Лауреати Шевченківської премії від Дніпропетровської області (до 50-річчя заснування Національної премії імені Т. Шевченка)

Бекетова В.М., Дніпропетровський національний історичний музей імені Д.І. Яворницького.

100-а річниця від дня смерті Тараса Шевченка у 1961 р. була приводом для проведення в усьому СРСР, а в Україні особливо, широкомасштабних урочистих пам‘ятних заходів на пошану Великого Кобзаря. Однією з кульмінаційних подій року було встановлення 20 травня щорічних Республіканських премій імені Т.Г.Шевченка за високохудожні твори літератури, журналістики, образотворчого мистецтва, архітектури (до 1988 р.), музики, театру, кіно, які визнані та високо оцінені громадськістю. За час існування цієї високої нагороди в Україні в Положення про премії вносились зміни й доповнення [3, c.7-9]. На сьогодні Національна премія імені Тараса Шевченка – найвища творча відзнака в незалежній Україні, яка має п‘ять номінацій: художня література; документальна і науково-критична література; музика; образотворче мистецтво; сценічне та екранне мистецтво. 9 березня щорічно Україна узнає імена нових лауреатів премії. Їх налічується 614 персоналій і колективів, здебільше це письменники – поети, прозаїки, драматурги, літературознавці, публіцисти; діячі образотворчого, театрального, музичного і кіно мистецтва, архітектори; поодинокі представники історичної науки, музейної справи, поліграфії; один агроном і один державний і партійний діяч М.С. Хрущов [3, с.8]. Майже завжди навколо претендентів і лауреатів Шевченківської премії було чимало пересудів, невдоволення, політичної та ідеологічної кон‘юнктури. Але в цілому переважна більшість лауреатів були й залишаються золотою елітою нашого суспільства, окрасою культурного і мистецького життя країни, а їх творіння – найціннішою національною історико-культурною спадщиною українського народу.
Слід зазначити, що історія Шевченківської премії в загальнодержавному масштабі знайшла відтворення в основному в енциклопедично-довідкових виданнях, зокрема, у двох книгах М.Г. Лабінського [3; 4], статтях Г.П. Донця [1, с.188] та Ю. Коваліва [5, с.583–584]. Проте регіональний аспект цієї теми, сформульований у назві даного повідомлення, висвітлюється вперше. Безперечно, біографії, життєвий і творчий шлях багатьох лауреатів премії – діячів літератури, образотворчого, театрального і музичного мистецтва, архітектури і дизайну, музейної сфери, які народились, жили й працювали на Дніпропетровщині (дивися додаток 1), з різним ступенем повноти висвітлені в наукових та науково-популярних статтях, навіть монографіях, галузевих довідниках тощо. Про окремих лауреатів, не дивлячись на те, що це наші сучасники, які і сьогодні живуть і працюють поряд з нами, існують лише скупі біографічні дані в зазначених енциклопедичних довідниках. Для того, щоб реконструювати культурні події в Дніпропетровській області, пов‘язані з нагородженням місцевих діячів Шевченківською премією, окреслити їх життєвий і творчий шлях, крім літератури, були використані матеріали (архівні, фотографічні, образотворчі, речові), що зберігаються в фондах Дніпропетровського національного історичного музею (далі скорочено – ДНІМ). Тим більше, що і власне музей (творча група творців діорами та музейної експозиції) у 1979 р. став тим самим визначним об‘єктом, за створення якого була присуджена Державна премія імені Т.Г.Шевченка (таку назву вона мала на той час). До речі, за 50 років існування премії створення лише трьох музеїв в Україні було відзначено цією премією (крім Дніпропетровського, Миколаївський музей суднобудування і флоту та Київський філіал Центрального музею В.І. Леніна) [3]. В музеї зберігається значний масив різноманітних джерел, що включає комплекси документів, творів, нагород, особистих речей лауреатів премії, зокрема: Ареф‘єва А.В, Гончара О.Т., Загребельного П.А, Зуєва В.О., Ватченко А.Ф., Прокуди В.С., Стрельцова В.О., Суржиною Н.А., а також в музейному зібранні є окремі предмети, пов‘язані з творчістю художників з Росії – Бута М.Я. і Овечкіна М.В., Короткова В.І. і Ривіна В.Л., народної майстрині з Петриківки Тимченко М.К., письменника з Кривого Рогу Гусейнова Г.Д., актора з Дніпропетровська Мельника М.В. [2].
З літератури і джерел виявлено 45 персоналій (додаток 1) – уродженців і діячів культури та архітектури (представників місцевих закладів і запрошених для творчої праці з інших регіонів), які особисто або у складі творчих колективів були нагороджені Шевченківською премією. Найврожайнішим на нагороди виявився 1978 р. (додаток 2), коли премію отримали 10 осіб від Дніпропетровської області, 4 з яких – уродженці краю, 7 працювали в Дніпропетровському театрі опери і балету над постановкою опери К.Ф.Данькевича (автор в тому числі) «Богдан Хмельницький»., що стало особливою подією в культурному житті регіону і України на передодні святкування 325-річчя возз‘єднанні України з Росією. В цілому було 3 нагородження творчих колективів (по 7 осіб) від Дніпропетровської області, крім вже згаданих (музей і оперний театр), у 1983 р. були нагороджені архітектори, інженери-будівельники, сільськогосподарські та партійні працівники за забудову і благоустрій центру м. Верхньодніпровська Дніпропетровської області (батьківщини М.В.Щербицького). Слід зазначити, що в історії Шевченківської премії це був єдиний подібний випадок, коли відзначено творчий колектив, забудовників і керівників району, невеликого заштатного міста, де дійсно протягом кінця 1970 – початку 1980 рр. відбувалось масштабне будівництво п‘ятиповерхових зручних житлових будинків для його мешканців, сучасного, добре оформленого і обладнаного палацу піонерів на 230 місць та інших об‘єктів, які змінили обличчя Верхньодніпровська, сприяли його благоустрою.
Серед уродженців області і тих, хто навчався, багато років жив і працював на Дніпропетровщині, представники різних творчих професій, зокрема: 8 художників і скульпторів (художник театру – А.В. Ареф‘єв, живописці – М.П. Глущенко, В.Г. Пузирков, Г.Г. Чернявський, скульптор – В.І. Зноба, художник-монументаліст – Г.І. Синиця, народні майстрині – М.Т. Литовченко та М.К.Тимченко); 3 письменника (О.Т. Гончар, П.А. Загребельний, Г.Д. Гусейнов); 7 архітекторів та інженерів-будельників (А.П. Антонов, В.О. уєв, М.Г. Луценко, О.С. Молівєров, А.П. Підвезло, Г.В. Ратушний, В.Л. Юдін); 6 музикантів, з них 2 композитора (А.Я. Штогаренко, І.В. Щербаков), скрипаль (А.І. Баженов) бандуристка (М.Ф. Голенко), 2 диригенти (П.С. Варивода, В.В. Кіосе); 5 оперних співаків (А.А. Дальшин, О.М. Загребельний, Є.Д. Прудкін, Н.А. Суржина, М.О. Український); 5 акторів театру і кіно (О.Д. Гай, В.М. Дальський, Н.П. Доценко, М.В. Мельник, А.Ф. Пазенко); 2 літературознавці (Ю.О. Івакін, В.В. Фащенко); 2 історики – директор музею (Г.Ф. Ватченко) і музейний працівник (В.С. Прокудо); 2 організатора сільськогосподарського виробництва (М.П. Бутейко і В.О. Стрельцов, перший секретар Верхньодніпровського райкому партії).

Список джерел і літератури:

1. Донець Г.П. Державні премії Української РСР імені Т.Г.Шевченка // Шевченківський словник. Том 1. / Інститут літератури імені Т.Г.Шевченка Академії Наук УСРС. – Київ: Головна редакція УРЕ, 1976.
2. Фонди ДНІМ, по групах зберігання.
3. Шевченківські лауреати. 1962–2001: Енциклопедичний довідник / Автор-упорядник Микола Лабінський. – К.: Криниця, 2001. – 696 с. (Додаток – 12 с.).
4. Шевченківські лауреати. 1962–2007: Енциклопедичний довідник / Автор-упорядник Микола Лабінський. – 2-е вид. – К.: Криниця, 2007. – 768 с.
5. Шевченківська премія, або Національна премія України імені Тараса Шевченка // Літературознавча енциклопедія / Автор-укладач Юрій Ковалів. – Т. 2. – К.: Академія, 2007.

Додаток 1.
Список лауреатів Шевченківської премії від Дніпропетровської області (абетковий):

1. Антонов Анатолій Петрович (20.05.1940., с. Кігострово Кігостровського р-ну Архангельської обл., РФ – 31.05.1990, Верхньодніпровськ Дніпропетровської обл.), інженер-будівельник. Премія 1983 р. у складі групи, за забудову і благоустрій центру м. Верхньодніпровська Дніпропетровської обл.
2. Ареф‘єв Анатолій Васильович (24.09.1918, Ставрополь, тепер Тольятті Самарської обл. – 27.01.1989, Дніпропетровськ), художник театру, народний художник СРСР. Премія 1978 р. у складі групи, за оперу «Богдан Хмельницький» у Дніпропетровському театрі опери і балету.
3. Баженов Анатолій Іванович (2.12.1945, Дніпропетровськ), скрипаль, народний артист УРСР. Премія 1977 р. у складі групи, за концертні програми 1974-1976 рр. заслуженого ансамблю УРСР струнного квартету імені М.В.Лисенка.
4. Бут Микола Якович (21.04.1928, с. Погожа Криниця, тепер Роменського району Сумської обл. – 17.11.1989, Москва, Росія), живописець і графік, народний художник РРФСР. Премія 1979 р. у складі групи, за комплекс Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І.Яворницького.
5. Бутейко Михайло Петрович (6.09.1917, м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської обл. – 19.05.1998, там же), організатор сільськогосподарського виробництва. Премія 1983 р. у складі групи, за забудову і благоустрій центру м. Верхньодніпровська Дніпропетровської обл.
6. Варивода Петро Семенович (12.07.1928, станиця Старощербиновська, тепер Краснодарський край, Росія), диригент. Премія 1978 р. у складі групи, за оперу «Богдан Хмельницький» у Дніпропетровському театрі опери і балету.
7. Ватченко Горпина Феодосіївна (5.07.1923, Дніпропетровськ – 8.11.2004, там же), історик, директор дніпропетровського історичного музею з 1963 до 1983 рр., заслужений працівник культури УРСР. Премія 1979 р. у складі групи, за комплекс Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І.Яворницького.
8. Гай Олександр Дмитрович (26.07(8.08) 1914, Катеринослав, тепер Дніпропетровськ – 14.11.2000, Львів), актор, народний артист СРСР. Премія 1971 р. у складі групи, за кінофільм «Родина Коцюбинських» на Київській студії ім. О.П.Довженка.
9. Глущенко Микола Петрович (4.(17).09.1901, м. Новомосковськ, тепер Дніпропетровської обл. – 31.10.1977, Київ), живописець, народний художник СРСР. Премія 1972 р., за серію живописних творів «По ленінських місцях за кордоном», «Пейзажі України» (1969-1971 рр.).
10. Голенко Майя Федорівна (19.05.1940, с. Котовка Магдалинівського р-ну Дніпропетровської обл.- 24.12.1993, Київ), бандуристка, співачка, народна артистка УРСР. Премія 1975 р. за концертні програми 1973-1974 рр.
11. Гончар Олесь Терентійович (3.04.1918. с. Суха, тепер Кобеляцького р-ну Полтавської обл. – 14.07.1995, Київ). Дитинство й юнацькі роки провів у Дніпропетровську, закінчив Дніпропетровський університет. Письменник, громадський діяч. Герой Соціалістичної Праці та Герой України. Премія 1962 р. за роман «Людина і зброя».
12. Гусейнов Григорій Джамалович (23.08.1950, м. Помічна Кіровоградської обл.), письменник, журналіст, головний редактор журналу «Кур‘єр Кривбасу». Премія 2006 р. за художньо-документальний життєпис у десяти книгах «Господні зерна» (2000-2005).
13. Дальський Володимир Михайлович (справж. – Нестеренко; 22.04 (5.05) 1912, м. Нікополь, тепер Дніпропетровської обл. – 17.05.1998, Київ), актор, народний артист СРСР. Премія 1971 р. у складі групи за виставу «Пам‘ять серця» у Київському українському драматичному театрі ім. І.Франка.
14. Дальшин Анатолій Андрійович (27.01.1934, м. Вовчанськ Харківської обл. – 19.01.1984, Дніпропетровськ), співак (баритон), народний артист РРФСР. Премія 1978 р. у складі групи, за оперу «Богдан Хмельницький» у Дніпропетровському театрі опери і балету.
15. Данькевич Костянтин Федорович (11(24).12.1905, Одеса – 24.02.1984, Київ), композитор, піаніст, педагог, народний артист СРСР. Премія 1978 р. у складі групи, за оперу «Богдан Хмельницький» (автор) у Дніпропетровському театрі опери і балету.
16. Доценко Надія Петрівна (27.12.1913 (9.01.1914), с. Широке, тепер смт. Дніпропетровської обл. – 11.03.1994, Львів). Премія 1978 р. у складі групи, за виставу «Тил» у Львівському укр. драм. театрі ім. М. Заньковецької.
17. Загребельний Олександр Миколайович (24.02.1937, Дніпропетровськ – 19.11.1993, Київ), співак (бас), народний артист УРСР. Премія 1976 р. у складі групи, за оперу «Катерина Ізмайлова» в Київському театрі опери та балету імені Т.Г.Шевченка.
18. Загребельний Павло Архипович (25.08.1924, с. Солошине, тепер Кобеляцького р-ну Полтавської обл. – лютий 2009 , Київ), письменник. Закінчив Дніпропетровський університет. Премія 1974 р. за романи «Первоміст», «Смерть у Києві».
19. Зноба Валентин Іванович (10.01.1929, с. Софіївка, тепер смт. Дніпропетровської обл. – 7.08.2006, Київ), скульптор, народний художник УРСР. Премія 1996 р. за створення скульптурних композицій на тему Великої Вітчизняної війни (монументи Слави у містах Херсоні, Хмельницькому, на Букринському плацдармі), пам‘ятник у місті Броварах Київської області.
20. Зуєв Володимир Олександрович (14.02.1918. м. Катеринослав, тепер Дніпропетровськ – 7.06.1986, там же), архітектор. Премія 1979 р. у складі групи, за комплекс Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І.Яворницького.
21. Івакін Юрій Олексійович (24.12.1916 (6.01.1917). м. Катеринослав, тепер Дніпропетровськ – 7.03.1983, Київ), літературознавець, письменник, доктор філологічних наук. Премія 1980 р. у складі групи, за «Шевченківський словник» у 2-х томах.
22. Кіосе Василь Васильович (7.10.1925, с. Калчева, тепер Болгарського р-ну Одеської обл. – 11.03.1993, Дніпропетровськ; похований в Одесі), хоровий диригент. Засл. арт. УРСР. Премія 1978 р. у складі групи, за оперу «Богдан Хмельницький» у Дніпропетровському театрі опери і балету.
23. Коротков Володимир Іванович (9.11.1934, м. Ленінград, тепер Санкт-Петербург), архітектор, художник-дихайнер, оформив 40 музеїв в Санкт-Петербурзі та інших містах. Премія 1979 р. у складі групи, за комплекс Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І.Яворницького.
24. Литовченко Марія Тимофіївна (22.06.1927, с. Гупалівка Магдалинівського району Дніпропетровської обл.), художниця декоративно-монументального мистецтва (художнє ткацтво). Премія 1998 р. разом з чоловіком Литовченком Іваном Семеновичем за виконані гобелени-триптихи «Витоки слов‘янської писемності» для інтер‘єрів Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського в Києві.
25. Луценко Микола Григорович (17.08.1945, с. Данилівна Ленінградського р-ну Целіноградської обл., Казахстан), архітектор, працював головним архітектором проектів інституту «Дніпроцивільбудпроект» у Дніпропетровську. Премія 1983 р. у складі групи, за забудову і благоустрій центру м. Верхньодніпровська Дніпропетровської обл.
26. Мельник Михайло Васильович (18.05.1957, Сумська обл.), актор, режисер театру одного актора «Крик» у Дніпропетровську. Премія 2007 р. за спектакль «Гріх» за мотивами творів М.Коцюбинського.
27. Молівєров Олександр Сергійович (11.04.1947, Дніпропетровськ), інженер-архітектор. Премія 1983 р. у складі групи, за забудову і благоустрій центру м. Верхньодніпровська Дніпропетровської обл.
28. Овечкін Микола Васильович (4.05.1929, м. Новошахтинськ Ростовської-на-Дону обл., Росія – 1993, Москва), художник, нар. худ. РРФСР. Премія 1979 р. у складі групи, за комплекс Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І.Яворницького.
29. Пазенко Анатолій Федорович (1.09.1934, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), актор, народний артист УРСР. Премія 1983 у складі групи, за створення образу сучасника у виставах «Межа спокою», «Кафедра», «Тема з варіаціями» у Київському російському драматичному театрі ім. Лесі Українки.
30. Підвезко Анатолій Петрович (19.12.1937, Дніпропетровськ?), архітектор, дизайнер. Премія 1983 р. у складі групи, за забудову і благоустрій центру м. Верхньодніпровська Дніпропетровської обл.
31. Прокудо Віталій Степанович (19.11.1920, с.Азаровка Стародубського р-ну Брянської обл., Росія – 19.11.1995, Дніпропетровськ), історик, музейний працівник, учасник Великої Вітчизняної війни. Премія 1979 р. у складі групи, за комплекс Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І.Яворницького (науковий консультант діорами «Битва за Дніпро»).
32. Прудкін Євген Дмитрович (13.07.1947, с. Катеринівка Нікопольського району Дніпропетровської обл.), співак (тенор), народний артист УРСР. Премія 1985 р. за концертні програми 1982-1984 рр.
33. Пузирков Віктор Григорович (4.10.1918, Катеринослав, тепер Дніпропетровськ – 30.10.1999, Київ), живописець, народний художник УРСР. Премія 1976 р. за картини «Солдати», «У землянці».
34. Ратушний Георгій Вадимович (21.08.1937, Одеса), інженер-будівельник, працював на керівних посадах архітектурно-будівельних підприємств і організацій Дніпропетровська, дійсний член Академії будівництва України. Премія 1983 р. у складі групи, за забудову і благоустрій центру м. Верхньодніпровська Дніпропетровської обл.
35. Ривін Володимир Лазаревич (7.12.1935, Ленінград, тепер Санкт-Петербург), архітектор, художник-дизайнер. Премія 1979 р. у складі групи, за комплекс Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І.Яворницького.
36. Синиця Григорій Іванович (4/17/.01.1908, Одеса – 11.10.1996, Кривий Ріг), живописець, заслужений художник України, останні роки життя провів у Кривому Розі. Премія 1992 р. за відродження українського колористичної школи монументального живопису і твори останніх років: «Шляхи минулого», «Андріївська церква», «Київська Русь», «Славутич», «Волхви» (1989), «Блакитний Дніпро», «Кирилівська церква ХІІ століття», «Сонячні роси Саксагані» та інші (1990).
37. Стрельцов Василь Омелянович (27.12.1921, с. Мар‘ївка, тепер Синельниківського р-ну Дніпропетровської обл. – 12.12.1993, м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської обл.), вчений агроном-економіст, організатор сільськогосподарського виробництва, Герой Соціалістичної Праці. Премія 1983 р. у складі групи, за забудову і благоустрій центру м. Верхньодніпровська Дніпропетровської обл.
38. Суржина Нонна Андріївна (17.10.1937, Дніпропетровськ), оперна співачка (мецо-сопрано). Нар. арт. СРСР. Премія 1978 р. у складі групи, за оперу «Богдан Хмельницький» у Дніпропетровському театрі опери і балету.
39. Тимченко Марфа Ксенофонтівна (25.03.1922, с. Петриківка, тепер смт. Дніпропетровської обл. – 26.03.2009, там же), майстер народного декоративного розпису, народний художник УРСР. Премія 2000 р. за серії декоративного розпису (1994-1999 рр.).
40. Український Микола Олексійович (1.01.1935, с.Весела Лопань, тепер Бєлгородська обл., Росія), оперний співак (тенор), засл. артист УРСР. Премія 1978 р. у складі групи, за оперу «Богдан Хмельницький» у Дніпропетровському театрі опери і балету.
41. Фащенко Василь Васильович (5.01.1929, с. Катещине Томаківського р-ну Дніпропетровської обл.), критик, літературознавець, доктор філологічних наук, професор. Премія 1985 р. за літературні праці «У глибинах людського буття», «Характери і ситуації» (1981, 1982).
42. Чернявський Георгій Георгійович (20.04.1924, Катеринослав, тепер Дніпропетровськ – 31.03.1981. Київ), живописець, народний художник УРСР. Премія 1978 р. за серію живописних творів «По ленінських місцях», «Ульянови на Україні» і цикл індустріальних пейзажів.
43. Штогаренко Андрій Якович (2.(15).10.1902, с.Нові Кайдаки. Катеринославської губ., тепер у складі Дніпропетровська – 15.11.1992, Київ), композитор, педагог, народний артист СРСР. Премія 1974 р. за симфонію № 3 (Київську).
44. Щербаков Ігор Володимирович (19.11.1955, Дніпропетровськ), композитор, засл. діяч мистецтв України. Премія 1999 р. разом з М.І.Мерзликіним (режисером-постановником) за виставу «Пастка для відьом» у Київському державному музичному театрі для дітей та юнацтва.
45. Юдін Віталій Леонтійович (5.11.1946, м. Кривий Ріг), архітектор. Премія 1978 р. у складі групи, за Кримський обласний укр. муз.-драм. театр у м. Сімферополі.

Додаток 2.
Список нагороджених по роках 1962-2011.

• 1962 р. – Гончар О.Т.
• 1971 р. – Гай О.Д.; Дальський В.М.
• 1972 р. – Глущенко М.П.
• 1974 р. – Загребельний П.А.; Штогаренко А.Я.
• 1975 р. – Голенко М.Ф.
• 1976 р. – Загребельний О.М.; Пузирков В.Г.
• 1977 р. – Баженов А.Г.
• 1978 р. – Ареф‘єв А.В., Варивода П.С., Данькевич К.Ф., Дальшин А.А., Кіосе В.В., Суржина Н.А., Український М.О.; Доценко Н.П.; Чернявський Г.Г.; Юдін В.Л.
• 1979 р. – Бут М.Я., Ватченко Г.Ф., Зуєв В.О., Коротков В.І., Овечкін М.В., Прокудо В.С., Ривін В.Л.
• 1980 р. – Івакін Ю.О.
• 1983 р. – Антонов А.П., Бутейко М.П., Луценко М.Г., Молівєров О.С., Підвезло А.П., Ратушний Г.В., Стрельцов В.О.; Пазенко А.Ф.
• 1985 р. – Прудкін Є.Д.; Фащенко В.В.
• 1992 р. – Синиця Г.І.
• 1996 р. – Зноба В.І.
• 1998 р. – Литовченко М.Т.
• 1999 р. – Щербаков І.В.
• 2000 р. – Тимченко М.К.
• 2006 р. – Гусейнов Г.Д.
• 2007 р. – Мельник М.В.