральних сцен, під канву яких вибудовувався текст екскурсовода. Зануренню відвідувачів в епоху ефективно сприяли експозиційні зали музею і Діорами «Битва за Дніпро». У залах основне освітлення практично було відсутнє, але за допомогою спеціального освітлювального обладнання деякі експонати підсвічували, тим самим акцентуючи на них увагу відвідувачів. Крім того, використовували додаткові декорації, а саме: плакати та рекламні оголошення довоєнного часу, транспаранти, протитанкові загородження «їжаки», мішковину, брезент, патронні ящики та ін. Спеціально були підібрані і вплетені в канву вистави музичний супровід та різні звукові ефекти – наприклад, сирена повітряної тривоги, звуки бою, звук патефонної пластинки… Також особливе місце в спектаклі займають відеоматеріали. Це і послідовна демонстрація фотографій періоду окупації, і змонтовані кадри кінохроніки з накладенням спеціальних відеоефектів, що створюють відчуття глибини і динаміки зображення. Відмінно зіграли постановочні сцени наші партнери за проектом – реконструктори з військово-історичних клубів, повністю одягнені і екіпіровані відповідно періоду в форму РККА і Вермахту. Але найскладнішою частиною побудови вистави стала точна синхронізація ефектів, що відбуваються, подій і тексту екскурсовода таким чином, щоб крок за кроком занурити відвідувача у цей період, підготувати його до того моменту, коли він сам стає учасником подій.
У результаті ми отримали новий жанр – музейний спектакль. Від музейної нічної екскурсії він відрізняється тим, що робота екскурсовода вибудовується під спектакль, відбувається синхронізація ефектів і подій для досягнення потрібного психологічного ефекту, створюється атмосфера заданого періоду часу з ефектом «занурення в епоху», а також відвідувач стає дійовою особою в постановці.
Таким чином, створюючи і проводячи заходи, присвячені Великій Вітчизняній війні, ми маємо на меті не тільки розповісти про цей період історії, але й привернути увагу відвідувачів до історії свого краю, відобразити реалії тієї епохи, а головне – дати можливість «відчути на собі» особливості життя населення в період війни.
Бібліографічні посилання
- Вайдахер Ф. Загальна музеологія: Посібник / Ф. Вайдахер. – Львів: Літопис, 2005. – 632 с.
- Воронович В. Музейная педагогика / В. Воронович // Педагогика и искусство. – 2011. – № 4. – С. 13-24.
- Гайда Л., Капустіна Н. Історичні аспекти науково-просвітницької діяльності Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького / Л. Гайда, Н. Капустіна // Музей і відвідувач. – Дніпропетровськ, 2005.
- Кроль В. Психофизиология человека / В. Кроль. – СПб.: Питер, 2003. – 294 с.
- http://kladbische.livejournal.com/635135.html.
