Бодянський Олександр Всеволодович (1916-1992).
Археолог Дніпропетровського історичного музею в 1940-х рр.,
до 100-річчя від дня народження.
Народився 23 жовтня 1916 р. у селянській родині на хуторі Петрополь Веселовської сільради Запорізького району Запорізької області (на 1947 рік – Івангородскої сільради Хортицького району). Навчався у сільській школі та запорізькому фабрично-заводському училищі. Як писав Іван Шаповал, у 1934 р. вперше побував у Дніпропетровському історико-археологічному музеї, куди відвела його матір, яка часто розповідала хлопцю про музей і Д.Яворницького [12]. З того ж року він починає листуватися з Д.І. Яворницьким [4], який направив його до археолога П.І. Смолічева. У 1937-1939 рр. О.Бодянський працює молодшим науковим співробітником з археології Запорізького краєзнавчого музею та музею історії Дніпробуду, з 1939 до 1941 рр. – Київського центрального історичного музею. Під час німецько-фашистської окупації мешкав на хуторі Петрополь, ніде не працюючи з-за хвороби, лише з травня по липень 1943 р. влаштувався лаборантом в Дніпропетровський історичний музей, проводив археологічні розкопки разом з П. Козарем та німецькими археологами [2; 3]. Є відомості, що Бодянський у 1943 р. брав участь у німецькій археологічній експедиції на території України під керівництвом колишнього радянського археолога з донських козаків М. О. Міллера. У березні 1944 р. Бодянського було призвано до лав Радянської армії, де він служив до кінця 1945 р. рядовим. У березні 1946 р. прийнятий науковим співробітником до Дніпропетровського історичного музею []. У квітні 1946 р. він провів ряд розвідувальних експедицій у порожистій частині Дніпра, під час яких відкрив нові пам‘ятники палеоліту, неоліту й бронзи і зібрав велику кількість археологічних предметів для музею. У 1947 р. вступає на історичний факультет Дніпропетровського державного університету, який закінчив 1952 р. Працюючи в музеї, був жонатим, мешкав у Дніпропетровську. Відомо, що у нього є син. Особова картка Бодянського як працівника Дніпропетровського історичного музею заповнена 24 грудня 1947 р. [5]. У повоєнний час виступав як учень і прибічник А. В. Добровольского, супротивник «міграціонізму».
Досліджував старожитності Подніпров’я. Відкрив понад 1000 різночасових пам’яток від кам’яної доби до періоду середньовіччя, серед них Мар’ївський, Федорівський, Нікольський, Військовий могильники та інші. Автор 40 наукових праць з археології, 27 із них вміщено у збірнику, присвяченому його 90-літтю. У 1950-1980-х рр. 30 років працював в Інституті археології Академії Наук України, де створено і упорядковано його особистий фонд.
В Дніпропетровському історичному музеї зберігається колекція, зібрана О. Бодянським, понад 2000 од., з них 228 од. музейних предметів знаходяться в постійній експозиції музею (зала № 1), дозволяючи реконструювати давню історію краю від палеоліту до середньовіччя.
Помер 29 лютого 1992 р. На честь Олександра Бодянського названо вулицю в Заводському районі Запоріжжя.
Бібліографія О.В. Бодянського (деякі звіти та статті):
- Бодянский A.B. Результаты раскопок черняховского могильника в Надпорожье// АИУ. – 1968. Вип. 11. – С 172–176;
- Бодянский A.B. Могильник и селище культуры полей погребений в Надпорожье //НА ІА НАНУ.– 1949/36;
- Бодянский A.B. Звіт про археологічні відкриття в Надпоріжжі за 1953 рік // НА ІА НАНУ. – 1953/4д;
- Бодянский А.В. Археологические находки в Днепровском Надпорожье // СА. – 1960. – № 1. – С.274-277.
Джерела та література
- Археологічна спадщина О.В. Бодянського (до 90-річчя від дня народження) / Від. ред.: Г.І. Шаповалов. Запоріжжя, 2006. – 189 с. (С. 7-149).
- Бекетова В.М., Белкин Д.Я. Днепропетровский исторический музей и германская администрация в годы Второй мировой войны // Вопросы германской истории. В 2-х томах. – Т.1. История. – Д.: ДНУ, 1998. – С.142-148.
- Бекетова В.М. Музей – це доля: історія музею в життєписах його працівників // Видатні особистості: Музейна персоналістика. (Матеріали обласної музейної наукової конференції). Вип. 10. Д.: Арт-прес, 2008. – С.64-73.
- Дровосєкова О.В. Дніпровське Надпоріжжя у дослідженнях О.В. Бодянського // Музейний вісник. Науково-теорет.щорічник. – 2013. – № 13 (234 с.). – С.185-190.
- Епістолярна спадщина академіка Д.І.Яворницького. Вип.1: Листи вчениї до Д.І.Яворницького / Упоряд.: С.В. Абросимова, А.І. Перкова, О.В. Піцик, Н.Г. Чередник. – Д.: Гамалія, 1997. – С. 888. (С.77-88, 790).
- Особисті справи працівників Дніпропетровського історичного музею 1945-1946 рр. // Науковий архів ДІМ. Ф.1. Оп.1. Од.зб. 540. – Арк.48-49, 131-134.
- Плешивенко А. Александр Всеволодович Бодянский (1916—1992) // Музеї. Меценати. Колекцiї. — 2000. — С. 102—104.
- Попандопуло З. К 90-летию со дня рождения А. В. Бодянского // Музейний вісник. — 2006. — № 6. — С. 183.
- Сердюк М.Й. Внесок О.В. Бодянського в поповнення археологічної колекції Дніпропетровського історичного музею // Роль музеїв у культурному просторі України й світу. (Зб. Матер. Загальноукр. Наук. Конф. З проблем музеєзнавства, присвяченої 160-річчю заснування ДІМ ім. Д.І.Яворницького). – Вип. 11. – Д.: Арт-прес, 2009. – 608 с. (С. 230-238).
- Тесленко Д.Л., Фанигін Ю.Ю., Тесленко О.І. Діяльність зондерштабу прадавньої історії Оперативного штабу «Рейхсляйтера Розенберг» у генеральній окрузі «Дніпропетровськ» (1942-1943 рр.) // Вопросы германской истории. – Д.: Пороги, 2007. – С.382-394.
- Тубольцев О.В. Неопубликованные материалы по раннему неолиту Надпорожья // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету ХVIII. С. 28—49.
- Фанигін Ю.Ю. До питання про археологічну діяльність О.В. Бодянського в 1941-1943 рр. / Ю.Фанигін // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. – Рівне: РДГУ, 2011. – Вип. 22. – С. 86-88.
- Череватенко Л. Яким голосом озветься земля? // Археологічна спадщина О.В. Бодянського (до 90-річчя від дня народження). Запоріжжя, 2006. – С. 150-167.
- Шаповал І.М. В пошуках скарбів. К.:Дніпро, 1965. – 328 с. (С. 242-248).
Упорядник: В.М.Бекетова