Експозиція будь-якого музею повинна виконувати основне комунікативне призначення музею – донесення інформації про минуле країни, краю, міста до відвідувача через експоновані музейні предмети, науково-допоміжні матеріали, тексти. В цьому випадку історія новітнього часу складає для відвідувача музею не менший інтерес, ніж археологічні розділи, чи розділи по історії середньовіччя, в яких можна проекспонувати музейні предмети з високою атрактивністю та експресивністю. Для Буковини, нині північна її частина є частиною Чернівецької області України, період між двома Світовими війнами був часом перебування цієї української землі у складі королівської Румунії, тому зважене висвітлення історії цього періоду має для музею надзвичайне значення.
Експозиція Чернівецького краєзнавчого музею, яка діяла з середини 60-х років до 1990 р., була створена згідно до основних положень радянської історіографії і повністю задовольняла на той час виконання не пропагуючої, а пропагандистської мети у діяльності музею. Проте позитивним у даній експозиції була продуманість і зваженість у доборі різнотипних музейних предметів та способів їх експонування. В сучасних умовах така продуманість є корисною і для нинішніх працівників музею, адже більшість музейних предметів даного періоду були зібрані протягом 60–70-х років і стосувалися не лише економіки краю та становища населення краю, але й переслідували мету показу політичного життя виключно як боротьби комуністичної організації за визволення краю і його возз’єднання з Українською РСР.
Працівники експозиційного відділу, які підготували тематико-експозиційний план нової експозиції, повинні були орієнтуватися на старі дослідження з історії краю, що змушувало їх критично переглядати ці роботи, по-новому оцінювати та коментувати для експозиції вже відомі джерела. До фактично складеного, але не реалізованого через відсутність коштів, тематико-експозиційного плану певні корективи були внесені після виходу з друку роботи «Буковина: історичний нарис» та ряду публікацій з історії новітнього часу, зроблених українськими та румунськими науковцями.
Нового показу в майбутній експозиції заслуговують: події Першої світової війни, які заплановано пов’язати з подіями Лютневої революції 1917 р. в Росії та їх впливом на Буковину, в якій на той час перебували російські війська. Таке поєднання в експозиції дозволяє не лише зменшити площу показу двох великих тем, але й уникнути непотрібного «розтягування» матеріалів при недостатній їх кількості. З іншого боку ця тема, раніше не висвітлювана в музейній експозиції належним чином, змушує працівників музею активніше працювати з фондами Державного архіву Чернівецької області та добирати необхідні матеріали, а це, перш за все, розпорядження Центральної Ради, стосовно дій місцевих властей,, що було недоступним зробити у радянський час. В новій експозиції заплановано розміщення матеріалів, що розкривають події цього часу в Україні, загалом з метоку співставлення всіх цих подій та їх аналізу при показі подій у краї.
Особливе місце займає в експозиції висвітлення поворотних моментів в історії краю, а ними були для українців і Буковинське народне віче 3 листопада 1918 р. і Хотинське повстання (січень 1919 р.), які продемонстрували прагнення українців Буковини та північної Бессарабії до возз’єднання в єдиній Українській державі. Ці питання були висвітлені у колишній експозиції музею, однак, зрозуміло чому, основний наголос робили тоді на прагненні населення краю до возз’єднання нібито з радянською Україною, що є звичайною помилкою зумовленою вимогами тодішньої ідеології. Висвітлення цих питань також вимагає від працівників експозиційного відділу та відділу фондів роботи по пошуку нових матеріалів, здебільшого тих, що раніше перебували у закритому користуванні на збереженні в архівах Чернівців, Кам’янця-Подільського, Вінниці і, звичайно, м. Києва. Залучення копій відшуканих документів дозволить по-новому оцінити ці поворотні події в історії краю.
Немале місце у новій експозиції відводиться питанню економічного розвитку краю в 20–30-ті роки та стану населення, причому в експозиції використовуються переважно ті матеріали, які були зібрані понад 30 років тому, але залучаються нові матеріали, які потрапили до музею в кінці 80-х – на поч. 90-х років. Використовуються тут і ті матеріали, які створюють живі ансамблі, причому, якщо в колишній експозиції мова велася виключно про побут пауперизовапих осіб, то тепер, для особливо сильного порівняння становища різних шарів населення, вирішено збільшити демонстрування предметів побуту в інтер’єрному показі, що накладає додаткове навантаження на працівників музею по пошуку цих речей.
Проте зовсім інший підхід слід вжити до розкриття питань, пов’язаних із суспільно-політичним життям к раю у 20–30-ті роки. Безумовно, що в колишній експозиції доводилося демонструвати матеріали, які засвідчували виключно монопольне право комуністичної організації на діяльність на теренах краю. Проте навіть в- умовах поліцейської держави, якою вважали королівську Румунію в радянській історіографії, мали місце прояви політичного життя. В умовах стану облоги, який тривав па Буковині з 1918 по 1928 р., діяли політичні партії реформістського плану, висвітлення діяльності яких: представляє особливий інтерес для експозиції музею. Це питання взагалі не піднімалося в колишній експозиції, як і питання діяльності українських, німецьких та румунських націоналістичних організацій. Тим не менше, матеріалів для висвітлення цього питання цілком достатньо як у архіві, так і у фондах музею, і питання полягає лише у часі початку роботи над експозицією.
І.А. Піддубний (Чернівці)
Джерело: Музей на межі тисячоліть: минуле, сьогодення, перспективи. (Збірник тез доп. та повід. міжнародної наук. конференції, присвяченої 150-літтю від дня заснування Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького). – Дніпропетровськ, 1999. – 177 с.
