Серед експозиційних розділів по періоду середньовіччя та нового часу у Чернівецькому краєзнавчому музеї окреме місце посідає розділ, присвячений періоду перебування Буковини у складі Молдавського князівства. Складність побудови даного розділу зумовлюється також і тим, що в сусідній Румунії у м. Сучава діє музей історії Буковини, з яким доводиться не лише рахуватися при побудові нової експозиції, адже бачення румунських та молдавських істориків цього періоду відрізняється від. бачення його українськими істориками. Так, слідом за українськими істориками XX ст., вважаємо, що до середини XIV ст. наш край входив до складу Галицько-Волинської держави і лише після її розпаду став причиною суперечки кількох держав, і з 1350 р. входив до складу Польського королівства, а з 1359 р. вже до Молдавського воєводства. Вже цей початковий період перебування краю у складі нової держави є сам по собі цікавим. Так, саме у цей період вперше було згадано у письмових джерелах термін «Буковина», який ряд румунських істориків називали вигадкою австрійської імператриці Марії-Терезії. Мова йде про грамоту воєводи Романа І (1391 –1393 рр.) від 30 березня 1392 р., де саме під такою назвою згадується Пруто-Сіретське межиріччя. Загалом це була неофіційна назва даної території і вживалася вона більше місцевим населенням, однак саме вона свідчить про те, що виникнути і вживатися назва «Буковина» могла лише в українському середовищі. Вже невелика тема, присвячена питанню походження назви «Буковина», виділяється в експозиції. Вона показана навіть на основі виключно невеликої’ кількості матеріалів колійного характеру, покликана доводити автохтонність українського населення Буконини і його, рівні з румунами, права на дану територію.
З іншого боку для даного періоду характерний розвиток міст, ремесла та торгівлі і саме в цей час згадуються населені пункти Молдавського князівства, в яких велася торгівля. Так, 8 жовтня 1408 р. в «Уставництві о митах» воєводи Олександра Доброго (1400–1432 рр.) вперше згадується населений пункт Чернівці, відомий як місто з 1490 р. В XV ст. за своїм розвитком Чернівці відставали від іншого населеного пункту – Хотина, у якому центр торгової діяльності – міський ринок («forum») діяв з 1459 р. У Чернівцях торгово-ремісниче населення відоме лише з XVII ст.
Загалом же період з XIV до першої половини XVI ст. був періодом вільного розвитку Молдавського князівства. З другої половини XVI і до початку XVIII ст. край перебував під впливом Османської імперії, що визначило його подальший розвиток. В цей час територія Молдавського князівства нерідко ставала ареною бойових дій, але й у цих умовах розвивалося господарство та торгові зносини. Проте найтяжчим у історії Молдавського князівства виявився період з початку XVIII ст. і до 1774 р. – часу включення краю до складу Австрійської держави. Саме тоді, фактично безперервні війни привели до поступового запустіння краю, руйнування його господарства.
Протягом перебування у складі Молдавського князівства на території краю отримала розвиток самобутня культурна традиція українців Буковини, тим більше, що тривалий час церковно-слов’янська мова була офіційною мовою держави, а у ряді монастирів збереглися службові книги, написані саме цією мовою. Загалом же в культурі Молдавського князівства переплелися українські, молдавські та західноукраїнські традиції, які відобразилися і у архітектурі того часу, і у малярстві.
Зважаючи на вище зазначене, наголосимо на потребі зваженого підходу до побудови експозиції цього періоду, яка буде здійснюватися на основі тематико-хронологічного принципу, з використанням досвіду, набутого при створенні у 1985 р. експозиції, нині вже не діючої, і при побудові ряду стаціонарних виставок.
Так, окремі експозиційні комплекси, як і у колишній експозиції, складатимуть побутові речі селян, знаряддя праці, зброю молдавських воїнів. На жаль, розвиток міст, торгівлі та ремесел доведеться демонструвати значним чином на колійному матеріалі і тут вже залежить від майстерності художника надати копії тієї чи іншої грамоти старовинного вигляду, що дозволить привернути до них увагу відвідувачів. Безумовною аттрактивністю володіють монетні скарби, які не лише свідчать про наявність грошового обігу, торгових зносин, але й: про існування постійної загрози для них.
Окремою темою в експозиції буде подано вплив українського козацтва на зносини між Україною та Молдавією, що буде показано не лише як боротьба між козаками та молдавськими військами, чи як їх спільна боротьба проти турецької експансії, але й як спроба створення династійних шлюбів (шлюб Тимоша Хмельницького з Ружандою, донькою Василя Лупу). У цьому розділі експозиції, як і у розділі, присвяченому російсько-турецьким війнам XVIII ст., планується досить широке’ використання муляжів: зброї, обмундирування, поряд, з оригінальними речами.
Оригінальні речі, зокрема ікони, рукописні книги,, стародруки, доповнять розділ, присвячений культурі, В якому певне місце буде відведено і показу життєвого шляху та діяльності київського митрополита Петра Могили, вихідця з Молдавського князівства. Цьому сприяють і наукові роботи проф. А. Жуковського, О. Масана. Доповненням до експозиції є і образотворчі твори, повернення яких з тимчасового користування з інших музеїв до Чернівецького краєзнавчого музею також слід вважати частиною проблеми побудови нової експозиції, хоча на першому місці залишається проблема: фінансування цієї діяльності музею.
Е.П. Городецький, І.Ф. Кіцул, І.А. Піддубний (Чернівці)
Джерело: Музей на межі тисячоліть: минуле, сьогодення, перспективи. (Збірник тез доп. та повід. міжнародної наук. конференції, присвяченої 150-літтю від дня заснування Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького). – Дніпропетровськ, 1999. – 177 с.
