Упорядники: Т. Зворикіна, М. Підосинова
Фото: О.Шпак
“ВАТ” Дніпрокнига, 2005
м. Дніпропетровськ, 49000, пр. К. Маркса, 60
Друкарня видавництва “Зоря”
49051, вул. Журналістів, 7. Тираж 3000, Зам. № 5-8718
Полотняний оберіг
“Хай стелиться тобі доля цим рушником”, – казала матір сину, проводжаючи його в далеку подорож і даруючи на щастя вишитий рушник. “Хатина без рушника, що сім’я без дітей”, – казали в народі.
Так вже повелося на Україні, що все життя людини було пов’язане з рушником. В нього загортали народжену дитину, на нього ставали молоді при одруженні, на довгих рушниках опускали в могилу.
Рушник завжди був символом гостинності і доброзичливості. Хліб-сіль дорогим гостям завжди підносили на чистому рушнику.
Одна з багатших колекцій рушників – близько 600 одиниць з Катеринославської, Київської, Полтавської, Подільської, Чернігівської, Черкаської губерній, яка охоплює період з ХVIII сторіччя до наших днів – знаходиться в Дніпропетровську, в історичному музеї імені Д.І. Яворницького. Саме Дмитру Івановичу належить головна роль в її створінні.
Які тільки орнаменти і узори не зустрінеш на рушниках!
Яке різноманіття технік застосовували: вишивка гладдю, хрестиком, мереживо, мережка, заполоч, виколювання, вирізування, філейна вишивка, бахрома.
Вишитий рушник дотепер не втратив свого значення. І тепер їм прикрашають інтер’єри будинків, вівтарі і ікони в церквах. Він назавжди залишиться атрибутом народних звичаїв і обрядів.
