Тетяна Якимівна Пата – майстер декоративного розпису, декоративної графіки, заслужений майстер народної творчості України (1962).
Народилася 20 лютого 1884 р. в с.Петриківка Катеринославської губернії (тепер –Дніпропетровської обл.). Ще дівчинкою вона розписувала скрині та комини печей, барабани віялок, що їх робив на продаж петриківчанин Іван Глущенко. Разом з тим вона рано почала малювати і на папері, про що свідчать її роботи, які зберігаються в Дніпропетровському історичному музеї. На повну силу талант Т.Пати розвинувся в 1920-і роки. Відомий факт, що в 1924-1925 рр. вона одержала замовлення від музею на виготовлення ескізів розпису комина, килимів, рушників. В 1930-х рр. вона малює переважно квіти. Її численні букети ніколи не повторюють ні попередньої композиційної схеми, ні орнаментальних мотивів. Техніка розпису Т.Пати надзвичайно різноманітна. Вона малювала і пензлем, і стеблинкою оситняку, і найтоншим пензликом з котячої шерсті, а то й просто пальцем. Художниця поєднувала широкий соковитий мазок з легкими, переривчастими мазками, вишкрябувала трісочкою тоненькі прожилки в середині листочка, пензлем з котячої шерсті виписувала його краєчки, рогозинкою вибирала пелюстки квітів, пальцем вимальовувала прозорі округлі ягоди. У 1940-1950-х рр. серед улюблених орнаментальних композицій художниці з’являються нові мотиви: фантастичні і реальні птахи (“Зозуля на калині” тощо). За участь у кількох декадних виставках в Москві та Києві Тетяну Якимівну Пату нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора (1960).
І в похилому віці Пата зберігала надзвичайно життєрадісне (мажорне) сприйняття кольору. Як зазначають мистецтвознавці, її розписи ніби наскрізь пройняті гарячим сонячним промінням, що досягалося: використанням контрастних кольорів (червоного різних відтінків, синього, жовто-зеленого), урівноваженістю і ритмічною погодженістю композиції, при відсутності сухої дзеркальної симетрії та іншими засобами.
Т.Пата мала багато талановитих учнів, серед них: Ф.С.Панко, В.І.Соколенко, Галина Прудникова, Олександра Пікуш, Явдоха Клюпа, Надія Шулик та інш.
Література:
- Глухенька Н. Петриківські декоративні розписи. – Київ:Мистецтво, 1965.
- Жінки України. Енциклопедичний словник. – Київ, 2001.- С.337.
Директор музею Н.І.Капустіна
